Вийшовши з гримерки, дві милі дівчинки-волшебниці і їх особистий охоронець у вигляді відморозженого двометрової амбалу пішли на сцену. До виходу залишалося всього нічого, підготовка була майже завершена. І все б добре, ось тільки одна з дівчаток-вовшобниць була Таня!
« Ах... І як я могла втягнутися?» - вона просто зітхала, згадуючи про те, що недавно сталося.
Так, вона добре розуміла, що підписалась на це сама, але не сподівалась цього! Но... Угода вимагає дотримання. Це основа всіх бізнесу. Ті, хто не дотримується цих простих правил, обов’язково пожалкують про це. Тому навіть у таких ситуаціях, як ця, вона змушена дотримуватися "букве договору".
Ні, Таня звичайно звикла до більш-менш « схожого» від початку своєї кар'єри Айдола. Але вона ніколи не переходила певну « грань», але сьогодні, здається, одна з таких "граней" загнала в небуття...
Її погляд знову пройшовся за параметрами її нового "боївного спорядження". Мабуть, це єдине, що потішало, і не давало повністю скотитися в розпач. Все ж, "екіпування" - це те, що забезпечило її Леві-тянам! Особливо слід пам’ятати, що їй доведеться мати справу саме з демонами в найближчий час. Тут ціла купа « протистоянь » і навіть пасивний магічний бар'єр, що поглинає атаки будь-якого типу. За поясненням Леві-тяна, він має функції як самопідзарядки, так і ручної. Але навіть усього резерву Тані зараз не вистачить, щоб повністю його зарядити, тому після показної «демонстрації», що раніше влаштувала Леві-тяна, вона люб'язно його розрядила, розморозивши Йоші. Це божевілля! Таня не переставала поражатися її силою... Вона бачила лише верхівку айсберга! Навіть страшно було подумати, на що вона здатна, якщо викладеться по максимуму. Ні, навіть з такими можливостями Леві-ття не дотягувала, він взагалі був біблійною імбою. Однак її сила все одно викликала повагу. І Таня не знала радіти їй, що в цьому абсурдному світі у неї була підтримка істоти подібного рівня або ж плакати, від того, щоб та далеко така...
Але, з іншого боку, якби Таня могла заручитися підтримкою таких, то її шанси на протистояння з Істотою Г значно виросли б. І взагалі, були хороші перспективи для розуму, якщо використовувати такі "ресурси".
"Але й палець в рот таким, як вона, теж не можна класти на себе руки!" - промайнула думка, коли тільки погляд Тані знову впав на її нове « боєве хмарування».
Леві-тяни... погляд стрибнув на сяючу посмішкою дівчину з двома покаяними милими хвостами, що виступила поруч із нею у своєму світло-розовому « боєвому хмарі». Як тільки Таня зустріла її була справжньою загадкою, особливо її "ексцентрична" сторона. Однак, незважаючи на ці значні недоліки, як на ділового партнера гріх був нарікати. Вона завжди виконувала умови контракту і навіть не забувала про бонус! Тільки з однієї причини вона мусила мати справу. Таня вдячна їй... Цього не відняти.
Але наступного разу в голові промайнула думка, що Таня збирається піти і ненароком нахмурилась. Справа була не тільки в "виході" у якості дівчинки-вовшобниці. Вона в найближчому часі збиралася реалізувати дещо набагато більш дикіше - по-справжньому божевільний план. Вона мусить піти на дуже, надзвичайно неупереджені дії, які їй не імпонували. Але вона все одно збиралася це зробити, адже це був найсприятливіший шлях. Головне було продовжувати думати, що незважаючи на те божевілля, яке вона зробить далі - все це є частиною плану! І вона не може відступити, обов’язково треба йти кінця і досягти свого! І якщо все вийде... Тоді можуть відкритися дуже цікаві перспективи!
До речі, говорячи про "план". Як і передбачала Леві-тяна, демони нарешті почали діяти, але це було очікувати. Навіть без її порад Таня розуміла, що їй так просто втекти вже не вийде. Але виникла ще одна несподівана причина... на горизонті замаяли очолювані шестерки Святості Х - церкву. Це дещо ускладнило справу... Хоча і не занадто. Не важливо скільки їх було і звідки вони були - « мишоловка» вже зачинилася! Залишилися останні штрихи! Звичайно, Таня не вагалася недооцінювати ворога і готувалася до старанного навчання!
До речі, їй потрібно було заманити тих, хто полює на неї прямо сюди — на концерт. Чому вона вирішила зробити це саме? Причин багато. І одна в тому, що у цьому місці було багато людей, і виявити її буде до біса складно, навіть відстежуючи безпосередньо за магічною енергією. Таня вже розставила по периметру будівлі купу обманок, які фонили її енергією, і з огляду на кількість народу, швидко вийти на неї у них не вийде. Тому перший хід буде за Танею!
Заманити їх сюди було простіше. Завдяки Леві-тяна вона дізналася, « коли» і « хто буде» прийде і заздалегідь приготувалася. Коли маскування Затоки Y зникає, її « Св. Аура» почала просочуватись і приховати не вийшло б, тому вони легко б вийшли на неї. Але Тані має план. З самого ранку вона з Йоші водила за ніс "хвост". У звичайному стані її аура просочувалась, але Йоші міг поглинути його завдяки своїй Механізмі і повністю приховував. Звичайно, було б неможливо постійно застосовувати деякі обмеження! Звичайно, з їхньої точки зору це виглядало, ніби їх вели в пастку, але... Маючи на увазі характер цього зарозумілого демоненка, Таня слушно припустила, що йому буде байдуже! Отже, Таня заманила як демонів, так і церковнослужителів і збиралася влаштувати їм « дуже тепло» зустріч, ку-ку-кусу ~.
У момент її роздумів по тілу раптом пройшовся дуже знайомий суд. Таня нахмурилась. Це було дивно, адже округу не було нікого крім Леві-тяна і її живого щита. Усі її людські ресурси вже давно були на своїх позиціях і просто чекали її сигналу.
Це не здалося, буквально через мить теж саме відчуття пройшло по тілу. З огляду на те, скільки разів Тані доводилось проходити через щось подібне, вона вмить визначила напрямок « аура збоченця ». Зліва, на сім годин!
Боковим зором вона заглянула по плече і... У неї ледь не випали очі. Вона не могла повірити! Її найнадійніший щит, якому вона могла без проблем довірити прикривати спину насправді...
Двометровий амбал з червоною фізіономією, йдучи на крок позаду, час від часу прогулювався по її ногах і стегнах. Але його очі, як і раніше не хотіли відпускати свою ціль, і він знову повертався до цього безсоромного заняття.
"Невже він..."
Таня загальмувала і розвернулась. Мабуть він відчув щось, і варто було їй зупинитися сам прикидався статуй.
Прищурившись, Таня підійшла до нього і задрила голову, не зводячи очей. Він намагався виштовхнути його голову, тому він майже на 180 градусів.
Йоші... — Прошипела Таня, — це що означає?
Не повертаючи голови, він заїкаючись простягнув:
— Э-це, н-ниго... Ане-сан...
- Що значить "нічого"? Ти чого вдумав творити? Тільки спробуй наслідувати приклад своїх « друзів-батьків»! - Вона притягнула його на рівень свого росту, і прямо подивилася йому в очі.
- Н-но, Ане-сан... — Заїкаючись, він опустив голову, яка схожа на варену буряку.
- Що, "Ане-сан"? Я питаю, що ти скажеш у своє виправдання?
— Э-це, п-просто в-ви... Ане-сан!
«!@^* $( *!)»
У цей момент Тані ніби заряджували кувалдою. Її світогляд розсипався. От уже від кого вона не очікувала... Найнадійніший захисний щит, найміцніший людський ресурс, який завжди можна покласти на таке!
Тіло рефлекторно відступило на крок назад, а слідом пройшла тремтіння. Здається, ще трохи і вона може збожеволіти.
« Йоші, він завжди був нормальним... Що відбувається?»
— Фу-фу-ху ~, - позаду почувся їдкий сміх, — бачиш, Тат-стін, навіть твої люди мають відчуття прекрасного! Ти не пошкодуєш Тат-тян, ще трохи і ти пізнаєш все велич дівчат-волшебниць! Лівi-тaн гарантує!
На диво, саме ці слова відвернули ясність думок. Таня зрозуміла, треба діяти прямо зараз, або буде пізно!
— ЙОШИ! - Вона підлетіла до нього.
Засилений магічною енергією удар ногою прийшов по його стегон.
— ЩОБ! Я! БІЛЬШЕ! ТАКОГО! НЕ! СЛИШАЛА! - Вона кожному пінком додавала грізних ночей, лупячи того по його вразливим точкам.
Її посилений удар, нагороджений магічною енергією, був десь в три-чотири рази сильніший за звичайного дорослого людського. Вона могла б і бетонну стіну змусити потріскатися. Хоча для Йоші це все одно не було серйозно, але якщо знати, куди докласти силу...
— Ай! - Нараз по печінці, Ане-...сан! Кха... - Та ну, П-пожалуйст, х-хватит, я зрозумів... А-Ане-сан! - Він не намагався відбиватися, тільки соромливо сховав червоне обличчя.
— Ха-а, ха... — Нарешті Таня прийшла в себе після раптового спалаху гніву.
« Ні... Я можу багато чого витримати! Дуже багато! Але таке! Та скільки чорта можна? Скільки ще це триватиме?»
Таня розуміла, що поступово втрачалась у своєму холоднокровному стані, бо її принципи швидко руйнувалися один за одним. Емоції дедалі більше виявлялися у своїх діях і це було погано! Емоції - руйнівні! Але навіть усвідомлюючи це... "щось" навіть їй було важко боротися.
— Ты. Все. Зрозумів? - Випалюючий погляд пройшовся по ньому.
— Д-да, п-п-пойняв... А-Ане-сан, - поглядом щеня він дивився на неї, але ухмілля як і раніше гуляла на устах.
« Що ж це таке? Невже це не лікується?»
— А-а! - Раптом позаду почувся чийсь скрик.
І ні, це була не Леві-тяна, та й досі десь на тлі хихіла в кулачок дивлячись на їх « визначення ». Таня обернулася.
З блідим обличчям і викатованими очима, на Таню дивився... Братец! Таня відразу повернула собі ясність думок, а усмішка розтягнулася до вух.
"Ку-ку ~, нарешті все йде згідно плану!"
Асія... Молодчина, повністю виправдала очікування і зробила саме те, на що Таня очікувала! Так, кого ще вона могла запросити на концерт, як не братка? Отже, всі "актери" нарешті зібрані!
Обличчя брата чомусь нагадувало простирадло, а очі вилізли з орбіт.
« Гм? І що це за реакція? Не важливо!"
- Брате, що ти тут робиш? - начепивши "професійну" усмішку, Таня наблизилася до нього. - Невже ти вирішив подивитися на шоу своєї сестрички, хі-хі-хи..." А ти не міняєшся, брате, все такий же безсоромник ~! - Вона зробила так, щоб голосок звучав найбільш нешкідливо.
Однак... з того раптом струмками полив холодний піт, і, не відриваючи погляду від неї з Йоші, на трясуті ноги, відступав за поворот.
— А-а, п-привіт, Таня. А-а, я-я це... ну, я... Просто проходил! ... - Він опустив очі, не наважуючись дивитися на її "професійну посмішку". — Н-ну, не буду вам заважати...
Він наполовину встиг сховатися за рогом.
Але Таня не мала наміру дозволити цьому шансу улизнутися! А тому підлетіла впритул, як... Відкрилося новий голос:
— Иссей-кьюн! Ти куди втік від Міл-тана? Я тебе вже скрізь обшукався... А! Ось ти де!
***
З-за повороту вилетіла « не що... »
......... ..... ... ... .. .......
......... ... .......
...
Раптом Таня замерла, тіло ніби атрофувалося. Ні, не зовсім так, ніби мозок забув, як надсилати в тіло повсякденні сигнали. Забув від шоку « побачення », що вловив своїми синапсами.
Таня пройшла через багато років. Було звичайним корпоративним службовцем у сучасному толерантному суспільстві, з деякими « сучасними цінностями» довелося миритися. Була військовим офіцером — бачила багато неупереджених речей, які чинилися з людьми у жахливих війнах. Вона була дочкою сім’ї Гедо, яка мусила бути свідком дуже « незнайомих» та « невловних » ситуацій завдяки братові. І нарешті вона сама... була впевнена, що поточна ситуація в її житті є якимось « потовком збоченості», пробити який нереально. Ну що ж, тепер Таня знала, що...
... помилялася!
— Ане-сан! Ане-сан, ви як? - Хтось ганив Таню за плечі.
Її очі вузли « ЕТО»!
Тріск Треск
Здається, до Тані дійшов звук б'ється скла. Звук, що простягає з глибини її душі. Що це за звук? Ах, ну звісно, це звук міцності її найдорожчої речі на світі - "здорового сенсу"! Здається, в даний момент вона втратила щось дуже важливе. Невже закони всесвіту-сама, закон Миродавства-самони остаточно почили? Всесвіт, що належить відомому Сущості...
— Ане-сан, очнитесь! - По обличчю прилетіла лялька, а коліна підгнулися.
У цей момент Таня переконалася в правдивості свого шляху. У « священності» своїй меті, яку поводила. Чому? Та все просто. Якщо "ЕТО" існує в цьому світі... У світі, яке створило одну добре знану їй Істоту, то ... ЩОБ НЕ ЗАПИТУВАЖАТИ СПРАВЕДАННЯ!
У цей час її людський ресурс злегка захопився. За першою пішли друга й третя ляпаси!
Йоші! Я в порядке... - Нарешті, голос Таня зайняв вертикальне положення -- про Браті-зброщенець Y, здається я розумію що він мав на увазі. Я була занадто наївна...
БУХ!
Щось масивне грохнулося на підлогу. За будинками наче стався землетрус, підлога пішла ходуном і навіть вістка покидала стелю.
Таню перевела погляд на джерело...
Що ж, "що" перевернуло світогляд Тані і раптом впала на коліна. І коли він вдарився головою у підлогу, то не сміявся з місця. Вона остаточно перестала щось розуміти.
Ти чого! Що з тобою? - Видався голос брата.
- Н-ні, нічого Іссей-кьюн! Просто... перед Світом, що я зараз бачу цими очима неможливо не вклонитися! А-а-А, *хнык* - "існує" раптово розрілося, хлюпаючи носом.
— М-Мил-тан, вставай! Ти ж так хотів познайомитися з моєю сестрою, ось ... Гарна можливість. - Він винен на Таню.
Але, що б брат не робив, « нічого» не квапилося вставати.
— Н-нет, Иссей-кьюн! К-як я можу... перед моїми очима справжні богині, а не такі фальшиві як я *хнык*... Як же мені їх занечистити своїм поглядом! Я-я і так вже щасливий, як ніколи! Дякую тобі, Ісей-кьюн!
« Що тут відбувається? Хто це?»
Крім того, коли думки повернулися до звичного способу життя, то виникло єдине питання: « Де АСІЯ?»
— Фу-фу-ху ~é, — мелодійний голосок донісся позаду, - Ох, яка милашка! Не принижуйте себе, називаючи "фальшивою"! Дівчата-волшебниці - це дівчатка-хвилі! - Яка ж краса в тебе! Ти сама його зшила? Це дивовижно.
— Ню-ю! - Але "нещо" все ще не піднімало голови, лише продовжуючи схлипувати. — Богині... правдиві Богині!
Так! Таня була не в силі більше терпіти, і подивилася на Йоші.
- Йоші, приведи його до тями! А ты... — Таня звернулася до « що-небудь напроти -...давай піднімайся! Як може дівчинка-вошенька так себе вести? - Вона не мала наміру возитися з ним.
Йоші підійшов до нього ззаду, потягнув за плечі, в спробі поставити на ноги, але сталося щось ще раз перевершило її очікування ...
— Ню-ю! Леві-тяни! Тат-тян! Які ж ви богині — правдиві Богині! Ось що означає милосердя дівчаток-волшебниць! Ви навіть дали шанс такому марновірному на зразок мене, ню-ю! - Він вигукнув і раптово рвався у вертикальному положенні...
БАХ! БУМ!
У Тані ледь очі не випали з орбіт, коли вона вдивлялася у картину. Під час ривок Йоші, який не встиг вчасно зреагувати і... намертво вдрукувався у бетонну стіну.
Тільки ця маленька кулька, що висихала з дірок у стіні Йоші, приносила життя в те, чим вона була.
« Неможливо...»
Йоші досяг майже максимальної кількості еволюції D ранга! І з упевненістю в силі та витривалості! І навіть без використання Механізму, якщо раптом зіб'є вантажівка, потрібно буде хвилюватися про водію!
Таня перевела погляд на « нещо ».
« Оцінка»
Увага! Ви провели аналіз нового еволюційного виду розумно! "Оцінка" піднімається до 5ур!
[Статус]:
Ім'я: Мілтан
Раса: дівчинка-вольшабниця (в процесі еволюції)
Вік: 18 років
Рівень: 34 (заблоковано — потрібно виконання Условій)
Стан: Той, хто справді вірить у Бога.
Еволюційний індекс: D
[Характеристики]:
Сила: 35
Лавкість: 9
Тіло: 25
Віра: 20
Воля: 10
(Достиска): « Чисте серце II» - "Непереконливе III" - це Дівочка Чарівниня I".
[Навики]: "Стальне тіло" ур. 9 (Е), « чіуки» ур 1, "Аура жаху" Ур. Макс (D), "Бійне мистецтво Дівочок-Чарівниць" ур. 7 (E).
Таня повисла на пару секунд. Система видала « бомбу»!
« Чорт візьми, нехай він майже нічим не поступається Йоші! Це що за монстр? Звідки його відкопав брат?»
Таня спочатку виковувала Йоші з дірки, і нарешті розпитала брата, що тут взагалі відбувається? Просто театр абсурдно! А головне, де Асія?
Мда... новина "слегка" приголомшила. Асія, ну що з нею робити! Вона не встигла пограти в "Свята Діва". Взагалі-то вона повинна була прийти разом з братом, на що Таня спочатку розраховувала. А найбільше вона потребувала брата! Таня знала, що якби вона сама всучила йому квитки, той би стягнувся на нього, а ось Азії б не відмовив! Ну що ж, брате прийшов! Але головне завдання Асія виконала, але ось ... Кого він притягнув з собою? Таня могла тільки вдихати від власного "везіння".
« Гаразд, робити нічого, доведеться мати справу з тим, що є ...»
Йоші, трохи відійшов від шоку та не отримав сильних пошкоджень, він просто не очікував такої сили від цього "Міл-тана". Але, знеохочувався! Таня ще покаже йому... щоб якісь збоченці витирали їм підлогу? Він - боєць чи хто?
Але все ж... Ця здатність « вдягнутися-чудовички» була дійсно захопливою. У нього не було святого Механізму. Він САМ зумів дійти до такого рівня. Це божевілля! З цим світом точно було щось не так...
Зрештою Таня наказала Йоші відвести їх на « місця » і око не спускалося. Далі, Леві-тяни... Вона точно ніколи не зрозуміє її! Вона, на диво легко знайшла спільну мову з цим "Міл-таном".
"З'їхати з глузду."
Тільки ця ідея крутилася в голові, коли вони з Леві-тян все ближче підходили до сцени. Вже чувся гул голосів, у Тані по тілу рефлекторно пробігалися мурашки.
— Ні, ну правда, що в ньому тобі не подобається, Тат-тян ~ >? — Так і сяяла усмішка, — каже дівчина. — Він такий милий, фу-фу ~ione. Як же Диявол запевняв тебе, що він має чисте серце!
— Эх, Леви-тян, он же изв...
Гул голосів посилювався, нагадуючи барабанний дріб. Вони майже досягнули сцени, і кожен новий крок давався важко. Непривично підрагували ноги.
— Не хвилюйся, Тат-тян. - Помітивши її нервовий стан, та поклала руку на плече — ти не перший виступати на людях. Побачите, що всі будуть в захваті.
"Я боюся цього!" - Тані хотів плакати.
Зрештою, коли вони добралися до сцени, по очах вдарив світло софітів. Величезна сцена-стадіон були буквально заповнені людьми! Вони махали мерехтливими ліхтарями вночі; вогні різних кольорів розліталися в небі, створюючи висхідну палітру.
Хвилювання зросло в серці. Так, Таня виступала перед великою кількістю людей і раніше, але ще ніколи... Ніколи в одному місці не було стількох зриву...
- А скільки людей прийшло на це шоу? Невужелі 5 або навіть 10 ТИСЯЧ?!
Раніше Таня не задавалася цим питанням, бо її розум намагався уникнути його! Але зараз, дивлячись на весь цей шум і гам навколо, найгірші думки приходили голови. Страх перед сценою у неї не було давно, що найбільше лякало, це...
- Оу, ти неймовірно популярна, Тат-тян. - Зірки в очах Леві-тян могли вижити мозок. - Розпродані всі квитки! Горись! На тебе прийшло подивитися більше 50 000 людей."
...50 ТИСЯЧ ЗВРАЩЕ!
- Я тебе вже раз уб'ю, Леві-тяг!
https://literna.net/uk/books/365-tanya-dxd-molodsha-sestra-odnoho-izrashchentsya