Ближче до квітня, коли політична ситуація в країні трохи змучилася, а новий міністр взяв міністерство під свій повний контроль, розвернув досить масштабну акцію по протистояння Воландеморту, у Хогвортсі відбулося дещо знаменна подія — пропав викладач Зоті. І так, це я зараз про Амбридж, що в одні з вихідних просто зникла з замку ... Ну і з цього світу. В останній я був трохи не впевнений, але факт того, що ця жаба так і не оголосилася де або ще за межами замку натякав саме на такий результат.
Та ні разу, і не два переходила дорога нашому директору, ось той вирішив позбутися зайвих перешкод у своїй отчині. Тим більше, що з підтримкою нинішнього міністра у старого було все відмінно, ніхто навіть не став розслідувати таке загадкове зникнення чарівниці. Замість цього вони послали до школи одного з відставних аврорів — Біла Хауста. Літній чарівник змінив свою посаду генерального інспектора школи, в кой-то вічно повернувши більш-менш адекватні заняття по Зоті.
Хоча, мені до цього не було. Я лише радів, що втративши свою покровительку слізенці відчутно присмилі, звівши на світ конфлікт зі мною і без того. Змійки все ж зрозуміли, що в стінах замку ті навряд чи зможуть що або мені зробити, та і адміністрація школи зараз була на моєму боці. Що декан, що директор, обидва дуже охоче вставали на мою сторону, відверто задаючи авторитетних учнів своїм авторитетом.
Загалом, жити стало трохи легше. Хоча я все одно мав багато справ за територією школи, щоб не розслабитись після тренування. Але в країні все ж таки відбувалися не найспокійніші часи, що кілька перешкоджало спокійному бізнесу. І прибічники Темного лорда намагалися перешкодити мені та моєму роду, намагаючись перетягнути частину фінансових потоків країни на себе... І вони навіть робили деякі успіхи у своїй справі, змушуючи мене трохи нервуватися на цей рахунок.
Правда, нерви я дуже успішно заспокоював, перекладаючи частину своїх коштів в іноземні банки, і готуючи собі ґрунт для переїзду відразу у декілька європейських країн, щоб в разі чого мати можливості куди втекти. А якщо такі заходи не будуть потрібні для вчасної смерті одного лича, я завжди зможу повернути все назад. Або скористатися можливістю, відправившись після Хогвартса в невелику подорож по Європі...
Хм, хороша насправді ідея. Я вже втомився від Британського клімату і провів більшість свого життя у промозглій Шотландії. Так що, невеликий відпочинок після всієї цієї заварочки мені точно не завадить. Так і Ілля до того моменту вже встигне підрости для подорожі... До слова про мою донечку. Останнім часом, незважаючи на свою зайнятість, я все одно умудряюся приділяти тій немало часу.
В основному, наші зустрічі приходять на вихідні, коли Нарциса йде до Белла, а я залишаюся з "сестрою", розважаючи і граючи з тією. І так, говорити Іллі про те, що я і є її батько ми з Нарцисою не стали. Все ж таємниця її народження так і повинна залишатися таємницею. І поки дівчинка не навчиться тримати язик за зубами, а розум на замку, ця інформація та ні до чого. А ще та замала, щоб поставитися такими серйозними питаннями. Вона і говорити те ще не навчилося, про що я взагалі кажу...
Хоча допитливість і цікавість дитини на дитячих дітях не дають мені спокою, вони можуть бути для мене джерелом радості. Але такі риси в такому юному віці дозволяють тій непогано опановуватися майже з будь-якою грою, що б я не підсунув... І це дуже важливо, адже ігри ми з Нарцисою підбираємо більш ніж ретельно, намагаючись вже у такому ніжному віці закласти фундамент майбутньої сили і розуму малюка. І так я зараз говорю навіть не стільки про магічні ігри з дівчинкою, скільки про банальні вправи на дрібну моторику, що повинні допомогти дівчинці з розвитком центральної і периферічної нервової системи.
Хоча ці вправи і складно було замаскувати під гру... Але Драко їм також навчали, та й Тома у свій час з дрібною моторикою все було чудово. Тому, показуючи на своєму прикладі різні "круті" штуки з олівцями та кульками, я все ж умудрявся зацікавити дівчинку... Вона все ж дитина, а вони тільки те і роблять, що всі копіюють за предметами свого обожнення.
що я не міг проводити з дівчинкою ще більше часу. Маленька дівчинка дуже нудьгувала за мною, та й мені, ось жарт, було досить цікавою з нею возитися... Можливо, це в мені говорять різні інстинкти, але я дійсно отримував деякого роду задоволення, спостерігаючи щотижневий прогрес Іллі. Я навіть почав присвоювати її заслуги собі в копію, підсвідомо сприймаючи дівчинку як свого роду власні проект... Що насправді не так вже й погано.
Найважливіше в цій справі не опуститися до рівня Люціуса, а то й того ж, чи вважав свого сина якимось проектом або навіть інструментом. І куди його це, питається, привело? В могилу, що вже тут приховувати... Тому я ставлюся до виховання доньки з особливою уважністю, добре розуміючи, що в майбутньому ця дівчинка може стати моїм вірним союзником... Або найгіршим ворогом. Хоча про останнє я намагаюся не думати, тим більше що поки у мене все йде згідно з планом.
Правда, я сам почав прив’язуватися до дівчинки з надмірною вагою, що не є добре. Адже за моїм планом, в певний момент часу я повинен буде відімститися від дівчинки, щоб та сама шукала моєї уваги, а не навпаки. Я вже точно не стану нав'язливим батьком. Мені воно вже точно не потрібно ... Мені потрібно, щоб Ілля був готовий з шкури лізти, аби отримати хоча б натяк на похвалу.
І нехай подібні плани на дочку складно назвати ... Домовилися. Мені було навіть кілька проти такого мислення, але мій егоїзм і схильність ставити під сумнів свої дії не дозволяли цим емоціям перемогти мене. У будь - якому разі я хотів дотримуватися свого плану, виховавши свою донечку і помічницю.
Правда, тут ще потрібно взяти врахувати інших їх можливих дітей. Хоча навіть Ілія буде сприймати мене в першу чергу як брата, але це не означає, що вона не може ревнувати мене до моїх майбутніх дітей... Отже, цей момент треба буде взяти до уваги і придумати, як з найбільшою вигодою цю ревнивість використовувати. Для цього, звичайно, доведеться скласти приблизний розклад народження моїх майбутніх дітей, але це не так вже й складно.
У сім’ях чарівників прийнято планувати дату народження своїх дітей. У деяких випадках такі дані навіть можуть внести у шлюб. Все ж таки день народження дитини може досить істотно вплинути на дитину, тому що в магічному світі і складно зустріти хоча б одного чарівника, чиє походження випало на важливі чарівні свята. Тому такий розклад не стане проблемою. Тим більше що дівчатка в будь-якому випадку підкорятися мені, коли мова піде про створення дитини ... Так вже в магічному світі прийнято.
Мда... Щось не туди мене внесло ідея. Мабуть, виснаження від нещодавнього тренування дає про себе знати. Ментальні сили на виході, щоб складні думи думати. Краще вже відкинути всю цю нісенітницю на деякий час. Тим більше що мене в моїй кімнаті вже напевно чекають мої дівчатка... І Герміона. Так, її я теж почав поступово втягувати у сім'ю, спокійно заявивши своїм дівчатам, що зроблю їх грифіндорки і її подружки відмінних іграшок на майбутнє.
Хоча Джині я поки що не втягував це. Дівчину потрібно було трохи промаринувати очікуванням, обмеживши її споживання білковими напоями... А то ця стервочка не буде цінувати те, що отримала від мене. Таке вже людське психіка. Те, що нам дається досить легко, якими б цінними в реальності воно не було, ми маємо звичку недооцінювати і навіть знецінювати...
Ось і навіщо мені такі проблеми? Хай краще Джіні трохи нервує, та по психетує, щоб в кінцевому підсумку тільки сильніше прив'язатися до мене... Навіть якщо ця прив'язаність і буде зав"язана на секс, а точніше задоволення від нього, та ті фінансові можливості, що я можу надати пожадливій дівчини.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda