— Ты молодчина, Карин. Хоча Іно набагато досвідченіша Кунічі, ти все одно билася з нею гідно, за це я пишаюся тобою. У майбутньому ти досягнеш великих висот на подорожі Шинобі, — Рок гладив сумчасту дівчинку по її червоним волосам з ніжною посмішкою на обличчі. Локони були трохи жорстковаті, нагадаючи цим ниточки або ж прожжені фарбою волосся, але все одно вражали своїм алим і захоплюючим очей блиском тепер знищеного величчю клана Узумаки.
Ну а Лі за минулий місяць в загальному і взагалі зміг краще зрозуміти та розібратися що за особою такою була Карін до зустрічі з Орочимару, який за каноном використовував її як охоронницю своїх тюремних підземель.
А особистість вона була насправді різною, адже все залежить тільки від настрою і ситуації. На щастя, немає жодних психічних розладів.
Іноді рудоволоса дівчинка здавалася до неможливості милою, зачаровуючи Тентен, іноді дратівливою, лякаючи дурного Наруто, а часом і зовсім злою, коли згадала Деревню трави та її ставлення до своєї матері, але в іншому все у міру. Але Рок також бачив, що та явно живить до нього улюблену симпатію на межі з нав'язливою закоханістю. Вона постійно цікавилася його справами, просила навчити щось або показати Коноху, а рідше намагалася влізти у особистий простір.
Але Лі не гнівався на неї, тому що і так до цього стикався з чимось подібним через Іно. Навпаки, блондинка Яманака була ще напористішою, ніж тепершня Карін.
— Наступний бій: Наруто Узумаки проти Кіба Інузубука!
Екзаменатор Гаятє оголосив своїм гучним голосом імена двох учасників, що слідом негайно кинулися на арену з надією в майбутньому бою.
Шино побажав успіху своєму командувальнику і блондин з смужками на щоках чекав того ж, але вже від Сакури, яка таким чином змусила і так дику мотивацію перемогти у Джинчурікі підскочити до небачених раніше висот.
Ще десь в околиці тихим, навіть надто спокійним і невинним голосом Наруто підтримувала сором'язливу Хінату, незважаючи на те, що зазвичай намагаються підбадьорити саме своїх співробітничів по команді. Однак наслідниця клана Х'юга через свої чисті і невинні почуття до блондину йшла навіть на таку зраду і нічого з цим не могла вдіяти!
— Наруто Узумаки?. Цей... Лісок?.
— Тобто?. Невже він став Шинобі?
— Да, стал... Так ще й Чуніном хоче бути!. Жах!.
Деякі мешканці Конохі, які були присутні на трибунах, відразу зашепталися одне з одним і не скаржилися Шінобі та Біджу всередині. До Наруто це було не так, бо хлопчина з смужками на щоках вже впевнено стояв на полі бою, але його друзі Геніни Дерні Ліста чули ці всі репліки і неохоче хмурилися з ними. "Так, цей гіперактивний ніндзя завжди мав погану репутацію і багато хто сміявся над його мрією, але не до такої ж міри?"
Але, виявляється, що до такого!
- Чуєш, що вони говорять про тебе? Думаю, що наші глядачі зовсім не вірять у твою перемогу - посміхався Кіба і Акамару на його голові тявк на знак згоди.
Так як він був з клану Інузука, то з удосконаленими п'яти відчуттів прекрасно все чув із трибун на відміну від Узумаки. Кіба хотів використати це на власний розсуд, бо чим невпевненіший противник, тим легше йому перемогти його. Він не мав нічого особистого проти Наруто, але лише хотів показати різницю між розгилдяєм і канновим Шинобі!
— Що, даттебайо? Та мені байдуже! Спеціально для тебе я тренувався з Виховим відлюдником і навчився нової техніки! Готуйся програвати, смердюча! - Блондин розбризкувався, склавши печатку і покликав п'ять теневих клонів.
— Вонючка? Чортів ідіот, це мій природний запах взагалі-то і в майбутньому він допоможе мені з завоюванням самиць у моєму клані! — Кіба щиро обурювався, і після того як він вставав на четверті ноги й купався по його кінцівках, то почав розходитись чакра.
Ногті на руках хлопця загострилися, ставши по-справжньому загрозливими, ікла в роті подовжилися, та й сам Кіба став все більше нагадувати дикого звіра. Гекко Гаятє ще штовхнув навіть і не встиг офіційно оголосити про те, що бій може початися, як член клана Інузука буквально побіг на колінах до Наруто з дуже вражаючою швидкістю, поїдаючи за ним слідом Акараму. Блондін, однак, відреагував блискавично на це, тому що його клони не тільки вийшли вперед, але спіймалися з куною для відповіді.
- Він ваш Джинчурікі дев'ятихвостого Кьюбі, вірно? — Виблискували очі четвертого Казекаґе, який насправді був захований Орочимару. Він так і знав, але змусив Хірузена роздратовувати його своїми священними вчинками.
Однак Хокаґе залишався абсолютно спокійним на великий жаль для змія. У будь-якій ситуації, таких як у старого політика так просто не відняти.
— Да. Він ще молодий, але... Наруто перейняв волю Огня, а це головне, тому за нього я не турбуюся - ось що серйозно сказав слідом старий, з'єднавши долоні до замку.
— Зрозуміло... Але що щодо... Саске Учихи? Де ж він? Думається мені, що не тільки я, але й багато хто прийшов подивитися цей іспит на Чуніна хотіли б побачити його поєдинок волі... Врешті-решт, останній член такого могутнього клану... — Дуже швидко перевела тему Орочимару, прячу зміїні зіниці та бліду шкіру разом з убивством і прагненням прибити старого тут і зараз.
Але добре, що на його несправжньому обличчі по суті фальшивій з іншої шкіри була біла тканина як хустка в районі носа і рота. А саме через неї він хоча б міг не приховувати свою отруйну ухмилку, яка так і просила вийти назовні, щоб положити.
— Скоро... Учиха Саске буде битися, точно буде. У ньому ви, мабуть, не розчаруєтесь.
Якомога зможе навчити того, що він думав. Сарутобі і самому ставало цікаво, наскільки сильним брюнет став за цей час з урахуванням його геніальності як Шинобі.
Битва двох Генінів на арені була в самому розпалі, але поки що тільки для члена клана Інузука.
Кіба вже надав себе і Акамару бойових пігулок, збільшуючи свої фізичні можливості та тесня Наруто зі своїми клонами за допомогою швидкості й Техніки Пронизливого Клика. Але Узумакі теж був хорошим. Як би каштановолосий власник гострих іклаків його не атакував з усією своєю силою, він все одно піднімався та йшов до бою, також рішуче відправляв своїх клонів на забій, щоб відволікти ворога.
— Чёрт... І чому... І чому ти тільки не здаєшся?. - З вдихом проговорив Кіба, почавши натурально видихатися.
У порівнянні з Наруто у нього не було настільки багато первісної витривалості і чакри, тому до середини хлопець взявся капітально втомлюватися. У розпалі бою залишатися на одній з Джінчуріки дуже погано. Але це не все розуміли, якщо говорити прямо і на чистоту.
— Хах! І ти це мені кажеш, даттебайо? Та я ніколи не здамся, псина! Це мій шлях ніндзя і я стану наступним Хокаґе! Зрозумів, даттебайо? — Уперто заявив блондин, схрестивши руки на грудях.
І як би кожен присутній розумів, що голосно кричати про подібне марення і бавство, але було щось в його словах та діях дивне, яке змусило інших трохи, а повірити в нього й не сміятися відразу. Але те, що сталося далі повністю розвіяло вражаючу аура навколо блондина...
Прикусивши палець і з’їв краплю крові, Наруто склав печатки та поклав руку на землю. За допомогою ланцюга фуіндзюцю рознеслося голим ґрунтом і через одну секунду на всі боки з’явився білий дим. Багато людей були здивовані, коли побачили, що хлопчина користується технікою заклику, яка доступна далеко не кожному Шінобі.
Но...
Замість того, щоб з'явитися грізного призовного звіра на світ, чи ропуха, так само як і жаба зі світло-зеленим цвітом. На спинах на голові розмальовані губи і рум’яна рукава. З ростом дорослої людини і шириною як три Наруто. Здавалося б, техніка виконана цілком успішно, тому що заклик-то в кінці спрацював, але хіба це те, що хотів сам болондин?.
— Та ну? Блін! Що за херня, даттебайо? Я ж закликав ту величезну жабу, а не ось ця потвора! - Заволок майже на межі істерики Узумаки, визираючи через спини призовної жаби-трансвізитити, яка голосно квакала та голка поглянула на хлопчика.
— Це... — Глядачі зважилися дару промови. Один Рок кивав з доситью посмішкою на обличчі. Йому подобалося таке шоу.
- Акамару, ти бачиш те ж саме, що і я? - Кіба навіть протер очі, але образ ропухи-трансвізисту все ніяк не йшов, тому хлопець заричав собі під ніс і сильно помотав головою не в змозі зібратися з думками.
— А-а! Не важливо, даттебайо! Швидко схопи його, жаба з невизначеним полом! — Дав наказ Наруто, вказавши пальцем на свого противника. Але далі все тим більше не пішло за планом...
Наруто, заклинаний звір, не атакував Кібу, а висунув довгу мову і схопив саме блондина позаду. Наступного разу Узумакі був відправлений розмішистим броським в політ пряміком до Інузуке. Швидкість була вражаюча, так що Наруто за лічені хвилини приземлився ногами на голову суперника і жорстко вбиваючи того у землю.
— Жаба! Жук! Що ти робиш, даттебайо? — Він почав лаятися Генін з команди Какаші, причому цілком здоровий. Пом’якшив падіння...
Однак Кіба, перебуваючи під ним, міг лише важко дихати і пурхти від болю. А от Акамару пощастило більше, він знаходився трохи в стороні і його фактично не зачепило. А втім, Нінкен, особливо молодий і без свого господаря, не може нічого зробити. Тільки гавкати і не більше.
— Кхм-кх... Переможу в цій битві Наруто Узумакі! - Він додав урочистості у своєму звичайному тоні Гаятє, коли оглянув стан Кіби, що втратив свідомість.
— Да уж... — Пошепки почали шепотіти мешканці Конохи.
— Ну... Цей Наруто Узумаки не так вже й поганий як виявилося...
— В принципі, так... Показати техніку Призика в такому юному віці... — Шинобі Листа вражались.
І цього разу чомусь Наруто їх чув. Точніше чув його серце. Яко ж і завжди, усміхнув ся він більш нїчого не вгледить, піднявши кулачок вгору. Люди почали плескати в долоні, і ці оплески були винятками лише для нього одного!
Перший пік слави юний Джинчурікі!
