Інтермедія. Вампірник, Біс і Нінзія
Погляд Вампірника.
---- -----...----- -- -- - -- ...--
В минулому моєму житті, я чудово знала, що мене за очі звуть Надіко. Абревіатура від "Дитина Кошмар". Не в курсі хто перший мене так назвав. Та це і не важливо, оскільки прізвисько причепилося до мене як ламаний аркуш.
Тож зрозуміло, що́ він думає у своєму слові. Враховуючи, що і раніше було відомо, він реінкарнував, так що немає нічого дивного що він знає про моє прізвисько. Тим не менш, я ж нікому не говорила своє минуле ім'я, так звідки, чорт візьми, він дізнався?
- Эй? Досить на мене п'ється? Хотіла б зрозуміти, про кого це Ви тут говорите?
Коли я кинула на нього повторний погляд, хлопчик, напевно це Кусама, зробив тупе обличчя. На обличчі Вратха, який обернувся до мене, зараз застигло вираз "Ой-ей".
- Якщо ти так і будеш мовчати, я ж не зможу зрозуміти вірно? Так що поясни-но свої слова.
Коли я спробувала натиснути ще сильніше, обличчя Кушами стало просто білим і він продовжував мовчати. Прокляття. Погрози, по-моєму виробляють зворотній ефект. Кусама, мабуть, воліє відморочуватися, якщо вважає, що зробив щось не так.
Це стає незручно, так що може бути варто використовувати на ньому Зачарування? Якщо його зачаровувати, то це напевно буде найпростіший шлях для того, щоб отримати від нього інформацію про все, що йому відомо.
Напевно він якось розкусился мої думки, оскільки Кусама впав переді мною на коліна.
- Вибач, пробач мені.
Продовжуючи кланятися як заведений Кусама повторював прохання про прощення. Побачивши, як він принижується, я не хотіла видавати з нього інформацію. Ні, я все ще дуже зла, так що просто з гачка йому не піти.
Я встала прямо перед кланятись Кусамою, і взявши його за підборіддя, змусила його підняти голову, щоб він подивився на мене. Коли наші очі зустрілися, я йому мило посміхнулася.
- Емм?
Коли Кусама у відповідь не посміхнулася, я впилася зубами до його шиї, по якій стікав піт.
- І-і-и!
Я почала пити його кров засмоктуючи її через дірки, що пробилися моїми зубами. Правда, це тривало всього мить, оскільки в той же момент мене ззаду схопили за шкірку і віддерли від нього. Як я й очікувала, обернувшись назад я побачила Вратха зі скрученим обличчям.
- Ох? О-о-х? О-о- о-О-х-Х-ах....
Кусама відкриває і закриває рот, як риба викинена на берег, а з його уст виходять стічні води. Я злизала залишки крові зі своїх губ, і подивилася в очі Вордху.
- Я просто трохи спробувала його крові. Як компенсувати його грубість. Якісь проблеми?
Ворота відкрив свій рот, якось збираючись щось сказати, після чого відразу закрив його, можливо він визнав, що Кусама був винен, тому не сказавши ні слова, просто відпустив мене і важко зітхнув.
- Сасаджима, у мене таке відчуття, що я відчув щось неймовірне.
- Навіть не думай. Навіть не смій про це думати.
Затискуючи шию в тому місці, де я її прокусила, цей збоченець почав нести якусь нісенітницю. Хоча, кажуть, що укус вампіра дуже приємний для жертви, так щоб називати його збоченцем і не варто було б.
- Отже? Як ти зрозумів, що я - це я?
- А, щодо цього. У нас є записи про всі реінкарновані, так що нам відома доля більшої їх частини. Використовуючи ці знання, ми змогли зрозуміти хто - ким є.
- Виходить, більшість наших однокласників вже були знайдені?
Почувши відповідь Кусуми, Вратх поставив своє запитання. На відміну від мене у Ворота були друзі, і можливо він хотів би з кимось із них зустрітися.
- Ага. Правда, більшість з них зараз знаходиться в селі ельфів, але Огі зачепився до них і тепер встановлює хто з-ніх, є хто. Кілька людей зараз знаходяться в академії, у сусідній країні, про них нам також відомо. На попередніх переговорах було сказано, що ви всі троє реінкарнували, вірно? Список людей які реінкарнували був ще не повний, але я зміг дізнатися Саса... ем ... Ворота і Вакабу по їх обличчях. І потім був очевидний висновок, оскільки з усього списку не знайдено лише однієї дівчинки - Негіші, то стало зрозуміло хто ти така.
- Ти сказав, Огі чим зайнятий?
- Ой, напевно мені не можна було вам це говорити.
Цікаво, з ним все в порядку? Схоже він зараз розповідає нам все, взагалі не думаючи про те, що він видає абсолютно секретну інформацію.
- П-пожалуйста, зробіть вигляд, що Ви нічого не чули, добре? Добре?
- Та не переживай ти так. Ми ж вже союзники у всьому, що стосується ельфів, так що все буде в порядку?
- Так! Спасен!
Нічого ти не врятований. Вратх звичайно сказав, що все в порядку, але при цьому не пообіцяв, щоб буде вести себе так, як-будто нічого не чув. Цей хлопець виглядає, наче безтолочь.
- До речі, а я можу подивитися на цей самий список?
- Звичайно, немає проблем. У мене десь тут копія валялася, так що почекайте секунду.
Сказавши це, Кусама почав копатися у горі сміття. А це нормально? Хіба це не таємна інформація? Навіть якщо ми всі тут і реінкарновані, це не означає, що можна так просто й легко здавати дану інформацію?
- Знайшов, нарешті знайшов. У мене тут є ручка і аркуш паперу, так що можете собі й копію зробити.
Це не так вже й важливо, але Вратх з серйозним виразом на обличчі робить паперову копію. Він на відміну від мене все ще цікавиться тим, що залишилося від попереднього життя.
- Дякую. Ти нам дуже допоміг.
- Радий був допомогти!
Вратх віддав оригінал назад Кусаме.
- Потім покажу цей папір пані Буковень.
До речі, це ім'я нагадало мені чому я зараз тут. Так. Майстер мені сказала, що планує повертатися, і що я мушу піти і знайтиратха. Це погано. Поки ми тут всякою нісенітницею займалися, минуло багато часу. Майстер напевно вже злитися в очікуванні нас.
Кіока, якщо ти закінчив, то нам пора повертатися. Аріел та інші тільки нас і чекають.
- Софія, скільки разів мені тобі повторювати, що мені не подобається, коли мене звати цим ім'ям?
Я проігнорувала його слова, хмикнувши у відповідь. Оскільки я спеціально назвала його старим ім'ям як покарання, звичайно ж я продовжу його так називати.
- Час уже йти. Якщо не підеш за мною, то тебе тут кинуть.
Я повернулася і пішла в зал засідань. За дверима мене чекав один з церковників, який і привів мене сюди. І не тільки це, я відчуваю ще і наявність якоїсь людини, яка непомітно стежить за нами, але мені без різниці, якщо звичайно вони не спробують на мене атакувати. Зрозуміло, що вони не можуть сказати нікому або ж, можливо, майбутньому ворогу, безназорно розгулюватися навколо. Думаю і всю розмову в кімнаті Кусуми вони так само моніторили. Сподіваюся йому не сильно влетить? Думаю, його за це не вб'ють, але як мінімум лаяти його будуть довго і старанно. Але це мене не стосується. Я викинула проблеми Кусуми з голови, і швидко зайшла до майстра.
---- -----...-- -- ----- ...--
Тату:
Наш Нінзя настільки жалюгідний, що це стає небезпечно.