Розділ 101-150

Глава 101

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

"Це чудово! Де зараз хлопчик?"

"Я не знаю, його місією було бігти в притулок" сказала дівчина.

Почувши від Ліня Юїні, що джерело не потрапило до рук прихильників культу, Ян Чжо Хе з полегшенням зітхнув. Хоч тепер він був приголомшений тим, що це джерело буде охороняти молодий студент.

"Ян Чжо Хе, чому диявольський культ саме зараз вирішив напасти на нас через святого джерела? Вони навіть змусили орди напасти на місто. Чого вони хочуть досягти?"

"Ми ще не знаємо, чому вони хочуть знищити місто, але вони дуже сильно бажають перетворити його на криваву бруківку." сказав Ян Чжо Хе, не приховуючи люті.

"Чому??"

"Святе джерело - дуже цінний скарб, що є свого роду ресурсом і для тварин. Запах спокушує магічних звірів, особливо "командирів", які легко ведуться на запах. Використовуючи сліди фальшивого джерела в дощ, вони змогли приманити цього крилатого вовка і спонукати його на вторгнення... Хоч одного кажана вовку недостатньо для руйнування міста, думаю, культісти хочуть заманити інших "комендаторів", щоб у місто прийшло більше магічних звірів. Ці прокляті звіри, відчувши запах джерела, зроблять все, що завгодно, лише б отримати цей ресурс. Протягом ста кілометрів, звірі рівня "командир" можуть відчути слід джерела, захист міста не стабільний і якщо вони вирішать напасти на місто, то Бо перетвориться в місто мертвих." У словах Ян Чжо Хе ковзало розпач.

Ліній Юї Син здригнувся, цей диявольський культ занадто хитрий. Вони заманили в місто Крилатого вовка, а тепер, коли його "війска" недостатньо, вони планують зашукати ще "комендаторів". Вони точно вирішили перетворити місто на руїни.

"Ми повинні знайти Мо Фаня, перш ніж поклоніння диявола прояснює про нього і отримає його."

"Мені дуже шкода... Я не знала, що святий ресурс настільки важливий..."

"Ти зробила все правильно. Принаймні, поки джерело в руках Мо Фаня, він точно не потрапить до рук культистам." сказав чоловік, подумки молячись про добробут Мо Фанні щоб його не знайшли.

"Хоть це не виглядає так очевидно, культісти напевно зрозуміли, що джерело не в мене, а у хлопчика. Вони могли відправити за ним своїх людей" спокійно сказала Лінь Юї Син.

"Давайте не будемо витрачати час і підемо шукати Мо Фаня! Якщо ж він був з'їдений звірами... Думаю, що тварини заслуговують більшого джерела ніж культисти, вірно?" похмуро запитала дівчина.

Ян Чжо Хе був приголомшений, що втратив дар мови.

"Що за...."

***

"Апчхи!"

На околиці міста Мо Фань раптово чхнув.

Потираючи ніс, Мо Фань задавався питанням, невже хтось про нього згадав і вирішив з кимось його обговорити?

Поява колючого вовка злегка затримувала групу, щоб створити їм нездоланну перешкоду. Учні чекали поки ця тварина не піде досить далеко. Вони не могли набратися мужності, щоб рухатися далі.

Незабаром вони змогли просунутися далі. На шляху їм потрапив одноокий вовк. Сюй Чжао Тінь затримав його своїми блискавками, в той же час інші стали кидати його власними закляттями, поки вовк не зміг повідомити щось своїм зібранцям. Мо Фань використовував свої блискавки, після чого вовк взагалі не міг нічого зробити, крім смерті. Решта ще трохи атакували його, щоб розсипати залишки події, аби ніщо не привернуло увагу інших тварин.

Відряд з двома магами блискавки був дійсно динамічний, порівняно з іншими загоними. Вони спокійно паралізували звірів магією, поки інші закидали їх своїми атаками. Така тактика дозволяла виходити з боїв із мінімальними пошкодженнями.

"Майже! Майже готово! Чудово! Поглянь на це! Ми вже можемо побачити стіни сховища!" схвильований говорив Чжен Хоу.

"Будь обережнішим! Тут ще понад 600 метрів!" попередив його Мо Фань.

Відряд з дев'яти чоловік продовжував рухатися вперед, наближаючись до смердючого рву. Рів був не дуже широким, а внизу протікала річка з обох боків якої росли гарні верби, між якими виднілися парасолі кафешок.

У смердючому рві були два більшокі щури, але, на щастя, вони пройшли повз них. Відбір обережно перетнув міст, хоча той і був пошкоджений. Це говорило, що не так давно маги билися тут зі звірами, бо можна було помітити вогонь під мостом.

"Магічний... Магічний звір!"

Десь посередині мосту, загін міг чітко побачити фігуру вовка. Хоч його очі відрізнялися від звичайних Однооких вовків, цей синьоокий вовк вселяв не менший страх. Він йшов на четвернятках, на його голові виступали шипи, наче утворюючи крону, яка переходила і на плечі з шиями. Ця істота дуже відрізнялася від інших тварин.

Спочатку всі були здивовані, але коли подивилися ближче, то побачили на спині звіра, який відкрито усміхався до них і визнав студентів.

"Інструктор Бай? Хіба це не інструктор Бай?!"

"Чудово! Ми навіть зустріли військових!" сказав Сюе Му Шен Мо Фаня, не приховуючи полегшений подих.

Мо Фань глянув на інструктора, який спеціалявся на закликах тварин. Це той самий інструктор Бай, який закликав Темного вовка для практичного завдання і через це був убитий Мо Фанем.

Цей вовк був схожий на попереднього собрата... Але, на жаль, якщо порівнювати його з Темним вовком, він був трохи гірше.

"Як ви хлопці проходите шлях? Це ваша перша евакуація у сховищі?" запитав Бай Ян, заохочуючи вовка рухатися в сторону студентів.

Ван Пан, Сюй Чжао Тінь і Хе Юй подивилися на інструктора, який сидів верхи на звірині. Їхні обличчя виявляли шанування інструктора.

Маг, здатний покликати звіра, це так чудово! Такий Слуга міг би без труднощів подолати всі перешкоди. Цей Темний вовк може допомогти їм.

"Це не перша евакуація для школи Тянь Ланн, але позаду нас є ще невелика група людей, десь за кілометр від нас. Ми - авангард, щоб можна було дістатися до сховища без великих втрат." сказав Сюе Му Шен.

"О, тоді я попрошу капітана, щоб виділив пару магів, аби допомогти вам, ви поки залишитеся тут зі мною, будемо чекати підкріплення ... Попереду є тварини, з якими важко буде мати справу." Сказав Бай Ян, одягнувши білу шапочку, даруючи підбадьорливу усмішку.

"Інструктор Бай, ви ще не знаєте, які небезпеки ми вже не побоялися на своєму шляху ... На жаль, Чжен Ін Лу загинула. На щастя, Мо Фань має певний досвід у битві, інакше нас б тут не було ... жвавим базікав Ван Пан.

Побачивши тут інструктора, вони з полегшенням зітхали, коли будуть допомагати військовими.

"А? Мо Фань!" Бай Ян виділив його ім'я, раптово витріщившись на хлопчика.

Хлопчик задавався питанням, чому Бай Ян так на нього дивився, коли інструктор вистрибнув з вовка і наблизився до нього. "Ми всі шукаємо тебе."

Глава 102

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

"Ви шукали мене?" у замішанні запитав Мо Фань.

"А? Ти не знаєш про це? У цій катастрофі винен культ диявола. Кульці не тільки закликали Крилатого вовка, але й хотіли використати джерело для того, щоб приманити ще більше тварин, аби повністю знищити місто Бо!"

"Цей проклятий культ диявола нічим не краще тварин!" сердито відповів Сюе Му Шен.

"Віце-капітан Лінь Юї Син довірила святе джерело тобі, чи не так?" запитав Бай Ян.

Мо Фань не відповів, продовжуючи спостерігати за інструктором.

Бій Ян, дивлячись на нього зверху-вниз, бажаючи знати відповідь, вирішив сказати: "Передай святого джерело мені, я негайно доставлю його Чжан Кону, ця річ дуже важлива. Якщо вона потрапить до рук культистам, то невідомо який результат чекає місто Бо!"

Всі погляди впали на Мо Фаня. Ніхто не вірив, що така цінна річ може бути захована у Мо Фаня.

"Мой Фань, ти добре охороняв святе джерело, тримаючи все в таємниці, але інструктор зможе зробити це краще, ніж ми. Передай цю відповідальність йому і поспішимо у притулок." сказав Сюе Му Шен.

Бай Ян підійшов до Мо Фаню і зловив його руки, але огляд не дав ніякого результату, він не знайшов у хлопчика джерело. Мо Фань подивився на Бай Яна і сказав: "Я сховав його в безпечне місце. Я особисто передам його капітану Чжан Кону, коли інструктор відведе нас до нього."

Бай Ян був приголомшений, його обличчя зморщилося, коли він спробував придумати відповідь, заїкаючись у своїх думках. Його щира усмішка завмерла, коли полум’я в його очах захиталося. Його обличчя витягнулося, він став схожий на монстра. "Тоді ти можеш померти!"

Коли він був слухняний і добрий Темний вовк раптом кинувся в бік Мо Фаня, цілуючись у нього гострими кігтями. Інші учні були приголомшені.

"Мо Фань!" вигукнула Чжоу Мін, проте вона могла лише спостерігати за тим, як кігті вовка повільно наближаються до Мо Фанні.

"Бай Ян, що ви робите?!" заревів Сюе Му Шен.

Бай Ян проігнорував крики, дивлячись на Мо Фаня без сліду милосердя. З такої відстані атака вовка буде летальною.

"Вбий його!"

Здавалося, що Бай Яна була вся ненависть. Оскільки його попередній звір був убитий Мо Фанем, він мав шанс помститися за нього. Помста - це лише частина його місії, основна задумка полягає в тому, щоб забрати у хлопчика джерело і передати його дякону Хун І, на цьому його робота в місті Бо буде закінчена...

'Що... Як це можливо?

Він уже очікував побачити покримсане тіло, але перед Мо Фанем стояв костячий щит, захищаючи його від лап вовка. Від ударної хвилі хлопчик відлетів зі щитом назад, не більше.

'Цей щит явно був подарунком Чжен Кона. Але звідки в нього було достатньо часу для його використання? Неможливо так швидко придумати план дії, поки на нього несеться вовк ... Якщо тільки він не сумнівався в мені з самого початку...'

Коштовний щит, який врятував Мо Фаня, повернувся у свій звичайний стан, коли хлопчик нарешті зміг зупинитися і відновити дихання. Проте його груди все ще зітхали, коли лютий подих.

"Чортів придурок!" мстиво виплюнув хлопчик.

"Ха-ха-хо, я дійсно не очікував такого! Цікаво, чому ти так сумнівався в мені? Я ж ваш інструктор!" З розлюченим сміхом питав Бай Ян, на обличчі якого блукала божевільна усмішка. Хто б міг подумати, що цей хлопець буде одним з тих культістів?

Цього разу навіть Мо Фань не знав, наскільки глибоко запанували шпигуни. Він подивився на студентів і попередив, перш ніж помчатися до них самому: "Будьте обережні! Цей хлопець викликав більше..."

Обличчя Бай Яна стало напруженим, коли його очі погасли дивним вогнем. У цю ж мить звідки ні візьмися з'явилася дивна тінь, з серпом, що стрибнула в бік найближчих дітей, якими опинилися Хе Юй і Чжан Хоу.

Зрада Байя Яна виявилася занадто несподіваною, студенти не знали, як їм реагувати, не кажучи вже про те, щоб взагалі думати про речі, які це за істоти. Тіні були потворні і довгов’язані, їх обличчя щільно закривали шкіряні пов'язки, на якому був знак диявольського культу.

Мо Фань, який бачив, що на його друга мчить ця тінь, не міг нічого зробити, його серце навряд чи вистрибало з грудної клітки. Незважаючи на те, що він закликає магію за секунду, через недавнє використання щита, йому потрібно було час для підзарядки. Чжен Хоу був простим і трохи наївним хлопцем, який був не як Мо Фань, котрий відразу запідозрив інструктора. Чжен Хоу був серед тих, хто не сумнівався у старших. У хлопця не було часу на те, щоб закликати магію вітру, він зміг лише повернутися, аби побачити монстра, що нісся до нього на великих швидкостях ...

Невже це його смерть?

Чжен Хоу не вірив у таку свою долю!

Він хотів разом зі своїм найкращим другом перетнути ці три кілометри, досягнувши сховку, а не смерті в руках Бай Яна.

Чжен Хоу закрив очі.

Раптом він відчув на своєму обличчі якісь сліди не то рідини, не те бруду. 'Невже цей вовк настільки швидкий, що я навіть не помітив, як він засперечав мені ребра?'

Пройшла ще секунда, але Чжен Хоу все ж таки не відчував болю. Хлопець був у замішанні. Монстр, який напав на нього, був збитий мотоциклом.

'Я не мертвий?'

Хто ж тоді був кров’ю?

Чжен Хоу повернув голову в сторону, щоб заміряти у шокі. Блискучий хлопчина привітався з ними, на що хлопець відповів привітною посмішкою. Він відчував, як кров приливається до внутрішніх органів. Чжен Хоу відчув тепло, наче його тіло проминає розрядом струму.

Перекладачі: realizm

Глава 103

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

"Хе Юй!"

Чжен Хоу хотів заричати від безсилля, але його зупинив раптовий сплеск болю. На нього бризнула кров Хе Юй, яка вже здавалася напівмертвою через рани. Вона моргнула і почала падати на землю, наче скошений колос.

"Пути вітру, шлях вітру іітвіт!"

Чжен Хоу сказало і швидко закликав свою магію, будучи під сильним тиском. Коли йому вдалося, він швидко схопив тіло Хе Юй і втік. Хе Юй стікала кров'ю, залишаючи після себе сліди на землі. Палач у вигляді звіра напав несподівано, розірвав артерії Хе Юй, через що та тепер ледве могла дихати.

"Чому ти захистила мене? Ти повинна була захистити себе! Ти навіть не можеш себе захистити! Дура! Учителю, швидше! Рятуйте її! Я прошу вас, повинен бути спосіб її врятувати!"

"Сволота! Ти чортів... Я вб'ю тебе!"

Безшумно кричав Чжен Хоу, чому решта заклала вуха. Ніхто не очікував, що Бай Ян виявиться зрадником. Вони також не сподівалися, щоб боязка і боягузлива Хе Юя пожертвовує собою заради Чжанґ Хоу. Усі були шоковані, побачивши кров.

Чженець Хоу тримав дівчину в руках, у безсилості спостерігаючи за тим, як рум'янка її щок стає все блідіше. Її темні очі могли бачити мелодійні емоції, від щасливих спогадів, що вона переживала в останні хвилини свого життя. Їй нарешті вдалося використати свою магію води і виставити щит, в такий критичний момент, як і говорив вчитель Сюе. Вона почувалася безпечно, будучи в руках Чжен Хоу, який завжди допомагав їй і супроводжував її під час практичних занять, наче особистий герой. Нарешті вона змогла відплатити йому за його доброту! Але вона бачила, як багато людей не хотіли покидати цей світ.

"Ха-ха-х, здається, що ви дуже неврівноважено тренувалися і покращили свої навички. Я справді думав, що мій улюбленець вб'є вас одним ударом! Але, оскільки один з вас вижив, хіба це не навчило тебе? Тепер-то ви зрозуміли? Не вірте нікому! На жаль, для вас цей урок буде марним... Тому що ви помрете перш, ніж зможете перетнути цей міст!" Зло посміхаючись, проговорив Бай Ян.

Поки він говорив, звір з'явився біля інших студентів. Його швидкість була вдвічі швидше, ніж у щура. Бідні студенти ледве могли розпізнати його силует, що наближався до них на великій швидкості. Цього звіра і справді можна вважати катом для недосвідчених магів, він міг би вбити студентів одним лише ударом лапи.

"Бистро відійдіть від нього!" крикнув Сюе Му Шен.

Темний вовк підкорявся своїм інстинктам, кидаючись до найближчого учня, щоб розірвати його в клочику. З іншого боку, був Мо Фань, який все ще накопичував сили після зіткнення обличчям до звірини, нехай між ними і був кістковий щит, Мо Фанні потрібен час. Вовк не квапився його атакувати, але пильно за ним спостерігав.

Груді Мо Фаня часто зітхалася. Почувши пронизливий крик Чжен Хоу, гнів не випав з його вух. Як вони могли думати, що коли зустрінуть інструктора, то можуть бути в безпеці? У світі немає людини підлеї, як Бай Ян ковтають навіть кістки.

Магічний звір відкрив свою пащу, в якій щось з'явилося. Це був куля магії, який вистрілив точно в Мо Фаня.

Піщана буря!

Це вроджена здатність Темного магічного вовка, яка дозволяє йому атакувати з великої відстані не використовуючи при цьому кігті та ікла. Помітивши цей згусток енергії, Мо Фань швидко відкотився на бік за фургоном, в якому була велика діра через кілька хвилин. Однак цей удар перемістився на транспорт. Мо Фань, що сидів акурат за фургоном, виблискував фіолетовою дужечкою очей. Блискавка ставала дедалі яснішою, коли всі його зорі сформували свій духовний шлях і ставали повноцінними блискавки.

Мо Фань випустив довгий подих, після чого повернувся в сторону і подивився прямо на темного магічного вовка.

"Я вже вбив тварину, подібне тобі близько року тому. Я вб'ю і тебе, як жалюгідну псіну." сказав Мо Фань. У його очах не було і краплі страху, коли він підняв руку над головою і вистрілив блискавками в вовка.

Вовк спробував уникнути атаки, але, на жаль для нього, хлопчик виявився хитрішим і вистрілив туди, куди він побіг би у разі небезпеки. Вдаривши в предмет лише раз третій рівень магії, блискавки самі зможуть знаходити об'єкт поразки, проходячи крізь тіло жертви і паралізуючи його.

Вовка швидко проковтнула дюги фіолетової блискавки, через що той голосно крикнув і відчув біль. Вовк, втративши здатність рухатися, вже не міг наблизитися до хлопчика. Мо Фань холодно посміхнувся, побачивши, що заклинання вовка розвіялося. Побачивши, що магія вийшла з ладу, він закликав інший елемент горювати в руках.

"Начав з блискавки, закінчу вогнем!"

Темний вовк тепер може відчути на собі всю цінність елемента блискавки та вогню.

Огненна маса, наповнена великою енергією, вистрілила в вовку, який витягнув від болю. Нескінченні і численні тренування над зірками допомогли хлопчику, стріляти точніше. Мо Фань цілився в пащу, де пізніше і виявився цей згусток енергії.

"Визрів!" Мо Фань міг спостерігати, як кулька з гелієм йде в пащу до вовка, так само як і планував хлопчик.

Все нутрощі поступово вибухало, що було тільки на руку дітям.

Перекладачі: realizm

Глава 104

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

Вибух полум’я поламав щелепу і сильно деформував її, аж поки вогонь розповсюдився на хутрі. Прорвавшись у його нутро, вогонь пожирав його кишки, через що його живіт роздувся, ніби він ось-ось вибухне.

Вибух!

Ще один гучний вибух лунав, коли вибухнув живіт вовка. Звір обеззвав і мертвий лежав на землі, поки вогонь повільно лизав його залишки. Бай Ян також спостерігав за цим видовищем.

Його обличчя застигло, його лице спотворила гримаса жаху. Колись його тварина була надзвичайною породою і могла розвинутися до небачених висот, якби не був убитий студентом. Якщо попереднє вбивство стало в пригоді Мо Фаня, як пояснити його убивство двома простими ударами?

"Я визнаю, що ти відрізняєшся від тих наївних студентів, які зараз застигли в шоку і бігають так, щоб тільки п'ятки сяяли. Але ти все одно помреш сьогодні! Твоє тіло стане гарною нагородою для моїх звіршок" гарчав Бай Ян, тримаючись за груди і ледведучи з головним болем, тому що його звір був убитий. (П.п.): Прикликаючий звір зв'язаний з ним і відчуває все те ж саме, що й тварина)

Бай Ян, який серйозно недооцінив студента, думав, що ці елементарні заклинання лише трохи травмують його тварину, але ніяк не вб'ють. Навіть уявити важко, що хтось зміг запустити вибухівку в горлянку звіра. Тим більше, що це зробив студент!

Хоча цей темний вовк помер, аж поки святий ресурс не виявиться в руках культістів, вони не заспокояться. Невдовзі після того, як було вбито звіра, Бай Ян почав зневажати мертву тварину. Зловмисні звірі, яких він колись тримав у таємниці, завжди були сповнені мети. Цього разу вони мали вбити Мо Фаня.

Темні монстри, що переслідували вчителів і студентів, раз подивилися в сторону Мо Фаня, розвернувшись, вони кинулися у його бік. У порівнянні з тваринами, Мо Фань використав набагато більш гнучку і ловчу машину. Два темних вовка почали заганяти його в кут, починаючи з здалека, дозволяючи зібрати спробувати щастя, наче мисливці, що колюють свою жертву, і це не так вже й відрізнялося від реальності. Мо Фань використав блискавки, паралізуючи їх одним за іншим, декого з них убиваючи.

Два темних вовки підходили все ближче і ближче до Мо Фаню, коли у нього залишилося мало енергії для використання щита та магії. Він почав покликати магію вогню першого рівня, сподіваючись, що, кинувши вогонь в вовків, він купить для себе трохи часу, оскільки козирів більше не залишилося.

***

"Вчителю, швидко використовуйте Ослепляючого світло!" голосно крикнув Му Бай.

Сюе Му Шен подивився на нього, після чого швидко закликав магію: "Направляє кулі в очі вовків", що гнобили Мо Фаня".

Сліпе світло не могло нічого зробити для пари тварин, але це може вплинути на результат битви. Відчувши яскраве світло, Бай Ян відвернувся від нього і зневажав фирс. Хоч для людини це світло не є таким небезпечним, щоб відновити зір потрібен певний час, за умови, що людина не бачила прямого джерела світла. Який дурний вчитель, ця магія ніяк не нашкодить вовкам.

"Темний ріжчий лід!"

Бай Ян почув голос позаду себе, а в наступну секунду холодний осколок, більше схожий на меч, був спрямований у шию Бай Яна. Він випромінював дивний, але цілком природний для льоду холод, швидко наближаючись до інструктора.

Бай Ян був розумним і не став просто стояти, поки його звірі боряться, він сховався за машинами, щоб стежити за битвою та правильно вести тварин, а також уникнути нападу студентів, але цей холодний меч, просуваючись крізь всі перешкоди, спокійно нісся в його бік, поранивши його.

Гострі краї крижаного меча прокололи все, що стояло на його шляху. І краплі крові не встигло капнути з рани, як це місце заморозилось, поклякаючись зверху ще інієм. Бай Ян повільно впав на землю, божеволіючи про місце удару мечем.

Він, той хто закликав тварин для битв буде ось так порівняний студентом, який ледь не обробився минулого року, коли зустрів його першим вовком?

Коли заклинання Сюе Му Шен вичерпалося, Мо Фань побачив, що дві фігури вовка раптово перестали рухатися. Вони рвуться від болю, катаючись по землі. Мо Фань був дуже здивований, коли побачив таку картину. Ще більше він здивувався, коли ці звірі почали танути і зникали на очах. Після п’яти або більше секунд від вовків нічого не залишилося, крім калюж чорного гноя.

"Темні вовки пов'язані з душею господаря. Як тільки їх призовник гине, вони не можуть більше існувати і слідують за ним." Повільно сказав вчитель, витираючи піт з лоба.

Решта шістьох студентів вийшли зі своїх укритих, перекладаючи погляд з тіла Бай Яна, що було роз'єднано на кілька частин, на тілі вовків, від яких залишилося тільки мокре місце. Студенти зітхнули з полегшенням.

Вбиваючи на своєму шляху магічних звірів, вони отримали добрий досвід. Але, відчувши велику загрозу зради людини, якій вони довіряли, виявилося їм, що вони не так вже готові до бою. Вони не зможуть так швидко розібратися в усьому.

"Мій дядько подарував мені цей магічний інструмент на моє 18-річчя, нарешті я знайшов йому застосування." втомився посміхаючись, сказав Му Бай, дивлячись на гостру зброю.

Атака магічним інструментом, потребує великої кількості енергії носія, але одна така атака набагато цінніша за броні. Не можна сказати, що люди не просто купують такі речі. Навіть серед аристократів небагато таких людей, що можуть дозволити собі придбати таку цінну річ.

Навіть Бай Ян не міг би припустити, що хтось із студентів буде мати таку зброю. Не всі клани так дарують своїм нащадкам, поки ті не закінчили університет. Однак, Му Бай, використовуючи цей предмет, дійсно врятував усіх від смертельної небезпеки!

(П.п: Прошу вибачення за помилки в ранніх розділах і дякую вам за терпіння.)

Перекладачі: realizm

Глава 105

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

"Це було здорово, Му Бай!" сказав Чжен Кунь Сань, що був збуджений від побаченого.

"Це жахливо... Мені здається, що я більше ніколи не зможу нікому довіритися..."

Мо Фань випустив протяжне зітхання і подивився на Му Бая. Якби не цей багатий хлопчик, якому подарували магічну зброю, то невідомо чим б вони заплатили за недбалість до зрадника.

"Сюе Му Шен в порядку?"

Решта студентів, які вибиралися зі своїх укриттях, яких виявилося лише шість, обговорювали бій, крім Чжен Хоу, який стояв на одному місці майже не рухаючись. Хоч битва закінчилася і кров Хе Юй змита з його рук, він все ще хвилювався її смерть, дивлячись на майже висохлу калюжі крові дівчини.

"Марта, ми повинні продовжувати шлях" сказав Мо Фань, що підійшов до Чжен Хоу, не знаючи, як потішити його. Чжен Хоу, який тільки зауважив Мо Фаня, більше не міг контролювати своїх емоцій.

"Фань-ге, я хочу стати сильнішим..." сказав хлопчик з розпачем, витираючи сльози. "Я повинен! Я повинен стати СІЛЬНЕЄ!"

Цей крик душі Чжан Хоу запам’ятається Мо Фаню. Це так схоже на його друга... Тепер його друг ридав, наче маленька дитина, і йому ставало дедалі гірше. Так, щоб захистити своїх близьких і друзів, вони повинні стати сильнішими, це єдиний шанс.

***

Авангард швидше рухався мостом, тепер блищить доти, доки наближалися до сховища. Студенти, втомившись від усмішки, подивилися на людей з військовими формами, в яких ясно впізнавалися люди магічної асоціації, ці чоловіки охороняли притулок по всьому периметру. Ці три кілометри, які студенти змогли подолати, мабуть, були найдовшими і найважчими в їхньому житті.

"Группа, що слідувала за нами, будучи за півтора кілометрів від нас, повинна бути в порядку і безпечно дістатися до сховища." сказав вчитель, подивившись назад.

Чжоу Мін, Сюй Чосіо Тінь, Ван Пан і Чжан Шу Хуа кивнули на знак згоди, відчуваючи, що виконали свою місію, як авангардний загін. Оскільки вони зазнали багатьох труднощів, які могли подолати всі перешкоди, то щиро надіялись, що група, яка перебувала в тилі, досягне успіху без жодного лиходійства.

"Хто з вас Мо Фань?" запитав чоловік у військовій формі, що підійшов до групи.

"Я Мо Фань" сказав хлопчик, відчуваючи себе дуже втомленим.

"Ідемо зі мною, офіцери будуть раді побачити тебе" сказав невзорацький на вигляд людина.

Мо Фань кивнув головою і пішов за людиною у військовій формі.

Верхня частина вежі не мала покриття, яке було відкрите для огляду на місцевість. Сильний вітер почав щипати щоки Мо Фаня, коли він ступив на цю вежу. На краю стояв людина в зеленому військовому пальто, для нього вітер нічого не означав, він спокійно стояв і насолоджувався видом.

З обох боків його спорудили такі ж солдати, що не звертали уваги на вітер. Палець Кон, який очолював цей загін, був найжорстокіший, бо його грізний вид міг відлякувати будь - кого.

Десять армійських магів, у тому числі Чжен Кона, випускали потужну аура. Цілком можливо, що всі вони вже досягли перехідного рівня. Кожен з них мав свої плани щодо бою з Крилатим попільним вовком, що тероризував дах висотки.

"Сер, Мо Фань тут" повідомив військовий Чжен Кону, перш ніж повільно пішов. Чжан Кон не відповів йому, навіть не розгорнувся, мовчки дивлячись з вежі вдаль.

"Рад бачити тебе живим!" сказав Чжен Кон, кажучи неохайно, ніби це дійсно так і було. Чжен Кон відрізнявся від інших інструкторів та військових. Після закінчення виправного табору він розумів, що може дозволити собі нахабство, будучи одним з кращих воїнів країни.

"Чи знаєте ви, що я дійсно хочу зробити, коли бачу ваше обличчя?" запитав хлопчик.

"Ви вільні у своїх виразах, поглядах і має право сказати мені все, що вважаєте потрібним. Я також був здивований, коли дізнався про його справжню природу. На щастя, ти був надзвичайно обережним з ним, що і врятувало вам всім життя."

Чжен Кон вже повідомив про те, що сталося, і це виявилося для нього великою несподіванкою. Навіть якщо вони нічого не підозрювали про те, що культи могли проникнути до них на базу, чому б Мо Фаню не запідозрити і всіх інших?

"Ми запустили розслідування... Ми допитали Бай Яна після того інциденту в горах, так само я побачив той самий підроблений джерело поблизу печери, але ніяк не міг зв'язати ці події... На мої запитання про те, чи він викликав ще звіра, він відповів негативно... Невже ти думаєш, що саме ці нев’язані факти були причиною того, як він зрадник?" сміявся питав Чжен Кон.

"Просто викликаний звір уже був підозрений ... Я був насторожений, хоча й не повністю впевнений у своїх думках і в тому, що він дійсно шпигун. Однак, він таки показав свою особистість."

Хоч у Мо Фаня не було жодних доказів стосовно Бай Яна, він знав лише те. що цей інструктор небезпечний і попередив деяких людей в команді... Єдине, що він не врахував, це поява безлічі тварин.

"Так і що там зі святим джерелом?" запитав Чжен Кон, не бажаючи більше вести розмову про шпигуна Бай Яна.

"Я дуже хотів пити, так що випив його" спокійно відповів хлопчик.

Чжен Клоун ледве не втратив рівноваги, мало не ступивши в повітря на краю вежі. Він повернувся до хлопчика і люто подивився на нього.

Що за хрінь? Чи він вважає, що це джерело — лише плід фермера, який може спокійно пити? Це спадщина міста Бо, якому вже не одне тисячоліття! Кожен маг просто хотів би, щоб культивувати з його допомогою. А цей хлопець просто... випив це?

"Зараз не час, щоб жартувати" сказав Чжен Кон, дивлячись на Мо Фаня.

Перекладачі: realizm

Розділ 106

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

"Я не жартую! Ви правда думаєте, що я зміг би дістатися сюди в цілості і безпеці, якби у мене був цей дорогоцінний предмет? Святий джерело охороняли, але після нападу звірів я ледве вирвався звідти... Я не вирішив оставити джерело в укрим місці, його могли знайти звірі, через страх мені захотілося пити, тому випив все, ні краплі не протоку повз." серйозно говорив Мо Фань.

Мо Фань вийняв спеціальну пляшечку, в якій колись знаходився святий джерело і кинув її Чжен Кону, який спритно його зловив. За цей час на обличчі інструктора промайнуло стільки цікавих емоцій.

'Що за чорт... Він дійсно випив все джерело?

Навіть діти впливових сімей не могли отримати доступу до джерела. Вони роками мріють отримати таку цінність. Чжен Кон відступив на кілька кроків назад.

Після недовгої паузи Чжен Кон все ж зміг заспокоїтись і безпорадно сказав: " Якби це було до того, як на нас напали тварини, ми б не потурбували тебе. Якби не цей проклятий дияволський культ... Я , Му Чжо Юн, Ян Чо Хе, головний Чжу, навіть Ден Кай могли просто сидіти і сподіватися, що святий джерело не потрапить в погані руки ... Загалом, що не було, то пішло ... Ми будемо битися до останнього, щоб тримати місто в безпеці. Це головне питання."

"Я поділяв ті ж почуття, тому просто випив його... Незважаючи на це, тепер навіть якщо диявольський культ зловить мене і вирішить запарювати, то йому точно нічого не дістанеться. Хіба що з мене вийде трохи смердючої сечі" посміхнувся хлопчик.

"Ти просто маленький монстр..." сказав Чжен Кон з посмішкою, похитав головою.

Чжен Кінь не дуже хвилювався про святе джерело, хоч він і був упевнений у тому, що говорить хлопець. Якщо б поклоніння взяли на себе джерело, то невідомо, що мало статися. Якщо ж Мо Фань бере джерело собі, нехай вважає це нагородою за збереження міста. Зрештою він все ще студент, який і школи нормально не закінчив... Прибудувати студента на такий важливий обов'язок, побачити справжнє обличчя Бай Яна... Багато змінилося б, якби вони передали святе джерело не Мо Фаню, а комусь іншому. Існує велика ймовірність, що джерело вже давно було б у культистів.

Це не має значення зараз, випив він його або занукав. Поки святий джерело не потрапив у руки поклоніння дияволові, Чжен Кінь Кон точно знав, що його єдиною проблемою є той Криластий попільний вовк. Настав час позбутися його! Палець Кон вб'є цього вовка, нехай і помре при цьому. Він повинен упокоїти душі солдатів, що полягли через тварин. Їхня смерть не буде даремною.

"Увага!!" голосно кричав Чжен Кон, дивлячись на свій загін.

"Вбиймо Крилатого вовка! Безкінченна йому смерть!" енергійно кричав Чжен Кон.

"Убити вовка!"

"Убити вовка!"

"Убити вовка!"

Солдати Чжен Кона повторювали ці слова як мантру, навіть Мо Фань відчув страх від цього... Після того, як шум вірш, все трохи напружилися, а Чжен Кон зробив крок вперед і стрибнув. Його крила почали рости в повітрі. Мо Фань впав у невеликий ступор, слідуючи за появою крил позаду.

"Крилия вітрів!"

Це був другий раз, коли хлопчик бачив подібне заклинання, але це все також шокувало його і захоплювало. Над кривавим містом ширяється сіре небо, і над ним надихає подих.

Перед лицем такої страшної катастрофи сила кожного мага була на рахунку. Проте командир Чжен Кєнґ дав надію.

Він захистить місто!

***

Оскільки швидкість Чжен Кона була дуже велика і він точно направлявся в бік висотки, решта дев'ятеро людей зістрибнули вниз і незабаром Мо Фань зміг побачити, як у небо змили білі орли, на яких і засідали люди Чен Кона, йдучи за головним.

Скоро все закінчиться.

Червоний рівень тривоги, який ми почули раніше, посіяв паніку серед людей. Вони можуть лише тиснути і тремтіти від страху, наче худоба під час нападу диких звірів.

Але люди мають силу - їх маги. Вони можуть допомогти місту і захистити місто.

***

Усередині сховища сиділи молоді, слабкі та старі люди. Вони сварилися між собою і сперечалися, але коли підняли голову й побачили літає фігура, а слідом та дев’ять орлів, їхні серця зробили кульбіт від захоплення і надії.

Згадуючи останні хвилини свого життя, у Чжен Хоу заскупувало очі. Він спостерігав за фігурами в небі, що збиралися атакувати Крилатого вовка і думав про щось своє.

"Якби ти тільки знала, що той слабкий хлопчик, якого ти врятувала, одного дня стане сильнішим і врятує тисячу таких же хоробрих дівчат як ти ... Думаю, ти була б дуже рада цьому" думав хлопчик, зтиснувши кулак. Він вже обдумав свої подальші дії і вирішив втілити їх у життя.

***

Спускаючись з імпровізованої вежі, Мо Фань побачив інструктора Пана Лі Цзюн, у якої було сумне і дуже задумливе вираз обличчя.

"Один з членів патруля привіз деякі новини ...Вони знайшли дивні тунелі по всьому місту... Здається, тварини копали їх протягом довгого часу" серйозно сказала Пан Лі Цзюнь.

"Городські райони були так часто атаковані в основному через ці тунелі, що розташовані по всьому місту... У них є прямий доступ з каналізації." сказав інша людина.

"Так... Це дуже важлива новина. Ми шукаємо тунелі і блокуємо їх. Ці тварини більше не зможуть звідти пробратися."

"Але нам все ще незрозуміло, що це за магічні звіри" пригнічено проговорила Пана Лі Цзюнь

Це було дуже несподіваним явищем. Знайти всі каналізаційні шляхи, з яких тварини виходять назовні. Важко буде їх перевірити.

Чула ця розмова, Мо Фаня осеніло.

Почувши про всі ці тунелі, він зрозумів, чому їхні загони так часто викликали в місто через щурів. Хтось повинен бути серед тварин, які можуть добре копати тунелі. Саме для цього там були щури, ні ніби охороняли самих себе.

Кожного року Фань з загони все частіше стикалися з різними монстрами. Тепер він точно зрозумів, чому ці щури були так спрямовані у своїх бажаннях. Вони настільки часто нападали на місто, що не дивно, чому їх споруди були знайдені прямо під студентами в каналізаціях.

Перекладачі: realizm

Глава 107

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

"Інструктор Пан, я знаю, де ви можете дізнатися про це краще" сказав Мо Фань, трохи подумавши.

"Де?"

"У загоні міських мисливців"

Їхня розмова допомогла хлопчику зрозуміти загальну ситуацію. Хоч це раптове вторгнення, здавалося б, не мало взагалі ніяких попереджень або опозилок, ці тунелі більшоких щурів - найбільш очевидний доказ їх довгого приготування до цього.

Ці щури є майстрами тунелів, які інколи виводяться за межі міста. Кожна команда міських мисливців веде звіт про спостереження цих щурів. Якщо простежити ці ходи до певного виходу, можна багато чого зрозуміти.

Двоє, що запропонували знайти загін мисливців думали так само, як і Мо Фань, коли прийшли до одного й того ж висновку. Ці тунелі, створені щурами, є майже всюди.

"Я зв'яжуся з загою міських мисливців і зіберу їх в одному місці." сказав один із людей, що стояли тут же, важко кинувши головою. Пан Лі Чзюнь ж дивилася на Мо Фаня здивовано, бо не очікувала, що студент зможе запропонувати таку складну ідею.

"Насправді, я частина загону міських мисливців ... Після того тренування в горах я зрозумів, що все ще слабкий... Так що поспішив приєднатися до загону мисливців. Але я не знаю, де вони знаходяться." сказав Мо Фань, намагаючись пояснити ситуацію здивованим інструкторам.

"Ти ніколи не перестанеш нас дивувати" сказала пан Лі Цзюнь з посмішкою.

"Інструктор, яка ситуація на гірському заводі? Мій батько зараз повинен бути там"

"Не хвилюйся, це місце найбільш безпечно, на відміну від міста. Твій батько має бути в порядку".

"Приємно це чути! Не могли б ви зробити мені послугу?"

"Що ж потрібно маленькому героєві?"

"Це притулок - наче великий табір, тут так багато людей, що я не можу знайти свою сім'ю, не могли б ви допомогти мені з цим?"

"Добре... Це не повинно бути проблемою. Спочатку Чен Цзюн Гуаню знадобиться час, щоб виявити місце розташування міських мисливців."

***

Вторгнення магічних звірів паралізувало нормальні комунікаційні пристрої, якими користувалися більшість людей.

***

Через деякий час повернувся Чен Цзюнь Гуань, який привів з собою кількох людей. Мо Фань відразу побачив двох з них, Сео Ке та Суй Да Хуан. Сяо Ке була зайнята тим, що перевіряла записи у своєму маленькому охотнику.

"Зараз ми перевіряємо кілька областей, де вперше були помічені тунелі і щури. Перша область була парком на півночі міста, звідки і було помічено першу хвилю цього нашестя" сказала Сіо Ке.

"Так, північний парк зараз повністю під контролем цих звірів" кивнув Чен Цзюнь Гуань.

"Останнє місце знаходиться в кількох кварталах від парку..."

"Там немає ніяких ні нор і тунелів..." перебив дівчину Гуань.

"Ні, повинен бути один... Середня школа Міні Вен для дівчат. Був випадок нападу на дівчину, який стався в кафетерії. У тому місці досить висока концентрація тварин, думаю, що саме там знаходиться один з проходів ..."

"Ах так, я пам'ятаю цей випадок... Це була наша перша вилазка з Фань Мо на території середній школі для дівчат. Ми вбили звіра і змусили поліцію прочесати тунель, але ми підозрювали, що дівчина вже давно з'їлася..." сказав Сюй Да Хуан.

Кілька інструкторів щиро обговорювали ці події, а Сяо Ке з Суєм Да Хуаном не помітили Мо Фаня, що стояв неподалік і про щось дуже добре думав. Столиця міста вже знає, що Фань Мо той самий Мо Фан, але думали, ніби він зараз знаходиться у святому джерелі. Вони не сподівалися, що він буде у сховку.

"Хм... Це місце повинно бути одним з основних входів, мешканців околиці ще не евакуювали?" запитав Чен у жінки-охотника.

"Ми не видавали попередження про це"

Всі на мить замовкли... Через кілька секунд Сюй Да Хуан нахмурився і сказав: "Я думаю, що цей тунель є найбільш зручним проходом для тварин ... Не дивно, що студенти скаржилися на часті землетруси, це напевно щурі копали тунелі."

"Не евакуювали? Ви не помилилися? Ви впевнені, що звідти нікого не евакуювали?!" Занепокоєний запитав Мо Фань, дивлячись прямо в очі охотниці, яка щось хотіла сказати.

"Мо Фань, ти занадто нервуєш через це"

"Якщо там дійсно прохід, то вся територія повинна бути всіяна цими звірами. Не так легко евакуювати людей з райони, що кишать звірами".

Серце Мо Фаня замерло...

Він добре пам’ятав, що Сінь Ся скаржилася на часті поштовхи в школі. Він мав здогадатися про щурів!

Якщо вони вторглися через тунель, то не було багато чого залишилося від школи. Тепер же, коли ціле місто зазнало нападу звірів, хто б задумувався, чи евакуювали дівчата?

"Капітан Чен, дуже важливо послати туди команду, щоб знищити прохід" сказала інструктор Пан.

Тепер, коли точки вторгнення знайдено, потрібно знищити їх якомога швидше.

"Коменда, що буде брати участь в цій місії повинна бути невеликий. Хоч ці тварини і дурні, велика кількість мисливців приверне до себе непотрібну увагу інших чарівних звірів, це підкине команду небезпеки." сказала одна з жінок.

Капітан Чен озирнувся на групу людей і негромко сказав: "Я буду вести цей загін".

"Капітан, я приєднаюся до вас... Як керівник загону міських мисливців, я краще ознайомився зі битвою в місті..." сказав Суй Да Хуан.

Сяо Ке озирнулася назад і знову подивилася вперед, дивлячись на Суй Да Хуана, все ще обмірковуючи свою відповідь.

"Ем... Оскільки у нас є доброволець з елітного загону міських мисливців (п.па: О.Г.О виходить, хах)), то наші шанси на перемогу вищі. Але ця місія дуже небезпечна, сподіваюся, що ви серйозно віднесетеся до неї!" сказав капітан Чен.

Ще кілька людей збиралися добровільно приєднатися до загону, як перед тим виступив молодий хлопець.

"Фань Мо? Ой, ні, Мо Фань!!" одночасно вимовили Сяо Ке і Суй Да Хуан, сильно здивуючись.

Мо Фань подивився на них, перш ніж переклав погляд на капітана Ченя, який відповідає за цю місію. Пан Лі Цзюнь теж була здивована. "Мо Фань, тобі не потрібно приєднуватися до них. Ти вже зробив достатньо, виконавши роль авангарду для тисячі людей, привівши їх зі школи Тянь Ланн, ще й знищивши ціль культу. Тобі потрібно зробити перерву, а ми розберемося з усім іншим."

"Так... Ти герой. Якщо ти спробуєш взяти на себе забагато... Навіть дев'ять життів може виявитися недостатньо!" кивнув капітан Чен.

***

'Герою міста?'

Мо Фань не думав про те, що зараз важливіше ... Якщо він втратить сестру, то все інше просто втрачає зміст! (П.п: ну хіба він про неї згадав)

Перекладачі: realizm

Глава 108

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

"Хіба це не Мо Фань? Щось не так? Адже ми вже дісталися до укриття... Чому він хоче піти?!" Брмотал Сюе Му Шен, який відпочивав від довгої дороги, випадково побачивши, як Мо Фань залишає притулок.

"Що? Та я б ніколи не покидав це безпечне місце!"

"Так, я теж... Просто цей Мо Фань занадто сміливий!"

Думки студентів щодо місця поза межами сховища були однозначними. Поза межами сховища все кишить дикими звірами, в цьому місті панує жах. Тепер, коли вони вже досягли сховку і можуть сидіти спокійно, їх нічого не змусить залишити це місце. Як же їм зрозуміти причину такого необдуманого, але відважного вчинку Мо Фаня?

***

Насправді, Мо Фань також вважає, що краще б сидіти у сховищі, ніж кудись йти. Він думав, що оскільки він прийшов до сховища, то більше не буде ризикувати життям. Але він не знав, хто за межами нього такі важливі люди. Його мотивація була вища, ніж у добровольців Сюй Да Хуана.

Коли перед ним з’явився образ безпорадної дівчини, яка навіть не могла ходити в оточенні цих тварин, її вигляд очей, наповнених страхом, він не міг нічого вдіяти, йому хотілося відразу опинитися поруч із нею.

Багато людей можуть вважати, що їхнє існування в цьому світі незначні і тому вони можуть повернутися до всього світу спиною та нічого не робити. Навіщо їм ризикувати своїм життям? Однак деякі речі стають для нас занадто важливими. Ми самі це не розуміємо, але в якийсь момент ми не можемо без цього існувати. Ми без вагань захистимо це, навіть якщо це буде коштувати нам власного життя. Випадок Мо Фаня описує цю ситуацію як щось інше.

У нього немає причини просто так залишати безпечне місце, але в його розумі зараз міликають найгірші сценарії подій, які він не повинен допустити! Його єдине бажання прямо зараз - це врятувати Син Сі!

Тому, коли команда мисливців і добровольців намагалася переконати його в тому, що дівчина, яку він хоче знайти, мертва, він не звертав на них уваги. У цьому хаосі, що поширюється по місту, знайти її буде важко, це майже неможливо, але Мо Фань вірить, ніби знайде її живою ...

***

Сюй Да Хуан добре знав місцевість, особливо школу для дівчат. Тому він мав вести загін короткими шляхами, щоб уникнути непотрібних сутинок зі звірями. Сяо Ке, яка теж належить до команди міських мисливців, не пішла за іншими. Капітан Чен поважав її рішення і тому не наполягав.

Мо Фань був знайомий з деякими добровольцями, серед них були інструктори з того тренувального табору, пан Лі Цзюн і Ло Юн Бо. Він очолював команду капітана Ченя, який був відповідальний за цю місію.

Загалом людей у команді було вісім, оскільки велика кількість людей створювала б надто багато шуму. Вони хотіли швидко і без втрат дістатися до школи Мін Вен та назад, намагаючись не перетинатися зі звірами, щоб уникнути лиха на сховищі. Для очищення міста було б достатньо розбратися по місту проміжних чарівників, і вони могли б справитися з цими звірами.

Автомагістраль на мості Мей Сінь є одним з найбезпечніших шляхів, які ведуть акурат із сховища до центральної школи Мін Вен. Дорогу вішали різні автомобілі, через які було важко рухатися і боротися з звірами. Здалека можна було побачити тіні звірів, які рикали між автомобілями в пошуках тих дурних, хто думав, що їх може врятувати автомобіль.

Саме в цей момент по краю дороги, на доріжці для пішоходів, їхали вісім чорних мотоциклах, поверхня яких була дуже гладкою, через що здалека ці малятки виглядали наче леопарди, рухаючись люто і швидко.

"Хоть цей особливий темний камінь, з якого зроблений двигун і не буде помічені звірами, краще і надійніше мати при собі покликаного звіра..." тихо сказав капітан Чен.

"На жаль, наші маги-привідники від'яснені своєю місією" сказала пан Лі Цзюнь, на що капітан Чен Кивнув, не ставши сперечатися.

Мо Фань вже навчився з водіння мотоцикла, тому що в школі дуже добре їздив на велосипеді, але їхав не поспішаючи. Вчителі в школі казали, що будь - які засоби та продукти магічної технології можуть бути помічені звірами, бо їх використовують для будівництва енергетичних каменів і душі тварин.

Магічні звірі мають вроджену здатність відчувати ці енергетичні камені. Хоч обладнання і не так сильно приваблює тварин, інша справа, якщо подивитися на транспорт. Чи може це ігнорувати магічний камінь, який швидко рухається? Хоч магічні звіри і не наділені розумом, у них в інстинктах закладена інформація та азартна погоні, тому їх дуже легко залучити руховим обладнанням.

Єдине виключення - це військове обладнання, інакше їх відразу ж виявили і не давали б закінчувати місію. Але не всі тварини можуть мати енергетичні камені, все залежить від чутливості тварин.

Після кількох армійських чарівників Мо Фань зрозумів ще одну важливу річ. Магі зазвичай використовують для маскування, щоб пересуватися між звірами. Наприклад, у такій ситуації опинився місто Бо. З допомогою покликаного звіра їх було б важче виявити, вони могли б швидко подолати багато перешкод. Зрештою можна було б покликати і орла!

На жаль, більшість магів віддає перевагу чарам елементу, а не магічній покличенню. Велика ймовірність викликати магію у проміжних чарівників і вище, тому такі магія рідко коли з'являються серед людей.

***

Група прискорилася, досить швидко покидаючи магістраль. Однак коли вони були близько до кінця моста, то побачили, що частина мосту була відсутня і не могла пройти далі з транспортом. Вони мусили залишити мотоцикли і йти пішки. Хоч подорож на транспорті набагато зручніше, все залежить від дороги.

Група з восьми осіб йшла вперед. Ло Юнь Бо, як і Лі Вен Цзе, що використовував магію вітру для того, щоб допомогти всім іншим, аби скоротити час подорожі та енергії. Їх чекала не дуже довга дорога, але вони можуть покладатися лише на себе і одне одного.

Перекладачі: realizm

Глава 109

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

На південь від школи була будівля, яку зазвичай забили люди, — торговельний центр. У той час тітонька, що здійснює покупки та бавовну, зазвичай блукає там і створює атмосферу нависаючих карнавалів. Тим не менш, зараз цей торговий центр був порожній. Не бігали туди-сюди бавовнячі тітки, хоча їх не зупиняв ні дощ, ані спека. Уся справа в тому, що всі у торговому центрі були помічені вовками і з'їджені.

Кров розмилася через дощ, єдине, що нагадувало про трагедію - це залишки тіл, а також випадкове ричання вовків, які блукали поблизу. У тиші можна було почути пронизливий крик, що показувало, ніби звірі знайшли ще одного.

Цей торговий центр був третім, по площі холла, в місті, але тепер це місце було пустельним і виглядало дуже шиєю через розбиті вікон та кафелю, навіть стіни були у тріщинах. Супермаркет знаходився на цьому поверсі, що не зацікавило тваринних істот, інакше всі присутні були б там.

Саме тут ховалася група людей, які вижили, що були найщасливішими людьми, бо звірі не спускалися до них. Люди сиділи по різних кутах, відчуваючи себе безпорадними. Все, що вони могли це молитися... Молитися, щоб тварини ніколи їх не знайшли.

"Невже ми помремо?" запитала гарчуча дівчинка, обхопивши руками коліна.

"Більшість тих, хто зовні - вже мертві... Для нас це лише питання часу." сказав менеджер супермаркету.

"Ми не можемо просто сидіти тут і чекати своєї смерті! Ми повинні вийти звідси! Так у нас буде хоч найменший шанс вижити!" сказав працівник супермаркету, який зазвичай відповідав за обробку вантажу.

"Я працював на уряд сантехніком протягом багатьох десятиліть. Якщо ви підете за мною через каналізацію, то ми не зустрінемо магічних звірів на своєму шляху." сказав худий чоловік середніх років, на якому був одягнений синій комбінезон.

Ті, хто вижив, швидко підтягнулися до чоловіка і уважно слухали його. Якби їм сказали, що вони повинні якось пробігти повз тварин, то вони точно не погодилися б на цей божевільний крок... Але оскільки вони можуть використовувати каналізаційні ходи, тим більше у них є той, хто знає ці шляхи і допоможе їм не заблукати, то рішення кожного було очевидним.

"Ідем, йдемо швидше! Я не хочу залишатися тут н секунди більше!"

"Так, чим швидше ми підемо, тим краще! Якщо ми вчасно не евакуюємося, то пізніше може бути пізно. Ми лише підпишемо свій смертний вирок."

"Йдемо, звірі коли-небудь знайдуть це місце."

У п'ятнадцяти тих, хто вижив, загорілися очі, коли сказали, що вони можуть вибратися звідси. У них з’явилась надія. У супермаркеті є прямий вихід в каналізацію, вони можуть вийти прямо до убежища! Усі почали швидко набирати їжу, щоб після цього піти за сантехнікою.

"Почекайте! Хто-небудь може мені допомогти? Тут дівчинка в інвалідному візку, вона не може йти сама..." сказала худа дівчина, поспішно вибираючи їжу, щоб уникнути втрати групи людей.

"Ти божевільна! Та у кого знайдуться зайві руки, щоб доглядати ще й за нею!"

"Кресло не збирається, тому вона не зможе поміститися в прохід каналізації, дівчинка, як ти збираєшся слідувати за нами?" сказав товстий менеджер супермаркету.

Хлопець, що знав каналізації, пішов вперед, в той час та інші почали виглядати, ніби не чують про допомогу.

"Гей, почекайте! Будь ласка, допоможіть їй! Будь ласка, не залишайте її тут!" Майже не плачучи, просила дівчину. А потім побачила, що більшість людей вже покинули будівлю. Кілька з них обернулися, показуючи, що їм шкода, але зрештою теж пішли. Вони також не зможуть подбати про себе, якщо зіткнуться з звіриною і говоритимуть про дівчинку в інвалідному візку.

"Хіба це не дуже жорстоко? Хіба вам не шкода її..." прошепотіла ще одна жінка.

"Що є безсердечним? Вона не може ходити, що ми можемо зробити? Якщо вам її так шкода, то повертайтеся до неї і не звинувачуйте мене, що я вас не попередив! Ми будемо повзати і дертися вгору по сходах, а якщо візьмемо її з собою ... Ми не дістанемося до сховища і за дванадцять днів!" сказав той, хто направляється всіх хлопець.

"Супермаркет може бути і зовсім не знайдений звірами, вона може спокійно чекати порятунку тут"

Коли люди чують таке виправдання, то перестали нарікати і шукають інших виправдань. Дійсно, неможливо зробити рятівну операцію при червоному рівні тривоги, коли більшість магів охороняє головний притулок для порятунку більшості людей! Тому всі знали, що дівчина в інвалідному візку може лише молитися за своє спасіння, щоб її не знайшли тварини.

***

Незабаром супермаркет спорожнів, тонка дівчина залишилася поруч з дівчиною в кріслі-коляську, озираючись назад і кусаючи губу.

"Ти повинна йти з ними" сказала дівчина в кріслі, напружено посміхнувшись.

"Пробач... Я правда хочу вибратися звідси разом з тобою" відповіли їй із почуттям провини.

"Не думай про це, тобі потрібно йти зараз, щоб не втратити їх з поля зору."

"Може, я можу тобі чимось допомогти?"

Дівчина в інвалідному візку подумала з хвилини і швидко зняла браслет, передавши його дівчині зі словами: "Якщо тобі вдасться дістатися до сховища, будь ласка, передай цей браслет моїй сім'ї".

Коли дівчина прийшла послухати про сім'ю і кивнула: "Не хвилюйся, я знайду їх і скажу, що ти жива, тому вони зможуть прийти й врятувати тебе!"

Дівчина в інвалідному візку похитала головою і сказала: "Я не хочу їх турбувати, скажи їм, що я зустріла свою катастрофу".

Пригнічена дівчина відкрила в здивованості рот, не знаючи, що сказати, після чого відвернулася і поспішила за іншими, намагаючись не озиратися назад.

***

Гусклий світло лампи падав у кут, де сиділа дівчина. Раптом усі люди почали збиратися на вихід і поспішаючи залишали будинок один за одним... Їхня байдужість лякала її, але це не відміняла той факт, що серед них є дівчина, яка не могла ходити. Навіть кульгава людина могла б спастися, але якщо вона не може ходити...

Дівчина в кріслі як і раніше виглядала дуже спокійно, незважаючи на те, що група відмовилася від неї, вона нічого не сказала їм, не обурювалась і навіть не панікувала. У її очах ніхто не бачив відчаю.

"Мені дуже шкода..." сказала Гу Цянь, кусаючи губу, вибачаючись і поспішила за іншими. Незабаром супермаркет спорожнів, залишилася лише дівчина в блакитному спідничці і у інвалідному візку...

Коли всі пішли, Сінь Сі опустила голову вниз, приховуючи своє обличчя волоссям і згорнувши руки на коліна. Помирання знову повернулося до її обличчя, а тривога заполонила серце. Вона несвідомо перенесла спідницю. Вона навіть не думала, що повинна звинувачувати людей за те що вони її кинули. Чи можна звинувачувати їх за те, що вона не може ходити?

Кожна людина має власну долю, свій шлях, свої шанси на довге і щасливе життя, але ця бурхлива тиша змусила її відчути страх та безпорадність. Світ відкинув її, залишивши одну. Ці почуття сіяли в неї страх і негативні думки. Але Сіні Ся, здається, вже все вирішила. Вона повільно штовхала свою візок до столових настойок, їй було важко підтягнутися і простягнутись до кухонного ножа. Вона стільки ж зусиль потребувала, щоб повернутися в крісло.

Через кілька хвилин, коли вона відновила дихання, вона повільно покотила своє крісло туди, де і сиділа весь цей час, поки всі збиралися на вихід ...

***

Один з запізнених хлопців озирнувся на неї, побачивши стільки зусиль, він знову відчув укол провини. Можливо, дівчина вирішила вбити себе, вирішивши не чекати вторгнення, але хлопець зміг пересилити себе і відвернутися від неї, зробити глибокий вдих і щільно закрити за собою двері.

Перекладачі: realizm

Глава 110

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

"Один з наших заготів знайшли невеликий вхід і успішно знищили його" сказав капітан Чен, втомився і не так вже щасливо.

"Ми повинні бути щасливі!" сміявся Сюй Да Хуан.

"Відряд теж був знищений... Ніхто не вийшов звідти живим..." прошепотів капітан.

Сміх Сюй Да Хуана тихий, а решта замерли, насупившись. Як взагалі можна почувати себе щасливими, якщо загін загинув.

Біля входу можуть бути орди магічних звірів, хоч загін і може прослизнути непоміченими, чарівні звірі відчують невдалий та почути шум, а отже вся команда буде оточена тваринами. Навіть під час набору добровольців капітан Чен попередив їх, що вони не виживуть.

"Пошевеливайся! Ми вже повинні бути недалеко від школи" сказав капітан Чен.

"Після цього старого будинку буде тротуар, ми можемо зрізати шлях через нього. Так ми дійдемо до студентського гуртожитку, що розташоване досить близько до кафетерії. Тунель, ймовірно, має акурат під кафетерією." сказав Сюй Да Хуан.

Усі кивнули і продовжили дорогу, яку назвав Сюй Да Хуан. Хоча по дорозі вони зустрічались магічними тваринами, але швидко роз’єдналися з ними. Точніше, це робив капітан Чен. Промежуючий маг може легко помістити їх одним ударом.

"ПОМОГІТЬ! ПОМОЖІТЬ МЕНЕ!"

Прямо навпроти них, через вулицю, біг чоловік, пронизливо кричачи. Сюй Да Хуан хотів допомогти йому і збирався втекти, але його зупинив капітан Ченем. Згадавши капітана, він хотів щось сказати, але капітан випередив його, пояснюючи: "Наша головна місія - знищити вхід в тунель. Навіть якщо з нашими сім'ями щось станеться, у нас немає цієї розкоші - прийти до них на допомогу. Окрім Мо Фаня, він прийшов лише для того, щоб врятувати свою сестру. Сподіваюся, що всі розуміють, наскільки високими ставки в цій місії."

Запала тиша, і люди розуміли, що вони зобов'язані завершити свою головну місію незалежно від особистих образ та бажань. Тому, незважаючи на те що вони чули цей крик про допомогу, їм довелося стояти на місці і скреготати зубами.

Серце Мо Фаня не могло залишатися байдужим, дивлячись на людей, що стояли поруч. Думаючи раціонально, він не міг зрозуміти їх "гуманських" погляди на ситуацію. Якби вони зараз пішли допомагати, то стали б рятувальним загіном, що суперечило їхній основній місії. Вони не можуть знищити вхід до тунелю, оскільки були обтяжені цим.

Вони могли лише стояти, аж поки десятки людей гинули від звірів. Якщо вони хочуть допомогти їм, то повинні залишити їх, ніхто не зможе вижити, якщо піде за їхнім підрозділом. Навіть просто блукаючи вулицями, вони отримають більше шансів на виживання.

Приблизно через дві хвилини крики затихли і люди прочекали ще трохи часу. Ло Юнь Бо, який повернувся з розвідки території, повідомив капітану Ченю, що тварини пішли і загін може сміливо йти далі. Ло Юнь Бо, через свою місію, був змушений мовчки спостерігати за смертю людини.

***

На дорозі, переповненій транспортними засобами, було заповнено трупами людей, їхні останки та кров’ю.

Серед них лежав товстий чоловік. Він здавався мертвим, але це було не так. Він ледве підняв голову і подивився на загін магів. Його очі були повні гніву і розгубленості... Будучи кров’ю, він з усіх сил докричався до них і бачив їхнє відображення у склі будівлі. Він кричав так голосно, сподіваючись, що вони врятують його.

Тим не менш, звір продовжував їсти його ноги, повільно закриваючи і нижню частину тіла. А ці безсердечні маги так і стояли на одному місці...

Коли група магів проходила повз, коли звірі пішли, залишивши його в такому положенні, він приклав останні сили, щоб зловити одного з них і запитати: "Чому?" Він хотів вдарити їх, але нічого не міг вдіяти.

Пан Лі Цзюнь сповільнилась, спостерігаючи за товстою тваринкою, чиї очі втрачали життя. Вона зібрала свої сили і, кинувши себе будь-яких емоцій, ожила загублений темп, рухаючись далі. Решта навіть не повертались, щоб подивитися на нього, вони йшли далі і проходили повз ще кілька трупів.

Пан Лі Цзюнь пішла до середини дороги, відчуваючи мовчазний осуд трупів. Вона зауважила, що те, як були обгризані трупи, було схоже на справу рук Більшокої щурі.

"Мабуть, вони намагалися бігти через каналізацію... Все вказує тільки на це..." сказав Ло Юнь Бо.

"Послідовні труби перетворилися в лігво Більшоких щурів, вони не подумали про це" сказав Сюй Да Хуан, безпорадно гойдаючи головою.

Найгірше місце, яке можна було б вибрати в якості укриття - це каналізація. Магічні звірі вторглися в місто за допомогою більшості каналізаційних ходів.

"Підійдемо, якщо ми не зможемо знищити вхід ... То загине ще більше людей..." сказав капітан Чен, не висловлюючи будь-яких емоцій. Мо Фань хотів погодитися і піти за іншими, але щось його зупинило.

Його очі були прикуті до зап’ясток одного з трупів. Ця жінка не мала голови... Мо Фань ніколи не бачив її, але добре знав браслет, що був надет на її руку.

Він зробив його сам, з різних кам'яних намистин, на шістнадцятий день народження Синь Сі. Це єдине, що у нього вийшло в результаті. Трохи потворний чорний браслетик.

Зазвичай такі браслети носять парочки, купуючи їх в магазині, але у виконанні Мо Фаня цей браслет більше схожий на потворний обгорілий браслет і виглядав він жахливо, наче мишний послід. Однак Сіні Ся була дуже щаслива і щодня носила його.

Хоч такі браслети були досить поширені серед молоді, він легко визнав свій потворний і кропотливий праця. Але все ще стояло питання. Чому цей браслет на руці цієї жінки?

"Мо Фань, що сталося?" запитала Пана Лі Цзюн, які були попереду.

"Я знайшов зачіпку... У цієї жінки браслет моєї сестри" сказав Мо Фань, знявши браслет, переконавшись у своїй правоті.

"Цей товстяк носив футболку з логотипом супермаркету, який знаходиться неподалік. Мабуть, ці люди втекли звідти через каналізацію і наштовхнулися на Більшоку щура." припустила Пан Лі Цзюнь.

Мо Фань оглянув тіло жінки і порівняв його до товстого, відчуваючи каналізацію.

"Наверняка та каналізація йде від супермаркету на оксольному поверсі торгового центру, він знаходиться недалеко школи Мін Вен" сказав Суй Да Хуан, який був знайомий з цією місцевістю і швидко пояснив Мо Фаню дорогу.

Мо Фань знав, що коли вирушите на пошуки, вам буде легше знайти голку в стозі сіна. Але небо було на його боці і дав підказку та простягнувши руку допомоги. Незважаючи на те, що він не був упевнений в тому, щоб Син Ся мав бути у будівлі, у нього є кілька підказок, де її шукати.

"Мо Фань, хоч ти і зробив чудову роботу, захищаючи святий ресурс, ми не будемо супроводжувати тебе, затягуючи нашу місію. Ти будеш один" серйозно сказав капітан Чен.

Мо Фань кинув. "Я розумію"

"Я бажаю тобі успіху і щасливої дороги" швидко сказав капітан Чен, вводячи загін геть.

"І я теж бажаю вам успіху, хлопці!"

Перекладачі: realizm

Глава 111

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

Десь поблизу торговельного центру раптово спалахнуло світло фіолетового світла, і тоді були видимі блискавки. Все закінчилося болючим виттям одноокого магічного вовка. Його тіло було залякано в деяких частинах, а очі - сповнені гніву. На жаль, він не міг рухатися, а тому лише бурчав від гніву і бажання покримати людину, що довела її до такого ступеня. Нарешті, після кількох ударів, він став падати ... У нього не було і шансу, коли він потрапив в засідку до цього мага.

"На щастя, я вчасно його помітив і влаштував засідку" сказав Мо Фань, зробивши глибокий вдих, мигцем глянувши на мертвого вовка.

Це перший раз, коли він бореться з магічною звіриною наодинці, якби не магія блискавки, чаклунів вовк легко прорвався би до нього і розірвав його на шматки. Однак Мо Фань використав паралізуючу дію магії блискавки на свою користь, чергуючи з магією вогню. Нічого не підозрюючий вовк був безозброєний проти нього.

Пройшовши цю алею, він зміг би швидко і безпечно дістатися до торговельного центру. Оскільки ця алея була покинута, а тому і безпечною, хлопчику залишилося небагато.

***

Біля майданчика в торговому центі стояли двоє чоловіків, одягнені повністю у чорне вбрання. Здавалося б, вони зовсім не турбуються тим, що їх оточують магічні звіри.

"Там була спалах фіолетового світла! Має бути там маг блискавки... Так, він там! Здається, він прямує до торгового центру." Один з них сказав.

"Це він" сказав інша людина, у якого було знеохочено обличчя, його очі випромінювали холодну ненависть.

"Ти його знаєш?"

"Звичайно! Почекай тут, я збираюся його вбити!" відповів хлопець з ненавистю у погляді.

"Не витрачати занадто багато часу, у нас своя місія."

"Я знаю! Але я повинен вбити його!" Як тільки він закінчив говорити, людина в масці зробив кілька знаків рукою і декілька призовних тварин пішли за ним, мчався в сторону торговельного центру.

***

З іншого боку, Мо Фань досяг рівня торгового центру. Здається, йому посміхалася удача, бо більшокі щури, що рикали поблизу, зовсім не звернули на нього уваги, точніше, просто не помітили його.

Вхід був частково зруйнований, і Мо Фань вирішив перевірити ту місцевість на наявність інших звірів, щоб не потрапити в засідку. Він не хотів наражати себе на небезпеку, аж поки знайде сестру. Він повинен був розсипати щіпку магічного пилу, як вона попередила його про наближення цієї чари і на великій швидкості.

Силует кинувся до Мо Фаню, вражаючи своєю швидкістю, його гострі кігті ковзали по поверхні скляних дверей, коли Мо Фень встиг сховатися за нею, слухаючись інстинктів, щоб ухилитися від когтів. Силует продовжив свій напад і, врешті-решт, зламав двері, розбивши скло на дрібні шматочки ...

Мо Фань швидко сховався в торговому центрі, пізніше зауваживши, що був поранений у руку, від плече до ліктя через розбите скло, ця рана завдавали йому нестерпного болю.

'Що, чорт візьми, це таке? Таке швидке!"

'На щастя, я вчасно помітив його через магічний пил, в іншому випадку, воно точно розірвало б мене на шматки!' Мо Фань відновив дихання і обернувся, у замішанні розглядаючи нападника.

Темний призовний звір!

Мо Фань був дуже здивований, що це істота, з спотвореним тілом і неймовірно потворною обличчям належало культу диявола. Напевно його люди десь поблизу.

"Ти ухиляєшся дуже добре, але, на жаль для тебе, ти не побачиш завтрашнього світанку." сказав холодний голос, що йде від дверей, коли людина в чорному одежині вийшов з укриття.

"Хто ти?" Мо Фань відчував, що цей голос був дуже йому знайомий, проте він не міг згадати личину цього чоловіка.

"Ти не знаєш мене... це навіть смішно. Я дам тобі побачити себе!" сміявся послідовник культу, піднявши руку і повільно розтягнувши шнурки маски. На Мо Фаня втупилися пара гнівних очей.

Ліва щока хлопця була трохи згнилою, немов її облили кислотою, але очі без віку викликали більший жах. Але права щока... Так, Мо Фань дійсно бачив цього чоловіка раніше, але йому ніколи б не прийшла в голову думка, що ця людина може бути співучасником культу.

"Тепер ти мене пам'ятаєш?" сказав чоловік, жорстоко посміхнувшись, зауваживши, що Мо Фань розглядає його праву щоку.

"Так це ти... Це твоя нова маска, щоб лякати дітей? Повинен сказати, що це працює" сказав Мо Фань, намагаючись приховати жах у серці при вигляді цього хлопця.

"Заткнись!" сказав культист, чиї гримаса гніву спотворила його обличчя. Було дивно, бачити його таким, одна сторона випромінювала одну емоцію, а друга - іншу. Він дивився на Мо Фаня з ненавистю, ніби хотів би зідерти шкіру з хлопчика і згодував її йому.

"Чому ти не хочеш стати молодим господарем великої сім'ї? Але ти дійсно вирішив стати собачкою культу диявола?" З'явив Мо Фань.

"Це все через тебе!" сказав чоловік з обеззброєним обличчям, навряд чи не гарча.

"Та гаразд"

"Я повинен був стати єдиним, хто увійшов би у святе джерело! Він був призначений мені! Ти зруйнував усе це! Коли я зможу принести воду з святого джерела Майстру Салангу, то стану дияконом (п.п: перший ступінь священнослужителя в церкві, наступний перед пресвітером і єпископом). У мене були такі плани, я стільки сил вклав у все це! Я витратив десять років на цю стару лисицю, щоб заслужити довір’я сина. Ти зруйнував мій план і десять років моїх робіт! У цьому тільки твоя вина! Майстер Саланґа покарав мене, притиснувши половину мого обличчя до скам’янілої кислоти! Ти хоч уявляєш, як це боляче? Я не збираюся вбивати тебе так просто. Ні, я погруджу тебе всього в примарну кислоту, а потім ти станеш рабом, як і звичайні призовні звірі!" сказав хлопець,стерично сміяючись.

Перекладачі: realizm

Глава 112

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

Мо Фань подивився на замученого хлопця перед ним і не міг нічого вдіяти, але він вважав цю ситуацію дуже смішною. Наступник великого клана в місті Бо, якого Му Чжо Юн старанно обдаровував ресурсами і допомагав культивувати, виявився присланим псом диявольського поклоніння, який свідомо спланував цю катастрофу.

Прихопивши Крилатого попільничого вовка, прокопані пацюками тунелі і після того намагаючись вкрасти святе джерело. Усе це було спровоковано диявольським культом. Кінцева місія - це повне знищення міста.

Не дивно, що його начальник покарав його майже зовсім не використовуючи примарну кислоту. Ох... Як ставлення, такий і розплата... У всякому разі, Мо Фань навіть співчував Юї Ану, зрештою Му Чжоун та ще й досі.

"Ти, шматок лайна, ще не знаєш, що за пекло тебе чекає! Твоє втручання сплутало всі мої плани і попсувало моє обличчя. Я поставлю тебе відчути все в десять, ні, сто разів гірше!" голосно мало не ричав Юй А.

Мо Фань не міг нічого вдіяти з собою, але піти без змін... Він подивився на Юї Ана і його призовного вовка. "Лузер, навіть якщо у тебе є темний магічний звір, це не змінить кінцевого результату, адже ти гальмуєш!"

Як тільки Мо Фань закінчив говорити, за Юй Аном з'явилися ще кілька фігур темних звірів, через що Мо Фань брезгво поставився до битви з таким, як Ію Ан і побіг всередину будівлі.

Поки він утік, Мо Фань швидко створив магічних вогняну кулю і кинув його до вхідних дверей, щоб виграти собі ще трохи часу. Його фаірбол вибухнув біля входу, поруч з групою темних звірів, розбиваючи позосталі двері, через що їм довелося тимчасово стримуватися від подальшої погоні. тому що все це сміття падав на них...

Юй Ан створив магічний щит, щоб захиститися від цього руйнування, дивлячись на кількох тварин, що були збиті ударом. Його очі наповнилися рішучості розірвати Мо Фаня на шматки під час наступної зустрічі.

Юй Ан підняв руку і кілька тіней швидко проникли в торговельний центр, поки решта зібралися навколо Інна Ана, очікуючи його команд, наче собаки при полюванні.

Він привів із собою принаймні десять темних звірів, показуючи, наскільки сильно він хоче помститися Мо Фаню. Йому довірили стількох звірів тільки тому, що він повинен був захищати вхід в тунель, але хлопець трохи змінив свої плани, побачивши Мо Фаня, його серце чекав розправи.

"Юй А, повертайся, до тунеля наближається команда магів" сказав чоловік, що залишився зовні, коли Юї Ан відправився мстити.

Хлопець був злий і дуже незадоволений. Він хотів би спостерігати за тим, як повільно хлопчик загине від зубів його тварин.

"Добре, я зараз прийду!" Юй Ан не сміявся послухатися, бо майстеру нічого не варто облити кислотою і другу його щоку. Майстер Саланг насправді дуже жорстокий і жахливий чоловік, якого він бачив у своєму житті. Він дивився на переможеного Мо Фаня, зло посміхаючись свої думки.

"Ці темні звіри просто створені для полювання на людей, після того, як вони тебе зловлять, вони будуть здирати з тебе шар за шаром, ламати кістки і рвати твої органи, так що насолоджуйся вашою грою в догонялки. Твої спроби марні!" сміявся хлопець, дивлячись на відчайдушні зусилля Мо Фань втекти від звірів.

Сміх Юй Ана відлужився по холу. Незважаючи на всі здібності Мо Фаня, він не зможе самотужки справитися з десятьома звірами, що стежать за ним і переслідують по п’ятах. Хоча темні звірі слабші, вони відомі своєю жорстокістю і швидкістю на відміну від більшооких щурів та вовків. Маючи при собі десять звірів, Юй Ан знає точно, що вони будуть переслідувати хлопця до смерті.

Мо Фань не смів затримуватися довго на одному місці. Незважаючи на те, що він зовсім не боявся Юї Ана, будь у хлопця тільки один темний звір або, принаймні два, то Мо Фань справився б з ними всіма, але з десятью, він не має можливості якось протистояти цим тваринам.

Коли він кинувся до ліфта, то помітив, що сам ліфт не працює, а всередині лише канати. Мо Фань рішуче кинувся в шахту ліфта, зачепившись за канат і піднімаючись по ньому вгору. З його силою він легко піднявся на три метри вгору, коли його вуха вловили низький рик, темний звір стрибнув у шахту ліфта ...

Хоч шахта ліфту мала, звір не міг зачепити канат і впасти на дно. Другий темний звір пішов за ним, але побачивши, що сталося з першим, він встиг зав’язатися за канат кігтем і почав лізти вгору.

"Прокляття! Я повинен бути швидше!" думав Мо Фань, міцно вчепившись у мотузку. Він зосередився і пустив блискавку по канату. І ось, коли звір майже досяг хлопчика, він відчув на собі розряд і впав вниз, слідом за першим паралізованим...

Блискавки пройшли по всьому тілу звіра, випустивши крик і скинувшись на першого дикого звіра. Мо Фань зробив вдих, після чого поліз вгору з подвоєною силою. Проте вовки виявилися жуками і вирішили переслідувати Мо Фаня по сходах, розуміючи, що той буде десь зверху.

У великому торговому центрі всі виходи і ліфти охоронялися темними вовками, які готові напасти на Мо Фаня, як тільки він здасться в районі їх видимості.

Скло, яке було запяжене в раму дверей ліфта, були важко знищеним. Якби не цей факт, то Мо Фань вже давно був би мертвий, його оточили б зверху і знизу.

Коли Мо Фань досягнув другого поверху, він відразу вистрибнув з ліфта і помчав до виходу. Мо Фань вирішив, що ліпше спочатку дістатися до виходу і тільки потім думати про те, як можна робити далі. До цього часу, він зможе щось придумати.

Перекладачі: realizm

Глава 113

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

Темні звіри бігали досить швидко, але вони повинні були обійти хол, щоб піднятися на другий поверх, що займало багато часу. Це дало змогу Мо Фаню відпочити, щоб після від’їзду до кімнати охоронця. Він пам’ятав, що коли вони приходили сюди разом з Синем Ся, то бачили, як двері були дуже міцними. Він думав, що там можна було б сховатися на час.

Єдиною проблемою були кігті темного звіра, які могли прорвати наскрізь навіть автомобіль, так що для них ці жалюгідні двері. Тому не можна затримуватися.

Однак Мо Фань полював на дещо іншу мету. Він хотів знайти Синя Сі за допомогою камери спостереження, які стоять по всьому торговому центру. У камері охоронця має бути особливе джерело їжі, яке можна використовувати навіть у випадку землетрусу. Це джерело живить камери. Кімната була на третьому поверсі, шлях до неї не так далекий, а Мо Фань вже міг почути важке дихання тварин, що сносили все на своєму шляху.

"О, слава небесам, двері не замкнені" пробурмотів Мо Фань, коли побачив відкриті двері кімнати охорони. Він швидко побіг туди і замкнувся в кімнаті. Важкі залізні двері ледь зачинилися перед тим, як в неї щось врізалося, з глухим стуком і подальшим риком. Очевидно, це були дурні звіри.

У порожній кімнаті, Мо Фань відразу знайшов монітори, які показують картини подій на поверхах хаосу. На моніторі, що зображував третій поверх, він побачив величезну кількість темних звірів, які намагалися знести двері в кімнату, де він знаходився. Подивившись на їхні спроби, Мо Фань зрозумів, що в нього більше часу, ніж він очікував.

Багато моніторів були найбільш точними, він міг побачити майже всі місця в торговому центрі, навіть супермаркет, що знаходився на цокальному поверсі. Хоча там також були камери, було багато сліпих зон, тому можна сказати, що там нікого не було.

Але, здається, там щось рухається!

Мо Фань помітив, що на камері зверху, щось рухається, це була чиясь пливуча фігура. Коли він подивився на склад, то оглянув його і почав шукати монітор з іншого боку. Знайшовши відповідний монітор, він був приголомшений тим, що побачив більшого щура, який повзав зі стічної труби.

Підземний простір кишіло цими щурами, які збили там своє гніздо. Вони можуть в будь-який час викопати собі потрібний прохід. Дві більшокі щури повзли в бік супермаркету.

"Чорт візьми, тут стає все небезпечніше для Син Ся ... Де ж ти?!" Пробурмотів Мо Фань, ще раз переглядаючи монітори, шукаючи сестру, але нічого не знаходив. Ще раз, йдучи на екрани, він побачив крісло біля великого морозива.

Очі хлопчика розширилися, він спробував вдивитися краще ... Хоча це було важко, але в цьому коляску були всі ознаки та знаки приналежності Сін Сі. 'Мабуть бути це вона!' Мо Фань відчував, що порожнеча в серці трохи заповнюється, однак він не бачив саму дівчину ...

Чи може вона бути ...?

"Почекайте, що це таке?"

Коли він уже було подумав, що його сестри насправді тут немає, він помітив, як морозильник, біля якого стояло крісло, почав трясти. Хлопчик швидко перейшов поглядом до іншого монітора, які передавав точну картину. Мо Фань побачив фігуру дівчини, що була одягнена в просту спідницю і сиділа у морозильникі, згорнувшись і приковуючися руками. Хоч хлопчик бачив все трохи розмито, він дізнався в дівчині Сін Сі.

Відмінно, це хороша новина!

Мо Фань мало не заридав, коли дізнався, що зі школи Мін Вен нікого не евакуювали. Коли він оглядав трупи, то побоювався, що наступний труп може виявитися.

Мабуть, вона заховалася в супермаркеті разом з іншими вижили, які після покинули її. На щастя, вони відмовилися взяти її з собою... Інакше вона була б серед інших померлих, які намагалися втекти через каналізацію.

Тим не менш, Мо Фань був не особливо радий... Коли побачив двох щурів, що проходили повз морозильника. Ще частіше серце хлопця забилося, тому що він не міг позбутися тривоги.

Одна лише думка, що його улюблена людина може виявитися вбитою, тому що повз нього зараз йдуть два щури, викликала величезну тривогу, його волосся стояли дибом, адже єдине, чим він міг зробити у цій ситуації - це молитися...

Його серце замерло, хлопчик постійно дивився на монітор...

Якби Мо Фань зараз був внизу, то без проблем перетворив би цих щурів у попіл, але його ситуація не краща Синь Сі. Його карають десять темних звірів, що в будь-якому випадку набагато більше за окових щурів. Єдине, що може робити зараз Мо Фань - дивитися на монітор ...

"Ні! Я не можу дозволити цьому статися!"

Залежно від власної безпеки, він не міг просто стояти і дивитися на монітори. Навіть якщо Сінь Ся засидить у морозильнику, то помре від холоду.

Двері кімнати, в якій знаходиться Мо Фань, довго не протримається, а Сін Ся може залізти і померти у цій морозильній камері. У цьому морозильнику зберігають свіже молоко.

Два щури не відчували Сіню Ся, але вони, здається, хотіли принести в своє гніздо трохи м'яса, так що не скоро залишать супермаркет. Однак Сінь Сі не зможе перебувати в морозильнику більше ніж півгодини.

Вона тремтіла, сидячи в камері! Вона хотіла сховатися від звірів і вирішила заховатися в морозильнику, щоб ці Більшокі щури не знайшли її розташування, що їй й вдалося. Серце Мо Фаня розривалося на частини, коли він розумів, що його сестра намагалася зробити все, щоб вижити.

Він дав клятву, що зможе захищати її належним чином, але вона досі зазнає нападок і приниження... Мо Фань не міг більше сидіти тут, кожна хвилина негайно означає, що Син Сія на одну хвилину ближче до смерті. Мо Фань сів на підлогу і щільно закрив очі.

"Маленький кулон, я дозволив тобі осушити святе джерело ... Тепер мені потрібно, щоб ти допоміг мені прорватися до проміжного мага" швидко говорив Мо Фань, починаючи поглинати енергію ...

Коли він був у святому джерелі до нападу тварин, то покладався лише на свої сили. Цього разу він вирішив покладатися на силу кулона і прагнув досягти наступного рівня.

Святе джерело дійсно було вип'є, Мо Фань не збрехав про це, але він не сказав, що або хто випив цю воду.

Мо Фаню потрібно прорватися на наступний рівень за короткий проміжок часу... Він не прийме іншого результату!

Перекладачі: realizm

Глава 114

___ pen_ loi_ назва_ слова_ файла_ Слова

Кусачий холод... Вона відчувала його так, ніби по ній повзають безліч мурашок і кусає її шкіру, відчуваючи кров застигла та перестала циркулювати. Синь Ся, яка закрилася в морозильній камері, важко дихала, її дихання протягнулось, холод і втомленість тісно переплелися між собою і вона зачинила очі... Їй дуже хотілося спати.

"Якщо я засну ... То більше ніколи не відкрию очі..." бурмотіла дівчина, намагаючись розквашувати себе, щоб не заснути. Дві більші щурі не помітили її копошіння, їм вистачало шуму зовні. Син Ся не знала, як довго ще протримається без сну... У кращому випадку, вона просто перетвориться на лідишку, а потім стане їжею для цих щурів... Синь Ся почала дихати обережно, боячись запустити багато холоду.

***

Вибух! Вибух!

Залізні двері були стоїчно сприйнята на себе удари, в результаті чого на ній можна було побачити багато слідів тварин і їхніх кігтів. Звірі знали, що Мо Фань всередині і не підуть, поки не змусять, щоб він помер.

Гострі кігті знову пройшлися по дверях, залишаючи після себе смуги і маленьку дірочку. Вони знервовані, побачивши результат і доклавши більше зусиль.

Мо Фань помітив, що звук і удари стали голоснішими та інтенсивнішими. Він продовжував сидіти на місці й не звертав уваги на наближення небезпеки.

Який сенс для паніки?

'Чи зможу я пережити цей напад залежить від моїх двох елементів магії, які знаходяться всередині мене.'

Фіолетова і червона зірки вистоювали слабкий, але досить яскраве світло, намагаючись пробитися крізь туманність. Слої світла покривали їх, наче вуаллю, а яскраве сяйво зірок ніби пробивалося крізь цю туманність.

Завіса, що була затінена щільністю, нагадувала яєчку чи лялечок метелика.

"ПРОРУВ!" кричав Мо Фань в думках, посилаючи сигнали своєму тілу.

Маленький кулон, що висів на його грудях, яскраво засвердлював і живив духовні шляхи хлопчика, ділячись своєю енергією. Енергія зірок з’явилася разом, нагадуючи безліч річок, що впадають у одне озеро або один великий потік.

Тріщини почали покривати оболонку, поступово ширяючи по всій поверхні.

"Я можу досягти успіху! І я буду успішним!"

Серце Мо Фаня зробило кульбіт, коли він намагався пробитися до перехідного рівня. Величезна кількість енергії не дуже добре впливала на його духовні шляхи, харчуючи зірки, через що у хлопчика почалася мігрень.

Хоча це було звичайною справою під час культивації, Мо Фань вважав, що зможе протриматися, хоч ці тріщини завдавали великого болю, стискаючи його в тиски. Під час зібрань і з’являлися хвилі болю. У минулому таких мук не було, а біль приносив у тисячу разів більше. Біль, який він відчував зараз, ніби висмоктувала його сили і магію, стаючи його кошмаром. Але йому не можна здаватися. Якщо він хоч на секунду розслабиться і втратить фокус, то всі його зусилля будуть марні, а йому доведеться почати все спочатку.

Хлопчик відчував ніби його голова ось-ось вибухне, вени здулися, але він не смів перериватися. Біль був нестерпний, і Мо Фань сидів, стиснувши зуби та сподіваючись, що встигне прорватися до того, як темні звірі з'являються в кімнату. Він тримався з усіх сил.

Закриваючи очі, він уявляв, що в цьому супермаркеті у морозильнику сидить дівчина, стиснувшись від холоду, на межі життя і смерті ... Якщо вона буде знищена більшоокими щурами, Мо Фань знав, який біль від її втрати будуть в мільйони разів гірше того, як він страждає зараз.

Біль посилився на п’ять разів, а духовні справи стали міцнішими.

Мо Фань стиснув зуби ще сильніше!

В десять разів більше...

Мо Фань сильніше стиснув зуби, боячись випадково прикусити язик. Хвилі болю наближалися, а його духовний світ ставав дедалі слабшим...

Фіолетова та червона зірки засяяли настільки яскраво, ніби ось-ось і вибухне. Його духовний світ так встромився, що зорі почали згасати... Їхнє світло ставало все слабшим і слабкішим, здається, що вони ось-ось зникнуть, немов їх і не було.

Мо Фань різко відкрив очі! Його зіниці темніші, а в очах можна було побачити безмежну порожнечу всесвіту, яку заповнювали зірки блискавки та вогню.

Мо Фань здригнувся, його зіниці стали більше, коли його дві зірки спалахнули з новою силою, заливаючи своїм сяйвом весь духовний світ.

Велична фіолетова зірка виглядала коштовним каменем, дуже красива і просто неймовірна.

Червона зоря нагадувала лаву, яка сяяла не гірше за фіолетові зорі.

Оскільки вони існували в його духовному світі, наче маленький всесвіт, то зорі створювали для себе вільний простір і наповнювали його енергією. Тільки цього разу маленька група зірок виглядала як окрема туманність, в якій нагромадилося багато зір. Ці зірки яскраво сяяли, коли були найближчими плямами в фоні темного променя всесвіту.

Елементарна Туманність!

Мо Фань відчував, як кров кипіла в його жилах.

Хоч ця туманність виглядала як пилюка, порівняно з елементами зірок, вони багато означали для мага.

Шматочки такого пилу з'єднувалися разом, утворюючи своє полотно в якому приховувалась чарівна сила, могутність, про яку мріяв будь-який маг. Чим більше таке полотно, тим більше енергії може використовувати маг для своїх заклинань ...

Елементарна Туманність і зірки, які вона приховує в собі - дуже важливі, особливо для створення заклинань. Загальна кількість зірок у такій туманності становить 49. Пробуджені зорі рухаються хаотично, тому Мо Фань відчув запаморочення.

***

"Це відчуття..." затинаючись, пробурмотів Мо Фань, дивлячись на свої руки.

З лівого боку, його ліва рука лизала язики полум'ям і показувала свою силу.

А по правій руці шумно ковзали блискавки, наче змагаючись із полум’ям, щоб показати свою силу. Ці зірки, наче дві горді діти, хочуть показати себе у всій красі.

Перекладачі: realizm

Глава 115: Ярочна студія вогню: полум'я!

"Я зробив прорив! ", - сказав Мо Фань, дивлячись на це, ні з чим не подібні, наповнене магічною силою, полум'я. Він відчув легке хвилювання і збудження. Адже, як правило, прорив будь-якої зірки до туманності зірок, людина стає магом середнього рівня.

Іншими словами, залежно від того, яка зірка перетворилася на туманність зірок, Мо Фань у будь - якому випадку став магом середнього рівня! Але для того щоб дві зірки перетворилися на дві туманності зірок, цього хлопчик не міг сподіватися!

*** Зміцняючий письк*

Пронизливий визг, що супроводжувався ляжком кігтики тварин про двері, долетів до ушей Мо Фаня. Стоячи перед дверима, його, все ще не погаслий, не схожий на людину, погляд впав на страшно спраглих вбивати, потворних тварей.

Темні чари - символ Чорної церкви. Фактично, вони не мають такого вигляду з народження, а стають такими при змішанні будь-якої тварини і злого духу вмираючої людини. Ці створіння є уособленням гніву, ненависті й спраги. Контролювати таких монстрів може тільки Чорна церква.

Тварини не просто люблять вбивати, але також мають одну особливість: вони мріють стати такими ж рабами темряви.

Ці, що ненавидять розбещених людей як своїх ворогів, тварини можуть поширювати свою "заразу" і мотивує їх чинити ще більше злочинів. Як же невеликі залізні ворота можуть зупинити їхню спрагу?

Коли тварини роблять метаморфозу, вони починають відчувати спрагу і тільки інші муки та страждання приносять їм задоволення. Така спрага робить їх ще жахливішими!

Яскраво-зелені очі, жахлива щелепа, з якою капає слина і не знають спокою кігті, голодний виття...

Мабуть, ще півгодини тому, зустрітися обличчям до лиця з двома або більше монстрами було б для Мо Фаня справжнім жахом, бо подібні істоти звикли діяти разом, використовуючи підлі атаки зі спини. Для мага початкового рівня це було б смертельним випробуванням. Але зараз, для Мо Фаня ці істоти були не більш ніж зграя сумних, жалюгідних потворників. Ця пара монстрів вже пройшла стадію трансмутації, занурившись у темряву. Вони ставляться до нижчих істот з гордістю і зарозумілістю.

Мо Фань стояв і дивився, як тварини розривали залізні двері.

Вони знищили двері!

Відразу ж, перші монстри, товпившись і завдаючи шкоди один одному, вломилися всередину. Здавалося, що завдання тварин було якомога швидше смакувати м’ясо жертви. Коли б вони чинили подібне зло, то могли б піднестися в очі до таких людей.

Ось вже здалося кілька лютих голів, але тіла монстр застрягли в зламаному ними же дверному проемі. Решта зовні монстри захвилювалися. Побачивши все це, Мо Фань не розгубився і дістав магічний фоліант. Він взяв фоліант у руки і почав вливати шалену кількість магічної енергії в нього. Раптом книжка злетіла і почала пурхати перед Мо Фанем. Ще через мить вона почала перетворюватися на елементну зоряну систему. Незбагненна до того, що книжка зникла, зіркова система залякала в очах Мо Фаня. Одна зірка, дві зірки, три...

Зірки, що перебувають у густій туманності, наче отримали особливий заклик і швидко збудувались одна за одною. Спочатку з'єдналися, для Мо Фаня це явище було вже більш ніж знайоме із початкового рівня освіти. Потім хлопчик звільнив магію, навіть близько незахопленої з чаклунством початкового рівня!

Поки вони все ще з'єдналися, в елементній туманності виявлено друге сузір'я...

Зірки з’єднувалися в сузір’ї, а сузір'я почали надзвичайно тісно переплітатися між собою і створювати дивовижну систему! Це ж елементна зоряна система! Це більш високорівневе чаклунство! Це свого роду двері, які відкрила магія середнього рівня!

У духовному світі 49 зірок фарбувалися, створюючи чудові малюнки. Ще через мить цей же малюнок з'явився не тільки в зіницях Мо Фаня, але і під його ногами. Велика сила заповнювала тіло мага, а все його тіло почало горіти!

"Пулаючий кулак!"

Викрікнувши назву заклинання середнього рівня, Мо Фань відчув, що його вени наче горять! Зосередивши увагу на тих, хто хотів убити його тварях, Мо Фань посміхнувся. "Я подарую вам смерть", - сказав Мо Фань, роблячи невелику паузу після кожного слова.

У той самий час, полум’я шаленого вогню сконцентрувалося в кулаках мага — форму смертоносної вогняної кулі! Уся лють на тварів, які намагалися знищити його рідне місто, завдати шкоди рідним і наповнити кулю! Потім полум'я різко почало створювати вогняну стіну прямо перед Мо Фанем. Така магія обов'язково залишить сліди темних магічних тварів, вбивши всіх!

Велична сила вогню гримувала і гарчала! Ще мить і хлопчик випустив всю силу полум’я, спалюючи всіх істот на своєму шляху!

Коли Мо Фань придивився до місця, де ще недавно було багато монстрів, то побачив лише вугілля. Ті, що залишилися зовні монстри почали в паніці харчуватись і розбігатися в різні боки через страх потрапити під удар. Але це були лише марні спроби втекти... Вогонь наздогнав кожну темну магічну тварюку, не щаджучи нікого! Сила вибухів вогняних куль була такою сильною, що нищила речі поблизу і вибивала скло! Деякі монстри намагалися сховатися в поблизькому ресторані, але сила куль миттєво зруйнувала цю частину будинку. По всьому торговельному центрі були чути крики тварів, гуркіт і тріск скла.

Сила "Пилий кулак" просто приголомшлива: в мить ока він перетворив всіх монстрів і, навіть цілий ресторан європейської кухні, на попіл! 10 темних монстрів відразу ж згоріли, 6 залишилися живими, але навряд чи піднімуть і лише 4 змогли втекти.

Перекладачі: realizm

Глава 116 Син Сі

Мо Фань стояв у напівзруйнованій кімнаті, і його погляд відкрився частково обвуглену площу.

По ній слонувалися кілька однооких вовків, які очевидно не могли знайти нічого їстівне, але коли вони почули вибух, то втупилися на місце, де нещодавно були двері. Потім, невеликий розмір вовк подивився на напівмертвих темних монстрів і злякався. Ще одна тварина подивилась на Мо Фаня з його тілом мимовільно здригнулася. Після цього, два вовки подивилися один на одного і відразу почали бігти.

Мабуть, ті два однооких вовка в душі були раді, що Мо Фань не переслідував їх.

***

Не дивлячись на те, що монстри поспішно втікали і не представляли небезпеки, Мо Фань все ще палав.

Ось що означає магія вогню середнього рівня!

Ось що означає магія середнього рівня!

Ця руйнівна сила не мала нічого спільного з магією, якою колись володів Мо Фаню!

Це справжня магія!

Порівняно з середнім чаром, начальні нервово курять у сторони!

"Чортов Юй А, цей пес Чорної церкви думав убити Мо Фаня?"

« Твоя мати, не час задовольнятися перемогою, треба рятувати Сін Ся" — зрозумів хлопчик і не передавав подиху магазином WalMart.

Коли Мо Фань досягнув магії середнього рівня, то не відчув жодних змін у своєму тілі. Він підбіг до порух і, недовго думаючи, зістрибнув з третього поверху вниз!

Мо Фаню було важливо зекономити будь-яку секунду на шляху до WalMart!

Раптом герой помітив, що у Walmart безцільно бродять кілька більшоких щурів!

Хіба людина, яка підірвала залізні двері магазину миттєво буде важко впоратися з парою щурів?

Увійшовши всередину, Мо Фань пройшов повз стелаж з товарами і побачив зображення із камер спостереження. Там було чітко видно холодильники!

Мо Фань помчав туди, де були холодильники, і його почули більшокі щури.

Коли тварини побачили живого чоловіка, то схвильовано піднялися до мага!

« ЩОБ вас! Помріть!»

"Пилаючий кулак!"

Під ногами Мо Фаня спалахнуло полум’я! Вогонь слухняно почав фокусуватися в кулаках мага!

*** Звуки ударів*

В мить ока найближчі два стеллажу, а також всі монстри, звернулися в попіл!

Як же ці безглузді створіння не зрозуміли, що це був не якийсь чоловік, а МАГ СЕРЕДНЕГО РІВНЯ!

Вони дійсно думали, що їхні ніжні тіла витримає « Пилаючий кулак»?

Цього разу, використовуючи потужне закляття Мо Фань контролював його. Завдяки цьому магазин не став схожим на розбурханий океан.

« Сін Ся! Син Ся!»

Мо Фань швидко підбіг до найближчих холодильників.

Герой побачив інвалідний візок і кинувся до стояючого холодильника.

Бережно відчинивши дверцяту морозильної камери, Мо Фань побачив Сін Сі.

Її шкіра була настільки білою, що вона виглядала як спляча красуня!

На обличчі Сін Сі вже не було звичного Мо Фаню рум'янця! На її ватажках застирав іней, і з’являлося враження, що вона плакала. Мо Фань поспішно витягнув Сін Ся. Тільки доторкнувшись до неї, він зрозумів, наскільки холодне було тіло.

"Син Ся!"

Несподівано Мо Фаню стало зовсім не по собі!

« Син Ся, очнись! Це я, Мо Фань! Я прийшов тебе врятувати!"

Мо Фань міцно обійняв дівчинку, сподіваючись зігріти її. Через деякий час, вона стала тепліше і почала дихати. Раптом Син Ся відкрила очі і почула до болю знайоме дихання.

« Це ти? » — запитала Син Сі тихим голосом, не вірячи в те, що це може бути Мо Фань. Вона думала, що перед смертю могла б здатися і не так.

Перед лицем смерті кожна людина здається такою тендітною. Мо Фань сьогодні вже бачив, як помирали інші, і дуже не хотів, щоб загинула Син Ся.

« Мо Фан-ге, я думала, що тебе більше не побачу.

Син Ся розтанув серце, і вона міцно обняла Мо Фаня.

— Як же я міг тебе залишити?

Син Ся нічого не відповіла і обняла його ще міцніше. Коли Мо Фань залишив її в морозильній камері, вона подумала, що він більше не повернеться. Син Ся не витримала і розплакалася.

Перекладачі: realizm

Розділ 117: Чудесна магія зцілення.

Перемістивши Сін Ся в інвалідний візок, Мо Фань відчув, що у нього кружляє голова.

Син Сі помітила, що щось не так, і запитала: « Що таке?»

« Нічого страшного, просто закрутилася голова» - відповів Мо Фань.

З того часу, як хлопчик покинув своє священне джерело, він не мав достатньо часу на відпочинок і був втомлений фізично й розумово.

Мо Фаню знову знадобиться чарувати, щоб увести Сина Ся з небезпечної зони. Складність була в тому, що у такому стані хлопчик не зможе використовувати магію середнього рівня. Ця думка несподівано занепокоїлася Мо Фаня.

Син Сі помітила рану від плечей до зап’ястка, і сказала: « У тебе рука кровоточить, а ти вже втратив багато крові! »

"А, так, цю рану я отримав поки боровся з темними магічними тварями" - сказав Мо Фань. Рука все ще трохи турбувала героя.

Син Ся взяла руку Мо Фаня і поклала собі на стегно.

Хоча на цій дівчинці була білосніжна сукня, хлопчик відчував себе гладким. Біль відразу відірвався.

Ноги Сін Ся були цілком нормальними, принаймні поки вона сиділа, вона нічим не відрізнялася від звичайної дівчини.

Можливо, через те, що її ноги були гарні, сам бог позбавив її можливості пересуватися.

Вони не раз ходили з Сін Ся до лікарні, але лікарі не могли дати чіткої відповіді, а що до дорогих лікарень... виходити туди вони ніяк не змогли вирішитися.

Поки Мо Фань потайки насолоджувався моментом, з тіла дівчинки повільно виходила дивовижна, молочно-біла енергія, яка збиралася в долоні.

Син Ся заплющила очі і поклала долоні на рану Мо Фаня.

У той же час йому стало лоскотно, а енергія почала поволі загоювати рани.

Ця магія була схожа на живого духа, який зашив м'язи Мо Фаня.

"Це ж..." - обшарпано вимовив Мо Фань.

Рана, яку раніше легко було помітити неозброєним оком, швидко зародилась.

Це відчуття... рани почали затягуватися, як якби хтось застегнув їх, немов блискавка на куртці!

Це і є сила цілющої магії!

Мо Фань не міг повірити своїм очам!

Він дивився на зосереджену Син Сі і був настільки здивований, що практично забув про те, як вона - маг-цілитель!

Син Ся — єдина, хто пробудила магію в місті Бо!

Зазвичай люди пробуджують один з семи головних елементів магії: вітер, вогонь, вода, лід, блискавиця, світло і земля. Але скрізь бувають винятки. Дехто вдається пробуджувати віщуни — білу, чорну або зміни.

Магія зцілення - це велика частина білої магії, але знайти магів з цією спеціалізацією важко навіть серед чаклунів середнього рівня. А пробуджувати магію зцілення як перший елемент — явище вкрай рідкісне і майже неможливе!

Чари Сін Сі, окрім рани Мо Фаня, також зцілили його запаморочення. Особливості магії зцілення також у тому, що вона не тільки може зцілити рани, але й компенсує кількість крові в тілі.

Хлопчик був приємно здивований цими рисами і подумав, що Син Сі є дуже тендітною силою! У світі без війни такі здібності можуть витісняти будь - які медичні препарати.

« Сін Ся, лікування таке ефективне! А якщо буде потрібно вилікувати поріз на горлі, ти ж відразу ж зможеш з цим впоратися?" - приголомшено запитав Мо Фань.

Дівчинка похитала головою і сказала: « Так, але тільки якщо людина ще жива».

« А, понято. Ну, це теж непогано!" - відповів Мо Фань.

Ті, хто полює поза містом на монстрів і перевертнів, кажуть, що найчастіше люди помирають не від монстра, а з великої кількості ран, які вони завдають.

Рана в бою може спричинити кровотечу, зараження або просто погіршити здоров’я. Не отримавши вчасного лікування, можна померти. Більшість мисливців, вийшовши з міста, беруть воду і готову провіант та лише найрозумніші приймають ліки. Але ліки не відразу виліковують, тому в більшості випадків неможливо одразу ж полювати.

Наприклад, група з п’яти магів могла б значно збільшити шанси на виживання лише одного чарівника. У більшості випадків магія зцілення діє навіть краще, ніж захисна.

« Є й інші рани», - сказала Сін Сі, уважно оглядаючи Мо Фаня.

Маленька долоня, навіть не торкаючись хлопчика, дуже швидко вилікувала рани йсади. Мо Фань подумав, що така здатність буде дуже доречна.

Невдовзі маг вже виглядав так, ніби не бився зовсім. У недавніх боях були лише дірки в одязі.

« Ти така крута, Сін Ся! Ми б могли спільно відкрити "безболісну лікарню". Скільки грошей можна заробити!" - сміючись, вигукнув Мо Фань.

Син Ся презирливо подивилася на мага.

Мо Фань подумав, що тепер вони обидва справжні маги.

Коли рани перестали обтяжувати Мо Фаня, він відчув надзвичайну легкість.

Зосереджуючись на цьому, маг виявив, що не тільки його тіло, але й магічні сили відновилися!

Тепер ті, хто чекає зовні монстри не зможуть зупинити їм шлях!

Перекладачі: realizm

Глава 118: Хоробрі воїни міста Бо

Возячи Сін Ся з площі, Мо Фань помітив кілька темних монстрів, що страждають від болю.

Здається, що деякі тварини погризли своїх родичів і залишили їх помирати.

Деякі тварини, що нещодавно злякалися і втекли геть від площі, повернулися та вважали своїх напівмертвих родичів смачнішими за людей.

За межами міста монстри вбивають один одного. Це стається тому, що вони намагаються стати сильнішими, поїдаючи рештки один одного.

« Коли ми дійдемо до віадука, то будемо у безпечній зоні» - сказав Мо Фань Сін Ся.

Дівчинка кивнула у відповідь, але вираз її обличчя все ще було трохи стривоженим.

Посміхнувшись, Мо Фань сказав: Не турбуйся, ми не зіткнемось із звірами!

Син Ся витріщилася на хлопчика.

Ясно, що тут поблизу розбралося безліч монстрів! Як же це потішає!

***

Мо Фань вез Сін Сі далі по вулиці.

Іноді він прискорився, іноді сповільнявся і намагався йти найбезпечнішими місцями.

Мо Фань намагався роздивитися місця, де вони могли б сховатися в разі лиха.

Така осторога була б дуже важлива, тому що вони могли уникнути зустрічей з монстрами.

Побачивши, як Мо Фань спритно уникає звірів, Сін Сі робить враження, що він використовує якусь надзвичайно точну мапу.

Вони продовжували йти і не зустрічали жодних перешкод, іноді потрапляли кілька тварин, безцільно бродять десь далеко, і втікають при вигляді героїв.

По суті, навіть ті малолюдні люди намагалися заздалегідь втікати від магів. Син Ся бачила страх в очах цих тварин.

Помітивши таку дивність, Сін Сі не витримав і запитала:

- Мо Фан-ге, а чому вони втікають, ледь заздривши тебе?

- Це тому, що вони не настільки дурні, відчувають, ніби я сильніший.

Фань розсміявся.

"Чують, що ти сильніший?" - опустивши голову, подумала Син Сі. Через кілька секунд, усвідомивши щось і посміхнувшись, запитала:

- Мо Фан-ге, ти що... навіть маг середнього рівня?

- Точно, ха-ха-Ха, якщо ці маленькі тваринки не зберуться в групу, то нападати не стануть!

Мо Фань голосно розсміявся.

Різниця між магом середнього і початкового рівня дуже велика. Раніше, проходячи по площі, хлопчик дуже боявся зустріти монстрів, а зараз йшов прямо недалеко від них і був абсолютно спокійний.

Звичайно, Мо Фань не напрошувався воювати з звірами.

Хлопчик не мав знань, якими зазвичай володіють маги середнього рівня, але він все ще володів тими кількома фоліантами, які йому дала вчителька.

Він вже використав два з них, залишилося ще дві. Іншими словами, він може використовувати ще два заклинання середнього рівня, але це коштуватиме багато сил. Виходячи з цих думок, він не чіпав монстрів.

« Ось що відбувається! - А твоє сприйняття також посилилося?

« Так, якщо поблизу буде сильний монстр, я відразу це відчуватиму і ми обійдемо його стороною», - відповів Мо Фань.

Коли маги досягають середнього рівня, вони прокидаються думками і не лише починають відчувати дивні рухи, але й стають рухами енергії. Отже, якщо хтось захоче напасти на мага середнього рівня в зоні його мислення, то чаклун матиме час і можливість відреагувати.

Бути магом середнього рівня набагато крутіше, ніж здавалося!

Син Ся втішилася і сильно почервоніла, від чого була настільки чарівною, що будь-хто захотів би її поцілувати.

Коли вона підняла голову, то побачила, що Мо Фань моржився і, прийнявши серйозний вигляд, тихим голосом запитала:

- Що сталося?

- Твою мать! Не може бути! Монстри зібралися в групу, щоб напасти на нас! Треба негайно сховатися!

Мо Фань, виручившись, повезе Сін Сі до найближчого будинку.

Не запитавши нічого у дівчинки, Мо Фань підняв її з каляски і побіг на верхні поверхи будівлі. Він вже відчував велику групу монстрів поблизу. Звірі мчали з шаленою швидкістю, ще до того як маги забігли в будинок, можна було почути, як вони гримають десь недалеко.

На одному подиху Мо Фань дістався та п'ятого поверха, він з вікна побачив невираховану кількість монстрів. Одноокі вовки, більші очі щура... Їх було так багато, що здавалося, ніби вони припали до нього!

Син Ся намагалася не дихати, щоб відволікти Мо Фаня. Вона хоч і не була магом середнього рівня, але відчувала величезну кількість монстрів поблизу.

« Це ж вчителі!» - вигукнув Мо Фань, розглядаючи групу людей.

На вулиці було видно літнього вчителя Ло Юнь Бо, який використовував магію вітру. На руках він ніс вчителя Пана Лі Цзюнь. А на іншій вулиці було видно, як ще один маг рятував людину, за яким полювали монстри. Звідси Мо Фань бачив, як у школі Мін Вень стався обвал. Особливо постраждали їдальня і буфет. Точніше, замість них було видно один великий кратер.

"У них вийшло!" - захоплено сказав Мо Фань.

У школі Мін Вень був прохід для монстрів. Те, що його могли знищити, означає, ніби ціле місто тепер врятовано.

А що сказати про Чен Цзюнь Гуань?

Мо Фань відразу помітив, що група чоловік зникла. А Ло Юнь Бо і Пан Лі Цзюнь оточили натовп монстрів.

"Вони що, помруть?"

Навіть Чен Цзюнь Гуань, маг середнього рівня, може там загинути.

« Сін Ся, пішли на дах» — сказав Мо Фань і вони побігли до даху.

Усі вчителі — сміливі воїни міста Бо, і ми не можемо кинути їх на довільну долю!

Перекладачі: realizm

Глава 119:Кулак, що прилетів з неба!

Настав ніч, і місто поглинули сутінки.

Зазвичай у цей час місто Бояться вогнем, але зараз не було видно практично нічого. Мородав дощок і почувся голос, що роздававсь там, то там.

Така атмосфера змушувала мене сумніватися, чи тут живуть люди.

У районі Мін Вени, який вже частково евакуювали, скрізь лежали тіла. Щосекунди монстри витягали з уламків нові тіла і відразу ж з'їли.

У цей час заходу сонця все ще тьмяно освітлював частину міста. На вулицях буяли натовпи тварин, які були в люті від того, що деякі люди зруйнували важливий для них прохід.

Хоча тварин було багато, вони все ще не змогли повністю захопити місто. Монстрам перешкоджала насолоджуватися трапезою думка, що вхід до міста був знищений.

Багато з них люто переслідували чарівників, які руйнували прохід.

Їхня злість була настільки сильна, що навіть страх перед чаклунами середнього рівня відійшов на другий план. Вони безжалісно переслідували і вбивали кожного, кого могли зловити.

Більшість сильних магів вже була вбита монстрами, але їм цього було мало. Тварини переслідували і вбивали навіть найслабших.

« Нам не втекти, Ло Юнь Бо », — сказала пан Лі Цзюнь. Ло Юнь Бо засмутився.

Спочатку, це завдання було все одно, що купити квитки в один бік.

Брама вже була знищена, а Чен Цзюн Ґуань приніс себе в жертву. Всі ці чарівники початкового рівня ...у них не було ніякого шанса втекти від монстрів.

« Що це за дурниці? Звичайно ж я зможу втекти від них", - зі злістю в голосі відповів Ло Юнь Бо.

Він не збирався здаватися. Порівняно з звичайними людьми, бойові маги непохитні і зовсім не бояться смерті. Якщо від них доведеться пожертвувати собою, вони не будуть зволікати.

Завдання вже виконано. Чен Цзюнь Гуань, використовуючи останню магічну силу, проклав їм шлях. Своїм прикладом він показав, що не можна опускати рук навіть перед лицем смерті.

"Коли його життя було важливим?", - подумав Ло Юнь Бо.

У місті Бо померло вже забагато людей. Ло Юнь Бо не хотів, щоб загинуло ще більше, також він не бажав, аби його товариш по команді, пан Лі Цзюнь, загинула.

Він не хотів здаватися, а прагнув, щоб усі монстри були вигнані, аби місто Бо швидко відновилося після знищення. Ло Юнь Бо не хотів чути жахливі крики та жалібні стони. Він не хотів вмирати і забороняв Пану Лі Цзюнь просто так здаватися.

***Звуки плачу і гуляння мащини*

Аж ось на перехресті з’явилися шість однооких вовків, які перешкоджали героям. На тій вулиці не було жодних переулків, ззаду, їх вже наганяли інші монстри.

Обличчя Пана Лі Цзюнь придбало спокійний вигляд. Вона справді не хотіла даремно боротися.

Навіть якщо кількість монстрів, що бігають ззаду, перевалить за сотню, їм їх не наздогнати.

Поки маги втекли по цій вулиці, у них ще була невелика надія. Ті шістьома вовками прибігли на виття інших монстрів.

Якщо ще трохи спробувати, то можна змінити результат погоні!

Ло Юнь Бо подивився навколо в пошуку будь-яких можливостей втекти, але нічого не знайшов. Тільки помітив, що з даху будинку поблизу виходило вогняне сяйво.

***

"СГОРІ!"

Очі осліпили полум’я, яке руйнує все довкола. Звичайно ж це був "Пилаючий кулак" Мо Фаня! У цей короткий час полум’я освітлювало весь похмурий квартал!

На даху будинку, як якомусь вогняному духу, вкритому вогнем з ніг до голови, стояв Мо Фань! Повітря навколо був дуже гарячим!

Величезний, освітлюючий навкруги метеорит, полум’яний кулак швидко полетів у бік перехресного перехрестя!

*** Звуки вибухів*

Величезний вогонь знищив усе живе на перехресті. Монстри не були готові до такого повороту подій і навіть настрашитися.

Приземлившись посередині, полум’яний кулак залишив величезний слід на перехресті.

« Це...», - приголомшено сказали Пан Лі Цзюн і Ло Юнь Бо разом.

Як же можна було виразити словами відчуття, яке відчували наші врятовані герої?

Оскільки Ло Юнь Бо мала добру реакцію, він відразу ж використав магію вітру і підхопив Пана Лі Цзюнь та кинувся вперед. Він подивився на дах, від якого щойно доходило світло.

Той вогненний силует...

Чому ж він такий знайомий? Він схожий на Мо Фаня!

Йому що, здалося?

Пан Лі Цзюнь ніколи не очікувала, що в такий страшний момент може відбутися чудо.

Їхній рятівник був таємничий чоловік з того даху!

Хто ж він?

У місті Бо, що ще є такі видатні люди? Чому він допоміг їм?

***

Коли полум’я вогню згасло, район знову повністю поглинав темряву.

Син Ся дивилася на гарний малюнок, який залишився в тому місці, де приземлився вогненний кулак. Вона була дуже здивована. Син Ся знала Мо Фаня, як чуйного й ніжного чоловіка, але вона не могла собі уявити, що він має таку руйнівну силу!

— Ну що, я красень, так?

Син Ся раптом зрозуміла, наскільки безглуздо виглядає і її щоки та вуха сильно почервоніли.

Вона не сміла підняти очі на Мо Фаня.

Тепер вона зрозуміла, що це за відчуття, так часто описане в книгах як "бабочки у животі".

Перекладачі: realizm

Розділ 120: переїзд

Мо Фань дуже хотів допомогти Сюй Да Хуану, тільки ось він був занадто далеко. "Пулаючий кулак" не зможе допомогти на такій відстані. Крім того, Сюй Да Хуана дуже багато монстрів і важко сказати, чи він виживе.

Мо Фань подумав, що варто вивести Сін Сі з цього будинку. Навіть не дивлячись на те, що він маг, йому не варто в відкриту заважати монстрам.

Магі середнього рівня вже достатньо сильні, щоб миттєво вбивати тварин. Проблема в тому, що звірі можуть покликати голови зграї, а ті зовсім не бояться магів середнього рівня. Але не так вже давно минуло з того моменту, як Мо Фань потрапив на дах будинку, а більше десяти монстрів уже були зовсім поруч і ще багато бігло сюди.

У хлопчика залишився тільки один фоліант, а тварин було ще дуже багато. Якби всі тварини зібралися в одному місці, їх можна було б розтрощити магією, але це майже неможливо. Мо Фань, взявши Сін Сі, швидко побіг вниз.

З часом вони дійшли до умовного віадука. У цьому місці військові спеціально встановили темні магічні камені, які захищають територію від усіх монстрів, крім ватажків зграї.

Розпочався сильний вітер. З віадука було добре видно місто Бо, вкрите темрявою. Час від часу можна було побачити чудові спалахи магічної енергії і почути вій тварин, що то тут, то там. У мирний час хтось міг би подумати, що такий випадок може призвести до катастрофи. Як виявилося, світ не такий вже спокійний, як здається.

У світі Мо Фаня люди часто воювали між собою, тут же, люди воюють з тваринами.

Наскільки сильно може змінитися місто Бо з приходом наступного світанку? Чи можуть маги вигнати тварин? Мо Фань не знав відповідей на ці запитання і заснув, міцно обнявши Син Ся.

Хлопчику пощастило, цього разу в зоні катастрофи було трохи його сім'ї, але йому не може так везти постійно. Якби Син Сі не врятувався, він би до кінця свого життя панував над собою.

« Сін Ся, ми майже прийшли» - сказав Мо Фань, дивлячись на безпечні вулиці. Але напруження в ньому нікуди не дісталося.

« Так" - відповіла дівчинка, видихнувши повністю груддю.

Відчуття того, що ти вижив - справді хороше відчуття.

« Я чув, що є якийсь артефакт — магічні крила. Правда, що предмет може допомогти перетворити людину, яка не може ходити, в фею?" - запитав Мо Фань.

- Так. І дуже дорогий

- Ціна не питання. Я вмію заробляти гроші. Ми можемо купити такі крила, які тільки забажаємо!

Ніч пройшла тихо і без пригод.

Світанок і сонячне проміння пронизували хмари. Світло гарно падало на місто.

Мо Фань привідкрил очі. Хлопчику здалося, що його хтось кликав, але не знав чому.

Це ж підкріплення!

Підкріплення нарешті прибуло!

Велика група "Реал"! У кожній групі "Ререл" є маг середнього рівня.

Через те, що південна частина міста Боу сильно постраждала від катастрофи, на отримання підкріплення пішло більше часу. Але, якщо взяти до уваги те, як швидко літала група і те що це був "Ліг", то стало зрозуміло, що їх начальство було дуже схвильовано.

Важко сказати, чи в місті Бо маги були більш придатні для знищення таких монстрів.

Відряд "Ріл" швидко влетів у місто Бо і приземлився на оглядовий майданчик поблизу. Побачивши сильних чаклунів з загону, здавалося, що місто нарешті отримав потрібний захист.

***

Завдання групи "Реал" однозначно проста: знищити всіх монстрів - главей зграї.

Розправившись з ватажками, маги міста Бо зможуть витерти на порошок усіх позосталих тварин.

Минулої ночі більшість чаклунів були змушені сховатися у безпечній зоні. Сьогодні всі маги зібралися в невеликі підрозділи для знищення монстрів.

Цього разу зачистка монстрів тривала вже більше тижня. Можливо, деякі тварини переховуються через каналізацію. Але після зачистки вони точно не зможуть вільно гуляти вулицями міста.

Після ліквідації більшості монстрів стало набагато спокійніше.

Тільки ось місто переобразилося...

Усюди можна було побачити зруйновані будинки і мости, що руйнували їх. Скрізь панував хаос. Діти, які граються на вулиці з радістю, іноді знаходили страшні трупи.

Місто Бо не було схоже на те, яким був ще не так давно. Однак найбільша зміна сталася у розумах і серцях людей: вони боялися повторення такої чи ще більшої катастрофи. Багато хто втратив близьких йому людей. Можна сказати, що місто не сильно б змінився, якби його не змогли врятувати...

***

Мо Фань сумно сидів у кімнаті, кинувши цигарку.

Тітка Мо Фаня, Мо Цін, вижила і не могла впевнено сказати про свого дядька.

Про нього нічого не було відомо. Хоча ім’я було відсутнє у списку загиблих, всі розуміли, що він швидше за все не повернеться.

"Правитель міста Бо хоче, щоб нас відправили жити в інші міста" - сказав Мо Фань.

« Я хочу, щоб мене вважали біженцями й бродили в чужій домівці. А ви їдьте, - сумно відповіла Мо Цін.

Перекладачі: realizm

Глава 121: Чарівне місто Шанхай

Мо Фань почувався безпорадним.

У місті Бо ні в якому разі не можна було залишатися. А що, коли наступного разу військові не зможуть їх захистити?

Місто Бо - заволоке. Крім того, Чорна церква захопила і знищила велику кількість цінних для міста ресурсів, а священне джерело випило Мо Фанем.

Мо Фаня не раз допитували, але Ян Цзо Хе, Му Чжо Юнь, Чін Кун та багато інших не стали ретельно розслідувати цю справу. Те, що у місті так багато вцілілих — заслуга і Мо Фаня в тому числі.

« Мій Фань, ти здоровий і сильний чоловік, куди скажеш, туди й підемо », — з радістю сказав Мо Сін.

« Поїдемо до чарівну Шанхай», - брякнув у відповідь Мо Фань.

Шанхай - це найбільше місто на півдні. Коли Мо Фань ще вивчав цей світ, то думав приїхати до подібного міста, щоб наполегливо працювати. Безсумнівно, маги з усієї країни прагнуть потрапити в Південну столицю!

« Люди в Шанхаї дуже поширені! Спочатку треба подивитися, чи немає спеціальних будинків для біженців» - сказав Мо Цзя Сін.

Син Ся нічого не мав сказати, але в будь-якому випадку, куди б не поїхав Мо Фань, туди попрямувала і вона.

Через деякий час Мо Цзя Сін прибіг додому. Посміхаючись, сказав Мо Фаню і Сін Ся: Уявляєте, Шанхай дійсно надає мікрорайон для біженців і, якщо у вас немає будь-яких питань, я записую наші імена в список жолаючих туди потрапити!" - вигукнув Мо Цзя Син.

***

Ну що ж, вирішили виїхати, так треба їхати. Сім'я з трьох чоловік швидко зібрала багаж, та й збирати нічого було. Квартиру вони вже давно продали.

Родина Му Хе мала велику кількість земельних ділянок у місті Боу. Цікаво, що вони думали про катастрофу? Чи вирушали кудись?

Спочатку герої доїхали з Бо до міста Семень, а потім вже на швидкісному поїзді поїхали до Шанхая.

« Цікаво, а що робити, коли на поїзд прийдуть монстри? » — запитав Мо Фань.

« Високошвидкісні поїзди проходять по безпечних місцях, які охороняють навчених магі», - відповіла Сін Сі.

« Я перший раз їду так далеко від дому» — сказав Мо Фань.

« Здається, що ти не знаєш багатьох простих речей», - сказала Сін Ся і засміявся.

« Так, я належу до іншого світу. Міра науки. Там у школах не вивчають нудної магії, але проходять різні наукові теорії. Усе довкола пояснює наукою, а не магією. Та яка там магія! У неї майже ніхто не вірить." - відповів Мо Фань.

Син Ся вже давно не бачила, щоб хтось ніс подібну нісенітницю з таким серйозним видом.

« Що за дурня? Якби не видатні дослідження в магіях, то звідки б взялися побутові прилади, комп’ютери та транспортні засоби? Я вже не кажу про те, що поїзд використовує енергію блискавки, щоб рухатися. Та вже, молоде покоління... не поважає історії і не поважають попередників », - сказав старий чоловік, що сидить біля Мо Фанем.

Коли хлопчик почув ці слова, йому стало не по собі.

За три роки Мо Фань дуже змінився і дізнався багато чого. Але коли він почув це, то одразу відчув, що його розумові здібності не такі вже й видатні.

« Мій син любить говорити химерні речі, прошу вас не звертати на це уваги. Ви теж їдете в Шанхай? Він легко міг розмовляти.

- Так, закінчив семінар у Сменені, повертаюся в Шанхай.

Послухавши вас, ви починаєте думати, що є підозрючою людиною.

Він погладив густу чорну бороду, і очі його сяяли. І він сказав: "Так, я є лідером історії в Університеті Мінчжу". (П.п.: Мінчжу (« myngzhe ») в перекладі з китайського — коштовність, перлина

Мо Цзя Сін тільки почув, що сказав старий чоловік, відразу пройнявся до нього повагою.

Мо Фань здивовано дивився на старого чоловіка з густою чорною бородою і вусами.

У світі хлопчика найбільшим університетом вважався Фуданьський університет.

І тут мрія будь-якого мага була Університетом Мінчжу.

Якби у місті Бо не сталася катастрофа, Мо Фань точно спробував би вступити до Мінчжу. Проблема полягала в тому, що уряд висилає біженців з міста Боу до інших університетів. Потрібно буде здавати єдиний магічний іспит ще раз через рік.

Мо Фань вже закінчував школу і йому треба було турбуватися про університет.

Дістати пробуджуючий камінь практично неможливо, тому доведеться піти до університету або потрапити в чарівну спільноту, щоб удосконалити магію. Досягнувши середнього рівня, Мо Фаня мала чудову можливість не тільки розвинути свої поточні елементи, але й пробудити новий.

Отже, коли він прибув до Шанхайа, то перше хотів залагодити справу з другим пробудженням. У нього був неоднозначний вибір: він міг вступити в магічний університет або стати членом чаклунства.

Магічні товариства — давно сформовані організації. У них є чаклуни, яких треба навчати, мають особливі посади і чесний розподіл ресурсів між усіма. Чи зможе він, Мо Фань, вступивши до одного з магічних спільнот, отримати велику користь? Відповідь була несподіваною, тому ліпше поступити в університет.

Ресурси університету завжди розподіляються між найкращими магами, там більше шансів заспівати.

Коли прийде час, він все ще зрозуміє. Може, в Мінчжу приймають таких людей як він з допомогою блискавки?

Поруч сидить учитель з цього університету, може запитати його?

"Старець, а в Мінчжу шукає якихось особливих анітуристів?" - запитав Мо Фань.

« Якщо абітурієць матиме дуже незвичайний талант, то... Та в Мінчжу зазвичай такого не буває, щоб когось просто так спеціально приймали» - сказав старий чоловік і, оцінюючи краще поглянувши на Мо Фаня, запитав:

- Ти хочеш поступити в університет Мінчжу?

- Вже давно планував туди піти.

- Тобі краще як можна швидше пройти єдиний магічний іспит. А щодо аварії за допомогою талантів... не думай про це занадто багато, витрачати час на навчання. У Мінчжу потрапляють найвибагливіші і найбільш перспективні студенти. Зможеш відрізнитися і здати іспит краще, ніж кілька тисяч студентів — вирахуй вже обдарований.

- Так в підсумку, абітурієнти з талантами мають переваги при поразці?

Звичайно ж мають, але я не думаю, що звичайній людині під силу виконати завдання для обдарованих.

Перекладачі: realizm

Розділ 122: Зоряна мітка

У результаті, цей чортовий старий так і не сказав, якими талантами потрібно володіти, щоб прийняти.

Згідно з інформацією, отриманою від міста Бо, сім’ї Мо Фаня вже знайшли квартиру в мікрорайоні для біженців.

Загалом там житиме приблизно тисяча людей.

Мікрорайон на перший погляд здається приємним і зручним, але прокинувши там трохи довше, помічає, що забудовник дуже халтурил. Наприклад, відстань між поверхами була непростою і неприємною.

Мо Сін з цього приводу думав, що є де жити, а це вже непогано.

Приймаючи прохання Сін Сіа отримати квартиру на першому поверсі, герої були дуже засмучені тим, що мікрорайон після забудовки був вельми спустошений. Вони сподівалися побачити квіти і гарні чагарники, тому дуже засмучуються. Мікрорайон своїм виглядом нагадував зруйноване місто Бо.

Місто Шанхая було декілька відокремлене від міста. Залюдні сусіди розповідали, що потрібно 20 хвилин їхати автобусом до метро і за півтори години дістатися на територію центру міста.

У сумі, туди дві години, оббрато 2 годин!

Вилазячи, Мо Фань подумав: « Як же тепер можна довіряти державі, якщо в такому зеленому місті їх викрадали у заволозі, хутко міста Бо!

"Деньги, треба терміново заробити грошей. Добре, що я маг, отримати гроші для мене не так вже й складно. Зароблю потрібну суму і відразу ж переїдемо подалі від цього безлюдного району, на який в будь-яку хвилину можуть напасти монстри. Можна навіть не купувати квартиру перший час, просто зняти, щоб поїхати звідси", - подумав Мо Фань.

Оскільки Мо Цзя Сін легко пристосовувався до обставин, ніхто не здивувався, що він майже відразу знайшов роботу водієм.

Спочатку Сін Ся планувала потрапити в магічну школу, але через те що мікрорайон знаходиться у передмісті, то їздити туди було зовсім не зручно і вона перейшла на самовчитування. Вона планувала самостійно вивчати шкільний матеріал, а в майбутньому здати єдиний магічний іспит.

По суті, попит на магів у лікарнях був великим, але Мо Фань не хотів, щоб Син Сія рано навчилася усіх гірких умов дорослого життя і забороняв їй працювати.

***

Син Сая тяжко працювала на новій роботі, і вона культивувала будинки. Вони пристосувалися до нового життя.

Мо Фань теж не дрімав. Грошей на руках було мало, тому намагалися економити. Мо Фань намагався заробити сто тисяч юаней, але не для того, щоб вкласти ці гроші у квартиру. Він мав швидко придбати небесну мітку, щоб пізніше заробляти більше грошей.

Для Мо Фаня ця мітка була дуже важливою. У нього в туманності зірок вже було по 49 зір. Для використання нескладних заклинань початкової магії потрібно було з'єднати лише сім зірок, а ось зі середньою магією справи були набагато складнішими. Спочатку зорі треба зібрати в один ряд, а потім з'єднати їх у елементну зоряну систему. Тільки після цих маніпуляцій відкривається двері в світ магії середнього рівня. Для чаклуна, який зробив прорив, з’єднати всі 49 зірок — це просто казка. З одного боку, ти не пам'ятаєш як виглядає повна елементна зіркова система. З іншим, ти не можеш так довго залишатися зосередженим на магії. Зоряні мітки називають магічними книжками, які віддалено нагадують ті, що давала вчитель Тан Юе. Разом з фоліантом усі 49 зірок будуть надзвичайно складними. Зоряна мітка допомагає не лише з’єднувати зорі, а й змінювати їх вигляд. Уявіть, що ви можете написати китайський ієрогліф, він буде стандартним і звичайним видом. Зоряна мітка подібна до каліграфії для ієрогліфів, тільки для магії. Суть залишається такою ж: з'єднати зірки, а ось сноп виконання і кінцевий результат дуже відрізняються.

Для тих, хто вже досяг середнього рівня, зіркова мітка є дуже важливою книгою. Без неї перейти на наступний рівень магії абсолютно неможливо.

Одна така книга коштує п'ятдесят тисяч юаней.

Мо Фаню потрібно придбати дві таких книги, на кожен елемент по одній.

Навіть коли він працював у команді мисливців, заробити сто тисяч було нелегкою справою. А вже зараз і поавно.

Щоб вивчати початкову магію, потрібно витратити багато грошей. Але коли рівень магії досягає середнього рівня, то трати зростають у рази.

"Чорт візьми, та за ці гроші можна купити дві непогані машини! Та вже, часу до екзамену не так уже й багато, квартира жахлива ...ну нічого, такі суворі умови лише закаять мене", - думав Мо Фань.

Як заробити стільки грошей?

Поза всяким сумнівом, потрібно полювати на монстрів!

Вбиваючи тварин, я зможу відточити свої нові навички і заробити гроші.

Крім того, Мо Фань ще ніколи не використав магію блискавки середнього рівня. Тан Юе дала йому книжки з магії вогню, а ось зі магією блискавки все трохи складніше. Але нічого, на монстрах можна буде потренуватися!

***

Мо Фань був наповнений інтузіазмом і не хотів відкладати переїзд з цього залустья.

Кожного дня він культивував.

Культивація - дуже важливий процес. Мо Фань підрахував, що він зараз може використовувати три заклинання середнього рівня і у нього починається запаморочення. Якщо б не допомога Сін Сі, то він вже давно знепритомнів би від виснаження і практикував « Палаючий кулак » на даху. Після культивування потрібно також тренуватися контролю магії.

Цілих 49 зірок! Мо Фань не знав, як з'єднати їх усіх разом. У нього було з’єднано лише частину, а коли він заходив надто далеко, у нього починала боліти голова.

« Чи я можу відразу навчитися цього, залежить від тебе! Не будеш мені допомагати я тебе візьму і продам! На таких, як ви в магазинах ціни просто залагоджені! Ти ж поглинутий енергією святого джерела! Давай, допоможи мені!" - постійно повторював Мо Фань.

Талісман поглинав енергію священного джерела і проскочив уже велику кількість рівнів. Тепер Мо Фань не міг би сказати, яку силу тавру за допомогою талісмана. Він тільки міг відчувати, що талісман став набагато могутнішим за колись.

Перекладачі: realizm

Розділ 123: Запрошення від Тан Юе

Навіть якщо Мо Фань не культивує, деякі з його зірок можуть зібратися в сузір’я. Але цього ще недостатньо, потрібно вирощувати більше.

Таліман на шиї хлопчика дуже допомагав у цій праці.

Протягом двох місяців Мо Фань тільки й робив те, що тренувався. Він все дивувався, чи зможе укластися в півроку. За цей час він досягнув неймовірних успіхів, але зараз складність завдання зросла і не настало часу.

"Тренаюсь вже майже цілий місяць, подивимося, де мій межа зараз."

У Мо Фаня з’явилося настрій і він приготувався поєднувати зірки, аж поки не доб'ється обмеження.

Хлопчик хотів дізнатися, скільки зірок зможе контролювати відразу.

З’єднати сім зір, які добре знайомі йому з початкового рівня, не було важко.

Продовжуючи контролювати зірки, Мо Фань почав приєднувати наступні.

Восьма зоря була дуже слухняною. Не минуло й тижня, як Мо Фань зміг домовитися з нею і отримати контроль.

А от з дев'ятою все було набагато складніше, вона була менш обмовливою. По - різному маг приготував дев’яту зірку підкоритися. Отримавши контроль над нею, Мо Фань помітив, що варто йому бути хоча б трохи розслабленим, то відразу відбувся розрив. Розривом називають втрату контролю над зірками. Причиною цього може бути зовнішня перешкода, а також брак енергії. Як і раніше, якщо раптом втрачався контроль принаймні над однією зіркою, треба було починати спочатку.

"Добре, добре, вже дев'ять зірок."

Після того як він завершив дев’ять зірок, Мо Фань перейшов до наступної і відразу зрозумів, наскільки важче було контролювати зорі.

Дев'ять зірок утворюють головне сузір'я. Коли ви намагаєтеся контролювати більше дев'яти, вам доводиться керувати основою і новою зіркою, що набагато важче.

« Ну ж, давай!» - закричав хлопчик про себе без розслабляючись ні на секунду.

Мо Фань чітко пам’ятав про свій прогрес і страждання.

Тому тепер він зтиснув зуби і продовжував культивувати їх.

Якщо ти не можеш перевершити цей біль, то не зможеш контролювати 49 зірок.

Маг не знав, скільки разів він вже втратив контроль саме на цій десятій зірці.

« Давай, мила»

Потихоньку зірка дозволила контролювати себе, і хлопчик помістив її у окреме місце в туманності.

Одна сузір'я і стійка зірка.

Для Мо Фаня це вже хороше досягнення. Принаймні, він вже починав розуміти природу магії середнього рівня.

Багато людей, які швидко опанували магію середнього рівня, багато років витрачали на те, щоб перейти до наступного етапу. Різниця між сузір'ям і зіркою є дуже сильною, якщо не вистачає сили волі на цьому етапі можна залишитися на все життя.

Контроль Мо Фаня, можна сказати, дуже непоганий.

***

Одного разу Мо Фань шукав відповідне місце для заклинання.

На цьому етапі хлопчик вже дуже швидко використовував енергію для створення заклинань початкового рівня. Йому потрібно було лише півтори секунди, щоб зібрати потрібну кількість енергії. Кажуть, що найдосвідченіші чарівники, тільки піднімуть руку, вже можуть використовувати закляття початкового рівня.

Мо Фань вважав, що швидкість використання заклинання дуже важлива. Відстань у тридцять метрів деякі тварини можуть подолати за одну секунду, що надзвичайно швидко. Уміння швидко вимовляти закляття може коштувати йому життя.

Як тільки Мо Фан закінчив тренування, він відчув, що його телефон завибрував.

Подивившись на екран, він помітив незнайомий номер.

— Алло, це Мо Фань? - запитав добре знайомий жіночий голос.

« Вчителю Тан, приємно вас чути» — з радістю відповів Мо Фань.

Коли сталася трагедія, ніхто не спілкувався і Мо Фань з радістю телефонував коханій вчительці. Якби не її допомога, то він би все своє життя так і провів у місті Бо.

« Але ти сховався. Мені довелося запитати у Чжань Куна, де ти тепер. А ти виявляється в Шанхаї!" - з радістю сказала Тан Юе.

« Так, занадто багато всього сталося, я захотів потренуватися в спокійному місці», - відповів Мо Фань.

« Як же ти утік до Шанхай, якщо у нас тут чисті річки й озера? Муші теж там. Піди сваритеся часто." - сказала Тан Ю.

« Я хочу, щоб у мене виникла незгода і панувала атмосфера, а тут — пустельний мікрорайон. Це місце... а, гаразд, довго розповідати" - відповів Мо Фань.

« Я зараз у Ханчжоу, на півночі, в передмісті, виконую завдання, якщо ти не маєш справ, то приїжджай. Я тобі і пораді допомогти зможу." - сказала вчителька.

« Ви виконуєте завдання? Що це таке? А можете мені трохи розповісти?" - запитав Мо Фань.

Хлопчик вже запитував і дізнався, що одна книжка була такою ж сильною, як і ця. А вона дала йому цілих чотири! Вчитель у школі магії точно не зміг би собі дозволити таку розкіш.

« Приїдеш — усе тобі розповім! Так тебе чекати?» - запитала Тан Ю.

« Приїду, звичайно ж приєднусь»

« Ти вже подівся середнього рівня, так? »

« Все-то ви знаєте» - посміявся Мо Фань.

Він нікому не говорив про те, що досяг середнього рівня.

« Ну добре, нам потрібен вчитель з елементом блискавки»

"Так я ще навіть не закінчив елементну зоряну систему!"

"Нічого страшного, я дістала для тебе фоліанти блискавки"

« Вони такі дорогі! Як же ви їх так просто віддаєте, наче капусту на ринку. Ви не хочете ними користуватися?

« Скільки ти питаєш і навіщо? Допоможи виконати завдання і отримаєш нагороду."

« А пробуджуючий камінь може бути нагородою?»

« Хто пробуджує камінь... так, добре. Як тільки закінчимо справу, відведу тебе в магічну спільноту, там і знайдеш пробуджуючий камінь."

(П.п.: У цьому конексті "робо" - це скоріше за все якийсь злочин)

Мо Фань був охайний.

"Це справа"?

Щоб це могло означати, красуня?

Перекладачі: realizm

Глава 124

Ханчжоу лежить недалеко від Шанхая.

Дотримуючись вказівок вчителя Тана Юа Мо Фань прибув до Цзянань, міста на півночі Ганчжоу. Звідти його шлях лежав далі, в місто Сішуй. Виходячи з того, що він чув, Сішуй гарне і чудове місце. Однак, приїхавши туди, він помітив, що ґрунт навколо потріскався і земля здавалася покинутою. Та вже, не так собі уявляв Сішуй Мо Фань. До того ж місто славилося своїми річками, а тут навіть невеличка струмка не було видно!

Здається, що раніше містечко було непоганим туристичним місцем. У передмісті герой побачив старовинного виду будинку. Мо Фань, керуючись адресою, яку дала вчитель, знайшов « Спустошливий готель».

Підходячи до готелю, Мо Фань помітив у вікно чудову молоду Тан Юе.

Вчитель помітив, що хлопчик наближався до готелю і подивилася на нього.

"Учитель Тан Юе, ви все ще прекрасні!", - вигукнув Мо Фань.

« Ти теж непоганий. Добнути середнього рівня за такий час, це безумовно талант" - сміючись, відповіла Тан Юе.

"Вам теж років не дуже і багато, а сила володіє просто го-го" - сказав Мо Фань.

« Гаразд, не вдавайся до дурниць. Я знаю, що ти хочеш запитати, де я була під час катастрофи в місті Бо.

« Гаразд, я справді хотів дещо спитати. Я не дуже розумію, ви - маг середнього рівня з широкими знаннями, так чому ж ви пішли до школи магії? "?"

Тан Юе тільки почула, відразу подарувала хлопчику погляд, повний обурення.

Цей студент має дуже багату уяву.

— Чув що-небудь про магічний суд?

« Чув, кажуть, що туди входять найкращі чарівники і вони заарештовують порушників» - сказав Мо Фань.

« Так. Я - одна з них. Ми знали наміри Чорної церкви в місті Бо, але ми не могли передбачити, що вони збудують таку велику змову. Моя сила була в силі, хіба що для того щоб схопити Са Лана. Решта була змушена передати Чжань Куну. Вони теж мене корять. Якби нам вдалося трохи раніше дізнатися про їхні плани, то всього цього зла можна було б уникнути» - дуже прямо, не приховуючи нічого, сказала Тан Юе.

« Після того як ви приїхали в місто Бо, минуло ще два роки. Чи ваші роботодавці думали, що за цей час ви зможете розгадати плани Чорноримської церкви, які тривали десятки років? До того ж, схоже, що за містом Бо не дуже стежили, раз відправили вас в якості секретного агента на розвідку» - сказав Мо Фань.

Катастрофа в місті Бо справді планувалася багато років.

« Зараз усі засоби масової інформації говорять про катастрофу у місті Бо. Оскільки інформація про Чорну церкву потрапила в масу, то й мені треба передати інформацію до суду. Не пройде й місяця, як суд допоможе місту Бо, чим зможе" - сказала Тан Юе.

« Гаразд, не будьмо вже про цю скорботу. Краще поговоримо про завдання, яке ви нещодавно згадали. З цим містечком все гаразд? А те, що тут ніби посуха" - сказав Мо Фань, змінюючи тему розмови.

« А ти уважний. Всі водні ресурси міста Сішуй раптово засохли», - урочисто сказала Тан Юе.

« Хто ж це так посмічав? » — запитав Мо Фань.

Поки хлопчик працював у команді мисливців, він уже звик чути, що будь-які тварини можуть влаштовувати неприємності.

Дуже безглуздо вважати, що в місті немає монстрів. У кожному, навіть у великому і безпечному місті, ховається якась кількість голодних звірів.

« Я не розумію. Я також чула, що в інших місцях виникла подібна проблема. У мене поки що не дуже виходить розібратися, тому я прошу твоєї допомоги." - сказав вчителька.

« Ви зв’язалися точно за адресою! До того, як стати магом, я хотів бути детективом. Якщо вам є, що мені розповісти з приводу цієї справи, то я охоче вислухаю і допоможу, чим зможу" - сказав трохи несерйозним тоном Мо Фань.

« У мене непогане тіло. Якщо б не стався інцидент, то суд не мав би наказу арештувати того типу. У нього можуть бути якісь відповіді», - сказала Тан Ю, вказуючи на чоловіка за вікном.

"А що з ним не так?"

« Я не знаю, але мій досвід підказує мені, що тут щось негаразд. Однозначно замішані якісь маги. Багато хто бачив таких підступних магів. Вони не вступають у Чорну церкву, але за своє життя чинять багато злочинів. Вбивати і грабувати для них — це щоденна справа. Не звертай уваги на те, що він одягнений по моді і з смаком. Кількість вбитих ним чарівників і простих людей ніяк не менше, ніж убитих монстрів." - сказала Тан Юе.

Вчителька хотіла, щоб Мо Фань зрозуміла, що вона запросила його не для того, аби наводити безлад, а щоб допомогти їй подолати такі чаклуни. Вони не вважаються з чужими поглядами і життями, а у випадку битви Тан Юе знадобиться той, хто зможе її прикрити.

"Учитель Тан Юе, ви запросили мене допомогти арештувати мага-злочинника... боюся, що я можу не впоратися."

« Я спочатку планувала арештувати його з напарником, магом. Поки я буду його чекати, злочинець утече куди подалі. Я знаю, що для тебе це трохи небезпечне, але якщо ти допоможеш мені його схопити, то я допоможу тобі розбудити тіньовий елемент." - Тан Юе знала, це не зовсім підходить рівень хлопчика, проте дуже вже не хотілося упускати цього злочинця.

« Учитель Тан Юе, ваша справа моя. До чого такі люб'язні, я зараз прямо з вами піду і ми схопимо цього хлопця."

« Хіба ти не хочеш мені допомагати? » — з любов'ю сказала Тан Юе, доброзичливо-шутливим тоном.

Перекладачі: realizm

Розділ 125: Вогневе насіння

В руках Тан Юе раптово з’явилися три елементів фоліантів блискавки і ще троє вогнів.

Загалом у Мо Фаня тепер було сім фоліантів. Сама думка про це дуже зміцнила впевненість у собі.

Початкова магія не була схожа на магію середнього рівня. Сила і потужність заклинань надзвичайно відрізнялися.

Тан Юе нагадала Мо Фаню, що хоча фоліанти дуже полегшують вивчення магії, вони також не повинні зловживати їхньою допомогою. Вона сказала подібне не тому, що їй важко було діставати фоліанти для хлопчика, ніяк ні, вона хотіла, щоб він вдосконалювався і не сильно залежав від книжок.

Фоліанти лише допомагали використовувати магію, але часто використовували її для погіршення здатності керувати зорями.

Зірки самі по собі дуже пов’язані з магом і чим частіше ти використовуєш такі книжки, тим менше спілкуєшся з ними. Через це все погіршується.

Тан Юе порадила Мо Фаню більше не звертатися за допомогою до таких книжок. Інакше побічний ефект погіршить здатність мага культивувати.

***

Поклавши фоліанти в рюкзак, Мо Фань удаючи звичайної людини пішов за злочинцем.

Хлопчик не міг собі уявити, що такі люди можуть вбивати людей по вулицях. Доійшовши до покинутих полів, чоловік затримався на якийсь час, наче перевіряв щось. Поля були дуже просторними, але де-небудь можна було побачити сидячих у тіні, ковтаючи і ахілих, селян. Не дивно, що настав сезон осінь і прийшов час збирати врожай. А тут така проблема ...рожай-то весь засох!

"Дядюшка, ви випадково не пам'ятаєте коли почалася посуха?" - ввічливо запитав чоловік старого селянина.

« Днів десять тому. Моя донька побігла в річку купатися. А я їй казав, що не треба так робити, адже вода потім використовується для поливання. Вона швидко повернулася і сказала, що води майже немає!» - розповів фермер.

« Дякую, я піду глянути на це!" — відповів чоловік.

« Людина, яка не радила тобі туди ходити, кажуть, що там температура повітря дуже велика...», - мовчав старий.

"Нічого страшного"

Чоловік пішов до місця призначення.

У цей момент Мо Фань подумав, що якщо йти за чоловіком далі, то можна легко видати себе.

Почекавши деякий час, Мо Фань підбіг до селянина і запитав: « Про що вони говорили з чоловіком? »

« Аа, так він попрямував до верхньої течії річки» — з підозрою сказав герой, киваючи головою.

« Я був дуже розчарований. Пішли швидше." - сказала жінка, що з'явилася нізвідки.

Мо Фань злякався, повернув голову і побачив, що це була вчитель Тан Юе.

Чорт забирай, ці тенові вміння такі незвичайні!

« Похоже, що той чоловік теж намагається зрозуміти, які були наслідки посухи» - сказав Мо Фань.

« Ходімо, бо зараз тут збереться дуже багато людей» - сказала Тан Юе.

Мо Фань, як і в тумані, відчув, що справа буде зовсім не такою простою, якою її описувала вчителька.

***

Коли вони йшли до верхньої течії річки, селянин казав, що навіть рослини поблизу ріки почали висихати. А гірська річка, яку раніше було так добре видно, перетворилася на струмок.

« Засуха тут, мабуть, вже два місяці, але в інтернеті немає жодних згадок про це миті», - скаржився по дорозі Мо Фань.

« Не сама по собі настала посуха. Зазвичай не буває такої довгої посухи в цей період року. Нічого, підемо за тим чоловіком і все дізнаємося" - сказала Тан Юе.

Мо Фань хотів щось сказати, але білосніжна рука вчителя швидко закрила йому рот.

Хлопчик дивно плескав очима. Тан Юе майже тут же схопила його і потягла за собою в тінь найближчого дерева.

« Не дихай», - сказала на вушко Тан Юе, і Мо Фань відчув її звабливий запах.

Усе сталося надто несподівано, і хлопчик навіть не задушився між деревом та сексуальною вчителькою.

Налетів гарячий потік вітру і весь ліс заповнив темрява. Раптом стало настільки темно, що Мо Фань ледве бачив себе і не говорив вже про вчительку. Її було так важко побачити, що здавалося, ніби вона навіть не була поряд.

Поки було темно, десь неподалік почулися звуки кроків. Це було так, ніби це становило велику кількість людей.

Мо Фань вдивлявся у місце, де був засохлий гірський потік, і побачив там групу людей, які нагадують магів-відповідачів.

Чи ж держава вже отримала нагороду за зцілення цих земель, привівши туди мисливців?

« Повірте мені, тут напевно з’явилося вогняне насіння. Ці бовдури думають, що настала посуха, ось уморі. За скільки можна продати одне таке насіння, я думаю, ви знаєте. Поки ніхто інший не виявив вогняне насіння, давайте зберемо його." - сказав чоловік, що йде попереду.

"Пань Сюн, не дай бог ти нас розіграєш. Ми приїхали сюди, бо ми об'єдналися. - сказав чоловік зі шрамом на обличчі.

« Як мені здається, дуже схоже на вогняне насіння. Якби була просто посуха, то місцевість не могла б так швидко і настільки сильно змінитися» - сказав чоловік в окулярах.

« Давайте негайно встановимо місцеположення насіння»

« Цього разу точно збагатимо»

« Пань Сюн, ми всі знаємо, що у тебе стихія вогню, не здумуй використовувати насіння для зміцнення своїх здібностей. Краще продамо його і поділимо гроші!"

Перекладачі: realizm

Розділ 126: Два елементи — марнування грошей

Вогнене насіння?

У голові Мо Фаня відразу виникло багато запитань!

У школі вони не проходили таке.

Взор Мо Фаня мимовільно переключився на вчителя Тан Юе, що лежить дуже близько.

У Тан Юе було обличчя прекрасної, овальній форми, милий ніс, яскравий зіниця, маленький, чарівний рот, білосніжна шкіра ... навіть на такій відстані, Мо Фань не помітив жодного недоліку.

Тан Юе помітила похітливий погляд хлопчика, розлючено подивилась на нього і сказала:

"Будь ти все ще в школі, то за таке з тебе б три шкури зіддалі"

"Тан Юе, але ж статева наруга студентів також сильно ображається" - відповів Мо Фань.

Вчителька побачила, що група людей пішла і тільки тоді відпустила хлопчика.

Така картина виглядала досить дивно.

Тан Юе не хотіла сперечатись з Мо Фанем. Вона розуміла, що хлопчик не знав про насіння. Вона хотіла пояснити йому.

« Тоді в природі з’являється елемент, який відповідно впливає на навколишнє середовище. У особливих місцях виростають особливі елементи. Якщо таке насіння віддати магу з відповідною стихією, то його сила зросте раз у два!»

Вдвоє?

Він почув, що це так швидко втішилося.

Незалежно від того, скільки ти тренуєшся, сила магії не сильно змінюється.

Саме тому зараз, після довгих тренувань, сила заклинань початкової магії не змінилася і помінялася лише швидкість виконання.

Цей факт дуже засмучувало хлопця. Раніше він читав одну книжку, герої якої поступово збільшували свою силу і тренувалися щодня.

Так, а чому ж у нього так не виходить?

Хто б міг подумати, що тут він зможе стати сильнішим?

Огнене насіння!

Якщо після того, як він поглине це насіння, його сила подвоїться, то чи зможе він використовувати більш складний і потужний заклинання, « З розпаленим вибухом»?

Цим заклинанням можна миттєво вбити кривавих більшооких щурів і трьох окатих вовків.

Зараз Мо Фань без труднощів може вимовити кілька десятків заклинань початкового рівня, але вони не такі сильні, як чари середнього рівня. Але останні вимагають великих затрат і використання їх коли завгодно не вдасться.

Крім того, багато елементів мають свої властивості при переході на середній рівень. Наприклад, блискавки — це м’язовий параліч.

« Ці зерна на аукціоні коштують приблизно два мільярди доларів. Ось чому ці головорізи прийшли сюди." - посміхнувшись, сказала Тан Юе.

« Два мільярд... а на цю суму можна купити велику квартиру в Шанхаї. Виходить, що насіння дорожче навіть діамантів!" - сказав Мо Фань, видихнувши від подиву.

« Я спалюю, але не купиш" - відповіла Тан Юе, презирливо подивившись на хлопчика.

Ну гаразд, все одно ціна за таку маленьку річ просто величезна. Мо Фань був просто ошелешен.

Таке насіння не тільки збільшувало початкову магію вдвічі, але й середній.

Після поглинання такої речі, можна буде вбивати монстрів-головарей з одного заклинання!

"Точно, у Мун Сюе ж природжений талант..." - в слух подумав Мо Фань.

Хоча хлопчик провів деякий час у світі, йому все ще бракувало деяких базових знань.

« Так, хоча насіння росте в невеликих місцях, деякі заможні сім’ї отримують його. Людина, яка отримує силу насіння, пробуджує набагато більшу магію ніж звичайні люди. Мун Сюе, мабуть, поглинула крижане насіння і збільшила магічну силу в два з половиною рази. Наприклад, її заклинання "Ляжна батіг" може протягом кількох секунд заморозити велику область навколо неї і всіх людей в ній. Я вже не кажу про те, що монстрів заморозити набагато легше, ніж нас. Якщо поєднати такі сильні чари і магію землі, то можна повністю знешкодити групу монстрів." - терпеливо пояснила Тан Юе.

Мо Фань слухав, відкривши рот.

Не дивно, що Му Чжо Юн вважав це цінним. Все місто Бо назвав її найулюбнішою дівчиною-магом. Вона пробудила магію на кілька років раніше інших і при пробудження була в два з половиною рази сильнішою за інші. Перевага є занадто очевидною. Не дивно, що її відразу прийняли до імператорського університету.

"Справді, звичайні люди не мають шансу" - пошепки сказав Мо Фань.

Тан Юе, усміхаючись, подивилася на хлопця і сказала: « Чи ти почуваєшся розчарованим? » Ти розбудив два елементи, а це найбільший талант. Дуже рідко буває таке, щоб з цього людина пробуджувала два елементи.

« Завдяки таким словам я почуваюсь набагато краще»

« У цьому є й свої недоліки. Через те, що тобі потрібно витрачати більше ресурсів на поліпшення здібностей, ти ненного кращий за інших. Ресурсів у тебе небагато. Коротко кажучи, тільки даремно витрачаєш кошти."

Мо Фань посміхнувся.

Він зрозумів, що хотів би розповісти йому вчительку. Насправді, витрати на два елементи вдвічі вищі. Тоді як звичайні маги витрачають на зоряну мітку п'ятдесят тисяч, він повинен витратити сто. Крім того, якщо він зможе пожерти вогняне насіння, то звідки візьме гроші на зерно блискавиць?

Здається, життя доведеться жити в поганому районі!

Перекладачі: realizm

Розділ 127:

« Я раджу тобі звернутися до покровителя якогось сильного, який має багато ресурсів, впливового чоловіка. Звичайно, тобі доведеться беззастережно слухатися покровителя. Врешті-решт, він витратив на тебе стільки ресурсів..." - сказала Тан Юе.

"Тан Юе, я дивлюся у вас якийсь охоронець, так чому б вам не утримувати мене? В майбутньому я буду заради вас готовий на все", - сказав Мо Фань.

- Тан Юе сказала і трохи почервоніла.

Вчителька подивилася на жалюгідного учня так, ніби вже спланувала його болісну смерть. Не думайте, що вона не розуміє, які брудні підтексти ховаються за цими словами!

Мо Фань не квапився з'явити вчительку у відповідь. Її стегно все ще було в небезпечній близькості і не мало сенсу ризикувати своїм життям.

***

Двоє чоловіків, чекаючи на групу мисливців, пішли за ними. Щоб не підходити надто близько, щоб не видати себе занудою. Магія тіней Тан Юе була не настільки хороша, щоб залишатися непоміченими серед білого дня на дуже близькому відстані.

Коли вчитель і учень прийшли за групою магів, вони зрештою дійшли до витоку гірського струмка.

Річка вже давно була побудована дамбою, але тепер вся вода, яка зазвичай з’їдалась, висохла і стала болотом. Якщо придивитися, то можна було помітити підсмажені кістки риб.

"А чого людям так багато? Здається, вести дуже швидко.

Майже одночасно Мо Фань і Тан Юе помітили людей, що стояли біля ставка.

Біля нього люди ділилися на дві групи. Перша була групою з семи осіб, які схоже були спільниками Пан Сюна, хлопця зі шрамом на обличчі і чоловіки в джинсах. У них був напружений вигляд. Людина в другій групі була лише чотири, але вони не виглядали наляканими.

« Пені Сюн, якщо ти не хочеш потрапити в Ганчжоу, негайно забирай своїх людей і забирайся звідси! У Східній сім'ї було вогняне насіння, а ми не звикли ділитися!" - сказав чоловік, який був одягнений в дорогу, традиційний китайський одяг. Очевидно, він і був провідником цієї групи.

Цей чоловік був одягнений дуже гарно. Здавалося, що кожна деталь його образу була ретельно продумана. З таких жінок не можуть відвести очей!

Східна сім'я?

Мо Фань почав сумніватися. Раніше він дивився по телевізору одну програму. Вона розповіла, що є люди, які намагаються відновити початкову сім’ю. Всі вони круті і успішні. Але щоб ось так говорити, що вони зі Східної родини... здавалося, ніби ця сім'я або належала царській родині, або взагалі була вигаданою.

« Аа, так це Східна сім’я. Не дивно, що вони не захотіли пропустити такої чудової нагоди стати ще знаменитішими і заповнювати вогняне насіння. - Я думала, що це Тан Юе.

Головний елемент Тан Юе - вогонь. Не дивно, що вона знала про сім’ї, які вивчалися на цих віршах.

« Схоже, що тут щось буде. А де ж той злочинець?

« Він десь ховається. Дочекається, коли ці люди почнуть з'ясовувати стосунки і заберуть насіння" - сказала Тан Юе.

"А що ж нам тоді робити?"

« Ми почекаємо, цього разу треба заарештувати Цзян Лу», - відповіла вчителька.

Поки наші герої говорили, люди зі Східної сім'ї і мисливці Пан Сюна почали битися.

Усі четверо з благородної родини були магами вогню. Як тільки вони почали битися, в ладонах кожного з них з'явилося жарке полум'я.

Мо Фань не помітив, які саме рухи руками робили маги вогню, але побачивши їх полум’я, зрозумів, що ними магія значно сильніша за його чар.

Чорт забирай, всі четверо - маги середнього рівня. Їхня сім’я знала, кого відправляли на таке важливе завдання. Якби у місті Бо було стільки магів середнього рівня в одній сім’ї, то ніхто не знав би про це.

Водночас мисливці не розгубилися, Пан Сюн - гоун, людина з шрамами на обличчі і хлопець у джинсах — всі вони були магами середнього рівня. Проте решта групи була початковою, але протягом декількох секунд змогли створити закляття третього рівня початкового.

А ці мисливці були непогано навчені. Їх об'єднанням сили можна було порівняти до силою одного монстра-головора зграї.

"Давай ми відійдемо подалі, інакше чого доброго і нас одягне" - сказала Тан Юе і потягла Мо Фаня за собою в сторону дерев.

Хлопчик відчув сплеск магії поруч, і все навколо занурилося в темряву.

Через кілька хвилин, коли зір повернувся до Мо Фаню, він помітив, що знаходиться десь за 30 метрів від тих людей. Його очі здивовано дивилися на Тан Юе.

« Це називається "Побігти тіні", початкове заклинання елемента темряви. Після того, як пробудиш цей елемент, майже відразу ж навчишся робити так само." - сказала Тан Юе, мило посміхнувшись хлопчику, від чого на серці потепліло.

Було в цій магії щось незбагненне, загадкове що надали чарівності і без того красивої вчительки.

Вдалеки активно боролися між собою мисливці та члени сім’ї. Чули звуки бою, то там виникали стовпи вогню і гори дерев.

Придивившись, Мо Фань помітив, що майже ніхто з магів середнього рівня не використовував по-справжньому сильних заклинання.

Хлопчик призадумався і відразу зрозумів, чому. Заклинання середнього рівня слід взяти під контроль всі 49 зірок. Поки ти це робиш, хтось кілька разів поховає тебе заклинанням початкового рівня.

Хоч магія початкового рівня не має такої руйнівної сили, як магія середнього рівня, її можна дуже швидко використовувати, що дає свої переваги.

« Прикрийте мене, я хочу завалити на них всю силу мого "пилющого кулака"!!" - крикнув чоловік, одягнений в розкішний дерев'яний одяг.

Відразу стало помітно, що ці четверо часто б'ються разом, бо не встиг їх ватажок наказати їм, як вони відразу ж вишикувалися трикутником навколо нього, захищаючи від погроз.

Зірки дуже швидко з’єднуються в сузір'я.

Созірія була витончено переплетена між собою, вибудовуючись у чудову зоряну систему під його ногами.

Його тіло охопило похмуре, мстиве полум’я і розжарювало повітря навколо нього.

« Хто лягає на кулак, впокорює! »

Почекавши, поки чоловік закінчить чари в дорогих одязі, троє відстрибнули геть.

Ця магія, це жадібне полум'я ...Мо Фаню воно було дуже добре знайоме.

Перекладачі: realizm

Розділ 128: Битва магів середнього рівня

Цей чоловік вже якийсь час назад досяг середнього рівня і був помітно сильніший за Мо Фаня. Найважливішим було те, що він використовував свої сили для створення зоряного ...

Троє людей кинулися в розсипну, і відразу ж величезний потік вогню обвалився на людство й землю. Той, хто не міг витримати цього нестерпного вогню і ввесь його затрясся.

Повітря було гаряче, дерева навколо були зламані.

Поблякне полум’я буяло довкола, мисливці один за одним рятувалися і втікали в різні боки. Тільки один з них залишався нерухомим і спокійним. Це був той хлопець в джинсах. Він навіть не думав ухилитися, навпаки, він не вважав таку магію сильною.

"Камний бар'єр"!

Викрикнувши це, хлопець виставив руки перед собою.

З - під землі також виникла кам’яна стіна, яка захищала від язиків полум’я і формувала купол над людиною.

Кам’яний бар’єр був подібний до безлюдної стіни, яка захищала від будь - якої небезпеки.

Полум’я старалося зруйнувати бар'єр, але не могло зашкодити каменю. У результаті від лютої атаки залишилися лише невеликі темні порожнини.

Мо Фань, побачивши таке сильне захисне заклинання, стояв, розсунувши рот.

Він знав силу « пилового кулака», вона могла без труднощів руйнувати цілі будівлі.

Але таке руїнницьке закляття не заважало ні парі в джинсах, ані навіть кам’яній стіні.

"Горний елемент, один їх найбільш придатний для захисту серед елементів середнього рівня" - швидко об'яснила Мо Фаню Тан Юе.

« Ну нічого собі» - вигукнув хлопчик.

На початкових рівнях маги знають лише одне заклинання, тому поєднувальний бій більше схожий на рукопашний. Але на середньому рівні маги знають по чотири і більше заклинань, через що з'являється безліч різних тактик. Найпростіша з них: ти атакуєш, я захищуся.

Можливо, мисливці не були з благородної сім’ї, але їхні здібності добре співпадали між собою.

Поки хлопець в джинсах прикривав усіх, чоловік зі шрамами на обличчі вже закінчив формування заклинання вітру середнього рівня.

« Сила вітру. Ковбойний смерч!

У цей момент повітря навколо ставка змінилося. У ньому стало помітно менше кисню і було важко дихати.

*** Свист**

Почався ураган і сухий, гаряче повітря швидко розвіялось. Після цього в центрі ставка з'явився повітряний потік, який почав швидко обертатися по колу, утворюючи смерч.

Смерч підняв у повітря весь пил і видирав з коріння дерева поблизу. Він ніби перетворюється на якогось звіра, який жадібно поїдав все навколо.

Вітер дув в обличчя, і пил заважав спостерігати бій.

Як дика звірина, смерч руйнує все навкруги і залишає суцільний хаос.

Мо Фань вже бачив це руїнницьке заклинання, але його силою все одно був вражений. У порівнянні з первинним рівнем це був справжній монстр! Яка ж грізна, руйнівна сила!

Після того як смерч закінчився, навколо ставка сильно змінилася: дерева були повалені і поламані, а гальку розкинули на всі боки.

Моу Фань побачив чотирьох зі Східної родини. Очевидно, вони використовували якийсь магічний предмет, щоб не розбитися з такої висоти. У хлопчика ще не було пояснення.

Вижити-то вони вижили, але вигляд у них був пошарпаний, а на обличчях засоромило роздратований вираз. Їхній ватажок, одягнений у дорогий одяг, був розлючений.

Його полум'я вже погашено і наші герої, за допомогою моменту, втекли на відстань 50-шістьдесяти метрів від поля бою.

Битва тривала ще десять хвилин, а потім чоловік у шикарному одязі використовував якийсь магічний артефакт і одним ударом вбив хлопця зі шрамом на обличчі. А після цього, всіх мисливців хвилями відкинула подалі від місця битви.

Так, щоб розгромити групу людей з благородної сім'ї, мисливці мусили ретельно працювати в команді.

« Сьогодні я збережу вашу гідність і не вбиватиму, але якщо ви знову потрапите нам — спалю вас дотла. І зроблю це так ретельно, що магічний суд не знайде ніяких доказів вашої смерті!" - вигукнув чоловік в дорогий одязі.

Пан Сюн-Сюн і його група не мали сили продовжувати війну.

Мисливці зовсім не були слабкими, просто у них не було ніяких шансів проти магічних артефактів.

У таких ситуаціях між простими людьми і багатими сім’ями чітко видно різницю.

Пан Сун сказав: « Вибирайтеся звідси, допомагаючи встати товаришу по команді.

На щастя, ніхто не загинув під час цієї битви, але вони знають Східну родину і ще раз намагатимуться вбити всіх мисливців, щоб уникнути покарання перед магічним судом.

У сутичках магів звичайно вважають смерть одного або навіть обох борців. Але це не означає, що всі готові воювати до смерті. Наприклад, група мисливців, які боролися за велику купу грошей, не ризикувала перед лицем смерті.

Вони поспішали забиратися подалі від місця бою, аж поки їхні противники не передумували їх вбивати.

Люди з благородної сім’ї спокійно повиганяли, аж поки мисливці будуть ховатися.

« Чорт візьми, вони майже вбили нас. Нас дуже потріпали, енергія моєї туманності вся вичерпалася." - сказав молодий чоловік, який був непогано одягнений.

"Так, Цзунь-ге налякав їх"

На обличчі чоловіка, який одягався у гарний вбрання, була втома.

Хто б міг подумати, що вони би програли якби не взяли з собою магічні артефакти. Наскільки ж далеко вони від них! А ці мисливці були нічого. Бачити непогано натренувалися, боротися з монстрами, відразу видно різницю між ними і звичайними чарівниками середнього рівня в місті.

Перекладачі: realizm

Розділ 129: Елемент прокляття

"Пошли, нарешті візьмемо нашу коштовність. Якщо зможемо її дістати, то Юнь Мей у мене відсо...», - почав говорити чоловік з народженим плямою на обличчі, але його перервали.

« Ця річ моя. Ви отримаєте інші винагороди." - сказав чоловік, ціна одягу якого за скромними підрахунками перевищувала тисячі юаней.

Решта спочатку були приголомшені, але потім усміхнулися і засміялися.

Навіть коли б вони не були задоволені цією заявою, то таки не відважились сказати визначному члену Східної родини.

« Вибачте, але ця річ буде моя. А що з приводу нагороди... якщо у мене буде гарний настрій, то ви помрете без мук."

Четверо осіб, які збирались отримати нагороду, почули раптово роздавлений дивний звук.

Він був схожий на найпростішу людину: звичайну футболку, капелюх на голові. Цей чоловік використав свою магію для того, щоб зупинити людей і простір навколо.

У нього був холоднокровний, убивчий погляд. Він був схожий на якогось вченого, який раптово відкрив всьому світу внутрішню жорстокість. Він байдуже дивився на чотирьох чарівників з благородної родини.

« А ось ти який, чекав поки ми підірвалися один з одним, а тепер хочеш забрати приз!» - вигукнув Цзюнь зі Східної сім'ї зі злотою.

« Ви ніколи не чули моє ім'я, Чао Хе" - сказав чоловік.

Головоріз повільно стягнув головний убір, який обдирає потворну половину обличчя.

На його чолі виднілося клеймо, яке не можна було переплутувати. Цей клеймовий суд магів позначив засуджених до страти.

"Чао хі, ти... вбиваєш людей чорт!" - мимовільно крикнув молодий хлопець.

« Східна сім’я? Так, я чув про вас, що ви - смачні молоді дівчата. Так воно і є», - люто сказав Чао Хе.

« Ти просто скотч! Виділити над послідовниками великої сім'ї!"

« Не про знущання. Я кажу, що на смак ви нічого" - сказав Чао Хе і страшно облизнувся, від чого став схожий на вампіра.

Почувши це, всі четверо по тілу пішли мурашка.

Хто б міг подумати, що цей збоченець їсть людей!

У цей же час, Мо Фань глянув на Тан Юе, серце його билося в паніці!

Це точно якийсь божевільний! Як можна їсти людей? Чим же він тоді відрізняється від монстра?

« Саме тому ми цього разу не можемо його пропустити», - грозно сказала Тан Юе.

"Ті люди зі Східної родини не слабші, мабуть...», - почав Мо Фань, але його перервав гучний і злісний сміх.

Цей сміх був настільки жахливим, що його можна було порівняти з звуком зграї кажанів.

Поки той чоловік хохотав, Мо Фань помітив, що з неба почало спускатися щось мутне, похмуре. Придивившись, хлопчик зрозумів, що це було дуже схоже на жахливу павутину.

« Насправді я прийшов сюди раніше за вас і приготував подарунок - "Зробну паучу пастку"

Чорні лапи, чорна павутина... піднявши голову, в центрі цієї пастки можна було помітити злого привида великого павука.

« Це елемент прокляття, біжи з усіх ніг!» - вигукнув Цзюнь зі Східної сім'ї.

Усі інші були збентежені. Вони ніколи не бачили нічого подібного: чорна магічна павутиння зв'язувала їх тіла. Магі намагалися вивільнити свою силу, але через спалах світла вони побачили павука. Страх паралізував їхні тіла й душі. У такому стані вони б навіть і одну зірку не змогли взяти під контроль. Найгірше було те, що коли вони дивилися у внутрішній світ, то також бачили це зловісне створіння.

"Справа, ми не встигнемо" - сказала Тан Юе і зблідла.

Спочатку вона планувала схопити злочинця відразу, як тільки він нападе на благородну родину. Але хто міг подумати, що він заздалегідь розмістить у цьому місці прокляття? Уже трохи пізно, і злодія вже підкоряла тих чотирьох.

Елемент проклять вже давно використовується для того, щоб обхитрити жертву, заманивши її в пастку. Через те, що четверо зі Східної родини витратили багато сил на бій з мисливцями, у них не було жодних сил чинити опір цьому заклинанню середнього рівня.

Дух павука не тільки погрожував жертвам у матеріальному світі, але й заважав йому зосереджуватися на зорях. Такий ефект можна досягти лише на третьому сходинках середньої магії.

Хоча ті четверо були зовсім не слабшими від злочинця, вони ніяк не могли використати свою магію.

« Добре, що ми не втрутилися у потасовку трохи раніше, самі б потрапили в пастку», - холоднокровно сказав Мо Фань.

Злочинець, про якого мала подбати Тан Ю, був гіршим за монстра. Його безтілесна сітка обкутала жертв і все, пиши пропало! Поки пастка не спрацювала, ніхто і подумати не міг, що там так небезпечно. Не встигнеш побачити, як загинеш.

« Було б добре, якби серед них був хоч один з елементом духу або світла. Тоді у них ще є шанси не померти" - сказала Тан Юе. Вона знала, що її елементами були вогонь і тінь, які ніяк не могли знищити прокляття.

- запитав Мо Фань, вибудуючи систему зір.

Тан Юе відразу ж негативно похитала головою і сказала: Всі заклинання проклять використовують миттєвий викид енергії, як якщо б ти випустив блискавку. Залежно від того, як довго триває прокляття, його не можна просто перервати, помішавши магу. Якщо хтось залишається в зоні пастки, то їх життя майже не врятує.

"Який жахливий тип" - мимовільно сказав Мо Фань.

Тан Юе закусила губу.

Як член магічного суду, вона повинна рятувати людей, але зараз вона тільки могла дивитися на прокляття загладять життя цих людей.

Тан Юе нічим не могла допомогти тим четвертим зі Східної родини.

Цього разу вона була просто зобов’язана схопити злочинця, інакше, якщо він знову втече, то помре ще більше людей. Вона не могла дозволити собі помилитися!

Перекладачі: realizm

Розділ 130 Великий тіньовий шип

Чорна прозора павутинка вже обкутала чотирьох осіб зі Східної родини. Спостерігаючи за цим, можна було помітити, як поволі відходить душа.

Серед них лише одна людина все ще мала хоч якісь сили чинити опір. Це був той маг, що більший за інших - Цзюнь.

« Якщо ти вб'єш нас, то родина ніколи тобі це не пробачить! » — вигукнув Цзюнь.

"Ваша сім'я справді якась ненормальна. Я не боюся магічного суду, чому ж я тоді повинен боятися гніву вашої сім'ї?" - сміючись, відповів Чао Хе.

Вбивця перестав звертати увагу на жертви і повернувся подивитися на ставку.

Чао Хе був надзвичайно здивований, бо дуже дивно це було: біля витоку річки з’явилося вогняне насіння. Чи пожежа справді підземна?

Підземна пожежа — це явище, яке часто створює вогненне насіння. Оскільки ця пожежа не триває довго, то отримати насінину важко.

Вважається, що насіння найліпше добути, поки воно не впіло надто великої кількості енергії вогню. Ціна також буде вища за звичайну.

Цінність зросте приблизно на кілька мільярдів юаней. Якщо вам не вдасться, то витрачайте стільки зусиль.

« Добре поглинучи насіння, я зможу значно збільшити свої сили! » — з радістю сказав Чао Хе.

До магії найвищого сходинку йому залишалося лише одна важкопрохідна межа. За допомогою такого поліпшення, його магія вогню отримає всі шанси на прорив. А після прориву, навіть магічні судді перестануть його шукати, бо він буде їм не по зубах!

***

*** Грохот**

Почулось шум, і дно висохлого ставка потріскалося. Через кілька хвилин у тому місці з'явилася облякана діра.

Ця підземна пожежа неглибоко переховувалася. Часто, коли оточення сильно змінюється, це означає, що насіння можна забирати.

Щойно відкрилася діра, з неї відразу спалахнув стовп вогню.

Коли Чао Хе побачив цей вогонь, він засміявся.

Це вогняне насіння!

Це було не зовсім звичайне полум’я, воно було грубим і сильним. Тільки людина, яка пробудила елемент вогню може контролювати таку силу.

Хоча ця коштовність була дуже небезпечною і вбила багатьох людей, вона того коштувала!

Чао Хе тремтів від збудження. Його вираз обличчя дуже контрастно дивився на фоні чотирьох трупів людей з благородної сім'ї.

***

« Ти посидь тут, я піду йому помішаю», - шепотом сказала Тан Ю Мо Фаню.

"А я що, не буду тобі допомагати?"

« Противник - вбивця. Я тебе з собою привела не для того, щоб ти бився з ним, а щоб захистити мене, якщо потрібно." - серйозно сказала Тан Ю.

З погляду вчительки, хлопчик був лише студентом. Хоча він побачив жорстоку смерть чотирьох магів середнього рівня, але не злякався, вона не хотіла змушувати його ризикувати.

Хоча після катастрофи магічний суд не міг виділити належну кількість сил на вирішення цієї проблеми, Тан Юе все одно не хотіла піддавати хлопчика ризику.

Чао Хе вже почав погладжувати насіння, було видно, як незвичний яскравий вогонь виходив з стовпа полум’я і пускався до його рук.

Тан Юе почекала ще пару секунд і почала діяти.

Відразу ж довкола неї утворилися різні форми та тіні, які літали з боку в бік. Ще через кілька хвилин вона вже стояла за спиною у Чао Хе.

Не дивлячись на те, що Мо Фань вже бачив магію елементу тіні, він мимовільно затримав дихання і якось злякався.

Спочатку можна було побачити, як під ногами Тан Юе формують сузір’я. Потім вони почали перелітатися між собою і утворюють зоряну систему тіні.

Як тільки вона була закінчена, вчителька розвіяла руки в різні сторони і перед нею з'явився щось тривожне. Це почало перетворюватися на величезний шип!

З вигляду тіньовий шип танув у собі неймовірну силу морока!

Водночас усі тіні дерев почали вагатися! Усі ці чудеса відбувалися беззвучно. Навіть у момент, коли шип з'явився прямо з нізвідки, не лунало ні звуку.

Мо Фань був шокований! Його лякала природа цього шипа!

Це що, магія середнього рівня?

Мо Фань був вражений. Як йому бути на чеку, коли це відбувається?

У цей час, тіньовий шип з'явився поруч з Чао Хе і, замість того, щоб проколоти його самого вдарив в його тіні.

Це чимось нагадувало вкинення цвяха до дерева. Чао Хе тремтів всім тілом.

Шип, який встромився у його тінь, прибив її до цього місця. Тепер злочинець, як і його тінь, не могли нікуди зрушитися!

Побачивши, що вона змогла знервувати злочинця, Тан Юе трохи розслабилася.

На середньому рівні магії елемент тіні є одним з найсильніших. Не дивлячись на те, що само заклинання не Натури прямого урона противнику, воно його не просто знеохочує, але не дозволяє йому використовувати будь-які чари. Ніякі магічні речі не можуть врятувати від цього заклинання, тому що його мета - не людина, а її тінь.

« Стає все цікавіше і цікавіше», - сказав Чао Хе, дуже повільно повертаючи тіло.

« Ти не тільки вбив велику кількість людей, ти також убив чотирьох магів середнього рівня! Тебе слід не просто стратити, але і змусити твій дух мучуватися." - холоднокровно сказала Тан Юе, погрозно подивившись на Чао Хе.

Перекладачі: realizm

Глава 131: Сильний вогонь Тан Юе

Чао Хе побачив, що Тан Юе серйозно посміхнувся.

« До двох статей, які я вже маю, мені доведеться додати третю: вбивство судді!» — сказав Чао Хе, подивившись на Тан Юе таким поглядом, що збирався її загіпнотувати.

« Я чую це від такої худоби, як ти? » — сказала дівчина і під її ногами з'явилася вогняна система.

« Ти так мене і арештуєш? Ти настільки наївна, міс Тан Юе?» - сказав Чао Хе, дивно посміявся.

Вчителька помітила, як раптом з поверхні ставки вирвалося щось незрозуміле. Воно злетило в повітря над колишнім ставком і перетворилося на чорну хмару.

Це мутне скупчення хмар було дуже густим. Навіть промінь світла не проходив через нього. Потім хмари проковтнули стовп вогню разом з семечком.

Довкола відразу потемніло.

Тінь Чао Хе злилася з загальним мороком, і тепер можна було сказати, що він не відкидав тіні.

Злочинець відразу встромив головою і люто посміхнувся.

« Забув тобі сказати, оскільки я вже давно знав, що ти вистежуєш мене, я дещо підсипав у твою їжу», - неквапливо сказав Чао Хе таким голосом, ніби не з суддею розмовляв, а просто з дівчиною.

Тан Юе відразу ж прийняла серйозний вид. Вона знала, що Чао Хе не раз втікав від суду. Тому очікувала, ніби його буде нелегко схопити.

Тан Юе зовсім не вірила, що їй щось підсипали в їжу.

Якщо вона не помітила отрути у своїй власній їжі, то точно дурна.

« Я знаю, що ти мені не віриш. Але погодься, у тебе в роті все пересохло" - спокійно сказав Чао Хе.

Як тільки вона почула, що сказав Чао Хе, вона мимоволі облизала губи. Насправді, Тан Юе відчувала сухість у роті вже давно, але не надавала цьому значення. Вона думала, що це пов'язано з посухою.

« Неможливо підсипати отруту магічному судді практичеки, тому я й не збирався цього робити. Навпаки, я підсипав те, що приносить користь твоєму організму." - сказав Чао Хе, подивившись на чарівною Тан Юе, і витримав невелику паузу далі: пояснивши це більш витонченим, Я повинен сказати,що речовина для жінок корисна, вона допомагає від малокров'я, а просто кажучи... а, ти вже зрозуміла?»

Поки він говорив Тан Юе помітила, що у неї не тільки пересохло в роті, але й почали горіти щоки.

Пульс підвищився, дихання зростало і з'явилося відчуття легкості.

Їй здавалося, що вона скоро не зможе контролювати себе і напасти на нього!

« Ні сорому ні совісті! » — сказала Тан Ю, усвідомивши, що їй підсипав цей негідник.

« Ви, магічний суд, все про мене знаєте, повинні були знати, що я не тільки володію винятковими магією, але й є непоганим фармацевтом. Мені важко вийти з жінкою. Пам'ятаєш, я говорив, що зроблю ще один злочин, так ось я збирався зробити два. Одне - вбивство, а друге... Ти вже зрозуміла, чи не так?"

Та Юе дивувалася, як же так вийшло, вона було дуже обережно протягом усього розслідування. Як він зрозумів, що вона за ним стежила?

Крім того, вона знала, що він був фармацевтом і стежила за тим, чого їла.

На жаль, вона постійно перевіряла, чи не підкладено в їжу щось погане і не здогадувалася, що він може використовувати не отрута. Не дивно, що вона відчувала непереборний потяг до Мо Фаня, коли вони ховалися від людей. Виявляється, що цей препарат призвів до такого кохання.

Чортів покидьок, сволота, чому у світі взагалі існують такі безпорядки!

***

Мо Фань дивився на цю сцену і був переляканий. Він не розумів, про що говорив той чоловік.

Хлопчик не міг вирішити, напасти зараз або ж почекати більш зручного моменту.

Мо Фань не міг дивитися, як сильно страждає одна вчителька. Проблема полягала в тому, що він не думав, ніби йому по зубах такий противник.

"Скотіна, я спалю тебе дотла!"

Поки Мо Фань думав, до нього долетів обурений голос Тан Юе.

Раптом великий вогонь оточив учительку і рознісся по всьому боці.

Тан Юе, огорнута полум’ям гори, почала підніматися в повітря подібно до феніксу.

« Жахлива пташка!»

Очі Тана Юе стали приємного червоного кольору. Її губи були обурені, і вони сказали:

"Пилаючий кулак..."

Вогонь знову ударом пройшов по землі.

«... вдягайте палаци»

Вона закінчила фразу дуже урочисто і використовувала магію вогню середнього рівня. Мо Фань, побачивши це полум’я, відчув, що заклинання йому було знайоме, але воно разюче відрізнялося від того, чого він вже бачив.

До того ж, полум'я навколо Тана Юа не було схоже на звичайне. Воно мало темніший відтінок. Не кажучи про те, що вона ще сказала: вогненний птах. Дивлячись на це полум’я, я відчував, що воно має виняткову деструкцію.

Її « запилюючий кулак» точно був не перший сходинок, він був третій!

Словами не можна було описати, наскільки сильно відрізнялися ці заклинання.

Після слів « вдягають палаци » полум’я почало збиратися у правій руці Тан Юе. Після того як вчителька вразила свого опонента, Мо Фань зрозумів, що таке « кулак дев’яти палаців ».

Ця жахлива, вогняна картина здивувала хлопчика до глибини душі.

Перекладачі: realizm

Глава 132:

Водоєм в колі був десь сто метрів. З ями, що нещодавно утворилися в центрі висохлого ставка, було гаряче повітря. Вогонь, який використовувала Тан Юе, був настільки сильним, що дійшов до ставка і почав змінювати його.

З часом яма збільшилася, аж поки не вилетів величезний потік вогню. Вогонь поширився по всіх напрямках і, коли стикався на своєму шляху з чим-небудь, ставав ще жорстокіше, зле.

Мови полум'я були схожі на монстра, який лютував, руйнуючи все на своєму шляху. Це було справжнє свято вогню!

До цього маги зі Східної родини також використовували магія вогню, але їх сила ні в яке порівняння не йшла з тією, яку вони на жаль не побачили. Здавалося, що це два абсолютно різних напрямки в магії, хоча стихії й була одна.

Мо Фань перший раз побачив справжню силу Тан Ю, і його серце почало битися.

Той хлопець, Чао Хе, напевно він перетворився на попіл, навіть не встиг зрозуміти, що сталося.

***

Велика сила заклинання вразила весь гірський хребет. Якщо ж до цього, він вже сильно змінився через дії насіння, то тепер не можна було так просто описати, наскільки глибоко вплинуло заклинання на нього.

Як тільки полум’я почало поступово ослабнути, Мо Фань відразу побачив Чао Хе. Він хотів побачити його тіло своїми власними очима.

Хлопчик ще раз злякався!

Те, що він побачив абсолютно йому не сподобалося. На місці, де стояв Чао Хе, був кам'яний панцир, який захищає злочинців!

Але варто зазначити, що захист сам по собі постраждав і почав опускатися.

Через кілька хвилин з'явився сам Чао Хе. Його тіло було облякано, а погляд був лютим і божевільним!

« Зрештою ти зламала мій захист. Ненависть, яку я до тебе відчуваю, неможливо буде вгамувати, навіть якщо я зможу тебе помочити кілька років!», - дуже люто сказав злочинець, відриваючи своє тіло від залишків панциря.

Не дуже. Вся граційна справа звела його і він набув хворобливого, лютого вигляду.

Чао Хе втупився на вже випустилаючу пару Тан Юе, і здавалося, що своїм поглядом він жорстоко розривав її на дрібні шматочки.

« Та вже ні! » — сказала вчителька, помітивши, що лиходіїв не було завдано серйозної шкоди і прийняла дуже серйозний вид.

Такі хороші навички використання магії вогню і послужили причиною, чому її відправили на це завдання одну. Магічний суд вважав, що той, хто навчився « птаства », не повинен бути готовий знищити злочинця.

Проте Чао Хе кварен, підсипаючи їй в їжу речовину збуджуючої речовини, була непоганою. Під впливом цього препарату Тан Юе не могла повністю контролювати всі зорі. Вона також відчувала, що невдовзі може втратити розум.

Скільки ж вона з’їла цього препарату, що він на неї зробив?

Якщо б на неї впливало тільки ліки, то вона була б в порядку, але Тан Юе було не зрозуміло, від чого ж їй стає так холодно?

Коли вона прислухалася до почуттів, то зрозуміла: це був елемент прокляття!

Вона прорахувалася. Я думала, що це може розчавити зло одним могутнім заклинанням і тепер вона могла поплатитися.

Але вона все ще мала надію.

Тан Юе знала, що в будь-який момент може покликати на допомогу Мо Фаня.

Вона турбувалася, що ж має статися, щоб вона покликала його на підмогу?

Тан Юе мимовільно застоїла, відчуваючи, що її тіло почало слабнути.

Ефекти прокляття та матерії діяли дуже сильно: їй стало надзвичайно спекотно, жарко настільки, що вона хотіла зняти з себе весь одяг.

У цей час Чао Хе безжалісно дивився на Тан Юе, він звернув увагу на її округлі форми і його гнів трохи пом'якшився.

"Будиючий кулак, трясіння!"

Тільки - но розслаблений Чао Хе почав діяти і побачив полум’я, яке розпалилося в лісі. Ця картина не віщувала нічого доброго.

Полум'я трясло і спалила всі довколишні дерева. Бушуючий вогонь був надзвичайно лютий і по-своєму гарний.

Величезний кулак з полум’я летів у Чао Хе. Його обличчя прийняло переляканий вигляд. Він думав, що перемога вже у нього в руках і аж ніяк не міг припустити що в лісі ховався ще один маг середнього рівня!

Полум’я швидко досягло своєї мети, формуючи ще одну яму в землі.

Мо Фань стояв далеко і дивився на гаотічне полум’я, яке напевно поглинуло Чао Хе.

Але хлопчик не квапився виходити з лісу, він був дуже обережним і не хотів потрапити в якусь пастку.

« Все ще живий!»

Чао Хе стояв на тому ж місці, що і до удару вогнем, але цього разу він виглядав серйозно.

Незапальний напад не приніс очікуваного результату. Скільки ще козирів у рукаві цього злочинця?

Почуття нашого героя можна було описати лише трьома словами: "У чорта!"

Чао Хе захищав щит з води у вигляді дуги.

Дивлячись на це, можна було побачити зміну обличчя правопорушників.

Хоч він і зробив щит з води, вогонь міг завдати йому шкоди, але той рвався від болю!

« Ти що, вирішив зробити героїчно врятувати дівчину? А свою силу оцінити не забув?" - сказав Чао Хе, спльовуючи кров. Він дивився на Мо Фаня так, ніби хотів його з'їсти.

« Ти справді думав, що зможеш вразити мене вогнем? Ти ж щойно перейшов на середній рівень, ти не те, що заклинання другого сходинку не знаєш, ви навіть не розбудив другий елемент! І як ти збираєшся битися зі мною?»

Оскільки після прориву магії сприйняття зростає, то Чао Хе, зміг без труднощів визначити, що незважаючи на те, як хлопчик тільки-тільки досяг середнього рівня, по силі він нічим не поступався тим четвертим чарівникам з благородної сім'ї.

"Якщо він не зміг розбудити другий елемент, то мені і хвилюватися ні про що.

Схоже, що цей хлопець прийшов разом з Тан Ю, інакше навіщо йому ще приходити в таке небезпечне місце? Ну нічого, я маю повну перемогу", - подумав Чао Хе.

Перекладачі: realizm

Глава 133: елемент блискавки середнього рівня!

« Я був тут і зміг тебе зачепити», — сказав Мо Фань.

« А ти подай, спробуй знову. Те жалюгідне закляття, що ти зараз використовував мені не страшно, адже у мене є "водний щит". Ця дівчина вже потрапила під вплив моєї « злобної пастки», минає трохи часу і вона помре, як ті четверо.

Не дивлячись на те, що той був весь поранений і відчував біль, злочинець все одно був надзвичайно небезпечним.

Мо Фань швидко подивився на Тан Юе і помітив, що її дійсно почала оплітати ледь помітна чорна мережа. Все відбувалося так само, як і було з тими чотирма сценаріями.

Цей Чао Хе, невже він заздалегідь зловив її в пастку? Як вона тоді не зрозуміла, що потрапила в його прокляття? Занадто це дивно.

« Ти хочеш використати гарну жінку, щоб мене шантажувати? Насправді я людина, яка боїться смерті. Навіть якщо ти вб'єш її, я не стану здаватися без бою. Тому пропоную зробити так: я не буду намагатися пробивати твій « щит води », а ти скасуєш своє прокляття. Ми підемо, залишивши тобі вогненне насіння і заберемо тільки магічні речі з четвертих магів із благородної родини. Ну що, як тобі?

Чао Хэ остолбенел.

Невже він погодився на ці умови?

« Водний щит» зможе послабити не те, що п'ять-шесть "пилених кулаків" може ослабити всі їхні удари. Це Чао Хе було відомо, проблема була лише в тому, щоб його внутрішні органи могли уникнути такого навантаження.

Навіть не дивлячись на те, що доведеться відмовитися від ідеї захопити величною жінкою-суддю, злочинець був згоден піти на цю угоду.

Тільки ось, у Чао Хе виникало дивне відчуття... чому він повинен йти на угоду, як якийсь хороший, слабкий чоловік?

"Так, але ти отримаєш не тільки магічні артефакти тих людей." - з посміхом сказав злочинець, подивившись на червоні щоки Тан Ю.

« Ну тоді домовилися!»

« Не хвилюйся, я контролюю прокляття і воно не вплине на її життя. Тому я поглину вогненне насіння, а потім ти зможеш його забрати." - сказав Чао Хе.

« А які гарантії, що ти не вб'єш її за кілька секунд до того, як поковтнеш насіння? » — запитав Мо Фань.

"Прокляття потрібно якийсь час. Ви обидва можете підтвердити це. Звичайно, якщо ти здумаєш вдарити мене « пилом », то я подбаю, щоб вона померла. Заспокойся, угода для мене достатньо вигідна, щоб я тримав своє слово."

Проклятьея справді потрібен час, тільки ось не зрозуміло, чи правда він їх відпустить після того, як поглине насінинку?

Крім того, ви можете потягнути час, сподіваючись, що сюди прийде маг з елементом світла чи духом. У такому разі прокляття не буде для нас каменем спотикання.

"Ти - збочений вбивця, думаєш, я повірю твоїй чесності"?

Мо Фань переконався, що прокляття перестало діяти на Тан Юе.

Поводячись Чао Хе, він зрозумів, що у того, крім «водного щита » не залишилося кози в рукаві.

« Що ти сказав?»

« Нічого такого. Просто хто тобі сказав, що я буду використовувати елемент вогню?» - голос Мо Фаня пролунав холоднокровно і гронно.

У цю ж хвилину під ногами Мо Фаня з’явився фіолетовий колір сузір'я. У його долонях з’явилася магія, яка залякала одним лише своїм виглядом!

Созірія почала збиратися в зоряну систему. Поки вони з Чао Хе обговорювали угоду, у Мо Фаня було достатньо часу, щоб використовувати фоліант блискавки!

Злочинець знав, що Мо Фань вже перейшов на середній рівень, але ще не пройшов через друге пробудження, відповідно, не міг мати другий елемент. Чао Хе і припустити не міг, що Мо Фань вперше збудив два елементи!

Перед тим як грізна, загрозлива й безмірна сила грому пішла вгору у небо, Чао Хе прийшов в невимовний жах!

"Водний щит" був дуже ефективний проти магії вогню, але як же він міг стримати блискавку? Вода ж прекрасний провідник!

У Чао Хе не було часу перешкодити Мо Фаню використовувати фоліант блискавки, так само як і не мав часу посилювати прокляття на Тан Юе. Часу б не вистачило ні на що!

Чао Хе ще мав силу битися, і він був « щитом для води », але з його теперішнім станом тіла... тепер, щоб точно передати почуття злочинця, можна було просто сказати те, що ще недавно говорив собі Мо Фань: "Ну чорт забирай". Як йому так "поєзло" потрапити на талановитого мага з двома стихіями?

***

Навіть на початку третього рівня, елемент блискавки був сильніший та руйнівніший від усіх інших!

Якби Чао Хе міг застосувати доспіх, то Мо Фаня мала б серйозні проблеми.

« Дар грому та блискавки»

Мо Фань байдуже подивився на Чао Хе і вказав рукою.

У небі з’явилися темні хмари, в яких виднілися блискавиці. Через секунду блискавка вдарила в Чао Хе.

Швидкість блискавки надзвичайно висока, а злі не мали шансу відвернутися.

Після удару блискавки тіло Чао Хе змінилося, точніше кажучи, було зруйновано. Блискавка вразила злочинця настільки, що той вибухнув і став на дощ з крові.

Заклинання знищило Чао Хе швидко і майже не залишало слідів.

Невже тут ще пару секунд тому стояв цей убивця-звезращенець?

***

У кожного заклинання середнього рівня є будь-який провісник, сильний вітер, що підвищує температуру, тільки ось у блискавки такого немає. Тучі на небі не такі вже й помітні.

Рука звернула увагу на ціль, блискавка вдарила.

Просто і жорстоко.

"Водний щит" і бар'єром було важко назвати.

Чао Хе помер занадто швидко, не встиг ні налякатися, ані помучитись. У нього не було часу на поглинання насінню, немає часу для того, щоб скористатися дівчиною-судячою, не мав часу зробити щось. Він навіть зненавидіти свого вбивцю не встиг. Просто перетворився на кривавий дощ.

Перекладачі: realizm

Глава 134: отримання насіння!

Прокляття поступово проходило. Мо Фань зміг захистити свою вчительку від жорстокої смерті.

« Учитель Тан Юе, з вами все гаразд?» - сказав Мо Фань, поступивши до неї назустріч, щоб допомогти встати.

У цей час одяг вчительки вже була трохи відкрита, а рукою вона прикривала груди. Відразу після того, як вона зрозуміла, що це означає, її серце відразу лізло в голову.

« Не... не підходь» - сказала Тан Юе, сильно напружуючись і намагаючись встати.

Оскільки серед них не було інших чоловіків, то вона відчувала сильний потяг до Мо Фаня. Він такий здібний, талановитий і незакомплексований, красивий, тоді ... може бути?

Не можна! Будь - який дорослий чоловік міг би скористатися цим становищем. Їй потрібно було придумати, як змусити його піти. Якби вона могла десять хвилин побути одна, то перевершила б цей ідіотський ефект.

Так, вогненне насіння!

Спочатку було заплановано дати вогненне насіння магічного суду, але тепер це дивно не віддати його Мо Фаню.

"Ти... поглини насіння" - сказала Тан Юе.

"Сім'я можна поглинути будь-коли, а твоє благополуччя зараз важливе" - серйозно сказав Мо Фань.

Тан Юе не наважилася підняти погляд на хлопчика. Про себе вона багато разів проклинала Мо Фаня.

"Південна людина, невпізнає в якому вона положення? Зроби ще крок, і я тебе затопчу та скормлю собакам!"

Вона боялася, що може статися щось несправжнє і, зтиснувши зуби, сказала: « Вогне насіння... поглине його, інакше воно розірветься».

— Але що, і правда для мене? - здивовано запитав Мо Фань.

— Так, - скрипаючи зубами, відповіла Тан Юе.

« Ну тоді я піду поглинати, подбайте про себе поки що, але якщо щось...»

« Іді вже!», - рябнула Тан Юе.

***

Мо Фань безпорадно пішов , про себе пошепотом вимовляючи:

Вона так дивно себе поводила. Хотів подбати про неї, а вона наїхала на мене.

Всі його думки відразу відлетіли з голови, коли він подумав про те, що в нагороду отримає рідкісну річ!

Огнене насіння було дуже привабливим для Мо Фаня.

Він був такий бідний, як же міг він не хотіти отримати таку рідкісну річ?

Східна сім'я, Пан Сюн і його команда мисливців, Чао Хе, всі вони хотіли отримати це насіння. Заради цього вони смертельно билися. Мо Фань з самого початку хотів отримати це насіння, як і всі вони, але якби Тан Юе не сказала почекати, спостерігаючи за усіма , то нічого б не вийшло.

У цей час Тан Юе боролася зі тремтінням, вставши і намагаючись відновити свій колишній стан.

« Нужно чекати, поки закінчиться семечко і забере Тан Юе звідси, інакше коли сюди прийдуть інші маги, проблеми значно збільшаться», - похмуро подумав Мо Фань.

Йому не можна було зволікати, тому він занурив долоні у полум’я.

Мо Фань відчув, як вогонь поширюється по всьому тілу, спочатку випалюючи, а потім наповнюючи силою.

Йому здавалося, ніби в нього вливають вогняно-сильну кров. Хлопчик закрив очі і зосередився на відчуттях, які викликало це дивовижне насіння.

Сила насіння була дуже покірною. Спочатку вона обережно відреагувала на дії хлопця, але після того визнаючи його і поповнила свою полум’я своєю силою.

Ця подія була подібна до хрещення полум’ям, після якого сам елемент вогню всередині Мо Фаня переродився.

Не тільки магічна складова хлопчика, але й шкіра поміняла колір. Вона потемніла, вкоренилася у бронзовий колір.

Кров також змінилася: вона стала яскраво-червоним відтінком.

Після такого "крещення", Мо Фань не міг побачити зміни в своєму тілі, але міг їх дуже ясно відчути.

Але найбільше змінилося духовний світ, зокрема вогняна туманність.

Темно-червона туманність, яка виділялася на тлі загального простору тепер була чимось більшим.

Вона стала наче великий водоворот. А після поглинання, в космосі з'явилася містична, красива троянда.

Ну нічого собі, поглинання дало миттєвий результат!

Хоча Мо Фань ще не використав магії, він був дуже впевнений у тому, як насіння наповнило його надзвичайною силою!

Вона була неактивною, не рухалася, але Мо Фань знав, що ця троянда не просто красива, а й дуже небезпечна.

***

Якщо раніше його « раптова хвиля» могла лише поранити звичайного монстра, то тепер, коли він знайшов нову силу, він міг би одним таким заклинанням смертельно пошкодити звіра!

Більшість тварин рухаються дуже швидко, вони б не стали стояти і дивитися на вбивство. Інших магів зернуло б і тільки, але Мо Фань був талановитим чарівником!

Для нього таке збільшення сили було подвійним корисним!

Він тепер може використовувати елемент блискавки, щоб взяти під контроль дії монстра і потім знищити його удосконаленою « зливною хвилею ».

Йому потрібно всього лише півтори секунди на створення одного заклинання і ще половину на другу!

Заклінання початкового рівня не витрачають багато енергії, тому тепер, якщо його оточать звірі, він легко втече з заходу.

Якщо монстрам не пощастить загнати Мо Фаня в кут, то вони здобудуть силу його полум'я!

Перекладачі: realizm

Як же мене це дратує!

Вогняний стовп вже зник.

Січко, як дитина, хотіло побачити світ з Мо Фанем.

Яскраво-червне полум'я окутало хлопчика, наче мантія. Здавалося, що Мо Фань повністю змінив свою силу.

Тан Юе почала поступово відкривати очі. Зір ще не відновився, тому вона бачила все туманно.

Побачивши зміни у Мо Фаня, вона охнулася.

Якщо б вона не мала такої неприємності, то аж ніяк не дала би йому нащадка. Такі речі повинні передаватися державі.

Але це не було настільки погано. Якщо б не Мо Фань, насіння проковтнуло би Чао Хе, якого все одно довелося б убити. Тому все в порядку.

« Речі померлих потрібно конфіскувати, навіть не думай», - холодно сказала Тан Юе хлопчику.

« Звичайно, що так. Вчитель, з вами все гаразд?" - запитав Мо Фань усміхаючись.

« На твій жаль, я почуваюся чудово" - відповіла Тан Юе, розлючено усміхнувшись.

"Що це вона так дивиться на мене? Ніби це я, підлий такий, лежав незрозуміло де і насолоджувався життям", - подумав Мо Фань.

Він знав, що тепер Тан Юе була не в настрої і не хотів зайвий раз дратувати її, тому слухняно віддав всі речі, знайдені у благородній сім'ї.

Більшість магічних артефакцій пов’язані з господарем. Якщо він помирає, то магічна річ стає марною. Малоймовірно, що за всі ці артефакти можна отримати багато грошей.

Проте серед небагатьох залишків тіла Чао Хе був дуже специфічне кільце. У таких ситуаціях Тан Юе зазвичай пояснює, що, але зараз, варто було подивитися на неї і зрозуміти — вона не в насторонена.

***

Вчитель і учень швидко покинули місце злочину й повернулися в передмістя.

Було очевидно, що Тан Юе пройшов бій не без наслідків, тому вони взяли таксі до міста.

Коли вони їхали, Мо Фань закрив очі і розглядав троянду в його духовному світі.

Раптом він відчув приємний запах від вчительки.

« Семея може змінювати сприйняття мага, роблячи його більш гострим. До того ж, воно здатне знижувати пошкодження, отримані від заклинань цієї самої вірші." - тоном вчителя сказала Тан Юе, перервавши тишу.

« Аа, ось що. А я думав, що тіло мага таке слабке і не витримує сильних пошкоджень», - здивовано сказав Мо Фань.

"Тепер, якщо зустрітися в бою з магом такий же стихії, то буду надійно захищений від його полум'я! Тепер зрозуміло, чому елементні зерна такі високі! Будь-який багатий маг захотів би отримати таку перевагу", - думав хлопчик.

« Те, що сталося з джерелом - в це можуть бути замішані не тільки люди Чорної церкви. Чао Хе помер і я спробую знайти інформацію про нього та його кільце. Можливо, він був якось пов'язаний з ними або кимось ще» - сказала Тан Юе, спокійно дивлячись у вікно.

Можливо, їй було соромно дивитися на Мо Фаня після того, як сталося.

Мо Фань не приділяв жодної уваги, лише помітив, що Тан Юе все ще рум’яні.

Хлопчик опустив голову і помітив, що білі руки Тан Юе вчепилися у сидіння та зіцарювали його.

Подивившись на неї ще трохи, він помітив, що в її красивих очах було якесь хвилювання.

« Вчитель Тан Юе... з вами точно все гаразд?», - запитав хлопчик без будь-яких злих задумів.

Те, що Чао Хе був дуже небезпечним противником, про це й не варто було говорити. Вона б не покликала його на допомогу за жодних обставин.

До того ж, коли вчитель розмовляв з Чао Хе, вона не кликала Мо Фаня на допомогу. У хлопця було недостатньо досвіду для битви з таким хитрим противником. Вона хотіла захистити його, тому попросила чекати на її команди. Чому він не помічав той незручний інцидент? Чому все одно вирішив їй допомогти?

Не встиг Мо Фань договорити, як остолбенел.

Яскраво-червона ротик поцілував його. М’який, слизький язичок розбудив у хлопчику всі первинні бажання. Зазвичай Мо Фань вражав усіх своїми блискавками, але зараз його самого наче вдарила блискавок. Після того вогненного "крещення", клітини його шкіри були особливо чутливі до дотиків і він миттєво збудився.

Благородна, слабка і водночас дика красуня накинулась на нього. Все відбулося дуже швидко і Мо Фань не встиг що-небудь зрозуміти, у нього не було можливості прийняти хоч які- небудь заходи.

« Так! Так!»

Почувши ці звуки, таксі повернув голову подивитися, що там відбувається і вибухнув:

« Чому ви такі нетерплячі? Я розумію, що молоді люди люблять займатися сексом в машині, але щоб у таксі! Ти ж її ще своєю вчителькою називав, як я пам'ятаю. Боже мій, як же мене це бісить! Це..."

Раптом з'явилася філолетова блискавка.

Блискавка відразу ж у друзки розбила дзеркало заднього виду. Водій зблід від страху і здригнувся.

« Ще раз повернешся подивитися і тобі кінець!», жорстоко сказав Мо Фань таксі.

Водій витріщився на дорогу, не наважуючись повернутися. З заднього сидіння час від часу доносилися сексуальні стони, які викликали сором у водія.

Перекладачі: realizm

Розділ 136: я можу нести відповідальність

***

Звук розбитого дзеркала заднього виду повернув розумник Тан Юе.

Вона відштовхнула Мо Фаня, як переляканий котенок.

Хлопчик побачив, що Тан Юе сильно змінила свою поведінку і зрозумів можливість втратити її.

Мо Фань роздумав і вирішив поводитися так, як ніколи.

Вміґ, Тан Юе, яка ще не так давно була схожа на переляканого кошенята, перетворилася в зубасту і злу кішку.

Мо Фань не знав, як реагувати на таку різку зміну настрою.

Він не відчував жодних позитивних емоцій.

"Боже, пробач мене, я ж лише нікчемний хлопець", - думав Мо Фань.

"Я не винен! Зроби так, щоб все було добре. А то такий хороший хлопчик, а знаходиться в такій делікатній ситуації"

***

***

Вони добралися до міста. Купили таблетки, щоб усунути небажані наслідки. Їм обом було соромно і ніяково в компанії один одного. Саме тому Мо Фань вирішив піти по місту.

Через деякий час, коли він прогулювався незнайомими вулицями, йому прийшла смс:

« Якщо ти комусь розкажеш про це, то я тебе каструю! За таке мені може влетіти. За все життя магічний суддя може ненавмисно вбити двох людей. Ти ж не хочеш стати одним з них?» - читаючи це повідомлення, так і ставалося як Тан Юе була зла.

"Тан Юе, ми з вами в Ханчжоу, бо найближчим часом навряд чи побачимося, то давайте посидамо, вип'ємо каву" - відправив Мо Фань.

***

У районі Сіху, Ганчжоу Тан Юе, все ще з червоним рум'яном, стояла посеред вулиці. Побачивши відповідь Мо Фаня, вона засміялась і не втрималась.

"З чого це раптом, хлопчик, який щойно став магом середнього рівня, раптом став таким відповідальним? Хоче за мною налагодити? Та серед чаклунів вищого рівня за мною виправляють чергу з усмішок!"

***

Мо Фань погуляв по Ханчжоу і вирішив повернутися в Шанхай. До Шанхая можна було доїхати поїздом або таксі. Оскільки час і обидва однаково різняться, він вирішив поїхати на таксі.

Поки він їхав у машині, то думав про те, що буде робити найближчим часом. Мо Фань вирішив, що буде культивувати кожен день протягом двох місяців, сподіваючись підвищити рівень середньої магії. Хлопчик дуже хотів, щоб його відразу прийняли до Мінчжу.

"Доїду до дому - ще раз все обдумаю", — подумав Мо Фань.

Тепер для хлопчика було важливим тренуватися контролювати зорі. Якщо він і надалі використовуватиме фоліанти кожного разу, коли йому потрібно створити закляття, то рідші зірки перестануть його слухатися.

Хоч би як там було, сьогодні навчання в університеті не мало великого змісту. Там все одно доведеться робити те саме. Чому б тоді не культивувати будинки?

Хлопчик подумав, що йому дуже сильно бракує теоретичних знань про магію та її види. Ось наприклад, елемент проклять. Як же він так працює, як убив чотирьох людей відразу? Зовсім не зрозуміло.

Крім того, після вступу в університет він відкриє ще один пункт і значно збільшиться витрати.

"Вирішено! Буду самостійно займатися один рік, а наступного року поступлю до Мінчжу!", - подумав Мо Фань.

***

Вчитель Тан Юе дуже чесна і сказала, що допоможе з другим пробудженням. Мо Фань отримав від неї смс, в якому вона показала в якій магічній спільноті у Шанхаї йому потрібно звернутися. Хлопець думав, що після того, як вона перестане спілкуватися з ним у машині, то не сподівався сумлінно виконувати обіцянки.

Ця спільнота названа « східне шанхайське магічне товариство». Хоча назва була схожа на назву, вона не мала нічого спільного з східною сім’єю, з якою хлопець вже зустрічався. Найдивовижніше було те, що це місце містилося на « Східній перлині», відомої магічної вежі.

Коли Мо Фань дістався до магічної вежі, він почувався дуже незручно.

У його світі ця башта приваблювала багато туристів з усіх куточків світу, тільки тут це була штаб-квартира магічного товариства.

Ця магічна спільнота була дуже впливовою. Лише дуже талановиті або надзвичайно розумні молоді маги могли потрапити туди. Крім того, суспільство дуже цінувало дисципліну в учасників.

У громади було три основних правила. Перше з них означало, що в місті заборонено використовувати магію вищого рівня. А для руйнівної магії середнього рівня і нижче потрібна була серйозна причина.

Друге твердження показало, що ні в якому разі не можна використовувати магію на простих людей, тим більше вбивати їх.

Третє правило дозволяло магам воювати між собою, але не зняло відповідальності перед магічним судом у випадку отримання травми чи смерті один із дуелянтів.

Те, що ти був магом, ніколи не давало тобі жодних поблажків у поліції чи суді.

Звичайно ж, серед чарівників було престижно потрапити в таку спільноту. Там брали тільки найвидатніших чаклунів.

У громаді також був магічний суд.

Про членів магічного суду писали різні легенди: ніби вони найсильніші чарівники в місті, наче вони і на людей не дуже схожі.

Мо Фань пізніше шукав інформацію в інтернеті, але не про Чао Хе і все що з ним пов'язано, а про закляття, яке використала Тан Юе проти злочинця. Озираючись назад, хлопець все ще відчував страх.

З огляду на те, наскільки молода Тан Юе, можна було сказати, що вона була надзвичайно талановитою і тому одна з суддів. Здавалося, що така руйнівна сила є первинним стандартом для будь - якого судді.

Перекладачі: realizm

Розділ 137: друге пробудження!

Мо Фань прибув призначений Тан Юе час.

Будівельне товариство не мало нічого спільного з тими, що були в місті Бо. Їхня велич могла бути відчутною, просто підійшовши до їхньої будівлі.

На сходах було багато людей і Мо Фань відчував, що більшість з них були магами. Хтось був сильніший, хтось слабший, але були й ті, відчути силу яких, було неможливо.

Але останні, мабуть набагато сильніші за Мо Фаня. Уся атмосфера була просякнута магією.

Багато з тих, хто, на думку хлопчика, був чаклуном високого рівня, були простими мандрівниками.

Магі вищого рівня були для міста Бо чимось на зразок отців-захисників. Але вони, як і всі інші люди, були просто учнями.

"Східна перлина" відкрита як для туристів, так і для чарівників. Мо Фань, вдаючи з себе іншого мандрівника, увійшов всередину. Коли хлопчик побачив вказівку, яка показала, куди слід ставитися до магією, то негайно пішов туди.

Спочатку йому довелося пройти через виставковий зал, який мав величезне історичне значення, потім він пішов до ліфта, котрий швидко підняв його на стометрову висоту.

Цей поверх називають "Сфера", тут надають послуги чарівникам з усієї країни.

Вийшовши з ліфта, я відразу милувався розкішною вестибюлькою. Угорі купол був прикрашений живописом епохи відновлення, і це надавав містичній атмосфері всього поверху.

« Шановний гість, вам що-небудь порадити?» - запитала дівчина, одягнена в красиву білу сукню.

« Я прийшов на пробудження, мені призначено» - сказав Мо Фань, нехотячи доторкатися до гарних форм дівчини.

Так, чим більше місто, тим привабливішим він є.

« Давайте я перевірю. Скажіть, будь ласка, ваше ім'я."

"Мо Фань"

« Ага, добре, бажаєте ще поглянути або ж відвести вас до кімнати, де пробуджуються? »

"Давайте відразу приступим"

Мо Фаню дуже подобалося спостерігати за ними, але він прагнув пробудитись.

Пройшовши стільки всього, хлопчик зрозумів, що дуже важливо мати якомога більше магічних елементів.

Пройшовши повз усю вестибюль, Мо Фань помітив цікаву річ: тут було багато їдальню для двох людей. Багато людей сиділи за цими столами. Хтось був один, а хтось насолоджувався компанією дівчини. Проте вони завжди дивилися на великий рідкокристалічний екран з різними відомостями.

« А це... добре обслуговування?», - не витримав, запитав Мо Фань.

« Вони або купили право бути тут, або опинилися магами середнього рівня. Будь-який маг середнього рівня може отримати індивідуальне обслуговування. Персонал зможе оцінити магічну річ, яку вони принесли і порадити, де її можна вигідніше продати. Якщо є якась корисна інформація, то ми можемо надати їй клієнта, допомогти заповнити всі необхідні папери. Таким чином, наші клієнти економлять багато сил і часу на продаж різних речей. Наші експерти пропонують висококваліфіковану допомогу". - пояснила дівчина.

"А, ось що" - сказав Мо Фань.

Кожен з нас, мабуть, відчуває задоволення від такого обслуговування.

***

Мо Фань зайшов у кімнату, де було безліч гарних дівчат і куль пробудження. У очах рябило від такої картини.

« Гоу, тут прийшов молодий чоловік на пробудження» — заїкаючись і сказала дівчина.

« Так, зрозумів, нехай сідає туди» - сказав чоловік, який мабуть був чимось зайнятий і вийшов до сусідньої кімнати.

« Добре, тоді я пішла» - сказала дівчина і з розчарованим виразом обличчя вийшла з кімнати.

Мо Фань сів туди, куди йому вказав чоловік. Він відчув легке хвилювання, прямо як тоді, коли перший раз пробуджував магію.

Почекавши трохи, Мо Фань встав і попрямував до тієї кімнати.

У приміщенні було трохи темно. Хлопчик почув, як чоловік сказав дівчині: « Сіо М’янь », приготуй камінь, який провокує.

- запитала підмайстря.

« Зараз подивлюся... » — сказав чоловік і вийшов у дверях.

"Ох...кай нетерплячий молодий чоловік ...елемента блискавки"

« Хіба ви не запитали? » — здивувалась дівчина.

« Я ще не любив таких речей, як 20 років, а вже тікають витрачати гроші на непотрібне пробудження. Аж соромно перекладати на них провокуючі камені, - сказав чоловік.

« Скільки він заплатив? » — тихо запитала дівчина.

„Сто тисяч. Пробудження елементу блискавки коштує дорожче звичайного», - суворо відповів той.

Дівчина, як почула, так надзвичайно здивувалася.

"Вчителю побачив, що хлопчик хоче розбудити такий рідкісний елемент, і вирішив зідхати з нього більше грошей? Як бездушно", - подумала вона, але вголос нічого не сказала.

Чоловік більше нічого не говорив. Він поставив камінь, що скеровується до блискавки поруч з провокуючим.

Оскільки ця магічна спільнота була одним з найліпших у місті, то якість пробуджуючих каменів було відповідним.

Було майже неможливо отримати таке пробудження безкоштовно по зв'язку.

« Господи! Я повинен тобі дещо сказати. Пробуджуючий камінь, наче провідник. Він допоможе тобі. Ймовірність успіху другого пробудження не така вже й велика, тому якщо ти пробудиш елемент води або світла, то не варто звинувачувати мене в цьому» - сказав Ґо Лі Юй з таким видом, що його сьогодні весь день переслідували невдачі.

— Так, це я знаю, так ми можемо приступати? - запитав Мо Фань.

« Ти починай, поки прокинеться, ми тебе не потурбуємо», - холодно сказала Сяо М'янні, сама не знаючи чому.

Глава 138

Розділ 138: Пробудження елементів темряви

Мо Фань увійшов у кімнату, що пробуджувала світло діаманта.

Підійшовши до каменя, він помітив кілька маленьких каменів фіолетового кольору. Хлопчик щойно подивився на маленькі камені, відразу відчув в них силу елемента блискавки. Його подив був неповноцінний.

« Стійте, але я хочу розбудити елемент тіні!» — вигукнув Мо Фань. Йому пощастило, що він відразу помітив цей недочет, бо чоловік і дівчина вже майже вийшли з кімнати.

Го Лі Юй думав лише про те, які дорогі камені ведуть на шляху.

« Якщо він хоче елемент тіні, то дай йому частину тіней" - неохоче сказав чоловік дівчинці.

Підмайстер миттєво поміняла камінь на потрібний.

Чоловік мовчки дивився, як вона виконувала його доручення і думав про щось своє.

« Другий елемент — частина чорної магії? Ай, гаразд, ціни на них все одно майже однакові".

***

Як тільки Мо Фаню змінили камінь, його залишили в приміщенні одного.

Камінь пробудження був схожий на той, що він бачив у школі, але різниця в якості була колосальна.

Скрізь заборонено продавати каміння пробудження. Використання кожного з них фіксується. Деякі з каменів університети потім передають у школи та в союз мисливців.

У старшій школі половина вартості навчання складає витрати на каміння пробудження.

Напрямні камені, на відміну від тих, хто пробуджує їх, знаходяться у вільному доступі. Їх можна купити в будь-якому магічному магазині. Ці камені не закуповують у школі, і в цьому немає сенсу.

Мо Фань не був упевнений, що у нього вийде розбудити цей елемент. Він подивився на маленькі напрямні камені, і його серце почало битися частіше.

Хлопчик закрив очі, доторкнувся до дуже холодного каменю і відчув таке хвилювання, якого не відчував, коли вперше потрігав жіночі груди.

Камінь швидко зреагував на тепло людських рук і відразу засяяв.

Як і під час першого пробудження Мо Фань відчув, як його наповнює містична сила. Він відразу потрапив у духовний світ.

Хлопчик побачив, що у безмежному космосі зародилась енергія.

Вона плавно почала займати своє місце.

Енергія обережно фокусувалася в одній точці. Вона хотіла охопити велику територію і тому була агресивною. Її поведінка не була схожа на жорстокість блискавки чи жвавість вогню. Енергія, наче з особливою цікавістю спостерігала за поведінкою елементів іншої групи.

Що це?

Мо Фань втратив енергію з виду.

Коли він подивився, то зрозумів, що вона придбала чорний колір, який злився з універсальним космосом.

Вона ж має блищити, хіба не?

Енергію не можна було так просто помітити, адже її колір був дуже темного кольору. Якщо не знати, що вона там є, то її можна було просто пропустити.

Вийшло!

Тан Юе розповідала, що Го Лі Ій — відомий чарівник, який займався пробудженням, але Мо Фань не думав, ніби йому так легко це вдасться!

Це і є елемент тіні!

Такий загадковий, такий хитрий, дуже небезпечний.

"Прекрасно! Тепер я зможу навчитися пересуватися так само, як і Тан Юе! А це така корисна здатність! І для її отримання потрібно все-то трохи покультурувати. В університеті немає такого класного елемента! Та з мене не будуть зводити очей! Всі дівчата будуть по мені сохнути!", - подумав Мо Фань.

Він продовжував думати про елементи ще трохи, і йому прийшла в голову думка, що буде непогано, якщо наступним елементом, який він отримає, стане вітер. Тільки ось у хлопчика з'явилося нав"язливе відчуття, що йому не вистачить внутрішнього космосу на всі ці елементи.

Нарешті! Пробудив елемент тіні! Я трохи потренуюся і зможу вивчити « Підтеки тіні ». А з цим заклинанням зможу без важко приглянути по Син Сі в бою зі звірами.

"Ха-ха! Три елементи! Який я крутий!"

Мо Фань радів новим надбанням, він уже хотів прибирати руку від каменю, як відчув щось незвичайне. Хлопчик не встиг нічого зрозуміти, як камінь пробудження загорівся іншим світлом. Мо Фань відразу відчув те ж відчуття, що переповнили його при пробудженні елемент тіні.

« А, що? Що?"

Мо Фань щось збивчимо бурмотів.

Він згадав, що при першому пробудження, елемент вогню також не дав йому часу подумати. Зараз була подібна ситуація.

Новий елемент тіні не встиг його втішити, як він відчув приплив сил!

Це було те, на що сподівався його батько протягом багатьох років! Його син пробуджував нові елементи так швидко, ніби отримував їх по акції: « Пробуйте один елемент — отримай ще раз! »

"Четверний елемент!"

"Тепер у мене є четвертий елемент! "

Магам середнього рівня, щоб отримати другий елемент потрібно пройти повторне пробудження. А для чотирьох елементів потрібно досягти найвищого рівня!

Йому ж потрібно було всього два пробудження, щоб отримати чотири!

"Це ж неймовірно! "

"Так, заспокойся, спокійно"

"Чорт, не можу заспокоїтися..."

У Мо Фаня від хвилювання голова кружляла. Він не відразу зосередив увагу на кольорі нового елемента.

Що ж це я розбудив?

Мо Фаню дуже пощастило, тільки ось він не міг зрозуміти наскільки. Потрібно було дізнатися, що це за елемент.

"Що ж ти таке?" - подумав собі Мо Фань, знайшовши нову енергію в духовному світі.

Цей колір...

Глава 139

Глава 139: Четвертий елемент!

Схоже, що він не має кольору.

Мо Фань вдивлявся у енергію елементів, але ніяк не міг сказати, на який колір вона була найбільше схожа.

Через кілька секунд до нього дійшло: енергія елемента була прозорою!

А сяйво, яке час від часу виходило з елементів, було місячним.

Що ж це за елемент?

Мо Фань нічого не міг зрозуміти.

***

— Ти вже закінчив? — запитала одна дівчина-підмайстра, відчиняючи двері. Побачивши, що Мо Фань вже давно прокидався, вона надула губи.

« Коли вже закінчив, не затримуй нас, до нас скоро має прийти ще один маг на пробудження. І в нього є порада! "" - сказала дівчина і здивовано подивилася на камінь, що провокує.

« Чому пробудженого тобою елементу немає кольору? Що це ще таке?» - запитала вона секунду потому.

У цей час Го Лі Юй почув, що в кімнаті щось відбувалося і поквапився увійти.

Він підбіг до каменя, який збуджує камінь, щоб ближче його роздивитися.

Чоловік дивився на камінь, який провокує і показує безбарвний елемент.

"Цей щеня що... може розбудити елемент призову?" - повільно сказав Го Лі Юй, не довіряючи своїм очам.

Переважна більшість людей після першого пробудження отримують один з головних елементів. Отримати елемент чорної, білої або магії зміни майже неможливо без сторонніх втручання. Але будь - який елемент білої, чорної чи магії — це дар.

Го Лі Юй думав, що хлопчик зможе розбудити елемент блискавки і повернутися додому щасливим, але той попросив елемент тіні. Найдивовижніше те, що він не зміг розбудити елемент тіні, але розбудив елемент заклику!

З точки зору ймовірності, найбільш частішим є пробудження одного з головних елементів, потім йдуть елементи білої та чорної магії, але найменшим же вважається пробудження будь-якого елемента зміни.

Той, хто зміг розбудити елемент призову отримує велику перевагу над іншими магами-абітурієнтами. Це через те, що при належному культивуванні цей елемент стає дуже корисним.

« Це елемент заклику... маленький, твоя сім'я не даремно витратила стільки грошей на твоє пробудження." - з схваленням сказав Ґо Лі Юй.

Мо Фань стояв з відкритим ротом, не міг повірити своїм вухам.

Елемент призову... тож ось, що це таке.

Хлопчик відразу згадав загін "Лікав", в якому він бачив мага з таким елементом.

Він не міг собі уявити, що сам став на крок ближче до того, щоб керувати якою-небудь літаючою звіриною!

Мо Фань не міг радіти! Якби Тан Юе зараз була б тут, то, незважаючи на всі її погрози, він би все одно обійняв її від радості!

Якби він зараз міг розповісти Му Чжо Юну новину про своє подвійне пробудження, то цей скотина від заздрості віддав би йому у повне розпорядження Мюн Сюе!

Де ж ще знайти такого, як Мо Фань?

***

« Гаразд, я прокидався так і пішов звідси, у мене ще багато справ", - сказав Го Лі Юй і випровадив хлопчика.

« Так, так, вже йду. Дуже вам дякую!" - сказав Мо Фань, висловлюючи глибоку вдячність цьому чоловікові.

« Пробудивши такий елемент, найважливіше — не розслаблюватися і тренуватись. Ти вже втратив свої магічні таланти, так не дай їм зовсім прірви!" - сказала Го Лі Юй.

Мо Фань в замішанні вийшов з кімнати.

"Вже відійшов від інших людей? Що він мав на увазі?" - думав хлопчик.

Тан Юе завжди казала, що він сильно виганяє своїх однолітків, але чому ж тоді Го Лі Ій сказав йому таке?

На те це, звичайно ж, і магічна столиця, щоб не дивуватися будь-якому магу середнього рівня.

Вийшовши з кімнати, Мо Фань помітив, що та дівчина в білосніжній сукні вела на пробудження якогось старого товстяка.

Хлопчик не звернув уваги на це і поспішно пішов геть.

Го Лі Юй, побачивши товсту жінку, посміхнувся і сказав: "Ось так ви від Тан Юе, вас має звати Мо Фань.

Той товстяк нічого не зрозумів і сказав: « Мене звати Ян Да Хай ».

Дівчина в білосніжній сукні додала: « Мо Фань — це той хлопчик, який щойно вийшов звідси.

Го Лі Юй і Сяо М’ян подивилися одне на одного, а обличчя застигло так несподівано, як це важко описати.

« Вчителю, що ми зробили помилку?» - запитала дівчина.

Го Лі Юй кидав головою і сказав:

"Тоді... він розбудив другий елемент", - продовжувала дівчина.

« Він такий молодий для мага середнього рівня, що тільки-но пробудив другий елемент!» — з сумом сказав Ґо Лі Юй.

Дівчина не розуміла, що тут відбувається і вирішила повернутися на робоче місце.

Той товстий теж не міг зрозуміти, що тут відбувається.

« Ти ж хочеш викликати елемент блискавки, чи не так? » — запитав Ґо Лі Юй.

« Так. Так, це правда. "Справді" - відповів чоловік тремтячим голосом.

« Сяо М'ян, відведи його в пробуджуючу кімнату»

"Але вчитель, хіба ви не хотіли, щоб я заварила чай?"

« Скільки ще чаю? І що дарма перекладати дорогоцінні чайні листки, - відповів Го Лі Юй з погордою.

Ян Да Хай був збентежений такими словами.

Йому тільки що усміхалися, а тепер обходилися з ним так, ніби він заборгував велику купу грошей!

***

Глава 140

Глава 140: Тренування чотирьох елементів одночасно

Повернувшись додому, Мо Фань помітив Син Сі тихенько сиділа на балконі. Її очі були закриті, вона старанно вирощувала.

Наступного року їй потрібно здавати єдиний магічний іспит.

Мо Фань хотів поділитися своєю радістю з Син Ся, але коли побачив як вона серйозно тренується, передумав.

Він подумав, що розповість їй трохи пізніше. Коли дівчина почує цю новину, то обов’язково захвататься і Мо Фань не хоче відвертати її від культивування.

Оскільки післяобідній час вже був досить - таки чудовим сонячним світлом, він нагадував білий пісок. Він висвітлював гарне тіло Сін Сі, яка сиділа піднявши голову до сонця.

Дівчина виглядала дуже серйозною, але від цього була особливо красива.

Схоже, її тренування не пройшли даремно.

Мо Фань не видавав ні звуку, лише дивився на те, як вона культивує.

Дівчинка була дуже мила: обличчя овальні форми, трохи стиснуті губки, довгі, прекрасні вії. Усе це надавала їй ще більшої ніжності.

Побачивши це чудо, мало хто мав би колишні думки і хотів би захистити дівчину.

Під час катастрофи в місті Бо, Мо Фань сказав, що одного дня вони куплять їй магічні крила.

Такий артефакт був дуже дорогим, і багато людей за своє життя не могли його заробити.

До цього, здійснити таку мрію для Мо Фаня було б цілком неможливо, але зараз, коли його потенціал значно зріс, він зможе стати ще сильнішим, може заробити набагато більше грошей. Одного дня він зможе купити їй пару чудових крил, щоб вона могла натрапити на вітер.

Мо Фань намагався не перешкоджати їй шумом.

Хлопчик знав, що коли він усе ще відчував радість від пробудження двох елементів, то повинен був негайно прийматись за культивацію.

***

Повернувшись до кімнати, Мо Фань не хотів втрачати ні секунди.

Він знав, що пробуривши ще два елементи, він не став сильнішим. Він тільки мав нагоду значно розширити свої межі.

Тепер йому потрібно витрачати більше часу на тренування, більше сил на управління зірками, більш грошей для реалізації можливостей кожного елемента.

Добре, що у цьому йому дуже допомагає талісман.

Для пересічної людини важко одночасно тренувати два елементи.

Однак темний талісман на шиї хлопчика дозволяв йому цілий день культивувати і зовсім не втомлюватися.

Мо Фань негайно закрив двері в кімнату. Він не хотів втрачати ні секунди дорогоцінного часу.

Хоча талісман заковтнув усю силу святого джерела, він не давав такого ж ефекту хлопчику. Тим не менш, прискорив тренування Мо Фаня в два рази.

Елементарні магічні амулети збільшували продуктивність тренувань на 20 відсотків.

Духовні амулети збільшували продуктивність тренувань на 40 відсотків.

Після поглинання джерела талісман підвищив свій рівень. Хлопчик не знав, який магічний артефакт тепер мав на увазі його талісман, але він міг відчути велику підтримку.

Залежно від того, культивував Мо Фань чи відпочивав, цей талісман все одно підтримував його і поступово підсилював магію.

Не важливо, чи людина була від початку здатна до магії чи ні, але такі магічні артефакти значно покращили вивчення чаклунства.

Наприклад, Мо Фань не був здібним до магії спочатку, але завдяки талісману зміг стати талановитим чарівником, якому немає рівних серед однолітків.

***

Мо Фань добре розподіляв час для культивування і практики.

Він також підрахував, що протягом такого ж темпу ще три місяці він зможе досягти початкового рівня елемента тіні. Щоб зробити такий прорив, потрібно приблизно рік.

"Напевне, я вже не перший елемент при збільшенні до початкового рівня, тому так швидко виходить" - думав Мо Фань.

Герой розподілив час на культування і навчання рівномірно на всі елементи.

Він знав, що талісман дуже допомагає у навчанні. Тому під кінець року йому було важко отримати вищу оцінку на екзамені.

Через деякий час Мо Фань помітив, що він культивує значно успішніше, ніж робив це раніше.

Він щодня приділяв увагу усім чотирьом чинникам, тому навчання було немолодим і легким.

Йому іноді здавалося, що він є батьком чотирьох дітей, якому було важко виховувати і виховати перших двох дітей.

Мо Фань вже навчився випускати енергію елементів темряви та заклику, з'єднуючи їх зірки.

Навіть найбільш горді і зарозумілі зорі ставали слухняними через якийсь час.

Хлопчику було набагато легше культивувати слова і темряви, знаючи, як саме це робити. Від цього він не знеохочувався, коли у нього щось не відразу виходило.

Через короткий проміжок часу, з контролем всіх семи зірок не було ніяких проблем. Тепер, коли час до екзамену був обмежений, хлопчик хотів витратити більше сил на те, щоб відточувати своє вміння вільнити енергію кожного з двох нових елементів.

Коли він піде до університету, то може витрачати більшість часу на вивчення початкових заклинань з закликом і тінню.

Мо Фань був зовсім не мотивований вивчити навіть « пагони тіні», тому що в його районі не було гарних дівчат, за якими хотілося б підглядати.

***

Розділ 141: Здача екзамену за елементом заклика

***

Кажуть, що час летить дуже швидко.

Але для Мо Фаня це було не так. Його тренування наче тривали цілу вічність.

Коли час описується в книжках, він летить наче птах, але для нашого героя його тягнуло як гумуна. Він не виходив з дому цілими днями і тренувався.

Він відчував себе якийсь собакою, яку не випускають погуляти на свіже повітря ні на секунду. Часто його відвідувала думка все кинути і піти пройтися трохи, але він усе терпів.

Одного дня Мо Фань, зачинившись для тренування в кімнаті, зрозумів, що немає межі досконалості.

Якщо він не буде наполегливим, то не зможе виконати будь-яку справу.

Ця думка спонукала його тренуватися.

Так чи інакше, а рік для самовдосконалення підійшов до кінця.

« Давай, поїж курячих ніжок! Завтра у тебе дуже важливий день. Треба буде добре здати екзамен, щоб потрапити в престижний університет. Ти у нас хлопчик здібний, в тебе ж два елементи! Вони просто зобов'язані тебе взяти!" - з радістю говорив Мо Цзя Сін синові, накриваючи цілий стіл різних яств.

« Я не збираюся показувати, що у мене кілька елементів» — відповів Мо Фань.

На це рішення вплинуло те, що Мо Фань чітко пам’ятав про смерть людей зі Східної родини. Чим ретельніше ти ховаєш свою реальну силу, тим ліпше для тебе самого.

Крім того, щоб отримати помітний прогрес у елементах блискавки та вогню, йому потрібно закінчити свою зоряну систему.

Університет ніяк не міг допомогти в цьому, тут хлопчик повинен впоратися сам.

- запитав його батько, зовсім не розуміючи рішення хлопця.

« Екзамен за елементом призову. Здавати цей іспит буде трохи легше, ніж всі інші."

« Коли це ти встиг отримати цей елемент? » — здивовано запитав Мо Цзя Сін.

Син Ся також подивилася на Мо Фаня дуже здивовано.

***

Мо Фань збирався вступити в університет Мінчжу. Хлопчик хотів здавати лише один із елементів — заклик.

Якщо Мо Фань правильно пам'ятав, то для того щоб здати іспит, потрібно звільнити енергію не нижче третього рівня.

Хлопчик вже перевірив інформацію університету. Було сказано, що коли повідомити екзаменатору, ніби твій елемент - це заклик, то ви можете бути зараховані, якщо просто зможете випустити енергію. Ця можливість здавалася дуже гарною, бо він ще не навчився вимовляти жодного заклинання призову, але вмів випускати енергію цього елемента.

У разі здачі йому додадуть бали.

Ймовірність того, що перший пробуджений маг отримає елемент заклику ще менше, ніж елемент блискавки.

Блискавка може мати одну людину з тисячі, але Мініджу в університеті прагне потрапити дуже багато людей. Для них блискавиця не є найменшим елементом. Чи це справді заклик! Його пробудження в якості першого елемента настільки малоймовірно, що для магів з цим елементом існують особливі винятки при вступі!

На особливих умовах в Мінчжу надходять абітурієнти з такими трьома елементами: елемент прокляття чорної магії, елементи призову і простір магії змін.

Норми вступу до університету були дуже високими. Спочатку, Мо Фань планував здавати елемент тіні, але зрозумівши, що навіть вміння використовувати « пакування тіней» не гарантує зарахунку, передумав.

Відбір студентів в університеті дуже жорстокий. Багато магів з усієї країни намагаються прийти сюди, але лише кількох відбирають. Це всі складові: здібності мага, його матеріальний достаток, кмітливість, розум та різні особливості.

Чому ж Мо Фан вирішив здавати іспити?

По-перше, він хоче блиснути перед іспитаторами в університеті.

По - друге, те, що він недавно сказав батькові і Сін Сю: здати іспит цього елемента набагато легше.

***

Для більшості людей успіх у магічному університеті — це справа першорядної ваги. Але не для Мо Фаня.

Хлопчик не збирався здавати екзамен у звичайній формі. Він хотів здавати у формі співбесіди.

Екзамен проводитиметься в самому університеті. Екзаменатори питатимуть, який елемент має абітурієнта, потім вони запитають декілька питань з теорії. Після цього, можуть бути різні варіанти розвитку подій. У його випадку Мо Фаня просто попросять випустити силу свого елемента.

« Ми набираємо магів з оцінкою sss і не нижче. У випадку з елементом призову, не обов'язково використовувати хоча б одне заклинання. Через це ми зосередимо увагу на інших характеристиках, які ви маєте в цьому плані, - сказав чоловік-ексменатор у окулярах Мо Фаню.

"Маговс цим елементом мало, питання в тому чи приймемо або ні?"

« Він знає досить добре. Але нічого особливого. У найближчий час навряд чи досягне середнього рівня."

« Але в Університеті Мінчжу дуже мало магів з елементом заклику, тому варто знизити вимоги до них!»

« Лу каже, що у них є надзвичайно талановитий маг з елементом землі. Дуже вміло використовує закляття, миттєво вбив випробованого монстра." - сказав чоловік з краватками-бабкою.

— То ж нам з цих двох дозволено взяти тільки одного? - запитав літній вчитель в окулярах.

"Так".

« Давайте так. Мо Фань, продемонструйте нам як ви контролюєте свої сім зірок і спробуйте закликати щось. А там вже подивимося, кого з вас двох виберемо"

Мо Фань подумав, що це дійсно буде раціонально.

Він ніколи не використовував закляття початкового рівня: « Незвичайний заклик».

« Ми даємо тобі тиждень на підготовку. За тиждень запросимо тебе і нашого вчителя з елементу призову, а потім винесемо оцінку. Ах так, точно! Якщо це ваш перший заклик, то раджу вам використовувати надмогаючі предмети. Таким чином, ви зможете підвищити шанс викликати щось сильне. Ми, звичайно ж, не будемо заперечувати проти цього, більше того, це не знизить остаточну оцінку" - сказав чоловік в окулярах.

« Добре, дякую".

Виходячи з приміщення, де проводили іспити, Мо Фань відчував дивні відчуття.

По правді кажучи, хлопчик не знав нічого про « особливе заохочення» він знав тільки теоретичні ази.

Якщо вчитель не скаже, що можна використовувати допоміжні предмети, то виклик міг би пройти дещо.

Мо Фань знав трохи про цей заклинання, « незвичним закликом». Складність цих чар була в тому, що вони нестійні. Результат заклинання дуже залежить від удачі.

Якщо пощастить, ти зможеш покликати будь-якого сильного звіра. Іноді монстр може бути сильнішим заклинання елементами блискавки.

А іноді, заклинаючи звіра, можна покликати його не більше, ніж дворочний пес!

Добре, що йому дали цілий тиждень на підготовку, це вселяло в хлопчика надію.

А що стосується допоміжного предмету ... його доведеться шукати.

Почати точно слід з « східної перлини»! Там продають багато речей з усієї країни. Що-небудь повинно знайтися ...

Перекладачі: realizm

Глава 142: « Дорогі заклики »

Вчителю Тан Юе.

"Так, що сталося?"

« Ви щось знаєте про елемент поклику?»

« Коли-небудь знаю»

« Просто чудово! Мені потрібно здавати вступних іспитів до університету Мінчжу за цим елементом. Я шукав у магазинах Шанхая, але не знайшов великої кількості книг з магії цього елемента. Дорога вчителька Тан Ю, ви - мій єдиний вихід!»

За голосом і інтонаціям хлопчика, дівчина запідозрила, що на думку хлопця є щось окрім книг.

Але не це здивувало її, а те, що Мо Фань зміг розбудити такий рідкісний елемент.

— Де ти зараз? — прямо запитала Тан Юе.

« Я... не важливо, давайте я краще до вас приїду» - відповів Мо Фань.

« Добре, приїжджай до озера Сіху» (П.п.: озеро Сигу розташоване в центрі Ханчжоу)

***

Оскільки він живе далеко від залізничної станції, Мо Фань вирішив знову взяти таксі до Ханчжоу.

Поки хлопчик їхав до місця призначення, він подумав:

Цікаво, чи я зможу добратися на верхи в Шанхаю звірині успішного поклику? Було б чудово безплатно проїхатися з вітерцем!

Чоловіки все життя мріють про всякі Ауді, BMW і друuїх машин.

Але хіба вони можуть зрівнятися з могутнім, зухвалим звіром?

***

Як тільки хлопчик прибув до озера Сіху, він негайно знайшов місце про яке говорила Тан Юе. Біля озера височіє гарний, високий і багатоповерховий будинок.

Побачивши таке мальовниче місце, де всі квіти були посаджені, Мо Фань відразу загнав.

"Живуть ж люди в красивих місцях! Нічого, поступлю в університет, відразу ж займуся питанням переселення"

***

Тан Юе підійшла до дзеркала і подивилася на себе, поміркувавши трохи, вона вирішила, що все ж фарбує губи яскраво-малою помадою. Дівчина зм’якшила губи водою, від чого вони стали вологими і ніжними.

Для неї, як і для багатьох жінок, легкий макіяж був повсякденним. Поки вона підмальовувала губи, вона згадала той шальний поцілунок у таксі, їй відразу стало дуже соромно.

"Чого ж я роблю? Краще взагалі не перетинатися з цим хлопцем!

Чому, пригадуючи той випадок, я пережив майже рік?

Вистачить, що інші люди спокійно зустрічаються зі своїми колишніми?" - думала Тан Юе.

Вона вже довго сиділа вдома і тренувалася, можливість вийти погуляти здавалася їй досить непоганою.

***

Внизу дівчина терпеливо чекала на Мо Фань. Нарешті він побачив Тан Юе. Минув цілий рік, а вона не змінилася.

Так, якби тепер колишні однокласники Мо Фаня знали, що він іде на прогулянку з Тан Юе, то заздрювали б.

« Ходімо, прогуляємося. Елемент заклику - річ досить заплутана. По дорозі тобі і розбещувачу!", - сказала вчителька посміхаючись.

Мо Фань побачив, що Тан Юе має гарний настрій і був здивований, з чого б це?

« Гаразд, я досі не був таким дурнем для Ганчжоу»

До вісімнадцяти років Мо Фань нікуди не їздив, його сім'я була дуже бідна.

Вони були далеко не єдиними, хто гуляв навколо озера. Завдяки цьому багато сімей разом з дітьми вирушали до басейну на прогулянку.

Озеро чудово відбивало сонячне проміння, а люди ходили довкола і насолоджувалися пейзажами.

Оскільки Тан Юе була винятковою на тлі озера, то привертала увагу ще більшої кількості людей.

Через це, Мо Фань, сам того не помічаючи, почав пишатися собою. Люди, які самі по собі гуляли і з заздрістю дивилися на них, викликали у хлопчика почуття вищості.

Вони не відразу почали говорити про елемент поклику. Перед цимиv обговорили різні речі, недавні події і тільки потім почали обговорювати хвилюючу Мо Фаня тему.

« Міна елементу заохочення є найболіснішою з усіх. Якщо ти добре нею користуєшся, то стаєш на голову вищим за всіх своїх однолітків, берешся погано — нічим не відрізняєшся від людини, яка вийшла на прогулянку з собакою», - почала Тан Ю.

Мо Фань кивав головою, майже теж саме він чув від інших людей.

« Якщо порівняти силу мага початкового рівня і силу, яку покликаного звіра спочатку, то стане очевидним, що монстр сильніший. Справа в тому, що маги початкового рівня повинні об'єднатися у команду, щоб перемогти монстра.

Саме тому цей елемент дуже часто вважають кращим, ніж блискавка. Якщо правильно використовувати, то заклик у багато разів сильніший. Сила магії цього елемента складно порахувати. Коли ти вперше спробуєш закликати щось, то дізнаєшся, що маги цього елементу тимчасово залишають нашу реальність і потрапляють в іншу. Це реальність, наповнена різними тварями, яких можна закликати...», - продовжувала Тан Юе.

- Здивовано повторив хлопчику.

« Світ не єдиний. Крім того, існує ще багато світів, про які нам розповідали старі маги з елементом простору. Багато реальностей істотно відрізняються від нашої. Тільки в дуже особливих випадках два світу можуть мати певну "точку дотику". Звичайно, це знання не має практичної цінності, але воно корисне для нас. Загалом, призовний мир тісно пов'язаний з нашим, навіть більше того, сильно залежить від нашого» - продовжувала Тан Юе.

У голові хлопчика панував хаос: монстри, паралельні світи і переміщення...

« Ти повинен розуміти, що коли ти потрапиш у ту реальність, то мусиш знайти когось монстра. Звичайно, саме в цьому і полягає уся нестабільність. Кого зміг знайти, того і покликав. Заздалегідь передбачити результат дуже складно." - сказала Тан Юе.

« А ось що, так це заклик до зоопарку! Кого знайшов, того й покликав. Іноді пощастить на лева, іноді на щуру, так?

Тан Юе м'яко посміхнулася і відповіла: "Ну щось на зразок того.

« Як цікаво», - не витримав, сказав Мо Фань.

У магії заклик є своєю сферою: кожен раз зможе отримувати нові враження, викликаючи чергового звіра!

Мо Фань був дуже вражений, подумавши про це.

« У тебе, як мага середнього рівня, повинно вийти покликати досить сильного монстра», - сказала Тан Юе.

« А це щось, якось залежить від того, хто кличе?»

« Так. Якщо дуже вправно користуватися заклинанням початкового рівня магії заклик, "звичайним покликом", то можна бути сильнішим чарівника вищого рівня."

***

Перекладачі: realizm

Глава 143: Екзамен

Все, що стосується елемента призову, так швидко не поясниш.

Мо Фань помітив, що Тан Юе, у якої було просте тіло, вела його все глибше в темну частину невеликого лісу. Навколо було все менше і менш людей...

Невже те, що сталося в таксі не задовольнило її бажання, і вона вирішила, ніби у темряві ліси буде ще краще?

« Ну ось, тут немає людей. Давай тут." - сказала Тан Ю, озираючись на сторони.

Мо Фань з подивом подивився на вчительку.

"Того не може! Але це приємно, що так прямо натякають..."

"Чого дивишся, я тебе сюди привела, щоб ти заклик зробив" - сказала Тан Юе, втрачаючи терпіння.

« А, так» - сказав Мо Фань, безглуздо посміхаючись.

"Я б не хотіла, щоб люди злякалися монстра"

Елемент заклику... в очах інших людей це буде виглядати, наче самий монстр.

Насправді, Тан Юе привела Мо Фаня сюди не тому що боялася, що люди злякаються. Вона боялася, що хлопчик не зможе контролювати створіння.

***

Мо Фаню дали тиждень на підготовку, і цілий тиждень хлопчик бачився з Тан Юе.

Їй пощастило, що вона не мала багато роботи і могла зустрічатися з ним у Ганчжоу.

Після того як вчителька переїхала туди, вона ближче познайомилась з містом.

У ті моменти Мо Фань радів, що живе не так вже й далеко від Ганчжоу і мав можливість ось так гуляти з Тан Юе.

Поки вони проводили час разом, Тан Ю розповідала йому не тільки про елемент призову, але й про елементи тіні і вогню.

Мо Фань не раз дивувався, як багато їм не розповідали про магію в школі. Тільки зараз він почав розуміти, що справжнє знання про чаклунство ти отримуєш не в школі, від вчителів, а пізніше від наставників.

***

« Мені потрібно йти, я буду сумувати за вами", - сказав Мо Фань і помахав Тан Юе.

« У університеті будь обачним», - давала напути Тан Юе.

« Осторожен? Чому?» - не розуміючи, запитав Мо Фань.

« Різниця між університетом і школою дуже велика. В університеті багато людей будуть запекло змагатися за використання різних ресурсів, як і в школі. Але є велика різниця: там вчителі закривають очі на боротьбу між студентами, від цього стає небезпечно" - пояснила Тан Юе.

Вчителька вважала, що такий молодий чоловік на ім’я Мо Фань може потрапити у великі неприємності і ризикувати своїм життям.

Просто кажучи, Мо Фань не з багатої родини. У нього немає когось із родичів, хто б міг йому допомогти в разі лиха. Діти з багатих сімей дуже люблять користуватися перевагами університетів.

Саме тому, як це робить Мо Фань, важко самостійно утримувати себе необхідними речами.

Не важливо те, що хлопчик був вже магом середнього рівня. В університеті повно таких же як він.

Мо Фань зрозумів, що Тан Юе має на увазі і сказав: не переживайте, я буду обережним.

Вчителька подивилася, що хлопчик з таким серйозним видом слухає її зауваження і сказала: "Я не кажу тобі, ти зобов'язаний мовчати, просто якщо хтось перейде межу, скажи мені, я допоможу тобі.

Мо Фаню стало приємно.

Хоча хлопчик на знак згоди кивнув головою, насправді він зовсім не збирався слідувати напоям.

"Якщо ти вже в університеті, а хтось все ще повинен про тебе піклуватися, то ти досі дитина", - думав Мо Фань.

Як же ти можеш стати дорослою, відповідальною людиною, якщо навіть не зможеш подбати про себе.

Крім того, чи могли б ви так робити навіть рідні? Вона й так вже зробила для нього дуже багато і за це, Мо Фань був вдячний.

***

***

В університеті Мінчжу з машини, яка швидко під’їхала, вийшов чоловік.

Знешкоджений, чоловік сказав: « Як важко ». Ще й чекати цілий тиждень перед тим, як винесуть рішення.

« Ла Сун, це ж Мінчжу університет, до того ж ви не єдиний талановитий юнак у цьому закладі. Хлопчик, у нього дуже рідкісний елемент." - сказав одягнений в строгий костюм водія, який вийшов з машини.

"Лі, ти дійсно думаєш, що в цьому елементі є щось незвичайне?" - кинув у відповідь хлопчик.

- Сказав чоловік.

« Ходімо, подивимося, що він собою являє. Хто ж сміється зі мною? - сказав Ло Сон і вони пішли на випробувальний полігон.

Лі кинувся по сходах за чоловіка і сказав: « Якщо вас не візьмуть до університету, ви завжди можете влаштуватись на палац імператора. Кінець кінцем, там було не одне наше покоління.

« Ні, не буду. Я хочу побачити, що стоїть за цим хлопцем. Навіть без допомоги мого батька я буду сильнішою." - сказав Ло Сан, не приховуючи зарозумілості.

"В цьому немає необхідності, ви найвідоміший, тому вони дадуть найкращі кошти."

"Ти так не говори, я планую вчитися в цьому університеті, тому не збираюся відступати через якусь річ, яка вважає себе завжди правою, вискочки. Я покажу йому, що означає бути обдарованим".

« Гаразд, головне не перетворювати це на глобальну проблему» - сказав Лі.

Коли Ло Сан прийшов до випробувального полігону, там вже було п’ять іспитів.

Окрім них, у центрі полігону, покритого гравієм, стояв одягнений в відстійну сорочку молодий чоловік.

Зазвичай по тому, як хтось одягається, можна зрозуміти, яка у нього сім'я.

Саме тому Ло Сун, тільки побачивши Мо Фаня, подумав, що той невдаха.

Перекладачі: realizm

Голова 144: Темний вовк

"Ло Сун, ти теж прийшов, сідай сюди." - сказав лисий екзаменатор, встаючи з свого місця.

Чоловік підійшов до хлопця і тихо сказав: « Чого ж ти прийшов? Тобі не варто битися з магом, які мають елемент заклику!

« Люби Шу, що це означає? Так чи інакше, ти знаєш, що я збираюся робити" - сказав Ло Сун з радістю показуючи наскільки він був сповнений рішучості.

Лисий екзаменатор повернувся на своє місце і подивився на Мо Фаня, який всім своїм видом випромінював готовність.

Людина, що носить солідні окуляри подивився на Мо Фаня. Помітивши, що хлопчик не взяв із собою жодного допоміжного артефакту, ти відразу запитав: « Чи ви підготували речі? »

Старенький вчитель спеціально дав хлопчику нагоду обговорити все з сім’єю, купити необхідні речі і підвищив не лише можливість призову, але й перспективу вступу в університет.

Старший вчитель дуже хотів би, щоб хлопець вчинив, але в будь - якому випадку він був би чесним.

« Це дорого, не зміг купити» — прямо відповів Мо Фань.

Хлопчик промонирив ціни на ці речі і, на своє здивування, дізнався, що найменші з них коштували близько сто тисяч юаней, це було надзвичайно багато.

"Добре, тоді починай!" - сказав екзаменатор.

У той час один чоловік, що сидів неподалік від Ло Сун, сказав до палацу Лі: « Лі », а цей хлопчина зацікавився мною. Немає грошей на навчання, так і хоче вступити до Мінчжу. Якщо вже не вистачає коштів на реалізацію здібностей елемента заклику, то будь-який інший елемент був би кращим.

Не дивлячись на своє високе походження, Ло Сун добре розумів такі речі.

Цей заклик славився серед інших тим, що дорого обходився. Він вимагав від мага таланти, старанних тренувань і багато грошей.

« Він вже почав» — сказав Лі.

Ло Сан перестав говорити. Про себе він думав: « Хлопчик з бідної родини? » До чого ж вони повинні бути бідними, щоб не дозволити собі купити допоміжні артефакти для вступу в університет?

***

Мо Фань закрив очі, почав з'єднувати зірки в сузір'я.

Зазвичай елемент не має кольору, але чим більше зірок можна було об’єднати, тим яскравіше стало світити срібло.

Енергія з’явилася навколо Мо Фаня.

Магія срібного кольору почала поступово утворювати гоління в просторі прямо перед хлопчиком.

Хлопчик нерухомо стояв з відкритими очима. Було ясно, що він частково покинув цей світ.

Раптом розлом перетворився на браму, яка сяяла сріблястим кольором.

Хлопчик наче вийшов з дуже темної печери, його осліпило світло.

Потім Мо Фань відчув, що потрапив в якусь ілюзію у химерний сон.

Водночас він відчував себе володарем цього сну.

« Не забудь, що треба прокричати ім'я монстра, якого хочеш викликати!», - донісся до хлопчика далекий голос літнього вчителя.

Мо Фань знав, що коли він не сконцентрується на якійсь звірині, то нічого не зможе покликати.

У цьому світі варто було тільки подумати і він миттєво переміщався на дуже велику відстань. Хлопчик дуже швидко пролітав багатьох монстрів, залишаючи їх далеко позаду.

*** +Рів**

Раптом Мо Фань побачив дуже незвичну гору. На ній важко було побачити невиразний, темно-синій силует. Це щось підняло голову до неба і голосно ревело!

Мо Фань, побачивши темного вовка, зрадів!

"Тобто!"

За допомогою однієї лише сили думки Мо Фань створив багато канатів, які спустилися з неба і почали захоплювати беззахисного звіра.

Потім між звіриною та Мо Фанем почала формуватися особливий зв'язок. Кожен маг, який використовує елемент призову, "святав" тварину з собою.

Темний вовк зовсім не цінував виявлену до нього зацікавленість і вирішив вдарити Мо Фаня енергією.

« Пам’ятай, що ти повинен бути привітним до покликаного зьвіра, а не так, ніби він твій слуга. Ти повинен попросити у тварини допомогу, а не змусити народитися в твоєму світі. Ви повинні прийти до співрозуміння." - підказав літній вчитель, хоча Мо Фань ще не став студентом університету.

Хлопець зрозумів, що той має на увазі екзаменатора і намагався не використовувати грубу силу для того, щоб підкорити звіра.

Не дивлячись на те, що магія заклику Мо Фаня була на третьому рівні, створення друку, яка пов'язує монстра і мага все ще іноді не отримувалася.

Тан Юе сказала, що коли печатку сформований, звір послухає того, хто кличе.

Коли Мо Фань вперше спробував створити друк, перетворюючи його у мотузку, то нічого не зробив.

Другий раз хлопчик представив замість мотузки ніжне сяйво, яке окутало все ще противного звіра.

Невдовзі вовк піддався.

Він одразу ж отримав друк на лобі.

Цей друк був своєрідним провідником з одного світу в інший.

Коли Мо Фань почав переходити до завершення призову, його свідомість не витримала і він повернувся на випробувальний полігон.

Хлопчик відкрив очі і побачив лисого екзаменатора, який заварив чай.

Коли до нього почало повертатися свідомість, чоловік вже пив чай.

Енергія сірого зникла, закривши розлом між двома світами.

Раптом, з розлому висунулася величезна темно - синя голова дикого звіра!

Тваринне, побачивши Мо Фаня, набуло спокійного вигляду.

Решта тіла звіра не забарилась з’явитися зі срібного розлому.

Вставши поряд з Мо Фанем, тварина оцінювало все навколо.

***

« Темний вовк? Закликати чорного вовка під час першого поклику?», здивовано вигукнув лисий чоловік.

Перекладачі: realizm

Розділ 145: Темний вовк проти Ло Суна

Усі дивилися на Мо Фаня і велику звірину.

« Схоже, що ми тебе недооцінили, Мо Фань" - сказав старенький екзаменатор.

« Це не перший його заклик. З першого разу таке навряд чи прикличеш" - сумнівалася жінка-ексменатор.

« Це дійсно був перший заклик, який я в цьому переконався. Директор Сяо, нам потрібен такий учень." - сказав декан Цзян Юнь.

Ло Сун та його палацовий подив не могли відвернути очей від Мо Фаня і його звіра.

Він всіх обдурив?

Як хтось може з першого разу кликати темного вовка?

Темний вовк був досить сильним звірем. Він був сильнішим, ніж будь-який чарівник початкового рівня, більше того, тварина могла б перемогти кількох чаклунів початковий рівень відразу!

"Без використання допоміжних предметів покликати такої звірини! Чорт забирай, як же йому пощастило! Чи був цей шлюбний вовк? Чому він не противився?", - думав Ло Сун.

"Ло Сун, схоже що декан Цзян Юнь Мін зробив свій вибір..." - дуже обережно сказав палацкий Лі.

« Вибрав його? З якою статою!», - люто крикнув Ло Сун.

П’ять екзаменаторів нараджувалися між собою.

Цзян Юнь Мін хоче, щоби взяли хлопчика з елементом призову. Аргументував це тим, що елемент і так вимираючий, так ще й настільки здатний учень попався.

Директор Сяо спочатку був розташований до Мо Фаня, тому майже не задумуючись погодився з думкою декана.

Інші три іспити все ще сумнівалися, чи цей хлопчик гідний поступитися в Мінчжу.

« Викликав темного вовка. Що ж тут такого видатного? Ми, магі, знищуємо таких цілими групами за допомогою одного лише закляття!" - сказав Ло Сун, стрибнувши з трибуни.

Ло Сан дуже добре володів заклинанням «земляної хвилі» і тому був упевнений у своїх силах.

Ло Сон зовсім не боявся монстра, навпаки, подивився а нього зневажливо і сказав: "Ну що ж, давай-но я пограю з твоєю звіркою. Подивимося, наскільки він сильний.

« Гаразд, я все одно хотів його випробувати» — відповів Мо Фань і засміявся.

Оскільки це був перший заклик, хлопчик не зовсім знав, як він повинен просити дикого звіра битися за нього.

Мо Фань подивився на вовка. Звір повернув свою велику голову до хлопчика і облизнувся величезною пащею. Мо Фань відчув, як усі присутні дивляться на нього.

Коли б це трапилося з хлопчиком та іншими тваринами, Мо Фань був би дуже наляканий. Але цього разу він не відчував страху, навпаки, йому здавалося, що вони з вовком дуже давні друзі.

Тоді Мо Фань погладив звіра і сказав йому: « Він тебе провокує, тобі треба з ним битися.

Вовк повернув голову в бік Ло Суна і подивився на нього холодним, що пронизує поглядом. Поступово його погляд ставав чимраз ворожішим.

« Та ти нічим не відрізняєшся від песика, який охороняє будинок моєї сім'ї!» - посміхнувся Ло Сун.

Новий товариш Мо Фаня схоже що зрозумів, що над ним сміються, і зіниці його звузилися від люті!

*** +Рев**

Темний вовк, обнаживши перед усіма свою велику пащу, почав збирати енергію в кулю.

Потім він виплюнув цю кулю, створюючи величезну піщану бурю навколо.

"Ударна хвиля"!

Він був дуже захоплений.

Він згадав, як покликаний вовк Бай Яна використовував цю здатність на них.

Тільки в його звірині цей прийом був набагато руйнівніший!

Ло Сан неквапливо відійшов.

"Ударна хвиля" пролетіла якраз біля нього, але не зачепила чоловіка.

Темний вовк подивився на Ло Суна і в його погляді легко читалося: цей товстяк що, ще живий?

Тваринне повернулося до чоловіка, демонструючи всім свої могутні лапи.

Потім, воно встало на задні лапи, показуючи всім свою силу.

Передні лапи залишили величезні сліди на гравії. Мо Фань подивився на вовка і подумав: « Як це, їздити верхи?

Сила звіра була просто жахлива, а швидкість була вищою, ніж у ока щура.

Когті вовка були дуже гострими. Таким чином можна було розрізати людське тіло.

Мо Фань з цікавістю спостерігав за товстою людиною, і йому було цікаво, як той буде боротися з такими кігтями.

Ло Сон перебував на відстані від дикого звіра, але був вражений тим, що вовк мусив лише кілька стрибків, аби подолати більшу частину простору.

« Падіння океанської хвилі»!

Ло Сун швидко створив сузір’я елементу землі і вдарив кулаком по землі.

У ту ж секунду велика територія навколо чоловіка почала трохи рухатись, а через кілька секунд перетворилася на м'який пісок.

Пісок відразу почав вагатися, наче був водою.

Тварини відразу занурилися в пісок.

Через це швидкість пересування вовка значно зменшилась.

Сун добре контролював велику площу землі і перетворив її на сипучі піски.

Лапи вовка постійно опускалися в пісок і він його тягнув у самий епіцентр заклинання.

« Давай, біжи швидше!» - вигукнув Мо Фань.

Якщо б сипучі піски були швидшими, то тварину вже було би кінець.

Темний вовк дуже розлютився і голосно заревів голову.

І в наступну секунду його потужні лапи вирвалися з заходу!

Ще через пару хвилин він уже швидко втік до Ло Суна.

Передні та задні лапи тварини рухались так швидко, що їх було майже неможливо побачити.

Тепер пісок не був бар'єром на шляху до мети...

Перекладачі: realizm

Розділ 146: Приховані таланти

Темний вовк, наче стріла з луку, побіг у бік Ло Суна.

« Чорт забирай! Я не хотів витрачати на тебе багато сил, ну що ж тоді доведеться використовувати магію середнього рівня" - сказав Ло Сон.

Заклін Ло Суна не міг контролювати напор дикого звіра і чоловік відстрибнув у інше місце.

Він був розпорошений, тому приземлився і мало не впав.

Його зір теж переповнилась лютістю, і вони почали швидко з’єднуватись.

***

Елементи зоряної системи почали з'являтися під ногами мага, в його очах були помітні ненависть і презирство до монстра звичайного рівня. Найслабший - звичайний, він же "слуга", ті, що вище - "ватажки зграї". Може бути, що є й інші)

« Чи я змагався зі собою? Ну я тебе провчу! Я переможу перше, покликане тобою тварина в прах!»

***

"Що, магія середнього рівня?" - вигукнула жінка-ексменатор, піднявшись зі стільця.

Спочатку цей бій був лише перевіркою сили чаклунів.

Однак коли Ло Сун побачив, що вже створив систему зір, то отримав інші вирази обличчя.

Лі думав, що чоловік не буде розкривати своєї справжньої сили під час вступу до Мінчжу, але помітивши, ніби Ло Суна вже не зупинитиме, він спокійно дивився на все.

« Це ж елемент льоду! Елемент льоду середнього рівня!»

Білосніжного кольору енергія з’явилася під ногами Ло Суна, а повітря навколо стало набагато холоднішим. Важко було встояти проти такого холоду, який проник навіть через одяг.

Лід почав поширюватися на всі чотири сторони від чоловіка, заморожуючи землю.

"Ляжна темниця!"

Як тільки чоловік викрикнув назву заклинання, лід почав тріскатися.

Потім, з тріщина зі дивним скрегітом почала виходити магічна енергія крижаної стихії, що утворює ланцюг. Як тільки Ло Сун вказав на звіра, ці крижані ланцюги кинулися в бік темного вовка.

Вони відразу ж зв’язали тіло тварини!

« Вважай тобі не пощастило, що зіткнувся зі мною Ло Суном! Якщо твій призовний звірок виживе після цього заклинання, то він дуже успішний!» - сказав чоловік, не відчуваючи жалю. Зазвичай ті, хто хоробро бився з ним, не закінчували його!

« Припини! Зупинись!» - викрикнув екзаменатор по прізвища Лі.

« У битві ніхто нікого не щадить, тому я буду навчати цього хлопця. Знатиме!

Екзаменатор Лі схопився з свого місця. Ло Сан думав, що той намагається зупинити його, але на превелике здивування Лі пішов до Мо Фаню.

"Абітурієнт Мо Фань, заспокойтеся, немає потреби просмажитися!" - Споконо сказав директор Сяо.

Ло Сан остолбенл. "Що це ще за фігня? Вони його заспокоїли?" - подумав він.

Метою заклинань Ло Суна був темний вовк.

Коли Ло Сун повернувся подивитися на Мо Фаня, то прийшов у жах!

Фіолетовий колір...

Прекрасна, блискуча фіолетова зоряна система з’явилася під нігмаї Мо Фаня. Багато блискавиць оточували його тіло!

Його руки були звернені до неба.

Ло Сан підняв голову і помітив грозові хмари, які затягли небо! Коли вони взагалі з'явилися? У небі виднілися блискавки, які тільки й чекали моменту, щоб напасти!

Потім Сун раптово покрилася холодним! Жах сповнював його!

"Боже мій! Це ж ... заклинання блискавки середнього рівня... "Удар грому і блискавиці!"

Ло Сан був ні скільки не готовий до такого повороту подій. Він розумів, що будь-яку секунду блискавка може вдарити з неба і перетворити його в м'ясний соус!

« Cвинy, тільки спробуй зворушити мого вовка, і я вб'ю тебе», - холодно сказав Мо Фань.

"Твою ж матір, хотів же не показувати свою силу, як і рекомендувала Тан Юе! Ще не вступив до університету, а вже провалив це завдання. Сила магії льоду середнього рівня надзвичайно велика. Навіщо було її приховувати?", - думав хлопчик.

Мо Фань не міг і припустити, що знайдеться хтось інший, хто зробить те ж саме: закриє свою справжню силу.

Ситуація на полігоні була дуже напруженою.

Решта іспитів, які оцінювали за всім, встали зі стільців.

Картина була дуже незвичайна.

Абітурієнти, які заявляли, що вони — маги початкового рівня, були готові використовувати заклинання середнього рівня і ще й не заявлених віршів!

Летюча Лі мало не зомліло. Він закінчив знати, якою силою насправді володів Ло Сун, але ніколи б не здогадався, що такий неприємний хлопчик з елементом заклику теж маг середнього рівня, який хотів це приховати.

У нього від напруження почервоніло обличчя.

Як же Ло Сун може бути силам з магом середнього рівня, що має елемент блискавки?

Побачивши, що товстий догадався, Мо Фань зупинився, щоб пошкодити вовкулаку. Він не хотів опускатися до рівня Ло Суна.

Небо почало поступово здобувати свій попередній вигляд. Тучі почали розсіюватися.

- Сказав Мо Фань звіриною, поманивши до себе рукою.

Тваринне відразу підбігло до хлопця і тепер з повагою дивилося на нього.

Для будь - якої тварини сильний господар — це причина гордитися.

***

« Добре, це лише маленький тест. Немає ніякої необхідності так розгрітися. Абітурієнт Мо Фань, хоча ми не знали про те, що ти - власник елемента блискавки середнього рівня, ми поважаємо твій вибір і приймаємо тебе в Мінчжу університет, але як студента з елементом заклику "." - спокійно сказав директор Сяо.

"Тот товстень ще молодий, не варто реагувати на нього таким чином. В Університеті Мінчжу повно талановитих людей, рано чи пізно про все б дізналися", - подумав Мо Фань.

Ло Сан вийшов з полігону похмуріше за хмари. На його обличчі вже не було зарозумілості.

« Ти, як і явний хлопчик, пішов на факультет елемента льоду. Я думаю, що від початку навчання я маю можливість вивчати найважливіші уроки для цієї магії - добре діло".

« Я...», - з гнівом сказав Ло Сан.

Він думав, що вступ до Мінчжу буде для нього плювовим завданням, а виявилося, він ледве-лежи зробив!

Перекладачі: realizm

Глава 147: Починало навчання. Частина 1

***

Цзян Юнь Мін був задоволений Мо Фанем. Він спочатку турбувався, що Мо Фань першим елементом викликав заклик. Зазвичай для розвитку цього елементу потрібно багато коштів, а віддача не завжди видно відразу. Факультет елемента заклику не завжди може забезпечити всіх своїх учнів необхідними ресурсами.

А якщо учень - маг середнього рівня, тоді це інша розмова.

Учень зможе використати другий елемент, щоб отримати гроші і покращити це два елементи відразу.

« Ти з міста Бо? » — запитав директор Сіо, повільно окуляри.

Насправді він знав відповідь на це запитання. Він заздалегідь вивчив архіви.

Місто Бо сталося катастрофою, тому вони мали невеликі переваги в вступі до університету. Сьогодні в Мінчжу вступив студент з Боу. Хоча його здібності не були винятковими, він все одно взяв їх.

Мо Фань кивнув головою на знак згоди.

« Добре, ти нічим не відрізняєшся від будь-якого іншого студента, а це чудово» - сказав директор.

Мо Фань знизав плечима і запитав: « Тепер я можу проживати в університеті?

"Можеш"

Син Ся вже поступила до школи « Чженцзян », і Мо Цзіа Сін постійно працював, тому хлопчику не було сенсу залишатися вдома. Саме тому він вирішив, що можна переселитися наперед.

Не гаючи ні хвилини, Мо Фань пішов реєструватися на перебування в університеті.

Як тільки Мо Фань пішов, декан Цзян Юн Мін подивився на директора Сіо Бін Сеня.

« Це дуже цікавий хлопчик, заробіть собі на життя." - сказав директор.

Декан факультету заклика не зовсім зрозумів, що він мав на увазі, але питати було пізно: директор вже йшов з полігоном, склавши руки за спиною.

"Діроректор дуже здібний маг, може роздивитися в хлопчику щось ще, що він приховує" - сказала жінка-ексменатор.

« Чи щось ще приховає? Не, я сильно сумніваюся. Думаю, що у директора просто дуже добре серце. Хлопчик пережив таку катастрофу." - сказав лисий екзаменатор.

***

***

Як і в інших місцях, початок навчання почався першого вересня.

Мо Фань до цього часу вже два місяці жив у гуртожитку, дещо дізнався про університет.

У Мінчжу університету було два кампуси. Перший був призначений для тих, хто тільки що зробив і для людей, які не досяг магії середнього рівня. Другий же був виключно для магів середнього рівня.

Кампус для магів середнього рівня був дуже неспокійний. Найкращі чарівники у всій країні розпитували між собою відносини саме тут.

У кампусі для новонавернених було спокійніше.

***

Одного ранку Мо Фань, як зазвичай чистив зуби і побачив, що прийшов гарний хлопець.

У нього трохи вросло волосся, обличчя було як у якогось короля, одягненого в білосніжну спортивний одяг. Мо Фань відразу ж подумав: Цей хлопець такий же гарний як і я!

«Ого! А я думав, що перший приїхав до гуртожитку. Дозвольте мені представитися. Мене звати Чжао Мань Янь. Спеціалізуюся на елементі світла", - лагідно посміхаючись, сказав хлопчик.

« Мене звати Мо Фань», - ледве виговорив хлопчик з пиною в роті.

« Ти краще дочистиш зуби, а я поки що розкладу речі. Ох, ну і брудно ж тут!" - сказав Чжао Мань Янь і поклав свої речі на ліжко біля ліжка Мо Фаня.

Спати було ближче до вікна, з якого відкривалася дивовижна панорама... і на гуртожитку дівчат.

Мо Фань, як закінчив ранкові процедури, відразу ж вирішив побалакати з хлопчиком.

« Ти ж володієш елементом призову? Вірно сказала та дівчина, у нас тут змішані гуртожитку» - казкао Чжао Мінь Янь.

В одному домі живе по шість чоловік, і університет зазвичай намагається оселити студентів разом. Однак не всі учні можуть розділитися на шість, і саме тому з’являються змішані суспільства.

« Мій брат Фань, я запросив одну дівчину на обід, тому мені треба йти» - сказав Чжао Мань Ян.

***

Не минуло багато часу від того моменту, коли хлопчик з елементом світла пішов, прийшли ще двоє людей.

Було незрозуміло, вони такі окультні або ж злякалися Мо Фаня, але вітатися з ним не стали. Мовча зайняли свої ліжка і почали розбирати речі.

Після обіду прийшов ще один хлопчик. Його вогняне-рижке волосся відразу ж видавали його елемент. Він оглянув усе так, ніби володів цим гуртожитком.

— А це чиє ліжко? — запитав рудоволосий.

« Моя» - відповів Мо Фань, виходячи з балкона.

- "Який у тебе елемент?", - запитав той.

« Прикликання»

"А...а" - рудоволосий зовсім не очікував, що у Мо Фаня такий рідкісний елемент.

Ті двоє, які не сказавши ні слова прийшли сюди, теж подивилися на Мо Фаня.

« А це ліжко власника якого елемента? » — запитав рудий, вказуючи на ліжко Чжао Міна.

« Элемента світла», - відповів Мо Фань.

« Тепер уже ні. Вона належить власнику елемента вогню. Мене звуть Юнь Чженн", - сказав рудий, пересуваючи речі Чоу Міна на інше ліжко і викладаючи свої.

"А цей Юнь Чжен дуже зарозумілий, пересунути речі іншої людини", - подумав герой.

Мо Фань побачив, як рудого вітали інші хлопці. Вже вечором, і хлопчик хотів піти пообідати.

Після вечері на телефон Мо Фаня прийшло повідомлення, в якому говорилося, що всім треба прибути до класу на зібрання.

Коли хлопчик йшов до вказаного в повідомленні кабінету, то уявляв собі, що там буде лише одна прекрасна студентка.

Як же він здивувався, коли увійшов у клас і там нікого не було!

Мо Фаню нічого не залишалося, як чекати.

З бігом часу все йшло і тривало, аж ось залишилася лише хвилина до початку збору, а хлопчик ще був один у класі! Він уже почав хвилюватися, що прийшов не в той кабінет.

Як тільки Мо Фань вирішив піти перевірити інші кабінети, в клас увійшов вже знайомий йому декан факультету заклика Цзян Юні Мін.

Тільки він захотів поговорити з Мо Фанем, як у клас увійшли шестеро молодих людей.

Було очевидно, що це були власники такого ж елемента, як у Мо Фаня.

« Добре, все в збиранні» - сказав Цзян Юнь Мін, озираючись на всіх студентів.

"Чорт!", - подумав Мо Фань і мало не впав з стільця.

"Всі в зборі?"

"Нас що, всього сім чоловік?"

"Ну і кіно!"

Перекладачі: realizm

Розділ 148: Початок навчання

***

« Елемент заклику дуже відрізняється від усіх інших, тому уроки для магів з цим елементом будуть проходити у спеціальному форматі. У вас буде кілька уроків на тиждень, в інші часи ви повинні самі тренуватися покличуть звірів. Ходити на лекції інших елементів не заперечується» - дуже прямо пояснив декан Юнь Мін.

Мо Фань хотів щось запитати, але потім просто кивнув на знак згоди.

Те, що він і хотів! Тепер хлопчик зможе не тільки розвивати свій елемент призову, але й всі інші. Як магу з чотирма елементами, Мо Фаню дуже подобалася така можливість.

« ДЛЯ новоприбулих магів цього елемента в університеті також існує одна програма. Два найкращих чаклуни отримають пляшку з обробленою кров'ю монстра." - продовжував Цзян Юнь Мін.

Як тільки декан сказав про пляшку з кров’ю, всі шестеро хлопчиків прийшли в захопленні.

Очі в них прямо засяяли.

"А для чого потрібна пляшка з кров'ю монстра?" - тихо запитав Мо Фань сидить поруч, милого на вигляд, хлопчика.

« Ти що, справді не знаєш?» - недовірливо запитав хлопчик.

У нього був такий вираз обличчя, ніби він питав: Брате, ти випадково елемент не переплутав?

« Оброблена кров монстра допоможе твоєму звірині стати сильнішою. Крім того, ви можете використовувати її набагато швидше і успішну їжу. Є навіть невелика ймовірність того, що тварина відразу перейде на наступний рівень сили." - пояснив Цзян Юнь Мін.

Мо Фань кивав головою, щоб дати показати, що він зрозумів.

« Учителю Цзян, розкажіть мені про змагання? Давайте просто запустимо наших монстрів битися між собою, переможцю віддамо пляшку з кров'ю, як вам така ідея?" - запитав хлопчик із блискучим волоссям, який сидів у центрі класу.

« Хай Фу, ми не можемо зробити так, як ти сказав. Що це за змагання? Ви в найближчий час дізнаєтеся. Це може зробити вас гордістю всього університету, а може перетворити на об'єкт для насмішок." - загадково сказав викладач, не пояснюючи, в чому полягає сама суть події.

Мо Фаню також було цікаво, що з себе представляла програма для тільки учасників студентів заклику.

Мо Фань був задоволений силою свого темного вовка, але це ні в якому разі не означало, що він не збирається боротися за кров монстра.

Він для цього і вступив до університету, щоб отримати різні ресурси.

Більшість магів отримують хоч якісь артефакти або речі, щоб пришвидшити чи поліпшити тренування. Якщо такий як він, незаможний студент, то у нього навіть не буде шансів порівнятися з іншими.

***

І досі думаючи про загадкову програму для тільки тих студентів, які пішли на курси, Мо Фань повертався у змішане гуртожитку.

Поки він думав про це заході, Чоджо Мань Янь подивився на нього і сказав: Мо Фан, я чув, що у вас, в чарівників з елементом заклику велика проблема.

— Що ще за проблема? — запитав Мо Фань, очевидно не розуміючи цього.

« Я почув від дівчини...програму для тільки тих, хто пішов на поступки» - сказав Чжао Мань Янь.

« Я про це думаю, але нам нічого не розповіли. Що ти знаєш?" - запитав Мо Фань з блиском в очах. Він і подумати не міг, що хлопчик може про це щось знати.

« Студенти старших курсів планують змагання з участю монстра. Всі вчителі та учні зберуться подивитися на це. Вас помістять у залізну клітку, де буде один монстр. Студентів заганяють у клітку, і потрібно буде боротися з звіриною. Продемонструючи свою силу, - сказав Чжао Мань Янь, підстригаючи нігті на руці.

« Сражатися з монстром?», очі Мо Фаня засвітилися.

"Не пройшло ще і тижня, а вже говорять про те, що можна буде боротися з монстром один на один. Та ще й перед усіма вчителями і учнями. Як хвилюючо!", - подумав герой.

"А що це буде за тварина?" - відразу запитав Мо Фань.

"Емм... не зовсім тварина, точніше буде сказати, призовної звір" - відповів Чжао Мін Янь, поправляючи волосся.

Мо Фань відкрив рот і сказав дуже красномовне «Оо».

Усі в гуртожитку по різному відреагували на таку новину.

"Чорт візьми, університет нас що, особливо любов" - виручився Мо Фань.

"Ха-ха-х, так я вам магам з таким рідкісним елементом, сильно заздрю. Мати можливість показати себе в всій красі перед вчителями і учнями ....", - сказав Чжао Мінь посміхаючись.

Однак Мо Фаню було не до веселощів.

Тепер було зрозуміло, що мав на увазі декан.

В університеті проводитиметься своєрідна перевірка можливостей всіх нових студентів. А як бойових мішеней будуть використовуватися їх покликані звіри.

Коли Мо Фань записував на участь, то був дуже радий, що з'явиться можливість боротися проти монстрів. Але він не міг уявити собі, що буде воювати з призначеними звірами.

Це вже не збудило, навпаки, здавалося божевільним.

Чим більше він думав про це, тим нудотою йому ставало.

Оскільки більшість тих, хто пішов сюди, були видатними чарівниками, то боротьба з призначеним звіром не було таким важким випробуванням. Вони не могли нічого сказати про покликаних тварин, але не витримали б кількох раундів проти новачків.

Тепер пляшка крові монстра здавалася не такою вже гарною, манячою нагородою.

« Гаразд, тобі доведеться покладатися тільки на себе, а мені треба спати." - сказав Чжао Мань Янь, поплескав Мо Фаня по плечу і недосто посміхнувшись.

Мо Фань заліз у своє ліжко і намагався прогнати сумні думки. Раптом до нього дещо дійшло! Лягати! Чжао Мін Янь ліг спати на своє початкове ліжко! Що ж сталося з рудим ...

"Слухай, а де цей, як його ...на рудий той?" - запитав Мо Фань.

« Він повинен був дати заяву на зміну гурту життя», байдуже сказав Чжао Мінь Янь.

Мо Фань подивився на інших сусідів по кімнаті і помітив, що у них усіх був дивний вираз обличчя. Вони всім своїм виглядом показували, що не хочуть обговорювати цю тему.

По обличчю людей довкола Мо Фань було відомо, що Чжао Мін Янь тісно пов’язана з зникненням рудого. Хто б міг подумати? На вигляд звичайний такий.

Мо Фань вирішив почекати з запитаннями на цю тему зараз, а то хто знає...

Хлопець вирішив відволіктися від цієї теми і подумав про новий клас.

"Остальні шестеро, вони так хотіли отримати ту нагороду. Цікаво, за яким принципом виберуть двох кращих з нас? Жалко свого вовчинка", - це були останні думки Мо Фаня, потім він заснув.

Перекладачі: realizm

Глава 149: Війній вовк

Ніч була дуже тихою. Мо Фань за звичаєм культивував на даху навчального корпусу.

Вкрай незвичним є те, що Маґ годує своєю енергією призовного звіра. Чим більше енергії монстра поглинає, тим сильніше стає.

Енергія Мо Фаня відновлювалася дуже швидко. Таліман на шиї не тільки збільшував рівень тренувань, але й прискорив ріст сил.

Хлопчик досяг третього рівня початкової магії, а це означало, що його енергія вже трохи посилила звіра.

Протягом двох місяців Мо Фань годував темного вовка своєю енергією, але не міг побачити серйозних змін у його силі.

Раптом, коли хлопчик культивував, він почув жалібний виття свого вовка.

Цей вій, ніби кличе когось?

« Ти що, бився? » — здивовано запитав Мо Фань у вуха.

Закличені звірі не можуть довго перебувати в нашому світі, через деякий час вони зобов'язані повертатися у свій світ. А там вже, вони живуть звичайним життям.

Насправді, тварини багато б'ються, часто коли Мо Фань викликав свого темного вовка, то він мав нові шрами на своєму тілі.

Для хлопчика це було чимось на зразок наукового відкриття.

Раніше Мо Фань думав, що тварини просто чекають, коли їх прикличуть до бою показати всю свою силу.

Насправді ж, між диким звіром і промовцем є щось на зразок умовляння: монстр допомагає магу, коли той кличе його, а чаклун в свою чергу годує тварину своєю енергією, роблячи сильніше.

Поки Мо Фань ці два місяці активно культивував, темний вовк встиг підростати не менше десяти разів. І після відновлення сил тварин він шукав іншого суперника.

Мо Фань боявся, що одного дня його вовк може загинути, і тоді доведеться починати все з самого початку: шукати в іншому світі нову тварину, годувати її своєю енергією. Скільки ж сил і часу це піде на користь!

Поки тварина перебуває у своєму світі, господар майже не може допомогти тварині. Можна лише давати йому енергію, яка не тільки потихеньку вситиме його, але й підвищить регенерацію.

Хлопець не знав, скільки часу пройшло від початку битви, але раптом все раптово закінчилося.

У духовному світі Мо Фань помітив, що його друк з монстром був тьмяним. Це могло означати тільки одне: вовк вижив, але ослаб і сильно поранений.

« Чорт! Ти там не здумай вмирати!

"Ще не зустрічав такого драчового вовка! Ні, щоб сидіти в якому-небудь безпечному місці і чекати, поки господар зробить тебе сильнішим!"

Хлопчик не барився і негайно послав більше магічної енергії на допомогу звірині через печатку. Він боявся, що вовк помре, якщо не зробить цього.

Як тільки Мо Фаня майже закінчилася вся магічна енергія, він відчув, що дихання звіра стабілізувалося і вовк більше не знепритомнів.

Тільки після цього хлопчик перестав хвилюватися.

« Давай я тебе прикличу, сходимо до університетської амбулаторії, там тобі зможуть підлікувати рани», - передав Мо Фань своєму вовку через печатку.

Мо Фань був упевнений, що рани його звіра були серйозні. Такі рани ліпше лікувати відразу, ніж чекати на смертельну небезпеку.

Хлопчик швидко з'єднав сім зірок, щоб відкрити портал, але відразу відчув, що вовк був проти.

"Дружок-волчок! Якщо ти сам зализатимеш рани, тобі доведеться витратити багато часу! До того ж, якщо ти зустрінеш якогось небезпечного монстра, то ти взагалі ризикуєш померти!"

Не минуло й півгодини, як темний вовк передав Мо Фаню, що він сховався в безпечному місці і його там ніхто не знайде.

Хлопчику було й смішно і сумно.

"Як же мені вдалося знайти такого гордого звіра? Чорт забирай, він такий упертий! Хоче відсидітися, почекати поки у нього загояться рани!"

Цілу ніч Мо Фань переживав за вовка. Тільки під ранок він відчув, що той почуває себе трохи краще.

Хлопчик уже повністю віддав свою силу і хвилювався за життя вовка. А тварина вже заснула. Мо Фаня була занепокоєна тим, що тварина може зовсім не прокинутися.

"Жив, ось і славно" - сказав герой вголос від хвилювання.

"Якщо так і далі піде, то я не зможу отримати пляшку з кров'ю монстра. Мій вовк просто не зможе битися", подумав Мо Фань.

Рани звірини були серйозні, потрібно трохи часу, щоб вони зажили.

"Схоже, що тільки я зможу взяти участь у змаганні", - подумав Мо Фань.

***

***

Настав день змагання для всього університетського кампусу для новачків.

Ті студенти, які вже не перший рік навчалися, з нетерпінням чекали цієї події і спостерігали за тим, як першокурсники потрапляють у складні ситуації. Багато новоприбулих з нетерпінням чекали цієї події, щоб показати свою реальну силу викладачам та студентам.

Можливо, більшість студентів були кращими у своєму місті чи школі, але тут було дуже легко відчути себе звичайним магом, оскільки в університеті Мінчжу збиралися найкращі з найкращих талановитих.

« Чи ви вже чули про звірини тих сімох новачків, які мають елемент заклику?», - група з чотирьох осіб обговорювала майбутню подію.

« Коли-небудь чули. Звір хлопчика на ім’я Хай Да Фу — білопанцирна комаха, яка не поступається силі дорослої тварини. Звір Чжена Біна Сяо може використовувати магію землі, добре обороняється. Ще хтось має тварину, яка живиться кістками... (Сміх) - сказав хлопчик, який був дуже кмітливим.

« Питається кістками? Так з цим неможливо впоратися!», - сказав чоловік із тієї групи.

« Не намагайся так зробити. Решта тварин не повинні завдавати великих неприємностей." - сказав хлопчик, який був лідером цієї групи.

« Є ще один студент на ім’я Мо Фань, про дику звірину якого я нічого не чув. Краще б у нього був якийсь інший звір, а то нудно буде» - сказав сонний хлопчина.

"Це не важливо, ми б'ємося з їхніми звірами і отримаємо нагороду від університету."

« У чому сенс вивчати звірів цих слабаків?»

« Я також отримаю нагороду, Лі Цзюнь Вей, завою серце Цін Сіо М’ян. Той маг з елементом блискавки у мене ще отримає! Я відчув себе в захваті! "

«Ли Цзюнь Вей, тобі подобаються слухняні, милі дівчата, а мені ні. Мені подобається Му Ну Цзяо.

« Мой Цзяо! Та їй ніхто не подобається! Хоча в неї з самого початку навчання безліч хлопців закохалося!»

« Саме так! Вона ж богиня!"

Перекладачі: realizm

Глава 150: Вищі чари

***

Сьогодні студенти найбільше обговорювали змагання, яке починалося після полудня. Останніми роками це змагання стало найпопулярнішим у кампусі для першокурсників.

В університеті висів плакат з найкращими чарівниками із елементом заклику за минулий рік. Усі вони були вродливі.

Мо Фань з самого ранку приготував парадний одяг, в якому він виглядав привабливішим.

Магам з закликом діставалась найважливіша роль у наступному заході, саме тому треба було виглядати відповідним чином.

Оскільки вовк все ще спав, то Мо Фань не сподівався успіху.

« Моо Фань, друже, скажи нам по секрету, хто твій призовний звір? Ми ж переживаємо, впораємося чи ні, - сказав Чжен Пін Ґу, один з сусідів по гуртожитку.

« Ну, мені нічого приховувати. Темний вовк", - відповів Мо Фань.

Збираючи свої речі Чжао Мань Ян повернувся і подивився на Мо Фаня.

« Темний вовк? Маги закликають першого рівня цей звір найулюбленіший! Він буде більше, ніж багато дорослих монстрів".

« Так це темний вовк? Ну що ж, всім нашим гуртом не впоратися з цією звіриною!», - через сміх сказав Чжен Пін Гу.

"Ха-ха-хо, не треба думати, що у всіх такі ж сили, як і в тебе" - зауважив Су Лун, який щойно увійшов.

У гуртожитку зараз було п'ятеро чоловік.

Чжен Пін Ґу був безсердечним і гордим хлопцем, але йому не слід було посміятися з інших.

Але тепер його перелякав щойно західний Лун.

Решта двох Мо Фань зовсім не знав. Ті двоє з самого першого дня жили своїм життям і ніяк не контактували з кимось. З ними спілкувався тільки Чжен Пін Ґу, а інші просто прикидалися, що їх не існує.

Мо Фаню не залишалося нічого іншого, як тільки чекати на жорстоке змагання.

***

Як тільки хлопці почали підходити до місця проведення змагань, Мо Фань пішов іншою дорогою.

Магі заклик був найважливішим у цьому зібранні, тому вони мали завершити свої приготування в спеціальному місці.

Місце проведення змагань виявилося величезним полем для магічних дуелей.

Розмір поля значно перевищував розмір футбольного поля.

Тут часто проводяться урочисті поєдинки. Сьогодні ж ця залізниця перетворилася на клітковину.

Довкола стадіону було багато місць. На стадіоні без проблем могло вміститися десять тисяч осіб.

Після обіду на стадіон вибудували величезну кількість людей, підкреслюючи цим атмосферу перемоги.

До третьої години стадіон був майже повний студентами. Таке скупчення гарних дівчат ви зможете побачити тільки тут, ну або в борделі.

« Чорт забирай, скільки людей! Як хвилюючо!» - сказав Ян І.

Довкола було так багато людей, всі здавалися незнайомими. Хто завгодно в такий момент буде хвилюватися. Було б зовсім не дивно, якби хтось забув свій елемент від переживань.

« Що такого вражаючого? Я люблю подібні заходи. Сьогодні всі навколо нас говорять про наших призовних тварин. А дехто взагалі стверджує, що зможе без проблем знищити наших звірів. Мій білослотий скорпіон розлютить таких!», - сказав Хай Да Фу збуджено.

Чжен Бін Сяо стояв поруч з ним і був абсолютно спокійний.

Ніхто з присутніх магів із елементом заклику не відреагував на слова Хай Да Фу, але за поглядами хлопців можна було зрозуміти, що вони дуже чекали цього змагання.

В університеті Мінчжу були кращі з кращих. Про що ще може мріяти студент першокурсник?

Хто ж не хоче бути зіркою університету?

"Перед тим, як ми почнемо, я маю вам що розповісти" - почав директор Сіо церемонію відкриття змагань звертаючись до десятків тисяч студентів.

« Якщо ви прийшли сюди, щоб отримати визнання і повагу, якщо хочете жити розкішним та безтурботним життям, то мені доведеться вас засмутити. Ви прийшли не в те місце. Звідси виходять люди, які можуть змінити світ і захищати простих людей. Якщо серед вас є ті, про кого я щойно говорив, то університет може відразу видати вам диплом і рекомендаційний лист, ви можете йти звідси і жити життям, яке мрієте. Не марнуймо коштів в університеті, відставте їх іншим. Ми найбільше хочемо навчати і допомагати тим, чиє серце бажає вищої магії!»

Оскільки Мо Фань був за лаштунками, директор стояв недалеко.

Хлопець дуже обережно спостерігав за реакцією людей на промову директора.

Це була дуже зухвала промова Мо Фаню. Він говорив подібні слова людям, які швидше за все прийшли сюди в пошуках багатства, слави, різних ресурсів. Він дійсно думав, що хоч хтось з тих хто зміг сюди піти прийшли для того, щоб просто забрати диплом і рекомендаційний лист?

Для того, щоб досягти будь-чого з перерахуваного, потрібно спочатку навчитися вищої магії!

https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku