Чесне слово, я ніколи не розслаблювалася і не впивалася своєю крутою.
Ось правда, я і не всесильна.
Не можна ж стежити за всім, і непередбачені речі завжди трапляються.1
У ідеалі, я звичайно можу зібрати інформацію за допомогою своєї суперкласної магії і миттєво прийняти всі контрмери, хе!
Але тепер я не в кращій формі.
Моя битва з Куро вийшла занадто напруженою.
Частково через те, що битва почалася з раптової атаки Куро, але на початку я програла вчисту.
Спочатку я збиралася заманити Куро на своє поле бою, але коли все зачинилося, мене тупо вкинув у його територію через « двері» - це м'яко висловлюючись.
Через це мені спочатку довелося попрацювати над перемальованою « чорною » власністю у свій колір.
Звичайно, Куро не збирався дозволяти мені робити все що заманеться, і почав рубати мене мечем - який з ефектом блокування фізичних пошкоджень.
Дякую, тепер чудова я вся у крові!
Тим не менш, я поступово перекрила його поле бою, і якраз коли я, нарешті, відчула, що удача на моєму боці - Куро взяв і розбив мені одне око, вибухнув з відчайдушним смертником.
Було б краще, якби моя голова розкололася навпіл, але урон все одно величезний.
З цим ударом вбило всіх моїх клонів, які там були, зайняті перекрийкою поля ...
Коротше кажучи, цього мені довелося б дуже погано, якби загинуло моє головне тіло...
Точніше, просто капець.
Ще трохи, і напевно точно.
Так, проїдься я ще трохи і я серйозно могла померти!
Уявіть собі, вас відрізало від майже всієї енергії. Якщо ви не можете використовувати її, то ви також не зможете використати більшу частину своєї магії!
Загалом, я не розслаблялася і не високомірила, але неможливо заперечувати що й у вражаючої мене теж є свої межі.
Саме тому я оцінила цього разу противника і визначила, з ким треба спочатку розібратися.
Судячи з мого досвіду, Дракон Ветра - найбільш несмачний тут.2
Потім напевно Сестренка і льодяна Дракон.
Сестрянка стала досить сильною, схоже завдяки крихітному дракончику, який обвівся навколо її руки, а також цей міні-дракон використовує лікуючу магію, допомагаючи іншим бійцям.
А крижаний дракон, ясно справа, дуже жорстка.3
Крім того, мене витягли її дебаффи, якими вона тяжко ослаблює мене.
Ну і останній це Огнений Дракон, який досить звичайний.4
Ні, я не маю на увазі що слабкий, зрозуміло?
Я маю на увазі, у нього немає таких характеристик. Ага.
Я думаю, це було правильне рішення - зосередитися на цих чотирьох фікусах по порядку, ігноруючи інших.
Божественна охорона Небесного Ямади-куна, напевно, являє собою роковину в разі загрози, але я не думаю, що вона якось допоможе йому на такому маленькому полі бою, як сьогодні.
Ямада не така вже й сильна.
Скільки ні говорите мені, що з Божою охороною Небес можна повернути ситуацію на свою користь - я не відстану від Ямади-куна, коли випав такий зручний випадок, хе-хе.
Як і від Оошіми.5
Хоча бар’єр Оошіми досить сильний, він не настільки потужний, щоб його неможливо було пробити.
А сам Оошіма-кун в будь-якому випадку навіть слабший Ямади і йому залишається тільки захищатися, так що навіть якщо я проігнорую її, вона не стане серйозною перешкодою.
Тато помирає, так що на нього можна забити.
Дивний старий чоловік сильний для людини, але як кажуть - тільки для людей.
Не буде ніяких проблем, якщо залишити його без нагляду.
Якби у мене було достатньо енергії, я б напевно придумала якусь спецмагію, щоб стежити і за ними.
Але зараз я не можу собі цього дозволити.
Для досягнення найкращих результатів при обмеженому ресурсі правильне рішення - це зосередитися в першу чергу на найважливіших цілях!
Так, вірно. Так і повинно було бути.
Але що з цим не так?
......Я розстріляла кулями темряви вітряного дракона і вогняного змія.
Як і у випадку з людиноюо-драконом раніше, я була обережна, щоб не дати нікому наблизитися, а збиралася обережно перебити всіх із дистанції.
Осечок просто не могло бути.
І тут, на мене раптом напали ззаду!
Щось вчепилося зубами мені у шию.
