Сонячне світло проникало до кімнати крізь вузькі вікна і відбивалося на стіні темно-червоними смугами.
У всьому королівстві було лише кілька місць, де все ще можна побачити захід сонця, і Порт Чиста Вода одне з них. У цьому місці Місяці Демонів, з їхніми холодними вітрами і сильними снігопадами, мали невеликий вплив. За винятком того, що флот Чорне Вітрило не міг покинути порт, місто було таке ж зайняте, як і завжди.
Міська правителька і володарка порту Ґарсія Вімблдон сиділа за квадратним столом під вікном і уважно вивчала лист у своїх руках. Захід сонця пофарбував її сиве волосся у золотий колір, а світло і тінь переплелись на її обличчі, згладжуючи риси, надавши лицю неповторності та наповнило його героїчним духом.
Фаріон довгий час стояв біля неї.
Хоча вона витратила на цей лист набагато більше часу, ніж зазвичай, він вирішив спокійно почекати – йому не хотілося першим порушувати тишу.
Зрештою, Ґарсія тихо зітхнула, відклала лист і сказала йому:
– Мій батько – мертвий.
Фаріон здивувався:
– Що?
– Мій батько, Айлінь Вімблдон, Король Сірого Замку, помер.
Вона рідко повторювала те, що говорила, тож він подумав, що якщо знову перепитає, то його пані проігнорує це. Але вона справді не жартувала? Король помер?
– … – Фаріон відкрив рота, намагаючись втішити її кількома словами, але його слова перетворились на запитання: – Як він помер?
На щастя Ґарсія не турбувалась про це – вона третя принцеса королівства, володарка Порту Чиста Вода і керує флотом Чорне Вітрило. Ця людина не потребувала, щоб її хтось втішав.
– У листі сказано, що мій брат Ґорон убив батька, але його схопили охоронці. Він не покінчив життя самогубством, щоб уникнути покарання, тому його притягли до суду за вбивство короля, і кілька міністрів засудили його до обезголовлення.
– Це неправда, – Фаріон підсвідомо не міг у це повірити.
– Звісно, це неправда, – без емоцій сказала Ґарсія, – мій брат дійсно дурний, але не настільки, щоб наразити себе на смерть. Якби його не скерували, він би ніколи цього не зробив.
– Його хтось підставив?
– Дай-но подумати… – Третя принцеса заплющила очі. – Напевно хтось виклав детальний план і спокусив мого брата, сказавши, що він готовий допомогти йому – провести людей у замок короля. Хтось же повинен заздалегідь домовитись, включаючи витіснення зайвих, обмін і підкуп. Але це не сильна сторона Ґорона, він надто лінивий, щоб займатися такими речами. А все інше доволі просто. Потрібна людина, якій перший принц довіряв, але вона б зрадила його.
Фаріон не мав на це відповідати, зрештою, це всього лише припущення. Не так важливо, що сталося, важливим був результат. Він уважав, що Її Високість третя принцеса теж так думає.
Незабаром Ґарсія розплющила очі і продовжила:
– Упевнена, що все це задумав не перший принц, він був людиною грубої сили. В його голові теж були лише мускули, тож не дивно, що його використали. Просто… – в її голосі раптом прорізався гнів: – Методи мого другого брата занадто грубі.
– Ви маєте на увазі, що Тіфіко Вімблдон справжній винуватець?
– Хто, крім нього, знає так багато про Ґорона? Плюс після того, що сталося, він отримає найбільше. – Ґарсія несвідомо стукала по столу пальцем. – Навіть сліпий це побачить! Але він був батьківським улюбленцем, тож йому не потрібно було робити такий крок!
Її Високість справді розлютилася, зрозумів Фаріон, такий вираз на обличчі третьої принцеси рідко побачиш. Схоже, її дратувало, що Вімблдон III був упередженим, однак вона не хотіла, щоб для нього все закінчилось так.
Фаріон міг більш-менш зрозуміти це почуття. У великій родині молодше покоління завжди ставитиметься до батька – вершини, яку їм потрібно подолати, – з повагою і ненавистю. Якщо вона права і це дійсно організував другий принц, то його дії справді жорстокі.
– Але він… навіщо він це зробив?
– Тому що він мене боїться, – Ґарсія глибоко вдихнула, намагаючись стримати емоції, – він боїться флоту Чорне Вітрило.
Усвідомивши, що Фаріон не буде нічого говорити, вона продовжила пояснення:
– Нічого дивного, що Тіфіко має шпигунів у нашому місті, я також маю очі і вуха у Золотому Врожаї. Він дізнався про існування флоту Чорне Вітрило, а тому одразу зрозумів, що я робитиму далі. Місто Золотого Врожаю не здатне зібрати армію, яка протистоятиме моєму флоту. Тому другий принц скористався Ґороном, щоб отримати те, що хоче.
– Ви маєте на увазі: він хоче армію?
– Він хоче престол, – сказала Ґарсія, – зі смертю батька і стратою Ґорона, Тіфіко перший претендент. Можливо, другий брат уже прямує до столиці. Гадаю, він натисне на міністрів, щоб його коронували якомога швидше. Як тільки Тіфіко стане Вімблдоном IV, то зможе мобілізувати васалів і їхні армії без будь-яких територіальних обмежень. – Вона похитала головою і додала: – Проте, як я вже казала, він був улюбленцем батька, йому не потрібно було це робити.
– Чи не може бути ще гірше, – тривожно мовив Фаріон, – якщо другий принц буде успішно коронований, оголосить про припинення боротьби за трон, та накаже вам і всім іншим повернутись до столиці?
Ґарсія з презирством сказала:
– Це було б надто просто. Батьківський фаворитизм до нього не означає, що всі міністри його підтримають, особливо після вбивства короля. Хоча Тіфіко перекинув провину на Ґорона, і цим може обдурити простих жителів, але досягти авторитету серед знаті Сірого Замку займе більше часу. Тому… – Вона поглянула на Фаріона. – Я мушу трохи змінити свій план.
Фаріон негайно опустився на одне коліно і сказав:
– До ваших послуг.
Ґарсія встала на ноги, повернулась спиною до Фаріона, підійшла до вікна і заговорила:
– Перше, що він зробить, коли посяде трон, розбереться зі мною. Однак його єдина можливість натиснути на мене – це використати Джо Керра, герцога Півдня. Гадаю, останній скористається періодом жалоби, щоб затримати відправлення своїх військ, – цей старий лис завжди неохоче займається справами, в яких він зазнає збитків. Щонайбільше він збере васалів і відправить їх, щоб оточити Порт Чиста Вода. – Третя принцеса зробила коротку паузу. – Але ці дії завдадуть нам зайвих клопотів, тому ми завтра відпливемо.
– Відпливемо? Ваша Високосте, ви хочете…
– Орлине місто майже не захищене, бо знаходиться вглибині королівства. Дістатися до міста Чисте Джерело можна через притоку річки Трьох Пучини, а звідти до Орлиного міста лише один день. Після знищення Керра, південні території будуть під моїм контролем. Коли Тіфіко посяде трон і захоче відправити герцога Джо, то виявить, що весь південь належить мені. Хотіла б я побачити його лице.
– Але ви також сказали, що Вімблдон III щойно помер, а тому…
– Що, мені спочатку треба поплакати? – Ґарсія обернулась, і світло сонця, що майже закотилося за обрій, огорнуло все її тіло фіолетово-червоною вуаллю. Обличчя приховувала тінь, лише в очах відбивалось світло. У цих холодних очах, навіть якщо вона гнівається чи шкодує, ніколи не буде видно горя.
Горе не для королів.
– Ні, вам не потрібно цього робити, – серйозно сказав Фаріон.
Ґарсія задоволено кивнула:
– Іди поклич до мене всіх капітанів. Оскільки Тіфіко не хотів чекати п’ять років, я не підведу його. Після того, як ми отримаємо Орлине місто, весь південь стане незалежним.
Фаріон подумав, що не важливо – зробив це Тіфейке чи ні – Ґарсія знайде шлях, який виведе її з непередбачуваної ситуації. Як тільки вона обрала дорогу, то сміливо пройде до кінця. Саме в цьому крилася чарівність третьої принцеси і причина, чому Фаріон слідує за нею.
– Так, Ваша Високосте… Ні, – Фаріон виправився, – Ваша Величносте Королево.
Сайт, блог і телеграм канал.