Інтермедія. Король демонів і Папа
Погляд Папи.
---- -----...----- -- -- - -- ...--
- Здивувався, що я стала Королем демонів?
Ввійшовши в кімнату, Аріел витяг з шафи пляшку вина, ніби у себе вдома і почала пити прямо з горла. А я жодного разу до цього не запрошував пані Аріел в цю кімнату, але враховуючи, хто вона така, можливо вона звикла себе так поводитися. Коли я бачу, як вона спокійно і без жодних сумнівів п'є чужого, то думаю, що таким чином вона показує свою владу над усім, хто її оточує. Це вино - цінність, яке вже більше ніде дістати не можна, але думаю тут нічого вдіяти неможливо.
- Так, дуже здивований. Я думаю пані Широ спеціально приховала це від мене, щоб подивитися на моє здивування. Як жорстоко.
Це правда, я навіть і подумати не міг, що пані Аріел стане кимось на зразок Короля Демони. У тій події, пов'язаній з жахом Лабіринта, я вперше дізнався про її дії. А як важливо було знати, що вона стала Королем демонів.
- Ой. Не думаю, що все було саме так, Широчка скоріше за все не стала про це говорити - щоб не ускладнювати себе, або просто забула, одне з цих двох напевно? Я не дуже розумію, про що думає Широчка, але навряд чи у неї були якісь складні і таємні плани.
Якщо пані Аріел так говорить, то варто їй вірити. Я повинен був здогадатися, що Аріел стала Королем Демонів, всі підказки були на увазі. Тому вся вина у тому, що я цього зробити не зміг, лежить на моїй слабкій уяві. Хоча і важливо цю інформацію, я не зміг з цієї інформації зробити правильні висновки. Так що не мені критикувати пані Широ. Розпочнемо з того, що пані Буроло стала на бік демонів. Тому вона не має жодних підстав інформувати людей про дії демонів.
- У будь-якому випадку. Мабуть ти покликала мене не для того щоб обговорювати всяку нісенітницю. Хотілося б почути в чому причина.
- Хмм. А, може мені подобається поговорити про старі добрі часи.
Пані Аріел знову приклалася до пляшки, але я не хотів розмовляти. Вона продовжувала пити і пиячити, а пляшка починає швидко пустіти.
- Фуф! Смачно!
- Навіть у моїй колекції мало предметів такої рідкості.
- Я правитель Черевоугодія. Так що у мене хороший нюх на такі речі.
Її позитивний настрій, від вина стало ще краще.
- Дустін, можеш передумаєш?
Тихо, настільки, що я ледве почув що вона сказала. Моя відповідь може бути лише одна.
- Занадто пізно. З самого початку, я не міг вибрати іншого шляху. Я покинутий Богиню, в годину потреби, не можу тепер зійти з шляху, від якого залежить виживання людства. У мене просто немає на це ніякого права.
- Зрозуміло.
Тиша. Тільки звуки вина, що ковтає його, руйнували її.
- З усіх, хто залишився з старих часів залишилися тільки ми, Гуірі і Потимас. Всі інші, яких я знаю, принесли себе в жертву.
- І їхня жертва не буде забута.
- Забута чи ні, для них вже не буде ніякої різниці. Саріел не хотіла б цього.
- І все рано. Вони самі вибрали свій шлях і пройшли його до самого кінця. Я їм заздрю. Хоча навіть нереалістично думати про заздрість.
Колишні товариші Аріел були сильні. Не тільки своїми здібностями, але й своїм духом. Навпаки, їхній дух був сильним і дозволив їм стати сильними. Вони діяли так, щоб спасти Богиню, як вважали за вірних.
Але в будь-якому випадку, їх з нами більше немає. Вони навіть не зможуть реінкарнувати. Оскільки вони принесли в жертву все, включаючи свою душу.
- Ну що ж, врешті-решт, я теж почала діяти проти волі пані Саріел, так щоб не мені їх критикувати.
Аріел сказала це таким сумним голосом. З усіх послідовників пані Саріел, вона була єдиною хто продовжував діяти згідно з її бажанням і стежити за світом. Можливо, їй дуже важко почати діяти проти своїх принципів. Навіть уявити собі цього не можу.
- Я убью Потимаса.
Спокійний голос. Кажуть, що коли бажання вбити когось стає занадто великим, емоції просто зникають. Потимас зайшов занадто далеко. Він і раніше робив багато чого, що викликало гнів Аріел, але тепер здається її чаша терпіння - переповнилася.
- Ніхто з нас цього не буде перешкоджати.
- Це зрозуміло.
Відкинути все, що було раніше, і стати друзями для нас вже неможливо. І пані Аріел і я занадто далеко пройшли по своєму шляху, тепер для нас немає шляху назад. Хоча ми поважаємо дії одне одного, наші шляхи ведуть у діаметрально протилежному напрямку. Але все одно, хоча б цього разу ми зможемо співпрацювати. Ворог мого ворога - мій друг, хм ... Це слова підслухані у Сайжина.
- А після цього, зійдемо в сватці один з одним або як?
- Краще б я відмовився від такої честі.
Ці слова були промовлені жартівливим тоном. Ось тільки це дуже можливо, після того як ми розберемося з ельфами. На даний момент можливо ми і союзники. Але ми залишаємося ворогами. Не важливо, щоб не сталося, наші шляхи ведуть в різних напрямках. В якийсь момент, нам доведеться вирішити наші розбіжності. Оскільки пані Аріел стала Королем Демони, то все одно прийде. У певний момент я буду перешкодою на шляху пані Аріел. Після чого конфлікт буде неминучий. Після того, як пані Аріел почала діяти проти волі Сариїла, питання яка ставка в цьому питанні вже не стоїть. Вона поставила на кон свою душу.
Жахливо. Наші шанси на перемогу близькі до нуля. І все одно, я повинен битися. Заради людства. Я поклявся захищати людство, навіть якщо це буде проти волі Богіні. Тому я продовжу те, що було розпочалось так багато часу тому.
- Дякую за випивку.
Пані Аріель поставила пусту пляшку на стіл. Пляшка - це просто витвір мистецтва, але без наповнення. Вона дуже схожа на мене, я відчуваю як з глибин мого серця народжується сумний сміх.