І я відчула, як шматок моєї душі відгризли.
Це явно Атака Єресі.
Так само, як у того страшного драконада, про якого я тільки згадала, аяй!
А потім, коли я повернулася, щоб подивитися на кривдника, то побачила що це був той чоловіко-дракон.
Драконячий чоловік, який повинен був померти раніше, знову напав на мене - точніше, його верхня половинка тіла.
Переклад зроблено на
Що за хеэ...?
Хіба ти не помер раніше?
Гей, я в тому сенсі, ти ж не повинен рухатися тільки верхній половиною тіла!
У тебе навіть правої руки немає, виходить ти стрибав однією лівою рукою?
Чого ти клеюєш, якщо вже мертвий? Це занадто. Не можна кусати людей після смерті!
Захлопни рота, і лежи струнко мертвим!
Це ж зомбі жахтик якийсь, та ще й виглядаєш таким же!
Я поспішно відірвала дракона, який вгризався у мене на землю.
З його мертвим тілом, від якого залишилася тільки верхня половинка, цього було достатньо, щоб перешкодити драконіанцеві знову рухатися.
Ні, той факт, що він взагалі рухався, ненормальний.
Як він зміг до мене дістатися?
Раптом у мене з’явилося погане передчуття, і я озирнулася через плече.
А там... стояв Ямада, який розмахував мечем.
Побачивши його, все встала на свої місця.
Тим, хто воскресив дракона, був Ямада!
Але як він сюди потрапив?
О! Невже його телепортував той дивний старий?
Да!? Я вже і думати забула про Ямаду та інших!
І це погано.
Ямади - меч Героя.
Священний меч, спеціально створений D, який може використовувати тільки Герой і здатний завдати неймовірно потужний удар - правда, всього один раз.
Я не знаю подробиць, але попередній герой Джуліус десь його знайшов, а потім третій принц Лестон передав меч Ямаде, сказавши що це щось, що передається з покоління в рід у королівській родині.
Коли Ямада дістав цей меч, навіть не знаючи його походження, я зрозуміла, наскільки небезпечна божественна охорона Небеса.
Я, мабуть, образила цю диявольську Захищу Небес!
Я квапливо вистрелила в Ямаду пулів темряви.
Але вона була заблокована бар'єром, який виставив Оошіма.
Чорт! Оскільки все вийшло так раптово, здається мені не вистачило енергії, щоб пробити бар'єр Оошіми!
Але оскільки так вийшло, мені потрібно розтрощити його безпосередньо!
Як на мене, Ямада дуже повільний.
Мої кулаки дотягнуться до нього набагато швидше.
І, звичайно ж, я проб'ю цей жалюгідний бар'єр!
- Гармонія!
Тільки мій кулак майже врізався у груди Ямади, пролунав голос папи.
І мій кулак не завдав Ямаді жодної шкоди, лише ніжно зачепивши його по грудях.
Дивне відчуття, ніби вся сила кудись провалилася.
Анулювання атаки?
Ось неруха!
Ямада помахнув мечом Героя.
Успею!
Я негайно активую « очі-золой» у своєму позосталому оці.
Більше, я спробувала.
Кров капнула з брови, яку драконід дряпав трохи раніше, на мить заблокувавши мені зір.
І "Злой очей" не спрацював.
.... а потім моє тіло захопило потоком світла, що обрушився з мечом Героя, і немов зідхнуло вітром, не залишивши ні сліду.
Друзі, тут висвітлився політичний донос якогось Ubsalat, tl.rulate.ru/users/141763 і нас можуть закрити; якщо хочете підтримати переклад - ставте мінус цьому відкинуту
1. Відсилання до відомого американського виразу « Дзермо трапляється» :)
2. Гра слів, тобто. Бідний. Адже загалом Павук, як і раніше, думає "вкусними" поняттями.
3. Гра слів, жорсткий не просто твердий до непридатності, але також в сенсі « потужний горішок»
4. З точки зору нашого героїні це можна перевести так:
Ну і останній це Огнений Дракон, який досить підгорілий.
Ні, я не маю на увазі що непридатний, зрозуміло?
Я маю на увазі, у нього немає такої делікатесної їжі. Ага.
5. В оригіналі Павучок постійно використовує "кун" в іменах та Оошіми і Ямади. Це додає трохи гумору у випадку першої (дівчатки), і трагізму - в разі другого. Нагадаю, "кун" - це скорочено пензлик для імен хлопців, особливо тих хто вважається друзями...