Амулет був занадто тонким, щоб зупинити остру та міцну стрілу. Незрозуміло, чи захисна магія працює, але він втратив свій первинний золотий колір і потемнів. Я кинула на нього невизначений погляд і запитала:
- Ви його не викинули?
Звичайно, я вважала, що він викине його. Оскільки вважала, що він забрав амулет тільки для того, щоб розбити мене. Кран-принц здивовано підняв брову:
- Викинув? Що ти маєш на увазі? Як можна просто так позбавитися від виявів прихильності людини, яка живить до мене високі почуття?
'Які жахливі речі ти говориш. ...'
У цей момент. Ф'ють-, Вшик!
І знову через стіну дощу вилетіла стріла, яка застряла в стовбурі дерева над його головою.
- Ай!
Я скрикнула від здивування. У той же час, наслідний принц підскочив з землі.
Імператриця, мабуть, знову вирішила, що захворіє. Давай, вставай, леді. Треба йти.
- Що?
Він різко смикнув мене за плече і потягнув за собою. Я все одно нічого не розуміла.
- Навіщо мені?
- То ти хочеш залишитися і доповнити брак стріл в організмі?
- Якщо це люди Імператриці, і вони полюють за вами, тоді, якщо ви підете кудись... Агх!
Я не переставала казати, що він повинен залишити мене в спокої. Тому що крон-принц підняв мене, укутану в його накидку.
Мені не вірилося, що цей чоловік недавно пережив падіння з коня і був поранений стрілою.
Він закинув мене в сідло, як мішок картоплі. Тобто, як пір'я.
Бух-, Кити-. Голова ведмедя скочувалась на землю, але ніхто не цікавився цим.
- Що ви робите?
Я поставила питання, збентежена подіями останніх секунд.
- Припиняй нести нісенітницю, леді. Всі свідки спроби покуштування на Наслідного принца будуть відправлені вбивцями до неба.
Кран-принц з мимовільною усмішкою застрибнув на коня.
- Н-но!
І ривком натягнув привід, затиснувши мене між своїх рук.
- І-і-его-ґо!
Рижий кінь полум'яної іскриній понісся вперед.
Вжух, Ужах-, Фьють-! У той час ми побачили кілька стріл, які свистіли.
- Тц.
Спадок принц роздратовано куснув язиком, нахилив голову і легко ухилився від них. І міцніше обійняв мене, наче захист. Можливо, через надзвичайну ситуацію, це вийшло не дуже зворушливо.
"Я зараз... стала свідком політичного вбивства?"
Від рівня божевілля цієї гри хотілося розридатися.
Мені слід було втекти від цього хлопця, блискучи п'ятками, ще коли згустилися хмари. Тигыдик-, Тыгадик-. Я була зовсім не в своєму розумі через скачуючий кінь і злива.
За спиною крон-принца смутно виднілася група людей, які переслідували його. Ф'ють-, Вжух... Від них одна за одною стріляли.
Лязг-, Півяк! Спадкоємець витягнув меч і відбив їх у польоті.
- Довбані виродки.
З тяжкою важкою атакою крон-принц вирубався.
- Це небезпечно, не ворушись. Замри, леді.
Дзяк-! Каллісто знову відбив стрілу і тихо наказав мені.
Я відчувала, як він напружився. У мене теж нерви були не в порядку. Незалежно від того, скільки разів головний герой каже, що не помре, він не безсмертний.
'Кроме того, це не квіст.'
Без кнопки скинути для мене це не гра, а справжня реальність. Мій страх поступово наростав.
Футь-. У лісі, коли йшов дощ, з’явилася люта погоня. Відстань між нами скоротилася достатньо, щоб можна було розглянути невідомих нападників.
Відряд людей у чорних масках і мантіях. Безсумнівно, це були вбивці.
Мені раптом згадалася шокована сцена, коли наслідний принц відрубав голову вбивцю, якого він приволок на банкет на честь дня народження другого Принца.
'....подобне часто з ним трапляється? У нормальному режимі цього не показували.'
У цю мить. Перед моїми очима все раптово побіліло.
<СИСТЕМА> Супутний квіст: [Станем же Королевої Охоти!]
{ Частина 2. Захистити Наслідного Принца від Убивця. }
Виволите почати квест?
"Цель: 20 вбивць".
(Награда: Слід Вбивці, +10% зацікавлення [Калісто], плюс 50 Репутації).
[ Прийняти.\ Відкинути]
За спиною крон-принца раптом з'явився білий прямокутник.
- Ха...Ха-ха.
Я була спантеличена істерично розсміялася. Потім моє обличчя спотворилося від гніву.
'Я не бажаю ставати королевою! Ще й цілих 20 вбивць?
Мені хотілося відразу ж натиснути безліч разів на [Оклонити]. Але я не могла. У нагороду обіцяли 10 відсотків інтересу.
У нормальному режимі його легко підняти кількома словами, але не в складному. Тим більше, на 10%.
<СИСТЕМА> Сюжетний крен буде автоматично прийнятий через 5 секунд.
<СИСТЕМА> 5
<СИСТЕМА> 4
Зрештою, я приготувалася стріляти з арбалету в череві плачу.
- Не рухайся.
Наслідний принц похмуро попередив мене. Мабуть, його турбувала моя візка.
- ...Ваше Високість.
Я покликала його похмуро.
- Думаю, я можу вам допомогти.
- ....Що?
- Ви знаєте, що це за арбалет.
Трохи відохотивши край плаща, я показала арбалет, який вивернула з-за спини вперед.
- Я перестріляю всіх, хто переслідує вас, так що просто прикрийте мене.
- Леді, що за...
Хоча Каллісто відкрив рот, як ніби збирався сказати щось ще, у мене більше не було часу слухати його. П'ять секунд, нарешті, пройшло.
<СИСТЕМА> Супутний квіст було прийнято автоматично.
0/20
Як тільки білі літери у квадратному вікні перетворилися на числа, тіло, затиснене в обіймах крон-принца, розгорнулось.
Після цього на його широкі плечі і відпрацьовані, механічними рухами заряджалося арбалет.
Клац-. Я почула клацання завору. А потім, прикривши одне око, навела арбалет на вбивць.
Сильний дощ, що затуляє огляд і тряска від їзди на коні не перешкоджали ні мені, ні системі.
Помітивши, що я піднялась, вбивця зібрався вистрілити в мене. Мій вказівний палець на спусковому гачку миттєво смикнувся.
Тэньг-!
- Угх!
З коня впав убивця.
'Є!'
Бусинка потрапила в точку. Я побачила, як чоловік у шоковому стані злетів з коня. Але я не відчула справжньої радості.
Щелк-, Тенг-!
Тому що моє тіло відразу зайнявся іншими.
- Угх!
- Аргх!
- Умх!
'7/20'
Я продовжувала стріляти в переслідувачів. І за пару секунд ліквідувала семи. Вони падали з коней і корчилися в судомах на землі.
Мабуть, несподівана контратака застала вбивць зненацька. Ф'ють-, Вшух... Стріли полетіли градом.
Вжик-, Хрусть-! Пролітаючих повз застрілили в деревах. Однак неконтрольоване тіло все ще не злякалося стріл, бо воно було повалено арбалету.
Щелк-, Тенг-! Тьнг-, Тенґ!
« 10/20 »
Коли стрілки наблизилися до нас, я вивела з ладу ще трьох.
'Ну ж. ...!'
Тоді я вже не розуміла, кого квест дійсно збирався угвалтувати - мене або вбивць.
Раптом я відчула, що збоку відбувається щось дивне. Одержимае тіло різко повернулося в ту сторону. Щелк-, Тенг-!
- Аумх!
Можливо, тому що вбивці розділилися на групи, з криком вмираючого впав тільки один із них. У цей момент.
- Леді!
Наслідний принц міцно обійняв мене, притягнувши до себе. Футь-!
- Угх....
Крон-принц тихо простоал. У ліве плече його стріла потрапила.
- Ваше Високість!
Один з тих, хто домагався нас, убивць вистрілив у наслідного принца з його лівої, безозброєної сторони.
Тэньг-! Відправивши кулю в нього, я обернулася і знову прицілилася.
- Ви, ви в порядку, Ваше Високість?
Незважаючи на мою шалену стрільбу з арбалету, насправді я була майже непритомна.
Я хотіла поглянути на його рану, але не могла зробити цього постійно розвертаючим тілом.
- А якщо ні?
Судорожна відповідь крон-принців прозвучала кілька вимучених. Але невдовзі він приглушено додав:
- Не переживай. На мені легко броня, так що рана не глибока.
Лязг-! Наслідний принц відбив мечем іншу стрілу.
Слегка розслабившись, я відмахнулася від невеликого незадоволення через втягання мене у цю чортову ситуацію. Бо якби він не схопив мене, стріла опинилася б в моїй голові.
- Дякую.
Я вагалася дякувати. що хоча б розмовляти я можу, як хочу. Крон-принц посміхнувся.
- Ну як? Хіба цього не достатньо для причини закохатися в мене, яку ти повинна була дати мені?
- Абсолютно ні.
- Який жаль.
Отримавши різку відмову, він клацнув язиком. Спадок принц знову ніс марення, і, схоже, був в порядку.
Я з полегшенням видихнула.
✔
Перевод: Mirasa
Дякую за читання!
Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.
Стан перекладу: редагування
https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert