Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Перероджений у світ Наруто з Тенсейганом

Розділ 1212

Прочитано 0% главы
Глава 1212: - Моуре... Він там?

Курото стояв на бойовому кораблі разом з Темуджіном і лицарями, підтримуючи друк на Венах Гелела та підводячи обличчя морської бризу.

Він радів, що зберіг життя Темуджіну в підземному палаці. Інакше було б важко одному перетягнути таку величезну брилу.

На бойовому кораблі Темуджін по одному переконав кожного лицаря Хайдо в тому, що він використовував їх і обманом тримав при собі.

Виявилося, що лицарі в доспеках, залізні саміраї, які беззастережно слухали Хайдо, були дівчатками і хлопчиками, яких той закував у броню ще будучи дітьми.

Ці діти зачаровані словами Хайдо про ідеальну країну, у тому числі й самого Темуджіна, сліпо виконували його накази.

Курото здивували три лицарі Хайдо, дівчата, які могли перетворюватися на різних істот.

Неважко здогадатися, що Хайдо використав технологію схрещування, ймовірно, з клітин будь-якої тварини, яка дала їм такі здібності.

Хайдо, як і три лицарі-дівиці біля нього, був успадкований генетичним злиттям клітин.

Курото швидко здогадався про це і його інтерес миттєво потух.

Таке примітивне і агресивні клітинне злиття було таке саме як би забруднити власні клітини. Найменший емоційний тиск і людина відразу перетворюється на монстра.

До того ж генетичне змішування між різними видами завжди було нестабільним. У першу ніч все може пройти добре, а на другий день людина може впасти без свідомості, втратити пам’ять і прокинутися твариною.

Курото відчував тільки зневагу до таких варварських методів!

У цей час на мостік до нього піднявся Темуджін. Він не зводив погляду Вен Гелела.

- Ми вже відійшли від берега, куди ми рухаємося, можете сказати, сама?

Курото вказав на море перед собою.

Як тільки він опиниться далеко від берега, він залишить корабель і піде на летючу фортецю, тому у нього не було певного пункту призначення. Йому потрібно було лише рухатися на схід.

Темуджін подивився у напрямку пальця Курото і вклонився ще раз.

- Як скажете, сама, будемо рухатися далі!

Темуджін попередив своїх товаришів внизу, щоб вони розвернули корабель на схід.

Напыщ... Напыщ... Напыщ...

Хвилі забилися об борт бойового корабля, який набирав швидкість.

Цей бойовий корабель був дійсно цікавим. Він міг пересуватися не тільки морем, але й ґрунтом. Ні в кого у світі шінобі не було таких технологій, значить це точно творіння села Скритого неба.

Тільки вони по цілому світі почали думати про різні засоби пересування, а не про розвиток ніндзюцу.

І все тому, що навіть якщо корабель був просто величним і страшним, вистачить одного потрапляння Біджудами, щоб рознести його в щіпки.

Незабаром день почав клонуватися до заходу сонця.

Бойовий корабель був набагато швидшим за звичайний пасажирський або вантажний, і вони вже покинули країну Води й опинилися в нейтральних водах.

Курото встав, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає.

Темуджін підірвався.

- Сама, ви йдете?

- Мхм!

Курото кивнув і використав Баншо Теннін, піднімаючись до неба та забираючи з собою вени Гелела в хмари.

Всі лицарі, три дівчини і Темуджін втекли на містик і дивилися на Курото, який лише коротко сказав.

- Повертайся до себе на батьківщину. Немає ідеальної країни, але це не повинно зупиняти тебе. Наполегливо працюй!

Курото вже не повернувся після цих слів, швидко зникнувши в хмарах разом з Венами Гелела.

Один з малюків-рицарів запитав Темуджіна.

- Темуджін, ми можемо самі створити ідеальну країну?

- Мудрець сказав, щоб ми не лінувалися. Без сумніву, наполегливою працею ми зможемо створити таку імперію!

- Так, сам Мудрець сказав нам це, ми не можемо здатися!

- Не думала, що у світі шінобі є справжній Мудрець!

- Ми пробули з справжнім Мудрецем майже два дні!

Курото залишив лицарів одних, але його слова перед від’їздом надихнули їх, що вони сповнені упевненості повернулися додому.

Серед хмар.

Курото швидко вліз до Анкор Вантіан, який спустився до нього.

Вени Гелела були просто великими, і Курото тимчасово розташував їх над фортецею на високому виступі.

- Як добре, що я під час перельоту фортеці відрубав усі зайві шпілі і башти. Інакше б кристали не встали.

Курото трохи кружляла голова.

Реакція чакри у Відні Гелела була просто невимовною.

Коли вона лежатиме на даху фортеці, то розчавить свою чакроню.

Його ще можна сховати від шинобі на землі, але від відсутності Тонері на Місяці навряд чи.

- Здається, потрібно ще раз переробити фортецю!

Курото так думав, що прийшов до Анкор Вантіан.

На той час його вітали Карін, Гаара та Шіон, яку Курото викликав з Конохі.

Курото оглянув Карін з голови до п’ят, бо вважав, що її тіло стабільне та клітини Гашірами є пригніченими. Потім він повернувся до Шион.

- Як дорога?

Він думав піти за нею сам, але випадок з Венами Гелела порушив всі його плани, що йому довелося відправити людську маріонетку третього Казекаґе.

Шіон кивнула і запитала його.

- Курото-кун, ця фортеця є основою нашого села?

- Звичайно!

Шион була в захваті.

Курото посміхнувся, махнувши Гаар з Карін.

- Можете йти!

- Так!

Карін і Гаара вклонилися й відступили.

Шіон все ще тряслася від хвилювання.

- Курото-кун, та руда дівчинка, у неї що Рінегани?

- Досить задавати питання, підемо вже.

Курото взяв її за руку і погнав у кімнату, яка мала фортецю.

Невдовзі двоє чоловіків прийшли до великого залу, який Шіон відчула присутність своєї знайомої чакри.

- Моуре... Він там?

Reborn intoto World with Tenseigan / Переродився у світі Наруто з Тенсейганом: Глава 1212

https://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom

Предыдущая главаСледующая глава