Після закінчення запеклої боротьби між капітанами, я купила корабель і команду. Я подивилася на далекий берег через підзорну трубу, яку мені хтось дав.
Острови Арчі були ледь помітні, наче крізь густий туман.
'Нічого страшного, якщо я піду одна ...'
Хоча я трохи хвилювалася через монстрів, їхній лідер був у столиці, тому я сподівалася, що не буду втягатись у надто великі неприємності.
Поміркувавши про це з раціонального погляду, я опустила підзору трубу.
- Ну, це...
У той час до мене підійшов колишній власник корабля, тепер звичайний член екіпажу.
- Випливати потрібно буде приблизно о третій годині ночі. У цей час монстри найменш активні, а води найбільш спокійні.
Я мовчки кивнула. Тоді чоловік обережно запитав:
- Але що ви за людина така... щоб відправлятися в таке небезпечне місце?
Його очі, які подивилися на мій одяг, жадібно блищили.
Бідні люди, які спробували смак золота, були дуже небезпечні.
Я не стала витрачати свій час на найм охоронників і хотіла йти гордою самотньою.
Було досить сумнівно, що я зможу отримати належне супроводу, і крім того, на сумку було закладено закляття, так що її не можна було відкрити без моєї на те волі.
- Острів Солей адже затонув кілька місяців тому?
На моє запитання чоловік відразу ж кивнув, широко розкриваючи очі:
- А, так-так! Цей чудовий острів якось просто випарувався, всі так переполошилися!
Спочатку цей острів використовувався залишками Лейли як перехідний пункт між Арчіном і Тратаном. Мій роботодавець знищив його, - нагнала я страху з грізним поглядом.
- У-уні... Ти знищив?
Я відчувала, що не тільки ця людина, але й інші моряки, які тихо підслухували нас, жахаються мене. Мені й самій було соромно говорити це, але мені потрібно було натискати на потрібні точки.
- Тоді на острів Арчін...
Я з суворим обличчям додала, кивнувши:
- Ти маєш це на увазі. Мій начальник не виносить роздратувань людей.
- Е-есть! Все буде зроблено в кращому вигляді!
На щастя, судячи з його переляканого обличчя, це спрацювало.
У вільний час я купила балахон і маску, щоб як слід прикрити обличчя, і не пошкодувала грошей на оренду всього верхнього поверху старого заїжджого двору.
Я хотіла скористатися готелем, як рекомендував Рейнольд, але такого поняття не існувало в будь-якому розграбованого селі.
Ніч настала в мить ока. Я вийшла в порт у масках і балахоні.
Ту-ву-у! Під звук сигнальної труби, що проголошував про відплиття, корабель зрештою вирушив до островів Арчі. Нічне море було тихим.
Хоча мене трохи нудило від качки, це було толерантно.
'Деньги це, звичайно, добре.'
Відокремившись у капітанській каюті, я дістала з сумки магічну карту і розгорнула її.
Це був єдиний шлях на острови Арчі, оскільки магічні сувої телепортації не могли перенести мене туди. На жаль, цю магічну карту можна було використовувати лише в межах намальованої області.
Я згадала про те, як використала магічну карту з наслідним принцем у печері.
'На карті має бути червона точка.'
Це було моє місце розташування. Саме тому я купила цілий корабель, намагаючись якомога далі відплисти.
- Так, мені потрібно буде відразу телепортуватися... - Нервно пробурмотала я, глянувши на карту, на якій ще нічого не з'явилося, і повернула її.
Складний режим закінчився, але ця шалена гра навіть не думала ставати легшою. У цей момент.
Тудх, тудуху-!
Раптом пролунав гуркіт і корабель потрясли потужними поштовхами.
- Ах!
Я скрикнула, звалившись на підлогу.
- Що, що це було?
І знову з Опакою піднялася на ноги.
- А-а- а...!
За межами каюти пролунав гучний крик.
- Чуд-чутливіше з'явився!
- Дуже погано! Це дуже неприємне становище! Розпустіть корабель, терміново!
Коли я почула повний страх перед візком, то зібрала свій багаж і вийшла.
Бах, Плюх-!
Але коли я відчинила двері, переді мною впав величезний бджолоїдок восьминіг.
- А-а!
Я закричала і перелякано відстрибнула назад. Ививь-, Сользь-!
Мені ледве вдалося пересунути ватні ноги.
Я з силами перебралася через велику кінцівку і вийшла на палубу. Там вже царював повний бардак.
Гігантський восьминіг, яких я бачила лише у фільмах, обгорнув своїми щупальцями корабель. Нова бджола піднімається з глибин, розбризкуючи морську воду.
- Кракен, це краден, а-а...!
Щупальці швидко зловили й затягли кричачого моряка. У цей час.
<СИСТЕМА>
Позазапний квіст!
З'явився голодний гігантський монстр! Чи ви знищите [Кракен], Використовуючи магічні закляття?
(Нагорода: життя)
[ Прийняти.\ Відкинути]
- Ця просунута гра...
Я розсміялася, коли побачила прямокутне вікно, що вискочив переді мною.
'Чорт побери, нагорода - життя?'
Поки я в замішанні палила поглядом білий текст.
- Капітане! Зроби що-небудь, допоможи! Знищ монстра, будь ласка!
Колишній власник корабля кричав мені, відчайдушно блокуючи крило.
Як не дивно, те, що я сказала, щоб налякати його стало правдою. У цей момент на мене лягла тінь.
Вушах-! Багато вісьм’я бджолоїдка наближалась до мене, обливаючи солоними бризками.
Воно було навіть окремо від решти тіла, яке звивалось і шивелике присосок, схоже на живої істоти. Моя шия одержувала, а по всьому тілу побігли мурашки.
<СИСТЕМА>
Використовуйте магію, щоб відрізати вісім щупалець!
(Заклинення: Вогняний Фісон, Вітряна Прашон)
~Старт!
«0/8 »
'Ненавиджу молюсків!'
Я з огидою заволопила:
- Вогняний Фісон!
Шух, Треск-!
Коли восьминоги рухаються до мене, то раптово спалахнули.
Хі-і-и-! Жалюгідне створіння, яке вискочило від болю, швидко відвалилося і впала на палубу.
Підсмажений восьминіг почав звиватися.
- Ай!
Я поспішно відскочила від нього, побачивши жахливого видовища і поглянула вгору.
«0/8 »
Однак, незважаючи на напад, мені нічого не зарахували.
"У сенсі, я ж використовувала магію, чому?"
Але в мене не було часу на запитання.
- А-а, Какапітан! Врятуй мене!
Ще один бджолоїдок був на дні колишнього капітана. Я поспішно вигукнула:
- Ветряною Прашон!
Вжух-!
Я вперше застосувала Магію, і восьминіг щупальця поривів вітру відразу відрубала. На щастя, людина успішно приземлилася на палубу.
'О, це непогана атака?'
Хіі-! Плесь-, Хлюп-!
Атакований монстр завищився і засмучувався. Корабель потужно трехнув. Коли я подивилася вгору, чіпляючись за щоглу.
«0/8 »
Числа, до мого недоумства, так і не виросли.
Минулого разу я думала, що зможу вирішити цю проблему так само як і з монстрами-ящірками. Посерйозів, я продовжувала атакувати.
- Вогняний Фісон! Вітряний Прашон! Огнений Фісон! Вітряний Прашон!
В одну мить чотири щупальця монстра згоріли або були відрізані. Тепер у монстра стало на шість кінцівок менше.
- Чудовий постріл, капітане!
Уціліли моряки зібралися в кучку і хворіли за мене.
Чудо, яке зруйнувало кілька щупалець, також сповільнилось і тряска поступово вщухла. Але оплески звучали недовго.
«0/14 »
Кількість людей, які ширяли в повітрі, змінилася. Виріс у геометричній прогресії.
- Що?
У цей момент.
Хрючись-, Скользь- Шух-...
Зі склізованими звуками зі відрубаних кінцівок почали щось пробиватися. Ми всі були шоковані, спостерігаючи за цим видовищем.
З щупалець монстра витягнули по дві нитки, які потім виросли до розмірів звивистих кінцівок.
- Щу-щупальця... На місці відпалих бджолоїдок виросли по два нових...
Вони подвоїлись.
- Неможливо...
Я впала у стан, що називається "нервним зривом".
"Магічно атаки не працюють".
Але я не могла використовувати закляття так часто, як тільки що.
Їх кількість може збільшитися в кілька разів, якщо я їх розріжу. У повітрі танцювали вже не вісім, а чотирнадцять бджолоїдок.
Вони на секунду замерли, а потім синхронно звивалися в нашу з моряками сторону.
- О-огнений...!
Іншого шляху не було.
Але мені довелося зібратися знову застосувати закляття, як поруч зі мною з'явилися щупальці, і я зажмурилась.
- А-а...!
- Леді!
Я почувався так, наче знав голос.
Коли я відкрила очі, нічна темрява розрізала золоте сяйво.
Резь-! Щупальця, які він, здається, відрізав мечем, вив’янувшись і впав на підлогу.
- На що ти дивишся? Атакуй по відрізаних частинах, швидко! - крикнув мені, затамувавши подих, кронпринц.
✔
Перевод: Mirasa
Дякую за читання!
Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.
Стан перекладу: редагування
https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert