Розділ 907 - Складний вибір. Частина - 2
Хоча мені стало краще, але я ще не впоралася з хворобою і могла вільно рухатися. Коли я закінчила обідати, то рано лягала спати і накрила нижню частину тіла теплим покривалом.
Тим часом графиня Джубел та фрейліни вимили немовлят, переодягали їх і поклали у ліжка.
Дитячі ліжка були в моїй кімнаті, тому що ми ще не знайшли няню. Оскільки немовлята народилися несподівано, нам довелося швидко знайти відповідні дитячі ліжка, щоб поставити їх тут.
Однак у мене були проблеми з фрейліною, бо мені було важко спати.
- Ми повинні якомога швидше знайти няню, інакше Вашому Величності буде занадто важко ...»,- стурбованим тоном сказала Лора.
На щастя, ці двоє - маленькі ангелочки.»,- з усмішкою на обличчі сказала в їх захист Нав'є.
Насправді, моїм фролінам не про що було турбуватися. Гайнлі також добре дбав про них.
Коли мої фрейліни пішли, я перетворила немовлят у маленьких птахів, як навчив мене Гайнлі.
Потім я відвела їх до головної спальні. Хейнлі вже була там, як Королева, сидячи в гнізді. Коли я увійшла, він нетерпляче змахнув крилами.
- Вибач за очікування ...",- сказала Нав'є, посміхаючись такої кількості милих птахів перед своїми очима.
Щойно він притиснув до грудей двох маленьких пташок, Гайнлі обхопив їх крилами і з радістю увірвався.
Одного разу він сказав, що його не цікавлять діти... Чи це можна назвати відсутністьм інтересу...?
***
Маленькі пташки щебетали, граючи під крилами свого батька. Гайнлі годував їх, поки вони не набили животи і не поснули.
Я турбувалася про те, щоб помістити їх у гніздо, але вони вважали, що знайшли його дуже затишним.
Я бачила, як вони дихають і заплющують очі. І знову я була здивована, що вони народилися у мене. Хейнлі мав рацію. Наші діти були подібні до ангелів, які зійшли у світ.
Через деякий час, коли він був упевнений, що діти не прокинуться, Гайнлі обережно вибрався з гнізда і знову став людиною.
Обнажений, він підповз до мене на колінах і притиснувся своїми губами до моїх. Потім він прикусив мою верхню губу, як птах, і розсміявся.
- Кожного разу, коли я дивлюся на Принцесу, я уявляю свою імператрицю маленькою.», ніжний голос сказав Хейнлі.
- Мій брат теж каже, що вона схожа на мене.», легонька кивнувши підтвердила Навіє.
Але її особистість здавалася іншою. За словами Кошара, я не так сильно хмурилась.
- Гейнлі, ти придумав для неї ім'я?
Так. потім він продовжив з сяючою посмішкою.
- Що ти думаєш про ім'я "Лац"?
- Як лавровий вон...»,- задумливим тоном сказала Нав'є.
***
https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr