– Ваша Високосте, який у цьому сенс? – раніше Картер думав, що принц Роланд був трохи свавільним, але тепер це схоже на втрату зв’язку з реальністю.
Щодо підготовки солдат, головний лицар думав, що нема нікого більш професійного, ніж він сам. Його сім’я мала повний набір навчальних методів, коли хлопчика десяти років навчали як воїна, і той опановував володіння різними видами зброї за п’ять років. Якщо додати ще п’ять років, то він ставав лицарем, добре знайомим з етикетом, – ясна річ, що це не міг бути виходець з простих людей.
Погляньте на цю групу бовдурів! Вони думають лише про їжу! А ще… яйця досить дороге задоволення!
Роланд недбало відповів:
– Просто стеж за ними і пам’ятай, що їх потрібно тренувати таким чином наступні кілька днів. Звичайно, я внесу деякі зміни, а деталі я напишу пізніше.
В епоху холодної зброї за два-три місяці навчити професійних бійців? Роланд навіть не думав про це, йому не потрібні спартанські воїни, що можуть розірвати дикого звіра голими руками. Солдати не повинні бути сильними, вони мають бути дисциплінованими і виконувати команди без жодних вагань.
Як правило, сила групи перевищувала силу одної людини, усе завдяки соціальним взаємодіям. Тому йому потрібно швидко сформувати з них військовий підрозділ. Сучасне військове навчання, з деякими модифікаціями відповідно до поточної ситуації, чудовий вибір. З його власного досвіду військового вишколу, на гуртування студентів із різних куточків країни у єдине ціле пішло лише пів місяця. Незалежно від того, що це за процес, ефект очевидний.
Тільки тоді, коли ця група людей повністю зрозуміє важливість дисципліни, Роланд може здійснити наступний крок плану.
Фаньна все-таки не вдалося отримати друге яйце на обід.
Їм довелося стояти вдвічі довше, ніж попереднього разу, і цей процес не закінчувався, доки в когось не слабнули ноги, від чого люди починали хитатись.
Саме тоді четвертий принц оголосив відпочинок і наказав слугам подати обід. Гнів людей на слабшого успішно змінився бажанням їсти. А Фаньна навіть запідозрив, що Його Високість не планував давати їм можливість отримати додаткову нагороду.
Обід був у чотирьох великих горщиках, які привезли возами з міста. Крім їжі там була купа дерев’яних мисок і ложок.
Фаньна облизнув губи, готовий кинутися разом з іншими до возів, але головний лицар зупинив їх усіх.
Його Королівська Високість звелів людям вишикуватися в чотири ряди та по черзі підходити за посудом. Ті, хто порушує порядок, отримають їжу останніми.
Натовп безладно вишикувався в чотири ряди. Фаньна пощастило бути першим у крайній колоні. Звичайно, деякі люди були незадоволені своїми позиціями, в рядах можна було почути звуки сварок і сутичок. Невдовзі лицар і кілька охоронців пройшли крізь натовп і виштовхали порушників спокою.
«Дурень», – подумав Фаньна зиркнувши на людину, що розпочала сварки. Скажений Кулак, найлютіший боєць у містечку. Раніше він усюди спричиняв неприємності, покладаючись на свою грубу силу, але зараз йому доводиться слухняно присідати в кутку, все через спрямований на нього меч. Гляньте, який він жалюгідний тепер.
Фаньна відчув, що, мабуть, зрозумів, що подобається принцу.
Йому подобається порядок.
Вони повинні стояти у прямій лінії з випрямленими спинами, вишиковуватися в лінії, щоб отримати їжу, і завжди виконувати накази… Фаньна чув од деяких обізнаних торговців, які приїздили з великих міст, що деякі шляхтичі мали дивну звичку: вони не могли терпіти безлад і якщо щось було не на місці, вони не могли не робити так, щоб воно повернулось до належного виду.
На думку Фаньна такий тип людей просто нудьгував і не мав чим зайнятись. Тож вони б навмисно створили б якісь проблеми, щоб зайняти себе.
Несподівано виявилось, що Його Королівська Високість теж така людина.
Коли підняли кришки горщиків, Фаньна відчув сильний аромат.
Привабливий запах, підхоплений вітром, подіяв на нього, як хороша випивка. Натовп зробився неспокійним, але лицар гаркнув, щоб люди затихли. «Схоже, нам знову доведеться вишикуватись», – подумав Фаньна.
Звичайно, щоб отримати їжу, четвертий принц наказав усім вишикуватись так само, як до цього вони брали миски і ложки.
Хоча їхні роти наповнились слиною, а в шлунках бурчало, але, пам’ятаючи про те, що сталося зі Скаженим Кулаком, люди слухняно вишикувались і терпляче чекали своєї черги.
Глиняні горщики були наповнені гарячою пшеничною кашею. На подив Фаньна у ній навіть було сушене м’ясо! Хоча це була лише тоненька смужка, але все ж таки це м’ясо! Крім каші він отримав яйце, яке так хотів.
Фаньна похапцем з’їв кашу і навіть облизав дно миски. Він проковтнув яйце за один укус навіть не прожувавши. Оскільки Фаньна їв надто швидко, то випадково ошпарив язика.
Відклавши миску, він погладив живіт і відригнув. Давно Фаньна не насолоджувався такою смачною їжею. І найнеймовірніше те, що він насправді почувався ситим. Якщо порівнювати солодкість м’ясної каші з темним хлібом – то це небо і земля. Він навіть подумав, що якби міг їсти щось подібне щодня, то чи мало б якесь значення, якби одного разу йому б довелося битися з демонічними звірами на передовій?
Після обіду був тривалий відпочинок. Вони попрямували до міської стіни, а затим пішли до табору, де мешкають патрульні. До них підійшов могутній чужоземець і почав навчати, як ставити намет.
Фаньна знав його – мало хто зі старого району не чув про Залізну Сокиру. Його чудове уміння стрільби з лука вразило найдосвідченіших мисливців у місті. «Заждіть, то тепер Залізна Сокира служить четвертому принцу? Здається, я бачив, як він увесь час був поряд з лицарем. – Фаньна насупився. – Про що думає Його Королівська Високість? Це ж людина пісків».
– Ви справді збираєтеся призначити людину пісків капітаном? – у Картера було таке саме запитання, як у Фаньна. – Він не належить до королівства Сірий Замок, і навіть не походить з цієї частини материка.
– Відьми також не належать до королівства Сірий Замок, – сказав Роланд, – але вони всі належать Прикордонному Місту. До того ж хіба ти не простежиш за ними для мене?
– Але, Ваша Високосте…
– Не хвилюйся, – Роланд поплескав лицаря по плечу, – у Прикордонному Місті походження людини немає значення. Доки вони не порушують закони королівства, вони мої піддані. Якщо ти справді переживаєш, то можеш обрати ще двох чудових капітанів. У будь-якому випадку команда зростатиме в майбутньому, тому можеш підготувати ще кількох кандидатів. До речі, я вже написав положення про навчання. Порівняно з людиною пісків, гадаю, саме цьому тобі ліпше приділити більше уваги.
Картер взяв з рук Роланда сувій пергаменту. Пробігшись очима від початку до кінця, він онімів од здивування. Зміст цих навчальних положень просто нечуваний. Наприклад, їм потрібно буде бігати навколо Прикордонного Міста з другої години дня і до заходу сонця. У настановах наголошувалось, що кожен повинен це виконувати, і в дорозі дозволялось допомагати один одному. Якщо ніхто не здасться, то вони отримають на вечерю додаткове яйце. Ще один приклад, коли вночі лунав свист, всі мали якнайшвидше одягнутись і хутко зібратися разом. Картер боявся, що з такими тренуваннями команда розійдеться за кілька днів.
Якщо перші положення уже важко зрозуміти, то останній повністю його збентежив.
«Щодня після вечері команда повинна відвідувати школу містера Карла для культурної підготовки».
– Ваша Королівська Високосте… Що означає «культурна підготовка»? Ви хочете навчити їх читати та писати?
– Я сподіваюсь на це, але часу надто мало. Карл зможе навчити їх лише простим словам і цифрам, щоб вони могли читати накази. Я особисто поясню цю частину Карлу. Тобі лише потрібно відправити їх туди.
– Але чому ви хочете це зробити? Від цього жодної користі в боротьбі з демонічними звірами.
– Хто це сказав? – Роланд зітхнув. – Загін, який добре бореться, має бути добре освіченим. Це досвід отриманий з історії.
Сайт, блог і телеграм канал.