Дзвінок змусив мене відлизнути від Очако. Дзвінок.
- Ізуку... - Важко дихала дівчина. - Зараз вже урок буде...
- Так, підемо. - Сумно зітхнув я.
Наші стосунки дійсно відновилися і тепер я не впускав моменту, щоб чпокнути подружку у якомусь затишному місці. Але Ашідо про це ще не знає. Ми якось не поспішали їй все розповідати, а сама дівчина ще не змогла нас підловити.
Як і завжди важко.
- Отже, ти вже затягнув цю Неджіре у свої паучі сіті. – Покачала головою Урарака.
- Ага, вона класна.
- Ну і добре. - Буркнув Очако.
- Отже, ми все ж не будемо зустрічатися, як раніше?
- Будьмо! - Уперто заперечила дівчинка.
- Але я ж бабник, кобра душа.
- Все одно будемо!
Загалом, хоч Урарака не була задоволена моїми інтрижками, все ж змирилася з ними.
- Дзеркерка, ти краса.
Хоча дівчина фирснула, її розчарування знизилось.
- До речі, на заняття до Яонорозу будемо ходити?
- А? Зачем?
Так-то я і Момо теж хочу.
- Що б бути кращими учнями, звичайно ж.
- Ага... Добре.
Зрештою, ми дісталися до класу і продовжили навчання. Ашідо якось підозріло на нас поглянула. Але ж ми, хоч і розлучилися, начебто як, все ще друзі. Але її ми трохи заспокоїли. Коли після занять я не потягнув Очако за собою, а пішов відразу в інженерний відділ. Як і обіцяв, я став частіше відвідувати Мей. Але сьогодні я хотів дещо попросити.
А то...
Вчора я дивився з мамою запис спортивного фестивальу і...
Загалом, послухав власну промову як глядач і мені раптом стало якось не весело. Я ж на всю країну кричав, як люблю свою маму. Ну, звичайно нічого такого у мові не було і навряд чи хто прийде в голову натяк на інцеест. Проблема в іншому. Сучасні герої персони медіані та їх особистості не особливо і приховані. Може зараз це для мене не так актуально, але в майбутньому може настати такий момент, коли ця промова серйозно мені анулюється. І взагалі, я вже багато разів стикався зі злочинами. Хтось із них може спробувати мені помститися. І тут така промова, я ніби сам намалював на своїй матері мішеню...
- То тобі потрібен передавач? - Уточнила Хатсуме.
- Так, щось на зразок. А краще кілька.
- Хочеш тримати ситуацію під контролем. Але, знаєш, для такого обладнання потрібно спеціальний дозвіл.
- Мей...
- Гаразд, у мене якраз є готовий зразок. Зараз його протестуємо і, якщо він підійде, я зроблю ще пару.
- Мей, я тебе люблю!
- Та чого тут... - Злякалась дівчина.
Невдовзі я став власником кількох травнячків. Невеликі слідчі пристрої з швидкою кнопкою. І ще додаткове спеціальне кільце-маячок, який я ввечері вручив інко. Жінка була в захопленні від подарунка.
Ще один передавач з швидкою кнопкою я віддав Рей і, поки все. Мей обіцяла потім ще паручку зробити.
Але, поки на дівчат ще ніхто не наступав, що добре.
Ми також займалися фізкультурою після занять. Іноді ми зустрічалися, але й кілька разів на тиждень відвідували Яороза, яка підготовлялася до результатів. Під "ми" я маю на увазі нашу невелику компанію. З інших учнів не всі були готові серйозно вчитися. Отже, не дивно, що через пару тижнів дехто був просто в паніці.
- А-а! Я зовсім не готувався! - У розпачі він вигукнув Камінарі.
- Аха-ха-хо... - Слабо розсміялася Ашідо.
Ці двоє були останніми.
- З цим спортивним фестивальом і практикою я зовсім забив на навчання! - Простонал хлопець-моления.
Що стосується Міно, хоч у письмовому тесті вона може бути лузером, але щодо практики тут в неї все добре. Вона дійсно багато тренувалася останнім часом. Поки ми з Очако ходили до Момо, Ашідо тренувалася зі старшокласниками та нашими однокласниками. Особливо добре вона поладила з Джіро. Вони разом проводили тренування і один раз на музичний концерт сходили.
- Хе-хе... - Самодовольно посміхнувся Мінору, дивлячись на дурниць. - Ех, ще практичний іспит. Шкода, без нього було б набагато простіше, хех ...
- Эй! Я думала ти один з нас! - Крикнула на нього Ашідо.
- Так! Ти мав бути наївним дурнем! - Підтримав її Камінарі.
- Ашідо-сан, Камінарі-Сана, я могла б займатися з вами.
- Момо! - Щира раділа Міно.
Так, що відразу перейшла на товариський стиль спілкування.
Але добре, отже тепер до нашого чашку приєднається Ашідо. Може, вдасться нарешті повернути її. Тепер, коли в дівчачій барлогі у мене є свій шпигун, це не повинно бути занадто складно.
- Емм, я не так поганою, але може ти і зі мною порозумієшся? - Вернись до Яонороза дівчина уш-шикери.
- О, Джиро-сан, звичайно. - Зраділа Момо.
Їй тільки дай кому-небудь допомогти.
А інші наші однокласники, Джіро, почали до неї ставитись.
І не дивно, що тепер всі говорили про майбутні тести. Навіть під час обіду, коли я, все ж таки, пригостив Яойозу своєї стряпней. Хотів просто дати вам спробувати, ага, але в кінцевому підсумку всю свою порцію віддав. Вмяла все підчисту і сходинку запропонувала мені після навчання піти до неї особистим шеф-поваром. Звичайно, я відмовився, адже мої амбіції вищі. А щодо того, що Яорозу вже з’їла кілька порцій зі шкільної їдальні, нам слід пам'ятати: Момо їсть більше за інших. Її примха використовує ресурси власного організму дівчинки, тому вона і їсть багато, але не товстішає.
- Письмова частина не повинна містити нічого, що б ми не проходили на уроках. Тому, тут проблем не повинно бути. - Новий Інгеніум сказав свою думку. - Найважчий момент, це практична частина іспиту. Сподіваюся, нічого страшного не станеться.
- Ага. Письмова частина найпростіша. - Очако заулышалась.
- Звичайно, проста. - З сарказмом простягнула Хагакуре. - Говоріть за себе, відмінники!
- Так, Тору, може ти з нами порозумієшся? - Я зрадив.
І я, як би, все ще чекаю твоєї відповіді, напіввидимка.
- З Яорозу-сан? - Уточнила вона.
- Так, з нею.
- Ну, мабуть, мені це дійсно потрібно. - Зітхнула дівчинка.
Так ми і зібралися.
До слова, ще й на тренування до Іцукі причепився новий персонаж. Самозадоволений блондин. Я бачив його на фестивалі, але не пам'ятаю імені. Та й яка у нього примха теж не пам'ятаю. Але він умудрився відібрати пов'язку в Кацукі, та ще й одягався над ним трохи.
- Привіт, Мідорія-кун. Мене звати Нейто Монома. Приємно з тобою познайомиться. - Він протягнув руку зі мною. - Твоя примха, це накопичення сили, вірно?
- Так. - Підтвердив я, потиснувши його руку.
- Ясно, значить, спочатку вона не дає жодних переваг, але з роками перетворює тебе практично в бога... Оу... Ось воно що ... і який у тебе зараз рівень?
Я чесно поспішав.
- Не роби таке здивоване обличчя, я можу копіювати привидів тих, кого торкаюся.
Ось це я потрапив...
- На п'ять хвилин. - Додав він.
Я ледве стримав полегшений подих.
Але ця сцена сильно мене напружувала. Адже може існувати і така примха, яка дозволяє красти інших. Або блокувати, але не так, як це робить Аїсава, а більш радикально. І, очевидно, такі здібності становлять для мене величезну загрозу.
- Рівень, ти про що? - Здивована Іцукі.
- Та так... - Махнув хлопець рукою.
- Тридцять дев'ятий. - Все ж, відповів я парню.
- Значить, я, навряд чи встигу прокачатися хоча б до другого. - Вітхнув він. - Від твоєї примхи мені ніякого проку. Але не дивно, що ти став таким сильним. Ти ж Грім, так?
- Ну, це моє хобі.
Правда, тепер я якось незручно себе почував. Раніше ніхто не знав про особливості моєї причуди.
- Ага, зрозуміло, але якщо так, може даси мені автограф?
О, так він ще один мій фанат.
Але все ж, подивитися на тренування цього хлопця буде навіть цікаво.
Копуючи причуди інших, він повинен вміти відразу почати їх використовувати хоча б на базовому рівні. Що не кажи, а у цього хлопця просто неймовірна пристосування.
- Що стосується вас. - Він подивився на моїх однокласників, коли отримав мій підпис у своїй зошиті. - Як на мене, ви не варті того уваги, яке вам віддається. Вам просто пощастило потрапити в один клас з досвідченим героєм, але ви самі нічого не уявляєте.
- Що? - Вона відреагувала.
- Як грубо. – Кивнула Асуи.
Тодорики зовнішньо ніяк не відреагував, але, здається, його теж зачепило зауваження хлопця.
- Монома! - Недоволіно прикрилася на нього Іцукі.
Так те, я сам без своєї примхи мало на що здатний. Тим більше, він на моїх дівчат нав’язує. Загалом, незважаючи на те, що хлопець виявився моїм послідовником, мені він вже не подобається. І все ж, я хотів побачити його вправу. Тільки, не варто йому контактувати з Руміріоном. А це означає, що причута Всемогутнього, яка передає себе самому. І потім ненавмисно віддасть вже свою примху комусь.
- То ти скопіював привида Ізуку? — Поцікавилася у Мономи жабеня.
Надмінно посміхаючись, хлопець від неї просто відвернувся.
- Гаразд, почнемо тренування. - Вирішив я поквапити їх.
Всі вже були у своїх костюмах.
- Гей, гей, а вам не цікаво, що буде на практичному році тесту? - Весело простягла Неджіре, атакуючи мене.
- Ха, що б там не було, думаю, ми впораємося. - Найпереконливо відповів я.
- А мені було б цікаво. - Помітила Очако.
- Ква. - Кивнула Тсую.
- Що там... - Випали на Хадо демонетка.
Вона все ще ходить з нами на тренування.
- Ммм... Гаразд, розповім. Зазвичай це таке ж завдання, як на початковому іспиті.
- Роботи! - Здивована Іцукі.
Цього року були роботи, так?
Ха-ха, якщо це ті ж роботи, то буде легко, як пробіжка в парку. – Розселилася Ашидо.
Я згадав наші тренування перед фестивальом. До того ж ми інколи займалися спортом разом.
- Ага, пам'ятаю, в кінцевому підсумку я тебе на шиї тягав. - Помітив я.
- Саме так! Ха. - Розсміялася Урака.
- Я не про це... - Посміхнулася Міно.
- Мідорія, ти занадто багато базікаєш!
Тоґата, який був переді мною, різко вчепився за мене. З такою силою він може розвинути просто жахливу швидкість. Навіть я не встиг зреагувати! І, здається, раніше він використовував далеко не всю силу Олмайта.
- Ауч? - Невпевнено простягнув я.
Це було не боляче, але, все ж, щось я відчув.
Тим не менш, було смішно спостерігати, як моя реакція змусила всіх навколо прямо остовпнути. Мої дівчата і зовсім очі вилякали. У них в голові не вкладалося, як це взагалі можливо завдати мені якийсь урон. Ну, хіба що Неджіре була сама безпосередність.
- Оу! Міріо! Молодець, ти його зачепив!
Мене ж охопило приємне відчуття захоплення, яке йде зсередини. Сила, яка викинулась у моєму тілі, говорила про довгоочікувану подію. Очевидно, ці тренування допомогли мені, як і постійна практика в гостинці та масажі. Так, це воно, підвищення рівня! Сороковий! А це означає - нові навички.
- Ізоку, що з тобою?
- О, просто моя сила тільки що зросла. - Я не тримав свою посмішку на обличчі.
- Ще сильніше?
- Ха-ха, давайте, підходьте!
- Тоді потримай ще! - Збудився Міріо.
Адже мета нашого тренування, окрім іншого, була і в тому, щоб зробити мене сильнішим. У будь-якому випадку, тепер я намагався блокувати удари міні-оллмайта. Правда, варто було мені прийняти захисну стійкку, як всі його атаки стали не страшніше комаріних укусів. А комарі не в змозі мене укусити, але як дзижчать противно.
- Відмінно, Міріам, приготуйся! - Перед тим, як я атакував.
Бив я десь у п'ять відсотків сили і не дуже швидко. Крім того, він заздалегідь позначив атаку. Так що, хлопець нехай і ледь-їда, але встиг використовувати фазування, щоб уникнути урону. Та ще й крізь мене пройшов, засранець!
- Бр... Ненавиджу коли ти так робиш.
Загалом, ми ще деякий час тренувалися.
Але мені вже не терпілося закінчити все це і зайнятися своїм статусом. Так що, на цей раз з тренування ми закінчили швидко. Та й дівчатам дав трохи відпочити від своєї любові. Замість всього цього я вирішив просто прогулятися поодинці. Вибрався в океан і прогулюючись по воді. Ну, для мене це було як прогулянний крок, але для можливих спостерігачів я міг здаватися розмитим смугою світла.
Отже, що ми маємо ...
Іуку Мідорія
Рівень 40
Характерики:
Сила: 2156
Виносність: 2156
Пастка: 2112
Харизма: 40
Кмітливий: 40
Вдача: 40
Таланти:
Тіло Бога 9 ур.
Фортеця 99 ур.
Вибухова регенерація 19 ур.
Мощь 79 ур.
Живучесть 87 ур.
Героїзм 82 ур.
Навички:
Оберона 51 ур.
Швидкість 64 ур.
Напад 37 ур.
Критичне підкріплення 40 ур.
Імпульс 36 ур.
Повар 31 ур.
Масаж 28 ур.
Так, ще трохи і вміння « міцність» досягне сотні, після чого він повинен еволюціонувати, як було з тілом бога та вибуховою регенерацією. Цікаво, що цей талант може статись. Але, зараз мене більше цікавило дещо інше.
У мене з'явилася можливість вибрати нові навички.
І, ні, серйозно?
Кокетливий погляд? Нафіг мені такий дивний навички?
Хоча, я вже взяв масаж. Але, тут і інших дивних навичок вистачає. Наприклад, « лібідо» боюся, що коли я візьму і почну прокачувати це вміння, то дівчат моїх залишиться тільки пожаліти. Є «батарейка» вміння, яке дозволяє отримувати енергію із сонячного світла. Так можна накопичити і всі здібності супермена, але лише не позіхати від такого вміння, адже це - фішка зелених рослин.
Але все це дурниця.
Мої ганебні потуги зобразити техніку теневого клонування окупилися. Це не зовсім те саме, але все ж...
Роздвоювання
За допомогою цього пункту можна виконувати декілька дій одночасно, буквально розділивши себе на дві частини. Тіло двійника матиме половину рис сили, спритності й витривалості.
Ось ця навичка я і вирішив взяти. Про що тут ще думати?
І, не відходячи від каси, коли я отримав новий навик, я одразу ж використовував його...
- Хах...
Втративши рівновагу, два мене попадали на землю... на воду! Одне тіло я дещо втримав, повернувши стару швидкість, а друге пірнуло. В описі навики зазначено, що подвійник буде мати половину моїх характеристик. Але там не зазначено, що ці характеристики він візьме в мене! Тобто, половина моїх характеристик різко зменшилась вдвічі! Через це я і втратив рівновагу, миттєво скинувши швидкість.
- Але...
- Дивні відчуття...
Нарешті я вибрався з води і тепер вже йшов поруч із самим собою.
Відчуття дійсно дивні.
У мене ніби два тіла, якими я керую одночасно. Тобто, це не так. Отже, я не створив подвійного двійника, а насправді ніби роздвоєний. Досить незвично, коли у тебе два мозку, об'єднані однією свідомістю. Я чудово відчуваю обидва свої тіла. Але, все ж це занадто дивно.
- Ні вже, давай назад...
Потиснувши руку, я злився в одне ціле. Мої характеристики повернулися в норму, і зникло відчуття двоїстості.
- Фух... це було круто... - Все ж, визнав я.
І, це просто приголомшливий навички.
З цією здатністю я зможу ...
Звичайно ж, мій спотворений підлітковими гормонами розум відразу представив сцени 18+
Але це правда. Крім того, я все ще можу приділяти дівчатам більше уваги, крім сексу. Потрібно тільки трохи зреагувати з новою здатністю. Крім того, крім дівчат, це роздвоєння може допомогти і просто в житті. Можна одночасно сидіти на заняттях і, в той же час, займатися якимись своїми справами. Та взагалі багато чого можна робити за допомогою другого тіла.
Наприклад, можна трахнути когось одночасно з двох сторін або відразу двох дівчат.
Так, не то.
Можна битися з злочинцями і рятувати заручників.
Ось, це вже більше підходив для героя.
Хоча, нічого не заважає мені поки зберегти це вміння в таємниці. Можна використати друге тіло, щоб доглядати за мамою. Якщо хтось раптом захоче напасти на мій будинок, поки я вчуся у академії, ось же сюрприз буде.
Треба якнайшвидше освоїти це вміння. Сьогодні роздвоєння викликає в людини почуття дискомфорту.