(Великий розділ вийшов, майже 27к знаків)
БУМ!
БАМ БЕМ!
ТРА-ТА-ТАТИ!
Гурхіт пострілів і вибухів заповнив округу. Нічне небо заволокло хмарами пилу. Світло місяця не могло пробитися. Однак усе це було видно неозброєним оком. Багато спалахів магічних печаток і заклинань висвітлювали площу колишнього концертного залу, на даний момент відновленого в справжнє поле бою.
Посеред цього нереального пейзажу самотньо стояв юнак років 17, який не міг поворухнутися. Усе, на що він був здатний зараз, тільки порожнім поглядом утупитися в небо. Здавалося, його душа покинула тіло. Тільки зіниці міцно фіксувалися на одній з фігур вдалині. На маленькій дівчинці, що ширяє в небі. Її білосніжна сукня раз за разом висвітлювалась золотими спалахами, а в руках була автоматична гвинтівка. Нові спалахи світла попрямували в бік двох фігур перед нею.
Юнак так і продовжував тупо стояти на місці. Незліченні думки проносилися в голові, але ніхто не міг сказати, що він зараз думає...
***
Коли народилася сестра, Іссей був щасливий. Він щиро радів, що їхня сім’я стала більшою. Це означало більше любові і щастя. Тоді йому було лише п’ять років і він багато чого не розумів. Але тоді батько сказав йому слова, які він запам'ятав на все життя:
« Будь дбайливим і відповідальним братом! Ти маєш бути таким, як батьки, дисциплінувати і виховувати її! Це дуже важливо!»
Ці слова він вигравав в душі, хоча ще не розумів, що вони дійсно означали, але відчував, ніби це було дуже важливо. І він вирішив, що́ б не сталося — піде далі.
Час минув. Вони з сестрою поступово стали дорослішати і зрештою почали розуміти ці слова. Дотримуючись їх, він намагався як міг. Він вирішив, що стане кращим братом! Його сестра завжди зможе на нього покластися. Коли їй потрібна допомога, він буде першим, хто простягне її руку. Вона нічого не потребує. Адже він ... Старший брат!
От тільки, все чомусь пішло не так, як він очікував, адже його сестра виявилася ... Гобовим. За що б вона не гралася, завжди досягала успіху. Вона завжди і в усьому показувала найкращі результати. Завжди і в усьому була першою. Вона була настільки яскравою зіркою, що здавалося затьмарювала саме небо своїм сяйвом. Зіркою, якою можна лише милуватись здалека. Такий манящий, але такий далекий. Але якщо ти спробуєш наблизитися до неї, то лише... Ти згориш в її сяйві!
Йому слід було радіти. Її успіхи, адже вони є сім’єю. Так він себе переконував, але почуття болю всередині не давало йому спокою. З кожним успіхом сестри воно посилилося і це не подобалось йому. Він знав, що це неправильно і намагався придушити його ще більше. Він намагався вийти на один рівень з сестрою. Батьки, знайомі, друзі, вчителі - всі, як один казали: «Бережи приклад зі своєї сестри!». Він намагався дотримуватися їхніх слів, але це почуття не припинило рости. В результаті, скільки б він не намагався ... навіть підошви її черевиків! Тому що сестра була... Гимом!
Він хотів бути старшим братом, на якого можна покластися. Старший брат, який завжди зможе простягнути руку допомоги. Але в результаті... що це було аж смішно! Як можна комусь допомогти, якщо ця людина абсолютно не потребує твоєї допомоги? Як комусь допомогти, якщо ця людина краща за тебе в усьому? Як комусь допомогти, якщо у тебе немає кваліфікації навіть стояти поруч з цією людиною?
Верно - ніяк. І одного разу... Він упав. Він знав, що це неправильно і не мав цього робити. Але нічого не міг вдіяти з неприємним відчуттям, що день за днем чекає.
На вихідних батьки відпочивали на гарячих джерелах, і вони залишилися з сестрою вдвох. Його залишили за головного, і саме тоді-то він і здійснив свою маленьку помсту. Він хотів знати, як відреагує його ідеальна сестра. Тому він потер жорсткий диск на її компі. Звичайно, навіть помста не може бути такою легкою справою, але й заходити надто далеко не хотів. Все, чого хотів - побачити її реакцію. Однак... Її не було. Абсолютно. Того вечора сестра поводилася як звичайно, ніби нічого не сталося. Він був розчарований. Тим більше, він знав, що сестра точно була в курсі подій, але ніякої реакції від неї не сталося. У голові почали зароджуватися думки, що може цього недостатньо? Неприємне почуття у грудях посилилося ще більше. У той момент, він думав над тим, щоб ще такого провернути, і нарешті вивести її з рівноваги. Але цього не призначено було збутися. Вона ж таки відреагувала. Ось тільки зовсім не так, як він очікував...
Під час вечері йому раптом стало погано: тіло було млявим, а малюнок розмивався і очі злипалися. Після цього з’ясувалося, що це не звичайна хвороба. І тоді прийшло усвідомлення, яку помилку він зробив, але було пізно шкодувати... Його чекали найзабутніші вихідні в житті.
Він прокинувся прив'язаним до спини ліжка в одних трусах і не міг поворухнути пальцем. Все, що міг - тільки злегка повертати головою. І як тільки прокинувся, перше що побачив - сестра. Вона, як завжди, блищала своєю ангельською усмішкою, а її небесно-блакитні очі погрожували затьмарити світло місяця своїм сяйвом. Це був дуже добре знайомий йому образ — образ « ідеальної істоти». Ось тільки її усмішка чомусь на цей раз викликала не захоплення, а ... Різкі тремтіння, що прориваються до кісток. Головою він не міг зрозуміти, в чому річ, але тіло вже інстинктивно відреагувало. І тільки пізніше він зрозумів, чому...
У ті вихідні його світогляд вивернувся на знанку. У ту мить вся його реальність розлетілась як осколки скла! Тоді його очима і відкрилася правда. Адже сестра виявилася не "Ідеалом" чи « Ангелемом".
...Дьяволом!
Відтоді їхні стосунки перевертаються з ніг на голову, і вони вже не могли повернутися назад. Адже він заглянув у справжню "бездню". Туди, куди не можна було дивитися ні в якому разі. Не без причини кажуть, що якщо ви дивитесь у безодню, то тільки дивиться на вас. Правду деяких речей краще не знати. Наступного тижня він ходив зі скляними очима. У ту мить здавалося, що з нього висмоктували життя. Саме тоді він дійсно пізнав справжню « Ад». Те, що колись здавалося нестерпним, ті почуття, які мучили його протягом усього часу, та заздрість і образи, котрі він відчував... Які ж вони дріб’язкові! Все це було просто смішно, порівняно з тим, що він пережив протягом « курсу дисциплінарної профілактики», як висловилася сестра. Досі, як він згадував... Його несвідомо проминуло холод потім. Справді, Диявола не можна дражнити, бо цей диявол може звернути на вас увагу... бр-р... Не знаю, що може статися! Тоді він засвоїв один урок раз і назавжди — сестрі ні в якому разі не можна переходити дорогу!
Але він вперше зрозумів, що навіть сестра не була « ідеальною ». І якщо чесно, то стало набагато легше. У цей момент заздрість і образа зникли. Усе, про що він переживав до цього моменту, виглядало таким дрібним і незначним. Тому він... Просто забив. Ну геній сестра, ну і що з того? У той момент йому знову згадалися слова батька і у них було продовження:
« Я сподіваюся, що ти виростеш у відповідального чоловіка і потішиш своїх батьків внуками якомога раніше! »
Тепер він вирішив стати відповідальним сином! Ще з самого дитинства, відколи він слухав захопливі історії « Дядьки» який час від часу з'являвся у парку про "Сисько-пригоди" - його завжди цікавила ця тема! Але за те, що він піклувався сестрою, йому довелося придушувати ці почуття. Але з того часу, як йому відкрилася правда про сестру, він ніби звільнився і зрозумів, в чому його справжнє призначення! І тоді у нього з'явилася нова мета...
... Зібрати власний гарем!
Сестра переслідує свої цілі, чітко йдучи до них крок за кроком. Чому його повинні цікавити її цілі? Хіба це не безглуздо? Кожен повинен йти власним шляхом. И н-нет... це не тому, що він боявся залізти в її справи! Тож він вирішив здійснити свою мрію. І першим кроком на цьому шляху стало ...
...поступ у академії Куо, де було повно усіх курчат! Коли він вперше ступив у ці ворота Рая, то зрозумів... він на вірному шляху! Його навіть не турбувало, що сестра також уступила в цю академію, хоча їй на той момент було всього... 10 лет. Це був перший поворотний момент у його житті.
Коли він прийняв це рішення, то з усіх сил зосередився на своїй меті. Однак... все чомусь знову пішло не так, як він очікував. Незважаючи на величезну кількість дівчат, він не зміг зійтися з ними! Ну що за несправедливість? Як це можливо? Однак не все було так погано. Тут він зустрів найкращих друзів, які поділяли його прагнення від усієї душі. Вони разом робили все можливе, щоб приділяти увагу всім дівчатам навколо, але... Це чомусь викликало зворотній ефект. Ну і що, що вони часто підглядали за ними в роздягальнях або чекали слушного моменту у тіні сходів, поки хто-небудь не спуститься вниз? Що в цьому такого? Це лише показувало їхнє зацікавлення і справжні почуття! Він з усіх сил намагався виявити їм свою любов, доводячи, чого коштував! Його навіть не зупиняли синці та вуха, які він отримував кожного разу у відповідь! Таке враження, ніби така дрібниця могла залишити його! Адже чого сестра навчила, так це наполегливості! Упор і витримку! Особливо витримку... але, кхм, зараз мова не про це! На жаль, попри всі зусилля це не принесло жодного ефекту. Він не міг зрозуміти в чому проблема? Ну чому кругом одна несправедливість? Якщо чесно, він вже був на межі відчаю, як раптово...
...догодна дівчина раптом зізналася йому в любові! Як же він радів! Просто не висловити слів. Тоді вирішив, що це знак згори! Нарешті хтось прийняв його щирі почуття! Зусилля не закінчилися бездарно! Він спробував зробити побачення незабутнім, врахував всі деталі, склавши ідеальний план, і вони дійсно чудово провели час, однак ...хто б міг подумати, що цей випадок стане другим поворотним моментом у житті.
Адже нова дівчина... вбила його. Він не міг повірити своїм очам. Тоді навіть не зрозумів, що сталося. Усе, що видавалося в голові: чорні крила кольору ночі, ніжна усмішка, яка з’явилася у оскалі, жахливий біль у животі і... Мені так і не довелося класти її груди. Якби знав, що в той час помре, то ніколи не пропустив би цього шансу! Але коли він лежав у калюжі власної крові, то міг лише шкодувати. Але він, крім жалю, виявив ще одну дивність. У ту мить йому почувся голос сестри. От же привидиться, вірно? Не кажучи про те, що її там взагалі не могло бути, так до нього ще дійшли в її голосі нотки... Занепокоєння? Це ж неймовірно! Щоб сестра і турбуватися про нього? Та вже, чого тільки не побачить, лежачи однією ногою в могилі. Явно помутиння розумові від браку кисню в мозку... ну або щось типу того, по телеку якось чув, але не суть. Адже після цього він ...
...переродився демоном. Не те, щоб так вже хотів, але зовсім не шкодував про це. Адже всі мінуси від цього стану викуплялися тим, що він був живий, ну і звичайно найголовніший плюс ... став слугою самої Греморі-семпай! О, у нього аж сльози на очах навернулися в той момент, коли побачив її прекрасну фігуру в ліжку. Мабуть, Господь відповів на молитви! Ой-ой-о... Тобто Сатана, якщо вже демон. Головне, що Гремо-семпай тепер його господиня! Вона була ідеальна! Досконало! Правдивий ангел, кхм, тобто демон! Неважно. Як же йому бракувало такої турботи! Тоді-то зрозумів, що не даремно пройшов через всі муки у своєму житті! Він зрозумів, ось він — шанс! Це просто чудово! Той, хто придумав подібну систему господар-слуга справжній геній! І у нього нарешті з'явився реальний шанс досягти своєї мрії, хе-хе ... Навіть президент підтвердив, що якщо він наполегливо працюватиме, то отримає своє! Це стало метою! Бере приклад з сестри, і він працював без покладання рук!
Але невдовзі... Сталося багато дивних подій. Демони-відступники, зустріч з Асією, грішними ангелами. Життя демона не було легким. Особливо грішні ангели! Бр-р... У нього кожного разу мурашки по шкірі пробігали, як згадувався. Вони його вбили... Три рази. Тричі! Тільки подумайте в цю цифру! Да уж... Певно, йому треба стати сильнішим. Особливо він це зрозумів після битви з Юмою-тяном. Хто б міг подумати, що доведеться битися не на життя, а на смерть з першою дівчиною. Эх, Юма-тян, как же так... Вона була така мила, з такими класними цицьками. Чи ви розумієте ці почуття? Це справжня трагедія епіичного масштабу! Да и, ех... Якби не Асія, він би точно помер учетверо. Юма-тян тоді на ньому живого місця не залишила.
Він згадав, що Юма-тян якось згадувала якогось "рятівника". Спочатку він подумав, що вона про Президента, адже саме вона його тоді врятувала! Однак виявилося, що це не так. Збережені нею слова вказували на когось іншого: маленький зріст, світле волосся, вік у районі 10-12 років, користувалася пістолетом. Ума не прикласти, хто б це міг бути? Навіщо якійсь маленькій дівчинці допомагати йому ні з того не з цього?
Була ще одна дивина. Його колишня дівчина виявилася дуже сильна, але йому під час бою якимось чином пощастило вирубати її! Вона чомусь втратила рівновагу, і він зміг її вдарити як слід! Потім він думав про це, і це здалося йому дуже дивним. До того ж, якби цього не сталося... Було страшно подумати про наслідки. Добре він, але як міг дозволити постраждати Азії від її рук? Ні за що! Асія така мила, така добра! Вона наче правдивий ангел! Ну просто ідеальна... Молодша сестра! Асія, будь ласка, завжди повинна бути такою і далі. Не наслідуйте її справжніх сестер! Це дуже турбувало його останнім часом, адже вони добре зійшлися між собою. Він дуже хвилювався, яким же буде його майбутнє, якщо Асія почне переймати звички сестри... бр-р, він навіть думати не хотів про це!
І все ж. Його завжди мучив питання, про кого говорила Юма-тян? Немає нікого, хто б так виглядав! Нікого! Не кажучи про те, щоб цей « неквапно» захотів його рятувати. Хоча ні... Взагалі-то є. Але це вже зовсім ні в яку браму не лестило! Ні, ну повна маячня! Такого просто не могло бути! Адже це точне опис... його сестри. Ні-ні, ні. Це маячня! Його сестра звичайно видатна особистість, але щоб вона стала носитися по вулицях на ніч дивлячись, стріляти з пістолету, та ще рятувати його? дуже смішно! Якби це було правдою, він з’їв би всі свої порно журнали! Кхм, хоча ні ... не смішно. Це було зовсім не смішно! Ні, серйозно, варто тільки представлю цю картину, так мурашки по спині біжать. Це яким же термінатором тоді буде? У той час стихійні лиха не будуть знищені. Адже сестра і так вже...
***
БУМ!
Так він щиро думав до цього моменту. Але тепер, дивлячись у нічне небо, його мозок атрофувався. Мисленнєві процеси зупинились. Тіло не рухалося.
« Не може бути...»
БАМ БЕМ!
До нього доносився гуркіт вибухів, але він їх не чув. Все, що міг - просто вдивлятися у фігуру, яка ширяє в повітрі.
"Це просто не може бути..."
ТРА-ТА-ТАТИ!
Автоматні черги проносилися повз, але очі ігнорували їх, намертво вчепившись у фігуру дівчинки в білому платті. Адже це була ніхто інший, як його... Сестра.
Шум і гам продовжував наростати, але він не звертав уваги. Стояв на місці, не в змозі рухати м'язом або відреагувати нервовим нервом. З тіла ніби душу викинули і все, що його зараз турбувало ... Тілесна фігура. Невідомо, скільки б це ще продовжувалося якби не допомога одного власного друга...
—...-кьюн! ІСЕЙ-К'ЮН! Очнись! Що з тобою? ІСЕЙ-К'ЮН!
БАХ!
По голові ніби заїхали сталевою балкою, від удару якої його перекрутило кілька разів у повітрі, і він влетів мордою до землі.
— Кха-кга-хаха... — Він ледве віддушується, спльовуючи шматочки землі.
"Ч-чего? Що це тільки що було?»
Потираючи розпухлу щоку, яка чомусь перевищувала свої стандартні розміри в два рази, він повернувся до причини виникнення цього феномену. Два палаючі в ночі вогники з'явилися перед очима, величезна двометрова туша нависла над ним, а слідом донісся підозрілий звук. Чиїсь губи у формі метелика тягнуться до його обличчя.
Холодний ознаменування пробився до хребців, а інстинкт самозбереження розкривав розум, вивівши функції виживання на максимум!
— А-а-А- а! - його тушка блиманням важилася на відстані 10 метрів, — М-М-міл-тан! Ти чого робиш? - Серце билося, як скажене, а сорочку можна було вичавити від пробитого холодного поту. Тінь нового "стійного лиха" все ще гналася в свідомості.
— О-о- о! Очаннувся! Іссей-кьюн, ти чомусь перестав рухатися, а твоя душа ніби покинула тіло! Міл-тан хвилювався, тому намагався привести тебе в відчуття всіма можливими способами! М-Мил-тан... - Раптом обличчя Термінатора зайшло рум'янцем, і він припустив в замішанні голову, — М-Міл-тан навіть був готовий віддати свій перший невинний поцілунок заради твого спасіння translate!
Пульс миттєво підскочив до двохсот ударів в хвилину, холодок від усвідомлення катастрофи, що навис над ним приморозив тіло на місці. Ще трохи і сталося б щось неправе!
Рука рефлекторно закрила губи, легені жадібно втягнули кисень, намагаючись заспокоїти свідомість.
— Обойдусь! Оставь себе! - Істеричний викрік вирвався крім волі.
— Ню-ю, Іссей-кьюн, як завжди, скромнажка 86 - обличчя того разу знову засяяло фарбою.
Іссей відчайдушно помочив головою, намагаючись привести думки в порядок.
« Що в біса сталося? Чому я відключився? Що тут відбувається? "
БУМ!
До нього донеслися нові відголоски вибухів. У спину вдарило обпалене почуття, і він проїхався на пузі кілька метрів уперед.
« Що тут відбувається? »
Він підняв голову і оглянувся. Метрах у ста димився невеликий вражечок, землю розворотило так, ніби поробляло десяток чоловік з лопатами. Оглянувшись навколо, він приховував. Звуки вибуху оглушували вуха, запах пороху і диму забивали ніздрі та кольорові спалахи десятками відобразилися у нічному небі. Золоте сяйво, що ширяє над маленькою фігуркою, осліпляло.
Не встиг мозок видати якийсь аналіз ситуації, як з боку почувся шум двигуна і в той же момент мій огляд перекрила неймовірних розмірів бронована машина!
« Це здається... Якась військова техніка? Та що за...»
Машина загальмувала і з неї зістрибнули дві фігури. Це були добре складені чоловіки в чорному камуфляжу і гвинтівками у руках. Підійшовши до них, один сказав:
— Гм, Св. Сестреньки немає? - Через щілини в масці, він відчував його пристебний погляд. - Хедо Іссей, як я розумію? Піднімайся, ти йдеш з нами! - Так, я отримав команду.
По тілу пройшлася легка тремтіння від його тону.
« Що тут відбувається? Ким вони були? Військові?»
Тіло рефлекторно поп'ється назад. Серце знову прискорилося.
- Та що ти з ним цементуєш? Закидай в машину і поїхали, часу і так до обрізу! - Відразу ж подав голос другий.
Йому все менше і менш подобалася ця ситуація.
« Хто вони такі? Що їм треба? Навіщо їм я? Судячи з форми і кіпіровці, вони ... Невже якась державна структура? Или... Яка ще серйозна організація? Але Президент ніколи не згадувала нічого подібного... Що відбувається?»
Перший чоловік, очевидно, вирішив послухатись поради другого і наближався. У момент, як його рука вже простягалася до нього...
— Не чіпайте, Иссей-кьюна! Ню-тю!
БАМ!
Чоловік знесло Силует, ніби в нього потрапив на повну швидкість вантажний автомобіль.
ТРЕСК!
Роздався різкий звук скла, що б'ється. У всі сторони розлетілися якісь уламки блакитного світла, які через мить зникли в повітрі. За мить до удару навколо чоловіка розгорнулася бар’єр блакитного відтінку, але секундою пізніше розлетілась вереди. Чоловіка знесло на 10 метрів і впечатало у кузов машини.
Іссей підняв погляд. Над ним нависла гігантська фігурка. Обличчя дуже добре знайомої дівчинки-вошебниці палало праведним гнівом.
"Мил-тан!!"
— А-а-ах! - пролунав стогін.
Очі Ісіса практично вилізли з орбіт. Він був здивований, що той пережив це. Іссей був практично впевнений, що його б розмазало в паштет від такої атаки, оскільки сила цієї "дівчатки-вовчниці" йому була відома найбільше.
« Та вже, знайома дівчинка-вольшабниця, це не так уже й погано...»
- Нульовий! - Викрикнув чоловіка, який залишився на ногах і відразу ж підняв гвинтівку на міл-тана, — хто ти чорт візьми такий?
— СТОЯТЬ! - Відразу ж пролунав командний вигук, — Ах, що за скажена сила, ніби Братен рушив... — Нарікав той, тремтячи головою. Його погляд знову перекинувся на напарника. Ти що забув нашу задачу? Якщо з об'єкта впаде хоч волосся, Ане-сан голову нам відірве!
« Об’єкт? Ане-сан? Та що вони несуть ..." - десь він вже чув подібні розмови.
БУМ!
Очі осліпили кілька спалахів, що виникли зовсім поруч.
БАМ!
Роздався потужний вибух і навколо машини завернув бар'єр блакитного відтінку, який прийняв на себе якусь атаку. Поруч з’явилось кілька силуетів в зелених одягах, які неслися в їхньому напрямку.
— Чорт візьми! - Відразу ж вигукнувши чоловіки, викинули в них кілька черг.
— Иссей-кьюн, бежим, швидше!
Ланпень поруч схопив його і потягла за шиворот. Повітря вдарив по вухах.
БУМ!
Йому здалося, що вони ніби телепортувалися, так як сила, з якою стрибнув Міл-тан потрясла уяву! На землі навіть залишився кратер великих розмірів!
БАХ!
У повітря злетіли ком’я землі, і Іссей відчув, що вони нарешті приземлилися. Його очі знову майже вилізли з орбіт. За один стрибок вони подолали близько 100 метрів!
хто вони? Вони не подобаються Мілю-тану, такі грубі, ню! - Відчинився незадоволений голос.
Іссей почав оглядати ситуацію і холодок знову дав про себе знати. Усюди лунали спалахи заклинань, гуркіт вибухів і частота пострілів. Клуби пилу заволоділи небом. Площа стадіону перетворилася на справжнє поле бою. Силуети в білому билися з силуетами у зеленій. Силуети в чорному ж билися і з тими, і тими. Голова йшла кругом. Але тут погляд зачепився за спалахи в повітрі. І, придивившись до зіниць, вони знову сфокусувалися на одній фігурці. Зуби з силою стискалися, а погляд задрижав.
« Це не звучить так. Таню, це дійсно ти? Та що ж відбувається?»
Йому було важко повірити в те, що бачив на власні очі. Адже в даний момент ... Сестра, блискучи золотим спалахом билася з якимись двома фігурами в повітрі. Від цього сяяння його пробило холодним потім, викликаючи почуття всередині. Світло... Зовсім як у...
БУМ!
— Ню-тю-ю! Хнык*, *хнику] Земля поруч розворотило! Мил-тан, що був схиблений. - Тат-тян, як же ти могла, ню! Як ти могла зрадити Леві-тян, ню-ю? Це просто немислимо, Ню! Це має бути якась помилка, ню! Як же так... *хнык*.
— Э? Мил-тан? Тільки не кажи, що ти до цих пір вважаєш все це продовженням шоу..."
— Ню-ю! Міл-тан не знає, хто ці нові вороги, але повинна бути причина, чому Тат-тян так зробила! Я зобов'язаний її дізнатися! Прости, Иссей-кьюн... — Його заплаканні очі пробурили його, — я повинен йти! Я повинен все дізнатися у Тат-тян!
« Е? М-Мил-тан, ти серйозно?»
Міл-тан, це вже не шоу! Щось дивне відбувається! І моя сестра...
- Іссей-кьюн, з'явилися нові вороги! Дивись! - І Тат-стін не впорається! Я повинен їй допомогти, я мушу поговорити з нею, повинен дізнатися, що ж сталося! А якщо... - То ж, якщо Тат-стін справді зрадив Левіті-тямуна, то... Міл-тан повинен наставити її на справжній шлях! - Його очі спалахнули вогнем рішучості.
"Е-е-э?! Якого? Міле-тан, прокинься! Хоча, стоп ..."
Йому б самому дуже хотілося знати, що відбувається! Схоже вибору не було, треба терміново йти до Тані! До того ж... Він повинен їй допомогти! Що б тут не відбувалося, він повинен допомогти своїй сестрі! Він уже не той, що був раніше!
Коли він прийняв рішення, то відкинув марні думки в бік, якими була забита голова. Виникла якась чортовина. Сестра літала і билася з кимось. Якісь люди в чорному, білому, зеленому! Він поняття не мав, що тут діється! Але це було не важливо! Все потім! Він повинен ... Побалакати з Танею! І допомогти їй!
Ліва рука вкуталася червоним сяйвом, і він закликав свій святий Механізм. З алой спалах почався відлік до посилення Механізму.
— Мил-тан, я иду с тобою! Я теж повинен дізнатися, що тут відбувається!
- Ню-ю, Іссей-кьюн! Ось це я розумію, справжній брат дівчинки-вовчниці, вперед!
БУХ!
Міл-тан відразу стартував. Навіть земля затряслася від його ривка. Іссей кинувся слідом.
Переді раптово з’явилися три фігури в білому. Дивлячись на те, як вони наближалися, ті повернулися. В руках двох з’явилися пістолети і мечі зі світла.
« Це ж... Збройна зброя? Як у Фріда? Так це знову Падлі? - Іссей згрупувався.
— Мил-тан, ухиляйся, эта зброя небезпечно!
— "Покров чистого серця дівчинки-волшебниці"! - Від нього пролунав викрік, що нагадував рев велетня.
Очі на секунду осліпили від спалахів пістолета, і Іссей спробував зрушитися в сторону, ухиляючись від пострілів, але ... Міл-тан в цей момент закрив його собою і прийняв їх на себе. Спалахи врізались у тіло і... розлетілися іскрою.
— Э? (Сміх)
Тіло Міл-тана сяяло дивним рожевим світлом, а слідом ...
— "Кулак любові дівчинки-вовшобници"!
БА-А - А-а-АМ!
У нього заклало вуха від шуму. Кулак Міл-тана з усією дурою врізався в землю, вивертаючи її навиродку. З нізвідки виник п’ятиметровий кратер. Люди в білому ніби зламані ляльки покотилися по землі, більше вони не рухалися. Ще одна велика хвиля.
У Ісеї щелепа майже не відвалилася.
« Якого? Яка ж сила! І він ще просив навчити його магії? Та він же і так натуральна МАШИНА СМЕРТІ!!"
ТРЕСК ТРАНС
До нього донісся дивний потріскуючий звук, ніби щось крихке осипалося об землю. Погляд сфокусувався на центрі оврага, який залишив Міл-тан. Через хвилину вітер забрав клуби пилу, а слідом перед нами виникла стіна із... льоду?
Криштально-блакитного відтінку давав тріскаючий звук в простір, відливаючись яскравим сяйвом у світлі місяця. Посередині стіни виблювалися високі тріщини, від яких розходились розколини.
ТРЕСК ТРАНС
Тріщини розросталися і через кілька секунд стіна впала. На світ з'явилася фігура в білих одязі, із-під яких стирчали шість якихось рукояток. Узори золотого відтінку, що покривають каптур, кинулися в очі. На обличчі витріщалась усмішка, а потім просто зацікавилась.
- Хе-хе-хе ... секьюритей! Ну ж бо! Здається, мені пощастило наткнутися на дещо цікаве! - від погляду, яким він обдав Ісіа, по спині пробіглися мурашки.
( Глав вже багато відкрито. Розділи по 1 розділі на тиждень відкриватимуться за лайками. Давайте до 175 доб'ємо і буде ще одна глава!)
https://literna.net/uk/books/365-tanya-dxd-molodsha-sestra-odnoho-izrashchentsya