Інтермедія. Велика війна демонів і людей - з погляду Кушітані Асакі та Оріл
Перша частина, точка зору Кушітані Ассікі. Друга частина зору учениці hange, можливо Ви її пам'ятаєте на розділі "Імперські лицарі проти Огра"
---- -----...----- ...--..."
*Кушітані Асака*
Куніхіко наполягає, що ми повинні помститися за наше село. Тупий Куніхіко і його вічна імпульсивність, кожен раз як у нього чогось не виходить, він здається вважає що потрібно довбати головою об стінку, поки вона не румне. З одного погляду можна сказати, що він дуже захоплюється. З іншої точки зору, що він повний ідіот. Але саме цей ідіот мене врятував.
Хто б міг подумати, що я буду реінкарована. Навіть і не уявляю, чим я це заслужила. За словами Куніхіко, це звичайна річ, яка часто зустрічається в книжках, але відчути це насправді, що є справжнім кошмаром. Опинившись у тілі дитини в незнайомому світі, я мусила з цим якось змиритися. Я просто не можу передати словами, наскільки ця реінкарнація вибила мене з колії. Одна думка про те, що Куніхіко бачив мій рев без перерви, вже вганяє мене у фарбу. І все ж те, що Куніхіко був поряд зі мною, відчув і я, вже одне це, дуже полегшувало мій тягар.
Село, в якому ми з Куніхіко народилися, було розбійним вертепом, наймники це занадто сильно для них. Вони поводились, як монголи, жили в наметах і постійно подорожували вздовж кордону та полювали на демонів. Знайшовши демонів, вони вбивали їх і грабували, а потім докладали про це керівництва, щоб отримати нагороду. Розбійники на службі закону.
Мені хотілося якнайшвидше покинути село. І зажити нормальним життям. Куніхіко хотів пригод, але мені хотілося вести нормальне життя. Мені хочеться емігрувати в якусь країну, де ніхто не буде намагатися тебе вбити.
Усе докорінно змінилося в момент рейда демонів. У той момент Куніхіко врятував мене. Чесно кажучи, нас просто не помітив демон на ім'я Меразофіс. Але я ніколи не забуду як Куніхіко намагався захистити мене від цього демона. Мабуть, саме в той момент я і прийняла рішення. Завжди бути поруч з ним.
Ось чому, в той момент, коли ми були дітьми без даху над головою, у той час як ми стали авантюристами, під час ризику своїм життям биючи з монстрами я завжди була з Куніхіко. Так я і потрапила на це поле бою.
- Нас знову вважали негідними
- Схоже на те.
Мені ледве вдалося втриматися на ногах. Настільки виснаженим був цей бій.
Командир демонів Меразофіс. Чоловік-демон, який знищив наше село. Він був набагато сильнішим, ніж ми собі уявляли.
Куніхіко і я дуже сильні, порівняно з середнім. Куніхіко каже, що коли ми перевтілені, то маємо чинні здібності, які дозволяють нам розвиватися швидше. Як це не дивно, але він правий. Саме тому ми такі сильні.
Ось тільки Меразофіс ще сильніше. Куніхіко і я, удвох, зовсім нічого не могли з ним вдіяти. Ні, швидше треба говорити не удвох, а втрьох.
Я подивилася на форт далеко. Якби я могла активувати Далекий зір, я б могла побачити жінку, що стоїть на стіні і теж повністю вимотану. Я навіть не знаю її імені, але вона підтримувала нас під час бою зі стін форту. Мені здається її рівень магії просто приголомшливий. З такої відстані вона стріляла настільки точно, у швидкому русі Меразофісу. Я такого й уявити не можу.
Зрештою те, що змусило Меразофіса відступити, це використана їй Велика Магія, яка нанесла серйозний урон демонам. Правда, коли через чари землі Куніхіро оступився і впав, я мало з розуму не зійшла. Замість того щоб намагатися знищити Меразофісу, вона вирішила нанести неприйнятну шкоду демонам, аби змусити їх відступити.
А потім, в той момент, коли Меразофіс відволікся, всього на мить, щоб позначити поле бою, вона прострелила його серце. Відразу після активації Великої Магії, яка повністю змінила хід бою, у неї все ще залишилося достатньо сил, щоб пробити своїм ударом магічний захист Меразофіса. Скільки ще у цьому світі речей, про які я не маю уявлення, і скільки ж тут дивовижних людей. Між іншим, Меразофіса зовсім не звернув уваги на те, що йому пролили серце і спокійно відступив.
Сумніваюся, що така рана його вб'є. Незважаючи на те, що у нього пробито серце, він продовжував діяти як ні в чому не траплялося, я вже навіть починаю сумніватися, чи живий він взагалі чи ні. Він явно просто монстр. Якби ця невідома магичка не допомогла б нам, я сумніваюся, що Куніхіко або я зміг би вижити. Тільки тепер, мене почав охоплювати жах від розуміння того, що ми могли померти. Важко видихнувши, я покинула поле бою.
*Оріл*
Це було дуже небезпечно. Що за френ з цим монстром? Я ніколи про таких демонів не чула. Дуже дякую, що ці двоє хлопців тримали його на одному місці. Якщо б вони не зайняли його, я вже не знаю як все обернулося б.
- Заступник капітана Оріл, знаєте, наплювати на мої вказівки і діяти за своїм розумом може закінчитися проблемами.
Знову нудьга.
- Пфасти
- Що за тон? Скільки разів я тобі казав? Будучи заступником капітана мого блискучого загону, ти не можеш говорити, ковірка слова, це виглядає безглуздо.
Капітанські звичаї впадають у одне вухо, а з іншого вилітають. Як же він дістав. Чому я повинна слухати цю нісенітницю прямо на полі бою. Думаю він просто не представляє наскільки серйозним монстром був той мужик. Він не розуміє, що якби я і ті два авантюристи його не прибили, ми б тут зазнали поразки. Замість вдячності, він весь час нудив про те, що йому потрібна Велика Магія. Я ж йому врешті дала її, чим же він не задоволений? Радував би. Ця магія мене повністю виснажила, до того ж її треба було використовувати з такої великої відстані... Я зробила набагато більше роботи, ніж ти можеш собі уявити.
Аргх, хочу повернутися до вчителя. Вчитель би мене зрозумів. Правда, придумав би що-небудь інше, до чого можна придертися.
І взагалі, якого біса я роблю на цьому полі бою? Я друга донька бідного дворянина, так що моє завдання повинна була знайти собі хорошого кавалера, а потім прожити з ним у мирі і спокій залишок життя. Але ні, в той момент, коли мої очі зустрілися з очима вчителя, все моє життя пішла навперекосяк. Мене зробили королівським магом, перш ніж я змогла це зрозуміти. Ніколи не знаєш, що життя тобі підготувало.
- Ти мене слухаєш?
- Да, конефно.
Ні, не слухаю. Вздох. А що тепер робить вчитель? Мабуть, відстрілює голови командирам демонів.