Розділ 570

По дорозі до Академії Юї тільки і робила, що кружила навколо Курото, запитуючи його постійно.

- Курото-кун, коли ваше тайдзюцу стало таким сильним?

Курото соромно посміхнувся.

- Я і сам не знав, що моє тайдзюцу таке хороше. Але без такої сили мене б не взяли в капітани Анбу!

Юї зупинилася.

- Ну так, без сили рангу Джоніна вас не призначили б молодшим капітаном Анбу.

Навіть у всіх п’яти Деревнях ранг Елітного Джона було таке рідкісним явищем. Як тільки хтось показував таку силу, його завжди призначали молодшим капітаном Анбу.

Курото посміхнувся їй.

- В Анбу було не так багато кандидатів на Капітана, мені просто пощастило, що мене зробили їм!

Юї наздогнала його.

- А я рада, що ви більше не в Анбу.

Медик-ніндзя, який працює в лікарні Конохи, чудово знає про рани, з якими шінобі Анбу повертаються з місії. Після нападу Акатсукі та його активних дій загинуло близько 100 шінобі. Серед них було кілька заготів Абу, які до цих пір не заповнили нових членів.

Курото дійсно пощастило, що його зробили молодшим капітаном Абу, інакше йому довелося б чекати п’ять років.

Невдовзі вони вже стояли біля воріт академії, яку будували цього разу більше.

Вона тепер була не тільки більше в розмірах, але ще й ближче до центру Деревні, всього за кілька кварталів від будівлі Хокаґе. Цей район вважався найбільш охороною у цілій Деревні.

Побачивши двері Академії Юі з радістю закричала.

- До речі, вас ж зробили Директором Академії. Як це сталося?

Курото дивився на нову будівлю Академії.

- Чесно кажучи, третій Хокаґе призначив мене. Я і сам здивувався його рішенням.

Юи замислилась.

- Курото-кун, пам'ятаєте, як ми поводилися в Академії? Ми билися з Какаші, але його так ніхто і не переміг.

Курото помрів.

- Гей, звідки ти все це пам'ятаєш. Я вже давно забув про це!

Юї посміхнулася.

- А я ось чудово пам'ятаю, як ви вчотирьох напали на Какаші. Він так легко здолав вас, Асуму, Гая і Обіто разом узятих. Ми з Рін і Шізуне хворіли за вас, але він нас усіх вразив. Він став першим чуніном у нашому класі, а потім і першою Джоніною.

Юї поринула у свої думки, бо почав згадувати всіх учнів з класу, багато з яких померли потім під час війни.

Курото помітив і зрозумів, чому її голос став все тихіше й спокійніше.

- Ми шінобі, втрати неминучі, таке життя. Не бери до голови.

Юі відкинула від себе погані думки.

- Добре!

Пройшовши повз тренувальне поле, вони опинилися в його офісі.

Викладачі заклопоталися, коли побачили Директора.

Курото кивав кожному, дивлячись на своїх тепер підлеглих.

Вчителі та члени Академії рідко коли вступали у бій з ворогом, тому ними могли стати і звичайні панніни, бо завдання академії було підготувати генінів, а чужинами вже займалися Джонін.

З цієї причини більшість з них були Чунінами, багато з яких Курото знав раніше, наприклад, Ірука, Мізуки тощо.

Останній шінобі в одязі інструктора Академії його звичайно ж здивувався.

"Що тут робить Кабуто? Що саме задумав Орочимару?"

Данзо тепер скрізь намагався розставити своїх людей, значить це був його підлеглий в Академії. Це лише справа часу, коли Курото як директору доведеться вигнати його тому що він не дозволить поплічникові Орочимару залишатися поруч з ним. От тільки важко буде це зробити, якщо за нього вступиться Данзо.

Але в чому ж його мета, що саме він робить у Академії?

Курото дивився на інших, намагаючись не думати про це, бо через три дні почнеться церемонія вступу до Академії.

Як він і очікував, Кабуто став слідом за ним.

Курото звернувся до Юї спокійним тоном.

- Юі, не хочеш піти до лікарні. У мене тут свої справи, я залишаюся.

Юі зрозуміла, що коли Курото стане директором, то буде багато часу тут і вона теж помітила цю дивну поведінку Кабуто.

У той час Кабуто встав поруч з Курото, дивлячись слідом ухідної Юї.

- Курото-кун, радий нашої зустрічі знову!

- Що ти тут робиш? Що задумав Орочимару? - запитав його Курото, навіть не дивлячись на нього.

- Якщо я скажу вам, Орочимару-сама мене не простить!

Він посміхався, зовсім не боячись Курото.

Курото подивився на нього і швидко схопив його за горло, притиснувши до стіни.

- Не смій говорити зі мною таким тоном. Я легко можу вбити тебе!

- Так?

Кабуто, здається, боявся вигляду Курото.

Звідки у нього стільки сили і спритності в рухах, що навіть він, шинобі ранга Джона був притискений до стінки.

Його лякав спокійний тон Курото.

Він знав, що Курото не буде з ним жартувати. Якщо він скаже те ж саме що посмів сказати раніше, Курот точно його вб'є!

- Директор-сама, вибачте... Мене!

Кабуто швидко зрозумів свою помилку і тепер щиро вибачався перед Курото.

Відпустивши його, Курото додав.

- Мені байдуже, що ви з Орочимару тут задумали, але не смій нічого робити в Академії.

Кабуто витер піт з лоба.

- Звичайно!

Він потрапив до Академії завдяки Данзо, щоб бути поруч з Наруто весь цей час і знайти секрет, чому у Наррубо так легко вийшло освоїти сендзюцу.

Орочимару вивчав його тіло, з подивом виявивши в тілі вже названого ним "ідіота" здатність зі поглинанням природної енергії печер Рьючі.

Здивований цим, він тепер з усіх сил прагнув дізнатися про те, в чому ж таємниця...

https://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom