Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Імператриця знову виходить Заміж (KR)

Розділ 70 - Ви ревнуєте? Частина - 1

Прочитано 0% главы

Глава 70 - Ви ревнуєте? Частина - 1

Ні, він не міг цього сказати. Моя голова повернулася до Совешу. Навіщо йому брехати ...?

Мій чоловік підійшов до мене, потім нахилився, щоб поцілувати мене в щоку.

« Ви неймовірно красиві, Імператрице. Дякую, що задовольняли моє прохання. "

Я не знала, навіщо йому треба було вигадувати таке, але швидко відреагувала на нього як правду: « Хоч би який колір Ви хотіли, просто скажіть це».

« О... Це було прохання Імператора." Великий князь Лілтіанґ виглядав збентеженим, але він швидко усміхнувся і виправив свої слова. « Дуже приємно бачити, що вони так добре ладять».

Група навколо Рашти обмінялася нервовими поглядами один з одним. З іншого боку, вираз обличчя Рашти був похмурим. Навіть поруч з Совешу вона виглядала нещасною. Я дивилася, як Совешу п'є, але його пристойний погляд був пильно спрямований кудись, і я не могла запитати його, чому він мені допоміг.

Я трималася за свою склянку, як за рятувальним колом, і озиралася на зал. Спочатку фрейліни залишалися зі мною, але коли їм стало нудно, одна за одною вони почали розходитися в різні боки. Дворяни, які сиділи поруч з Імператором, як тільки заграла музика, пішли на танцпол. Дивно, але і Рашта пішла кудись.

"Вона піде до герцога Елгі?" Я подумала. Ні, я чула, що герцог Елгі залишив палац кілька днів тому. Можливо, вона просто хотіла поспілкуватися з усіма? Я була захоплена своїми думками, коли чийсь голос заговорив п'ялом зі мною.

"Так хто ж його копіював?"

Я повернулася в сторону голосу і побачила, що Совішу дивився на мене з ніжним виразом обличчя.

« Хто ви думаєте?»

« Якщо чесно... його голос був тихим шепотом - "Мені все одно."

"Тим не менш, Ви стали на бік мене?"

« Ви не схвалюєте?»

« Мені це не подобається. Міс Рашта буде розчарована."

« Я не мав жодного вибору, окрім як допомогти Вам.»

"Що значить, у вас не було вибору?"

« Імператриця — це обличчя Східної Імперії. Ви представляєте честь імператорської родини. Хіба це не очевидно?»

"А, зрозуміло."

Його відповідь допомогла мені заспокоїтись. Переконуючись у цьому, я знову подивилася вперед, яскраве світло і весела музика почали заповнювати кімнату. Чоловіки і жінки в масках тримали одне одного за руки, посміхаючись та весело рухаючи ногами під музику. Навіть якщо хтось не був вправним танцюристом, у нього було радісне вираз обличчя. Простолюдини насолоджувалися нововведеною балою, тоді як двіряни, здавалося, були захоплені менш формальною атмосферою.

З глибини кімнати почули радісні вигуки. Я повернулася до звуку і побачила, що Рашта танцює одна в центрі високої сцени. Її срібне волосся блищало в повітрі, коли її легені ноги вальсували і кружляли. Наприклад, прості люди видавалися веселими і плескали в долоні щоразу, коли Рашта крутилася. Я помітила, що Свешу також був прикутий до неї.

"Чому б Вам не піти і потанцювати з нею?" Совішу повернувся подивитися на мене.

« Він там?» брови здивовано піднялися

"Здається, Ви хочете піти". Я кивнула головою, і він дивно подивився на мене.

"Ви ревнуєте?" - запитав він мене.

« Ревну? Я?»

« Чи це сарказм? »

 « Хто сказав, що це сарказм? »

« Коли ж ви перестанете так говорити, коли злитесь?»

"Хіба це не те ж саме?"

"Ви знаєте, я думаю..." Сумішу задумливо схилив голову, потім повернувся до мене з серйозним виразом обличчя. Я задавалася питанням, що він збирався сказати.

"До речі, коли моя мати-імператриця привела Вас сюди, вона навчила вас боротися словами? Чому Ви завжди відмовляєтеся підтримати хоч одне моє слово? "

« Ви хочете знати?»

« Якщо чесно, то так.»

« Добре, чому б нам не поставити корону на півгодини і поговорити по душах? В нейтральній зоні?»

« Ви сказали це колись, коли ми були дітьми. Ви пам'ятаєте, що ви зробили потім? "

 «!»

« Я більше не куплюся на це. Мені це явно не подобається."

***

« Про що вони говорять? »

Рашта припинила танцювати і скинула піт з обличчя, коли зі сцени зірвалася. Вона нахмурилась, побачивши голови Імператора і Імператриці, що схилилися один до одного в розмові. Вони виглядали досить серйозно ...

Рашти закололи серце. Імператор ніколи не обговорював з нею державні справи або свою роботу, те, що він робив, про що його турбувало і так далі. Їй подобалися його ніжний погляд і увагу, але вона відчувала себе ніяково, коли Імператор та Імператриця говорили про щось настільки серйозним.

 "Герцог Елгі відправився до Римувелл ..."

Вона не отримувала від нього ніяких вивестий з тих пір, як він відправився в маєток Ротешу, щоб розслідувати справу про дитину. Вона запитувала себе, чи він виконує свою роботу добре. Рашта перестала танцювати, не в змозі впоратися з дедалі більшою тривогою. Але щось привернуло її увагу. Через всю кімнату вона помітила герцога Туанію, який, на відміну від будь-якої популярної принціні Твінія, пив тільки вино. Рашта посміхнулась і підійшла до нього.

https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr

Предыдущая главаСледующая глава