Чен Мо знову натиснув на кнопку, але нічого не змінилося!
Очевидно, це були проробки системи!
Чен Мо дістав з кишені мобільний телефон, щоб подзвонити Цянь Куну...
Але мобільний вислизнув з його рук!
- Чорт!
На щастя, Чен Мо був досить швидким і встиг зловити його до того, як він впав на землю.
- Ху, завдяки усім тим зіллям я зміг запобігти катастрофі, - Чен Мо глибоко зітхнув.
У звичайний час він навіть не став би ловити телефон, тому що технології світу були вже давно попереду, але ось під пекельним дебафом системи... Чен Мо не міг так ризикувати.
Заспокоївшись, Чен Мо набрав номер Цянь Куна.
- Біп... Аппарат абонента вимкнений, або знаходиться поза зоною дії мережі...
Чен Мо скинув дзвінок і знову подзвонив йому.
Нічого не змінилося.
Чень Мо: - ... .
Він почав дзвонити всім підряд, то нічого не змінилося.
- Чорт забирай, що це за фігня?
Чен Мо не мав іншого вибору, тому написав до чат-групи своєї компанії: «Кто-то зараз знаходиться в Нашій У магазині відеоігор? Прийди.ті і спаситі Мене!»
Су Цизіну відповіла через кілька секунд:Что сталося, бос?»
Чен Мо:Ти можешь Зв'язатися з іншими людьми у магазині відеоігор? Нехай хтось прийде і Спасит. Мене. Двері моєї студії зламані, і я тепер замкнений всерединіІ я не можу цього зробити ».
Су Цзинью: «ПхахахаІ я не можу цього зробити ».
Чен Мо:...»
Су Цзинью: «Цянь Кун ніби ще в магазині, ні?»
Чен Мо:Я Я не можу. до нього додзвониться, і Я не знаю, що робитиІ я не можу цього зробити ».
Су Цзинью: «Всі в порядку, бос, почекай, зараз я йому подзвонюІ я не можу цього зробити ».
Чен Мо вирішив не чекати на відповідь і закричав у все горло: - Хто завгодно! Прийдіть і врятуйте мене!
Прокривши це ще кілька разів, він зрозумів, що все було марно. Він згадав, що звукоізоляція в його студії була дійсно хороша.
Чен Мо був у розпачі. Очевидно, що система вирішила грати по-брудному!
Ще раз глянувши на 20 хвилинного обмеження часу, він побачив, що минуло п’ять хвилин.
Побачивши це, він знову звернувся до всіх підряд.
Чен Мо раптом згадав про те, що міг замовити їжу, так що кур'єр зможе просто відкрити йому цю чортову двері!
Без інших церемоній Чен Мо відкрив програму « Голодний?» на своєму телефоні і замовив чай з молоком із найближчого ресторану.
Через хвилину йому зателефонував кур'єр.
- Добрий день, тут така черга... Я зможу доставити ваше замовлення приблизно через 15 хвилин, ви почекаєте?
- Забудь, дякую.
Що за чортівня?
Черга в ресторан, де зазвичай нікого не було? Ти що, знущаєшся наді мною?
Коли Чен Мо вже був на межі розпачу, йому зателефонувала Су Цзинью.
- Алло? Босе, я тільки що подзвонила всім, хто повинен був знаходитися на стайках реєстрацій, але мені ніхто не відповів. Я подзвонила в магазин неподалік, старий дядько прийде і відкриє тобі двері.
Чен Мо був дуже задоволений. - Чудово, золота рибка, ти найкраща! Ти отримаєш більшу премію! Коли прийде дядько?
Су Цизіню подумала, після чого сказала: - Я не знаю. Він сказав, що скоро прийде я скину тобі його номер смс-кою...
- Добре, золотої рибки дякую. Ти мені дуже допомогла. Мені ще потрібно дещо зробити. Я кладу трубку, - Чен Мо поспішно повісив слухавку.
Подивившись на таймер, він побачив, що у нього залишилось ще близько десяти хвилин. Тож Чен Мо поспішно зателефонував до магазину цього дядька.
- Чаво? - Питав старий голос.
- Привіт, дядьку, - сказав Чен Мо. - Я господар сусіднього магазину відеоігор. У мене заклінила двері і я замкнений всередині, не міг би ...
- Почекай ще п'ять хвилин, добре?
- Дядьку, прийдіть до мене прямо зараз, я дам вам п'ятсот юаней!
Старий сердито сказав: - Мошенник! Міг би придумати щось розумніше!
Після цього він тут же повісив трубку...
Що за чортівня тут твориться?
Чен Мо почав працювати зі своїм мобільним на надзвичайній швидкості, і незабаром він знайшов акаунт цього дядька за допомогою номера та надіслав йому запит у друзі.
« »Дядюшка, Швидше!- Чен Мо подивився на таймер і йому стало боляче, коли він побачив сім хвилин...
Коли старий побачив запит в друзі, він прийняв його через кілька секунд, і Чен Мо відразу перевів йому 500 юаней на рахунок і знову зателефонував старому.
- Мошенник? - запитав старого.
- Дядько, я перевів вам п'ятсот юаней. Відкрийте мені мої двері! Я вам не брехав!
- О, дурисвіт насправді перевів мені гроші, яке...
Чен Мо швидко перервав його: дядько, часу немає, покваптесь і негайно прийдіть до мене в магазин відеоігор. Я перебуваю на четвертому поверсі! Я зараз помру!
Нарешті старий сказав: - Гаразд, гаразд, зараз.
Повісивши слухавку, Чен Мо захотів розбити свій браслет на частини.
Приблизно через три хвилини старий нарешті з'явився біля дверей, і Чен Мо крикнув: - Дядьку, сюди! Ці двері з паролем, пароль один-чотири-всімь-дем'ять-нуль, покваптесь!
Він підійшов до дверей і почав вводити пароль, після чого, нарешті, двері відчинилися.
- Дякую, дядьку! - Сказав Чен Мо і помчав до ліфту.
https://literna.net/uk/books/337-vsemohutnii-hei-mdizai-nerha