Глава 599 продовжуюча турбота.
Він зробив все це заради Клеріка!
Чень Ґо тільки тепер дізналася про те, чому вона Сю заручилася в Амбіції Тірана. Зрештою, слухаючи розмову двох Богів, вона залишила розрізані шматочки пазла разом.
Проте, перед тим як Чжен Цзяле пішов на роботу, озвучив дуже важливу проблему. Як вони могли отримати до себе людину, з якою щойно зустрілися?
Коли Чень Го почала думати, вона раптом помітила, що Сю пильно дивиться на неї.
- Чого витріщився? - Вона запитала.
- Тобі потрібно вирішити це питання, - вимовив Е Сю.
- Яке питання? – запитала Чень Го.
- Питання про приєднання цього Клерика до нашої команди, - відповів Е Сю.
- Що? Я? Але я навіть його не знаю! - Обурений Чень Го.
- Хіба це важливо? Просто скажи йому, що тебе викрали його здібності і так вийшло, щоб ти набрав команду, тому якщо йому цікаво, він міг би в неї вступити, - вимовив Е Сю.
- Ось так просто? - Невпевнено пробурмотала Чень Го.
- У тебе є інші пропозиції? - Питання на запитання відповів Е Сю.
Чень Ґо замислилась. Все так і було, якщо хтось хотів запросити когось у свою команду, він просто йому про це говорив. Чень Ґо відчула, що ймовірність успіху була досить високою. Адже який звичайний гравець не хоче стати професіоналом? Якщо ти тільки не почнеш говорити йому дивні речі, як - от: « Гей, бро, твої кістки просто дивовижні. Ти знаєш, що від твого нитка походить особлива потубільна аура?» У всіх інших випадках більшість гравців, звичайно ж, зацікавляться можливістю приєднатися до команди.
- Ну ладно. Я спробую з ним поговорити, - погодилася Чен Го. Вона завжди виявляла активність у справах, пов'язаних з командою. Тому їй не було потреби шукати для себе виправдання, коли на горизонті з'явилася обробка по її профілю. Бос Чень також могла робити подібні речі.
- Який у нього псевдонім? - Прибувши до Небесної Сфери, запитала Чень Ґо.
- Маленькі Холодні Ручки, - відповів вона.
Оскільки Чень Ґо спостерігала за всім, він не звернув на неї особливої уваги. Вона лише знала, що в критичний момент битви той зміг використати своє святе зцілення. Після цього Незрівнянний Супер - Красавчик скинув Ослепальну весну у воду. Насправді, не тільки Чень Ґо, а й Чен Цзяле не знав ніка цього Клерика.
Туманна Мґла, яку закріпляли Чень Ґо, знайшла її ім’я — Е Сю нік. Вона швидко знайшла інформацію, яка дуже здивувала її.
- Почекай, вона що, дівчина? - Коли Чень Ґо вперше почула нік Клеріка, він виявився їй дуже жіночним. Тепер виходило, що це насправді був персонаж жіночої статі.
- Гм... - Вона дивилась на неї дивно.
- Ти ж не хочеш сказати, що жіночим персонажем грає хлопець? - Дивина Чень Го.
- У тебе неймовірне тіло, — похвалив її Е Сю.
- Що він за людина? - Зрозуміло пробурмотіла Чень Го. У Славі було дуже мало людей, які грали персонажів протилежної статі. Врешті - решт, усесвітній спосіб спілкування в Славі був голосовим чатом. Кому може подобатись, коли з боку чудового персонажа жіночої статі виходить грубий чоловічий голос?
- Людина, як людина. Очевидно, йому дали цей акаунт і хлопцю було занадто леститися з його полом, тому він просто почав на ньому грати, - відповів Е Сю.
- Аа, — простягнула Чен Го.
В інших іграх з якоїсь дивної причини багато хлопців грали жіночими персонажами. Однак, її назва була розумною.
- Не бери в голову, я не відчуваю упередження до таких гравців, - вимовила вона, підготувавшись додати Маленькі Холодні ручки у друзі.
- Погоди, погоди. Що ти зібралася робити? - запитав Е Сю.
- Додам його в друзі, після чого запрошу вступити до нашої команди! - Відповіла Чень Ґо.
- Додаси в друзі і просто скажеш: "Йо бро, я вже давно захоплююся твоєю силою, вступай у мою команду." - запитав Е Сю.
Чень Ґо почала нерозумно плескати в унісон. І правда, як їй було почати розмову? Маленькі холодні Ручки не був про-ігроком. Якщо його додадуть в друзі незнайома людина і після цього запросить приєднатися до її команди, це буде те саме, як якби хтось зупинив вас на вулиці і сказав: « Ей бро, у тебе чудові кістки» або якусь дурну нісенітницю. Якщо Чень Ґо так зробить, то, швидше за все, він подумає, що вона є якимось шахраєм.
- Зараз тобі потрібно просто налагодити з ним діалог і показати, що ти помітила його таланти. Після цього ти вже зможеш спробувати його завербувати, вірно? - Промовив Е Сю.
Чень Ґо перевела на нього погляд. Раптом вона відчула, що якби зараз додала маленькі Холодні ручки в друзі і спробувала завербувати його до їхньої команди, то, швидше всього, він не появився б на їх улов. І тільки якщо вона зробить так, як сказав Е Сю, ця людина зможе переконатися в щирості її намірів.
Без видимих причин Чень Ґо відчула несподіване відчуття « Боба».
- Чому ти сам не займешся цим? - Чень Го відчувала, що Уе Сю мали якісь свої причини доручати цю задачу саме їй.
- Гм, хіба я роблю це не для того щоб уникнути підозр? Ти ж чула, що навіть Чжен Цзяле побоювався, ніби людина з Амбіцій може зневажати мене. А що, коли я тільки втрачу обличчя і приходжу до нього зі словами: « Я — Цею. Ходімо зі мною»? Тому краще, якщо це займеться ти! - Відповідав Е Сю.
- Але ж у разі успіху йому все одно доведеться дізнатися про тебе? – запитала Чень Го.
- Вірно, просто скажи йому, що так вийшло, щоб я просто валявся на тій же стороні дороги! - Відповідав Е Сю.
- Що за маячня, - відохотивши мишку, вимовила Чень Го. Вона думала, що Е Сю побив її на абсолютно безглузду авантюру.
- Він фанат Тіранії. З огляду на моє минуле, ми не можемо бездумно підходити до цього питання - вимовив Е Сю.
- Амбіції Тірана. Він не зобов'язаний бути фанатом Тіранії, чи не так? – запитала Чень Го.
- Я згадав про це, тому що за час нашої гри зміг трохи його дізнатися, - відповів Е Сю.
- Що саме тобі вдалося дізнатися? – запитала Чень Го.
- Загалом, він фанат Тіранії. Більше того, він хардкорний фан Чжана Сінцзе, - вимовив Е Сю, після чого додав. - Очевидно.
- По всій видимості?
- Ага, чи може він хвалився? - Обдумано вимовив Е Сю.
- Кому прийде в голову хвалитися подібними речами? - Насправді, Чень Го хотів схопити її Су за вухо і прокопати в нього все, що вона думала.
- Зрозуміти все вищесказане, я думаю, що ти більше підходиш для переговорів з ним, - вимовив Е Сю.
- Тобі не здається, що намагаючись обдурити цього чоловіка ти поступиш трохи безвідповідально? – запитала Чень Го.
- Дивись, по суті ти є менеджером нашої команди. Твої обов’язки також входять до серця нових членів. У сформованій тобою команді є я, і є він. Будучи босом, ти повинна сама приймати рішення. Хіба у нас, звичайних членів, є право голосу? У тебе повинно бути саме таке ставлення до роботи. Прийшов час перестати бути фанатом і припинити думати як фан, - вимовив Е Сю.
Після прочитаної ним лекції Чень Ґо була в певній простріванні. Через досить довгий час вона сказала: - Ти вирішив прочитати лекцію своєму босу?
- Ні, що ти, я б не посмів, - поспішно вимовив Е Сю.
- Що мені робити, якщо він не погодиться? – запитала Чень Го.
- Тоді... Нам нічого не залишиться, крім того як зробити крок вперед і почати планувати свої подальші дії. Ми нічого не можемо вдіяти, якщо він не захоче до нас приєднатися - зітхнув Е Сю.
- Ну, я думаю це не якась велика проблема. Якщо звичайний гравець Слави отримає запрошення вступити в професійну команду, він повинен буде відкинути всі зайві сантименти, - звернувши увагу на жалобний вираз на обличчі Е Сю, Чен Го не могла подумати про складність формування нової команди. Вона вирішила трохи підбадьорити його.
- Я сподіваюся на це, - відповів вона.
Після їхньої розмови Чень Ґо готувалася до дій. Вона схопивши мишку, раптово зупинилася.
- Якщо я не додам його в друзі, то як ще мені з ним зв'язатися? - Вона запитала.
- О, - зрозумілоще кивнув Е Сю. Після цього він надіслав повідомлення Малим холодним Ручкам, в якому запитав його, де той був.
- Я потонув, тому зараз повернуся до північного мосту! Що там сталося? - запитав маленьких холодних Ручок.
- Е Сю вказав на свій монітор Чен Го.
Чень Го нічого було на це сказати. Іноді все було дуже просто.
Таким чином, Непереможний Супер Красавчик покинув битву на північному мосту, а Туманна Мгла замаскувалася під звичайного перехожого.
Повертаючись на північ, слід зазначити, що битва продовжувала супроводжуватися багатьма яскравими й барвистими моментами.
Після того як було знищено групу кольорових Долини, кожна гільдія закріпила свій рух на різних кінцях мосту. Всі великі гільдії вступили у абсолютно хаотичну м'ясорубку.
На східному кінці мосту Самсара вирвалася трохи вперед. Її гравці поступово відвоювали безпечні ділянки моста. Представники класу далекого бою займали найвищу позицію, класи підтримки і контролю в середині, а замикалися побудова класів свого ближнього боїв. Самсара вибрала простою, але не менш ефективною тактикою. Вони успішно скористалися перевагою території північного моста. Вони не просто складалися з тих, хто стояв позаду і попереду. Вони займали верхній, середній і нижній рівні моста. Уся ця структура була організована командиром з гучним голосом і високим бойовим духом.
На східному кінці моста все ще продовжувався хаос. Там, де ми жили, було важко здобути перевагу. Однак дії Самсари на східному кінці мосту вплинули на деякі думки гільдії з західного кінця. Усі великі гільдії почали імітувати дії Самсари без найменшого розуміння суті їхньої діяльності. Проблема полягала в тому, що цим почали займатися всі гільдії, які зрештою не призвели до якогось істотного результату.
Цзян Ю хвилювався! Дуже хвилювався.
Він також хвилювався про війну за боса, і про несподіваний вихід із битви Незрівняного Супер Красувчика.
Цзян Ю хотів заспокоїтися. Він говорив собі, що повинен був заспокоїтись, але його серце не хотіло слухати. Турбуючись Цзян Ю не міг тверезим поглядом подивитися на ситуацію, щоб прийняти мудре і стратегічне правильне рішення. Як би він не намагався, він ніколи не міг позбутися привида Незрівнянний Супер Красавчика, який продовжував ширяти над його серцем. Цей хлопець протягом двох тижнів важко працював на благо їх гільдії. На жаль Цзян Ю так і не зміг з’ясувати причини його впровадження, перш ніж той оголосив про свій вихід. Очевидно, він не планував забирати боса собі. Він просто взяв і пішов. Останнім його дією був романтичний стрибок у воду разом з Ослепильною Весною...
Якої шкоди зміг завдати цей хлопець?
Цзян Ю не вірив, що Ею просто так вступив у його гільдію. Зрештою, він був Богом. Навіщо йому було витрачати свій час на такий безглуздий вчинок? Враховуючись між рядками в минулі повідомлення Е Цю, Чзян Ю почав розуміти, що він покинув гільдію не через те, щоб йому було байдуже, чи його особистість була відкрита. Здавалося, що він з самого початку не боявся, щоб його почали підозрювати.
Чи всі боги були такими пихатими, коли ставали шпигунами? Наскільки глибокою мала бути його мета, якщо вони не змогли знайти на неї навіть натяку? Що сталося з Амбіціями Тірана, коли в них був Невисновний Супер Красавчик?
Цзян Ю відчував, що проблема повинна бути прихована всередині. Однак, крім позитивних ефектів від прориву гільдейських груп у ході підземних подорожей, він більше не бачив нічого такого.
Чи може він якимось чином приховати злість у добрих ділах?
Цзян Ю нічого не міг з собою вдіяти. Він не раз повертався до таких питань. Хіба він міг ясно керувати групами в подібній ситуації? Спочатку група Амбіцій Тірана отримала дозвіл отримати цього боса собі, тому гравці груп були налаштовані дуже зухвало і рішуче. Але через те, що він десь в хмарах Цзян Ю, їх гра врешті-решт прийшла у повний безлад. Коли вони прямували по єдиному позосталому для них шляху, у битву зірвалася якась тінь і влаштувала бійню. Гравець вступив у бій в абсолютно неостановною манерою, як ніби йому зовсім було плювати на інші гільдії.
Ця тінь, наче гарячий ніж крізь олію пройшла через гільдейські групи. Хтось з гравців загинув, хтось залишився живим. Тим не менш, тінь вже вислизнула. Після кількох підйомів і падінь вона нарешті досягла підвищеності мосту!
Тінью виявився Ослепча Весна!
Він повернувся!