Село, сховане в Траві. Центр завдань.
Жінка середнього віку сиділа на ресепшневі і ввічливо запрошувала.
- Сер, яке у нас завдання?
Курото відповів ввічливо.
- Мені потрібно знайти декого, проблема тільки в тому, що я не знаю де вона може бути. Тому я вирішив звернутися до шінобі вашого села за допомогою.
- Знайти кого? Не проблема, тільки скажіть ім'я - сказала жінка, переддаючи йому аркуш.
Отримавши аркуш, Курото подивився на вимоги.
На ній було дві графи: ім'я людини, якого треба було знайти і ціна питання. Тільки і всього, більше нічого.
Курото схвально кивнув.
Село Скритої Трави не становило п’яти великих сіл шінобі. Якби вони вирішили тягнутися з іншими селами за виконання місій, їм слід було б полегшити вимоги завдань. Тому Курото вирішив прийти по допомогу.
Курото довго думав, вписавши імена нащадків Королеви Роран, а потім написав до графу нагороду 1 мільйон рій.
Коли Курото передав листок назад, жінка була приголомшена сумою.
- Один мільйон? Така сума зазвичай дається за місію А-ранга або вище, нам що, потрібно буде з кимось битися чи вбивати?
Курото продовжував посміхатися.
- Я шукаю людину, яка можливо ховається в країні вітру, тому я такий щедрий з вами. Можливо, вам доведеться зустрітися з шинобі Скритого Песка. Сподіваюся, ви відправите кращого шінобі на це завдання!
Жінка добре розуміла, що навіть коли Курото говорив про небезпеку зустрічі з шинобі Скритого Песка, то цілком можливо, щоб жодна битва не була настільки сильною і легкою для села.
- Я вас зрозуміла, сер. Не хвилюйтеся, Деревня Сухвата Трави є кращим селом після п'яти великих сіл, у нас багато здібних і сильних шінобі, ми гарантуємо, що знайдемо вашу людину в самий найкоротший термін.
Курото вдячним кивнув.
Село Скритою не було слабке серед інших сіл, але очевидно не найсильнішою.
Курото розумів, що Деревня Схованого Доща дуже сильніша за неї. Якщо б не її розташування в країні Дощя, оточений територіями Конохи, Срктиного Песка та Сукритого Каменя, то правління епохи Ханзо можна сміливо назвати епохою шести великих сіл.
А тепер слід згадати ще й Пейна. Селиня Дощу зараз була найсильнішою серед усіх Дерівень Шинобі!
Курото не довелося чекати надто довго. Незабаром до нього з’явилися чотири шінобі з лобовими протекторами Деревні Скритої трави.
Один з них заговорив до Курото.
- Мене звати Ямада, я джонін Деревни Скритої трави. Моя команда візьметься за Ваше завдання.
Курото посміхнувся і вклонився.
- Можете звати мене пан Му, я вдячний Вам за згоду виконати цю місію. Я сподіваюся, що ви допоможете знайти цю людину.
Курото був задоволений всіма чотирма шенобі перед ними.
За рівнем чакри Ямада дійсно був джоніном, а його фізична сила була досить вражаючою. Хороший показник сили.
Троє інших були чунінами, але зовсім не посередними.
Сп’ятиром вони залишили Дерівню Схованою Травою.
У дорозі пан Курото звернувся до нього.
- Не хвилюйтеся, пане Му, Ямада-сан один з кращих шінобі в нашому селі. Він зможе легко виконати ваше завдання.
Курото додав.
- Тоді мені пощастило найняти вас, хлопці!
- Звичайно, я не хочу налякати вас, але за Ямаду-саму на Чорному ринку призначена нагорода в 10 мільйонів ! Навіть якщо нам і попадуться шінобі Скритого Песка, можете не хвилюватися.
Слова чуніна змусили Курото подивитися на Ямаду, який зараз був попереду нього. Шинобі Скритті трави з нагородою в 10 мільйонів рій за його голову. Невелика сума, але все ж.
- Може мені варто взяти нагороду собі після місії - думав Курото.
Але потім його відпустили. 10 мільйонів не коштували таких клопоту з його боку.
Цього разу Курото був безпорадний, дозволяючи Деревні Скритою Трави виконати місію.
Коли місто Роран було покинуте, люди почали кочувати з оазису на цей острів. Тому вони не мали постійного житла. У величезних пустелях країни Ветра майже неможливо знайти когось, тим більше за півтора місяця.
У цю мить йому спало на думку найняти шінобі села для допомоги.
Коноха і Скринний пісок відпадали самі собою.
Село Скритого Каменя надто сильно вражала з Деревнею Песка.
Село Скритого туману занадто далеко.
А Селевні Скритого Хмарака в Курото ніколи не було довіри.
Залишилися маленькі села країни Ветра: Скрита трава і мокрого Дожя.
Селиня Скритого Дощя тепер була сховком Акацуки. Прямо зараз вона була логом тигра, Курото навіть не хотів зв'язуватися з ними, тому він зупинився на останньому варіанті.
І ось Курото вже в селі Скрита Трава.
Найнявши шинобі Скриченої трави, він матиме доступ до інформації Деревні Сухованої Трави, тому знайти нащадків Королеви Роран буде набагато легше.
Країна Води.
Сасори Червоного Песка сидів на маленькому пагорбі.
Він відпивши воду з маленького чайника, дивився на битву перед його очима.
З землі почали підійматися сотні копій, покриючи вологим лісом усі в радіусі сотень метрів. Як бамбуковий ліс.
У самому центрі стояв чоловік, який викликав цей ліс з-під землі.
Людське тіло також було вкрите кістками, придаючи йому загрозливого вигляду. Але Сасорі був спокійний. НІ! Ніякого страху, хіба що... Він був щасливий... Він повільно підійшов до трупа чоловіка, запечатуючи його у сувій.
Коли він закінчив біля нього з'явився другий чоловік.
Сасорі повернув голову.
- Орочимару, ти спізнився!
Орочимару сказав, зтримуючи сміх.
- Патріарх Клана Кагуя, а особливо в них нічого. Ну прям зовсім!
Орочимару намагався своїми словами приховати, що Сасорі так легко впорався з патріархом могутнього і безжалісного клана Кагуя.
- Хмм... Люди клан Кагуя такі диваки, я вважаю, що сил у них достатньо, так щоб якби не отрута, вбити його було б проблемою!
Орочимару сказав, коли озирнувся на ліс.
- Здається, тобі дісталася дуже гарна маріонетка.
- А тобі хіба ні? Ти забрав собі малюка з підземелля!
- Оу ..., я думав, що ти не помітив! - Орочимару посміхався, продовжуючи. - Час вже йти, ситуація в країні Скритого Тумана затихла!
Сасорі похитав головою.
- Ще пару днів, такий шанс полювати на шинобі з такими рідкісними Кеккай Генкай, мені потрібні ще матеріали для маріонеток.
Він кинув Орочимару.
- Ну ладно, ще пару днів!
Орочимару знайшов сироту клану Кагуя, у нього більше не було інтерес залишатися в країні води, але Сасорі був його партнером в Акцукі, і якщо він наполягає, доведеться залишитися ще на пару днів.
Чому Сасорі не хоче йти?
Очевидно, щоб компенсувати втрату маріонетки Сандайме Казекаґе. Якби у нього була маріонетка Сандайме Казекаґе, він б тут не стирчав стільки часу.
Reborn intoto World with Tenseigan / Переродився у світі Наруто з Тенсейганом: Глава 88 - кінець
https://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom