"Ну раз ти такий впевнений в собі, чому б не спробувати?"
Курото зовсім не боявся ватажка загону найманців. Він зробив крок уперед, який тільки прагне вбивати.
Курото чудово розумів, чому інша сторона намагалася вивести з себе команду Конохі.
Без сумніву, наслідки раптової смерті Йондайме Гокаґе та Джинчурікі К’юбі другого покоління не могли пройти непомітно. Село Сукритого Песка і Схованого Тумана не були такі налаштовані проти Конохи, тому що були слабші у військовому плані. Але не села Скритого Камня і мокрого Хмари. Вони відкрито показували своє ставлення до Конохи, повільно рухаючись у цьому напрямку.
Тільки через це не можна шінобі Конохі показувати якусь слабкість. Якщо вони зараз проявляться слабину, село Скритого Кам'я переконається у своїй правоті!
Капітан підрозділу найманців засунув очі, коли побачив Курото. Він опустив свою руку на меч. З якоїсь причини він розумів, що цей маленький виродок налаштований серйозно.
За спиною Курото Какаші, Гай та Шісуі приготувалися до бою, так само зробили інші члени загону найманців села Скритого Камня.
Битва поглядів мала продовжуватися ефективною атакою.
Побачивши, що ситуація погіршувалася, Верхова Жріце довелося піднятися зі свого місця, бажаючи переконати і вирішити ситуацію мирно: "Шінобі-сан, я сердечно прошу вас позбутися своїх упереджень хоча б на час. Демон з іншого світу пробивається крізь бар’єр, який слабшає від кожної секунди. Як тільки кам'яна армія пробиться крізь бар'єр, я прошу вас об'єднати ваші зусилля проти неминучого лиха!"
Прислухавшись слів Верхової Жріці, обидві сторони не почали провокувати один одного. У цьому випадку, якщо б'ється монстр за бар"єром, то це було не мудро. Вони відступили назад. Встановлювалось тимчасове перемир'я.
Пакура дивилася на це мовчазне протистояння, нарешті запитавши відьму: "Верховна Жіца, що зараз відбувається?"
Вона кивнула: "Наш ворог - демон з іншого світу. Він кличе себе Морю. Він хоче зруйнувати світ шинобі і створити на його руїнах Сенен Ококу (Тисяче Королівство), щоб правити ним. Один клан шінобі допоміг йому створити Примарну Армію. Проте мій предок зупинив його і запечатав. І зовсім недавно цей друк був зламаний тим самим клоном шінобі, тепер душа Демонова на волі.
Я встановила магічний бар'єр навколо храму, щоб стримати демона та його Примарну армію, але вони не є головною силою. Слідом за ним йдуть його культисти. Вони вб'ють мене, щоб я не змогла його знову надрукувати. І якщо я помру, весь світ шінобі чекає крах"
Тут всі відчули, наскільки важко це було.
Ніхто з них раніше не зустрічався з Морю, вони лише судили про його силу по Примарній Армії. Тепер Верхова Жрица описала його силу, здатну вбити всіх шинобі.
Якої не стало її пояснення: "Міко-сама, ви сказали, що є спосіб запечатати демона знову?"
Погладивши волосся своїй доньці, Міко відповіла: "Так, є. У Верхівної Жриці кожного покоління є техніка запечатування Демона. Але місце для друку знаходиться на околиці країни Болот"
Одна добра і одна погана новина.
Пакура перепитала, намагаючись зрозуміти деталі: "І як же нам затягнути туди Демона?"
Верхня жриця посміхнулась: "Не хвилюйтеся про це. Демон найбільше боїться мене. Якщо я відправлюся туди, він піде за мною"
Какаші вже розгорнув карту на землі.
У країні Болот була на кордоні з країною демонів, але між ними і місцем друку лежало кілька сотень миль. Маршрут треба було добре продумати, бо він проходив через степи і гори.
Пакура подумала і запропонувала: "Примарна армія не така вже й велика проблема. Вони повільні, можна прорватися крізь заціпеніння і вже не боятися їх переслідування"
Капітан Скритого Кам'я кивнув, погодившись: "У такому випадку нам потрібно боятися тільки самого Демона і шінобі-культур".
Шинобі, які приєдналися до Морі були лише слабкою кучкою. їх провідником був шінобі на ім'я Йомі, звичайний джонін.
Але тепер Морю дав їм частину своєї сили. Вони харчувалися безшумною чакрою демона, що давало їм можливість використовувати різні ніндзюці лише декілька разів сильніше, ніж вони робили.
Враховуючи це, ситуація могла вийти з-під контролю, якби вони зіткнулися з ними по шляху до цієї гори, в якій треба було запечатати демона.
Замість того, щоб уникати культистів і кам'яну армію по дорозі до гори краще буде використовувати ніндзюцу, аби не дати Примарної армії вторгнутися, а тільки потім проводити Верховну Жрицю в країну Болот"
Капітан Скритого Камня погодився: "Ми думаємо так само"
Какші кивнув Пакуре: "Вражень немає"
Об’єднані сили Скритого Листа, Песка і Камня приготувалися відбити Храм.
Курото призначили відповідальним за охорону Жріці та її дочки, покладаючись на сенсорні можливості його Бьякугана і його захисну техніку - небесне обертання.
Усі шінобі були дуже збуджені, і тільки Курото більше думав про штучний Хвостат.
Курото зібрав більше інформації та відомостей про Тенсейгана за останні кілька місяців. Він прийшов до розуміння, що його від використання технік Тенсейгана стримував тільки брак Чакри. Йому потрібно більше чаю.
І ця проблема не така вже й серйозна, враховуючи Наґато і його Рінеган.
Мадара пересадив Ріннеган Наґато, поки той був ще молодим. Але тільки після смерті батьків він зазнав емоційного шоку. Тільки підрісши, він зміг хоч щось робити з Рінеганом, і то після смерті Яхіко та ще одного емоційного відчуття. Рінеган з того часу поглинає його життєву силу, і в майбутньому він виглядав завжди худою та виснаженою людиною.
І треба пам'ятати, що Мадара обрав його тому що він був з клану Узумаки, відомий своїм запасом чакри та підвищеної життєдіяльності і регенерації. І навіть він не зміг пережити ефект напів пробудження Божих очей.
Reborn intoto World with Tenseigan / Переродився у світі Наруто з Тенсейганом: Глава 37 - Кінець
https://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom