Коли Чен Мо закінчив їсти, то не міг стриматись і подивився на свій ноутбук, потягуючи чай з молоком. Його серце шалено тремтіло, а дихання було важким.
Чен Мо відчув розчарування. Але невдовзі він мало не подався чаєм.
Чому він мало не подавився? Все через те, що коли Чен Мо включив свій ноутбук, він почав ставати все щасливішим і щасливішими з огляду на відомі ігри цього світу.
VR-гра домінувала в індустрії.
Комп’ютерні ігри були жалюгідними і сумними, тому комп’ютери здебільшого використовувалися для роботи.
На ринку мобільних ігор накопичили касуальні ігри. Жодна з них не була націлена на хардкорних геймерів. Більш того, більшість з них були створені дизайнерами класу « C» або "D" для отримання досвіду, в результаті чого мало хто був прибутковим.
У цьому світі не було браузерів чи консольних ігор.
Було очевидно, що компанії, які виготовляють відеоігри, зосереджувалися тільки на розробці VR-ігри. Ніхто не дбав про величезну комп'ютерну аудиторію, і ніхто не доглядав за консолями.
Він зрозумів, що зараз для нього чудова можливість показати свої здібності, Чен Мо був дуже щасливий.
Але коли він побачив свій особистий рахунок, його щастя змінилося гнівом. У цей момент Чен Мо мало не подавився чаєм.
Чен Мо зрозумів, що ігровий рушій, який він зараз використовує, називається "ігровий рух ілюзій" - винайдений китайцями. Також був ще один рушій, який було створено кимось за межами Китаю під назвою "ігровий рух реальності". Вони були в основному схожі, але « ігровий рушій реальності» мав невелику перевагу у VR-грах.
Але розробники відеоігор в Китаї зазвичай надавали перевагу « ігровим рушіям ілюзій», оскільки за допомогою цього відео можна було легко отримати доступ до безкоштовних асетів та завантажувати свої ігри. Ну і особиста інформація більшості гейм-дизайнерів зберігалася в ньому, тому Чен Мо також вирішив використати його.
Відкривши редактор, він побачив свою статистику.
[Чень Мо: Дизайнер відеоігор (Напочаткальний рівень)
Креативність: 7
Система: 8
Код: 3
Дизайн рівнів: 4
Сюжет: 10
Концепт-арт: 7
3D: 1
Найближча квота: 294 МБ/300 МБ
Ці цифри, які він побачив у своїй статистичній статистики, напевно були тією статистикою, яку система видала минулого Чен Мо за його попередні ігри.
Сюжет був оцінений вище за все, ймовірно через його спеціальність.
Що стосується 3D, то це тому, що Чен Мо ніколи не робив 3Д-ігри.
« »Ось це так... Максимум можна отримати по сто балів у кожній статистики..."
Його злила не жахлива статистика, а "місячне квоту" в самому низу.
Кожен дизайнер міг використовувати безкоштовні ресурси для своїх ігор, і квоту визначали як рангу дизанейра.
Для такого дизайнера відеоігор, як Чен Мо, 300 МБ не було з чим він би не зміг працювати. Але справжня проблема полягала в тому, що він вже використав 294 МБ, через що залишилося лише 6 МБ!
Але зараз тільки середина місяця. До наступного місяця не можна було чекати, бо кінцевий термін подавання заявок на конкурс мав прийти через два дні!
« »Навіть боги проти мене!»
Зробивши великий ковток чаю з молоком, Чен Мо відкрив файл минулого у рушниці. « Я нічого не зможу зробити, мушу поглянути на його роботу і побачити, чи можу я врятувати її..."
----
Через одну хвилину Чен Мо мовчки натиснув на "X" у верхньому правому куті.
« »Чувак, тепер я зрозумів чому все так поганоІ я не можу цього зробити ».
Це була 2D-гра про бойові мистецтва. Основний фокус був на бойових діях, в ній було кілька простих рухів і трохи діалогів.
Щодо ресурсів, які використовуються... ну, ймовірно, всі мегабайти були витрачені на десять фонів і вісім босів ...
Чен Мо вважає, що ця гра не мала жодного потенціалу.
Механіка, бій, графіка, сцени - все це було вже не врятувати.
Но... почати все заново?
Що він міг зробити за шість мегабайтів? Сапера?
Звичайно він міг. Але навіть якщо б щось пристойного якості було зроблено всього за допомогою ШеСТі мегабайт, завдяки такій грі неможливо виграти в конкурсі!
« »Чорт забирай...»
« »І чому відразу мені дали таку задачу(Сміх) Чен Мо почувався так, ніби проковтнув великий шматок льоду. Він не тільки відчував себе жахливо, але й відчував холод на серці.
Він простягнув руку і закрив кришку ноутбука.
« »Мені навіть немає сенсу намагатися.»
У цей момент Чен Мо помітив, що браслет на його зап'ястку був не зовсім нормальним.
Браслет купив Чен Мо з минулого світу. Він був схожий на фітнес-трекер, він відстежував серцевий ритм носія, якість сну і так далі. д. Раніше він цього не помічав, але тепер зрозумів, що браслет був дійсно незвичайним.
Чен Мо постукав по браслету, що викликало віртуальний дисплей.
- Що за... Що це таке?
Чен Мо був вражений. Спочатку він подумав, що це якась так звана « чорна технологія [1]» цього світу.
Чен Мо оглянув простий віртуальний дисплей, на якому було лише один рядок з цифрами і колесом.
У рядку з цифрами було число 597 340.
Майже шістьсот тисяч кредитів...
Віртуальне колесо складається з трьох окремих ділянок. На зеленому секторі було написано « книги навичок дизайнера», на синьих „книжках рідкісних навиків" тощо. А в фіолетовій галузі - "сектальне обладнання".
Зелений сектор був найбільшим, а фіолетовий - найменшим.
Колесо мав велику кнопку "Прокрути для Перемоги" посередині.
Під текстом "Прокрути для Перемоги" була ціна - 100 000/поворот.
Побачивши це, Чен Мо задумався.
Поміркувавши трохи, Чен Мо нарешті зрозумів. Через те, що він переселився в це тіло, він, ймовірно, якось прихопив з собою браслет. Він згадав, що цей браслет він отримав завдяки лотереї вже давно.
Однак... Що означають ці цифри - 597 340?
Чен Мо почав згадувати все, починаючи з того часу, коли він був молодий і до цих пір, після чого він, нарешті, все зрозумів, і плескнув себе по лобі.
Такою була сума, яку він витратив на відеоігри в своєму попередньому житті, тільки вона була помножана на десять. Він згадав, що витратив приблизно шістдесят тисяч юаней.
Мабуть, в цю суму увійшли всі гроші, які він витратив на РПГ, інді-гра та купу ААА-ігри у довісок до купок лутбоксів з безліччю ігор. Згадавши всі свої транкзації, він зрозумів, що насправді витратив щонайменше 50 000 юаней!
"Чорт візьми, я б витратив більше, якби знав!"
Чен Мо відчув деякий жаль. Якби він знав про це, то кинув би свої сотні тисяч заощаджень у гру в минулому світі.
Але йому все одно було боляче дивитися на ціну - 100 000/поразок.
Це дуже дорого. Це ж десять тисяч юаней за одне обертання!
Однак, оскільки він не міг їх використати, Чен Мо вирішив просто натиснути кнопку і подивитися, що станеться.
- Згідно з кліше, хіба я не повинен отримати якийсь унікальний предмет плюс деякі ресурси, за допомогою яких я створюю нову гру?
Свисток, свист, свис... колесо почало обертатися.
« Спеціальне обладнання! Спеціальне обладнання! Спеціальне обладнання!» - голосно скандував Чен Мо про себе.
Хоч Чен Мо "не знав", який приз буде кращим, було очевидно, що кращий з цих трьох - фіолетовий. Його площа була найменшою, отже це має означати, що він повинен бути найрідкіснішим призом!
З стуком колесо нарешті зупинилося. Вказівник приземлився на зеленій зоні: “Ви отримали книгу навичок дизайнера! ”
- Все гаразд, навряд чи він міг приземлитися на фіолетовий відсік в перший раз. Це абсолютно нормально! Розслабся, розслабся...
Чен Мо виявив, що на комп'ютерному дисплеї з’явилася книжка із сповіщенням: "книжка навичок дизайнера - код +1"
Чен Мо спробував постукати по ній пальцем. Коли він торкнувся її, книжка перетворилася на іскри, які почали стікатися до кінчика його пальця!
[1] — Нелегальна технологія/залаштування, заборонене законом.
https://literna.net/uk/books/337-vsemohutnii-hei-mdizai-nerha