Закінчення реставрації нормального спуску до Тайної кімнати позначило повернення тренувань з дівчатами, що є дуже добре, оскільки надто довгі перерви - це теж не досить добре. Але ось з іншого боку... Я, якщо бути чесним, знову почав трохи перегородити від навантаження. Важко майже сутичками перебувати в напруженні, тренувати заклинання, практикуватись у метаморфізмі та магії крові, пропадати в медитаціях і постійно вивчати щось нове. Справді важко...
Навіть на уроках МакКошки я не спав, створюючи лише видимість нормальної роботи. А все через те, що мій режим сильно зміщався, змушуючи приходити на заняття вже втомленим після копіювання бібліотеки в виручай-комунаті. І навіть якщо мені в принципі вистачало сну, моє тіло вже дійшло до того стану, коли чотири години сну на добу - це більш ніж прийнятно, але ось постійна відсутність магічної енергії все ж дала на мізки не гірше будь-якої іншої втоми.
Так що так, звичайні заняття раптово стали для мене найбільш спокійним часом, дозволяючи хоч трохи зібрати мізки в купу перед новими тренуваннями. Добро, оцінки від цього ніяк не страждали. Все есе та інше дз я й далі купував у когтевранців, а з рештою і податливо проблем не було. Той самий Флітвік вже взагалі перестав ставити мені які-небудь питання, остаточно переконавшись, що я ну дуже сильно біжу вперед програми, і моя заяви про те, ніби я найближчим часом збираюся отримувати майстерність по його предмету - не просто слова.
У мене навіть минулого року відбулася розмова з напівгобліном на цю тему, де він пропонував мені невелику допомогу зі тренуваннями... Але я відмовився, і не тому, що моя довіра до батьків директора наближалася до нуля. Ні, в даному випадку все було набагато простіше, я банально б не вивіз у той момент додаткової навантаження. Все ж минулої весни я зашивався так, що у мене досі досить невиразні спогади про той час. Дні зливалися в один, а спогади про пережиті тренування сильно притуплювалися. Тому мені було ну от зовсім не до додаткових занять.
Мені вони зараз то не дуже потрібні, нехай навіть я і не мав нічого проти тих же спарінгів з напівгобліном. Навпаки, на основі досвіду Тома, мені краще якнайповніше урізноманітнювати кількість спаррингу партнерів, не обмежуючись лише Снейпе. Але поки що це досить складно реалізувати, та й інші тренування займають занадто багато часу, щоб я навіть замислювався про подібне. Мені й так вистачає чаклунства в моєму житті, тим більше, що спарінги зі Снейпом ще не скоро вичерпають себе.
Навіть я розвиваюсь набагато швидше, ніж той самий декан, що не може проводити час за додатковими тренуваннями, та і в потенціалі мені сильно поступається, але це не означає, ніби я найближчим часом зможу спокійно того перемогти у десяти спарінгах з Десяти. Банально через те, що весь час продовжую себе стримувати, не використовуючи свою найголовнішу перевагу - швидкість. При цьому, коли я говорю про швидкість я маю на увазі не тільки фізичну перевагу зміненого метаморфізмом і магією крові тіло. Ні, у швидкості створення заклинань я теж перевищаю Снейпа, та і в розгоні власного свідомості ментальна магія, здається, почав поступово вигравати.
Але не суть, головне, що користь від тренування з крестним все ще дуже і дуже серйозна. І навіть те, що після таких тренувань мені іноді доводиться досить довго відновлюватися, оскільки Снейп не завжди може залікувати особисті рани... Все це дрібниці. Тим більше, я умудряюся і сам непогано впоратися з ранами. Ті, в основному, мають фізичну особистість, бо Снейп не дуже то й намагається лупити по мені сильними прокляттями. Так що, мій метаморфізм чудово справляється з відновленням тіла, нехай в такі моменти мені і приходитися є реально забійними дозами.
Головне, що мої навички не стоять на місці, а швидкість розвитку лише набирає обертів. Навіть ці рани від тренування з деканом мають позитивний вплив, адже я навчився добре зціляти своє тіло і навіть боротися проти тих, хто повішав на мене прокляттям. З останніми, правда, поки що все дуже складно, адже впливати на них, часто я можу лише за допомогою власної Віти, контроль над якою досі залишає бажати кращого... Я все ж не вампір, та й кількість життєвої енергії в моєму тілі дуже і надзвичайно велика.
Але, незважаючи на слабкий контроль, мені на диво добре дається посилення власного тіла магією крові. У Тома, наскільки я знав з його спогадів, з цим були деякі проблеми, на фоні яких моє власне підсилення виглядає зовсім шикарно. Зараз я навіть готовий змагатися в фізичній силі з тими ж перевертнями або самими вампірами, особливо якщо останні не застарі і досвідчені.
Але через це підсилення тіла, мені останнім часом стає дедалі важче поспівати за ним в інших аспектах. І якщо зі швидкістю реакції поки що все відмінно, але вона розвивається якось паралельно з фізичною силою, що і логічно, адже без належної відповіді мозок б просто не встигав подавати сигнали в м'язи, щоб автоматично виключає високу швидкість та фізичну силу. Так і ментальна магія давала про себе знати, спокійно дозволяючи моєму розуму поспішати за тілом, використовуючи те на все сто відсотків... Але ось швидкість створення заклинань мене поки що підводить.
Все так само, як і пів року тому, ситуація повторюється з тією лише різницею, що в цілому я став сильнішим. Мої заклинання стали сильнішими і швидше, а швидкість їх створення майже подвоїлася, але цього все ще не вистачає, щоб поспівати за тілом. Надто швидко розвивається... Чого я власне і добиюся. Адже в магії я точно не встигаю перевершити Тома за досить короткий, нехай і дуже розтягний, термін. Ну а за рахунок фізичної вищості ще можна буде що-небудь придумати в його відношенні ...
Правда, мій власний перекос в здібностях і навичках мене дуже нервує. Здається, що я роблю щось не так, упускаю якісь можливості... Що в цілому, вірно, адже швидкість мого руху і реакції дозволяє мені продумувати досить складні ходи та комбінації заклинань, але ось реалізувати їх у мене банально не виходить ... Або виходить, але надто повільно, через що мене і коле останнім часом. І я нічого не можу з цим вдіяти, нехай і змушений визнати, що швидкість мого розвитку дійсно аномальна...
Навіть на фоні Тома я - справжній монстр від магії, підкріплений відразу кількома родовими дарами, через що ще більш небезпечний. Дайте мені десять років і я закопаю ту ж саму Волдеморта, навіть якщо той є вищим від себе - неживою, яку практично неможливо упокоїти, яка все ще здатна до розвитку... Ось тільки ніхто мені ці десять років не дасть, починаючи нагнітати оточення вже зараз. Того і погляньш, мені доведеться відправити Нарцису з Ілією кудись за кордон, якщо з'являться хоч найменші сумніви в надійності Малфой менер.
Так, все це було морально важко. Я майже відчував тиск і небезпеку та жахливу нестачу часу. Природно, що я не відчував душевного спокою, але все ще був у стані регулярно миритися зі своїми дівчатами. І нехай навіть поки що далеко не всі з них розділили зі мною ліжко, але навіть так я був усім із них вдячний... Адже саме завдяки їм я навчився витримувати такі навантаження, про які раніше навіть не підозрював. Я буквально долав свої обмеження, відчуваючи чужу підтримку і приналежність, так що вдячність моя була зовсім не символічною.
Хоча, звичайно, невелика емоційна нестабільність почала в мені виявлятися. Добре, я добре розумів, що зі мною відбувається, чудово контролюючи цей процес. Правда, через це слізеринець був досить важким, бо тепер будь-яка сутичка з ними закінчувалася для останніх лікарняних крил... І добре, якщо я просто зупинявся на зламаних кістках і вибитих суглобах. Бо іноді мене так вносило, через що моїм кривдникам доводилося зовсім хріново...
Проклятье у мене, знаєте, виходять просто відмінні. Та й заклинання, що все ще не потрапляли під заборону в нашій країні, я знаю на відмінно, нехай і намагаюся до них не довести. Все ж таки, якщо можливо, то дуже обережно і не звертаючи уваги на більш ніж одну проблему з батьками покалічених мною студентів. Так що так, бив я нехай і сильно, але дуже обережно, дозволяючи виходити накипільнику і просто скидати стрес але не переходячи ту межу, після якої у мене точно виникнуть проблеми...
Що теж не дуже то й просто, знаєте.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda