Розділ 550

- Це я зробив цю діру в стіні?

Наруто дивився на круглу діру в стіні.

Тагоріхім усміхнулася і підійшла до нього, пояснюючи йому.

- У режимі відлюдника печери Рьючі ти став швидше, сильніше, твої відчуття обстиглися в рази, а твоє тіло тепер може витримувати величезні навантаження. Ти більше не звичайний шінобі.

Наруто закричав від радості.

- Ого, круто!

Наруто навіть мріяти не міг про те, щоб руйнувати стіни з одного удару.

Тагоріхімі прикрила свій сміх, продовжав.

- Магія природної енергії не закінчується тільки на цьому. Наручу, спробуй покласти руку на кам'яну стіну.

Наруто без вагання зробив це і доторкнувся долонею стіни.

Тагоріхімі шепотіла йому на вухо.

- Очисти свій розум, зосередься і подумай. Уяви собі кам'яну стіну до того, як ти зламав її.

Згідно з її вказівками, Наруто закрив очі і спробував уявити кам’яну стіну.

У його голові з'явилася картина ще недоторканої стіни, до того як він зруйнував її.

Коли Наруто відкрив очі, то побачив кам’яну стіну перед ним відродилась так само, як вона була до удару.

- Що...?

Наруто з загубленим виглядом дивився на стіну перед собою.

Тагоріхімі шепотіла на вухо.

- Ось вона сила режиму відлюдника!

Наруто повернув голову і подивився їй прямо в обличчя.

- Тагорихіме-чан, я зможу побити Саске тепер?

- Хто такий Саске? - Розгубилася Тагоріхімі.

Наруто почав пояснювати.

- Саске це мій друг. Він трохи огидний, але як шенобі просто геній. Він вже розбудив Шарінган недавно!

- Шаринган? Чи це не той Саске з клану Учиха? - Тагоріхімі згадала його ім'я.

- Наруто, можеш не хвилюватися, ти навчився поглинати природну енергію і входити в режим відлюдника. Серед твоїх однолітків ніхто тобі не суперник, у тому числі й ця дитина з Учиха!

- Да.... але у нього є Шарінган!

Наруто все ще був невпевнений в собі, тому що тільки й чув розмови про могутній Шарінган і сильний клан Учиха.

Тагоріхімі заспокоювала його.

- Ти зрозумієш все, коли зустрінешся з ним.

- Так, мені потрібно битися з ним і тоді все стане ясно! - Наруто опустив брови, наче призадумався.

- Але мені для режиму відлюдника потрібно сидіти нерухомо кілька годин. Природна енергія так повільно поглинається. Тагорихиме-чан, а є спосіб увійти в режим відлюдника швидше?

Тагоріхімія мотала головою.

- Ні, швидко це зробити не вийде. Лише за допомогою наполегливих тренувань можна звикнути до поглинання природної енергії і тоді твоє тіло зможе робити це швидше.

Насправді був ще один спосіб, про який Тагоріхім забула розповісти Наруто.

Тому що земля й клімат Рьючі відрізняються від решти світу тим, що повітря наповнене природною енергією. Вона в кілька разів перевищує звичайне повітря ззовні, і тому багато хто нападав на печеру з природними енергією, яку вона витримала.

Наруто так легко міг увійти в режим відлюдника через кілька годин. Ззовні печери він би витратив у два або й три рази більше часу, тільки потім увійшовши в режим відлюдника.

Тагоріім, яка вчила лише кам'яні статуї, не розуміла цього...

......

Село Скритого Листа.

Курото розглянув карту, позначив місце і вийшов з дому.

Наступною метою для нього був Дейзі. Курото ще не дізнався, де зараз знаходиться Дейдара, навіть через звіти Абу і мережу шпигунів. Курото ще думав під час пошуків, як йому знайти його, якщо Анбу не зможуть допомогти йому з цим.

У вісім років учень третього Тсучікаґе Онкі, який приєднався до Корпуса Подривників Скритого Камня і в дев’ять років вже наводив жах на землі після крадіжки кендзюцу у віці 11 років. З того часу він викинувся по світу шінобі, пропонуючи свої послуги підривника. Його шукали всі п'ять Великих Дерів шінобі.

Курото не мав часу шукати його, поетмоу він зв’язався з Ягурою і попросив Четвертого Мізукаґе знайти його за допомогою Абу Скритового Тумана.

Курото вийшов з дому і прийшов на базу Анбу пряміком.

У той час тут була купа людей, хоча багато хто був на місії. Решта Абу всі зібралися саме тут.

Куренай, Хаате та Юґао привітались і він сів у куті.

Анбу зібралися на своїй базі, тому що цього ранку Данзо, радник і старійшина Деревні, висловив осьимум недовір’я третього Хокаґе Делеві.

Це стосувалося третього Хокаґе, шинобі, який виконував накази Анбу, тож Енба чекав на його наказ.

Проте, як і думав Курото, Данзо не став гинути силою з Третім Гокаґом. Хірузен ніколи не відчував сильного хвилювання в Конохі, зв’язавши Анбу. Шінобі Анбу перешіптувалися між собою, думаючи, що з Данзо його викинуть зі складу Ради старійшин.

У залі пахло таблетками і вогнем.

Незабаром сюди прийшли його старі знайомі.

Какаші, Гай та Шісуі привітали його, коли Каша зівнув і розкрив рот широко.

Курото запитав його.

- Не виспався?

Какаші похитав головою.

- Ні, забув вже, коли ви спав востаннє.

Руйнування Деревні стало важкою ношею для шинобі Конохі, і їх постійно лякала сила Аматсуків та акатсуки.

Після тієї ночі вони вирушили до Джірая і Тсунаде, щоб Санні навчили його, Какаші, Асуму та Гаю, а також інших шенобі їхнього покоління.

Всі тренові поля навколо Конохи були зайняті вдень і вночі.

Какаші виглядав як завжди, і мало хто знав, що він сильно змінився — тренувався день та ніч.

В його очах читали щось.

https://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom