- Ти ж вирішила прийти до мене сама. - Досить посміхаючись, простягнув я прямо на вухо дівчинці. Та мимовільно здригнулася, чого я власне і домагався, заходячи тій за спину під чарами маскування та приховування. Просто невелика шаласть у моєму виконанні, щоб потріпати трохи нерви однієї занадто хитрої дівчинці... Хоча воно не було потрібне, але тепер на нього звалювалися гриффіндорки. - А я вже почав замислюватися про трохи більше... Серйозні методи переговорів. - Додав я, приймаючи дівчинку за талію.
- Те, що ти робиш, складно назвати переговорами. - Вдала з себе Герміона, очевидно незадоволена моєю витівкою. Та й від моїх обіймів та була явно не в захваті, але вирватися навіть і не думала. І навіть не тому, що боялася мене... Ні, певний страх, що колись з'явився в дівчині, та вже переборола, у певному розумінні навіть примирившись із ситуацією в яку потрапила ... Почавши роздумувати про те, яку вигоду вона може отримати з моєї « закоханості », як та сама пояснила мої приставання.
І справді, я повинен визнати, що тільки її плани на моїй долоні. Та й самі по собі плани ці... Хай Герміона зрозуміла, що її фактично ніяк не відвернути від моєї компанії без критичних наслідків для себе чи своєї сім'ї. Та навіть зрозуміла, що з усієї цієї ситуації можна отримати деяку користь для себе, але я не остання людина в магічному світі, особливо після смерті Люціуса... Але дівчинка зовсім не знає про чисто жіночі способи досягти бажаного, вирішивши банально продати себе мені.
Думки про те, щоб спробувати витягти з мене якісь привілеї для себе опосередковано ... Ні, так і не з’явилося в голові бранової гриффінці. Та вирішила йти на прямік - зробивши все максимально чесно і однозначно. І це не так вже й погано, що я дозволяю лише одній дівчинці - Дафні витирати з себе мотузки. І те, тільки тому що вона моя наречена... Ну і тому що тій подобається відчувати нехай ілюзорну, але влада наді мною.
- Помиляєшся. - Все ж повернувся я в реальність, відповідаючи Герміоне. - Саме в такому стилі і проходить більшість переговорів у магічному світі. Погрози, шантаж, тиск авторитетом і своєю владою. Такі методи використовуються магами по всьому світу, і це я ще не згадував про те, що сильні чарівники можуть цю саму силу відносно вільно застосовувати. - Додав я, просто щоб дівчинка трохи краще розуміла, що до чого. Хоча я впевнений, що більшість моїх слів та й так вже чудово зрозуміла за минулі два роки в Хогвортсі.
- А тому, у мене просто не було шансів тобі протистояти. - Кивнула Грейнджер, навіть з деяким гідністю. - От тільки і ставати твоєю іграшку за просто так я не хочу. - Трохи войовничо здригнулася та носик, різко вирвавшись з моїх обіймів і вставши навпроти мене. - Якщо ти, Драко Малфой, хочеш зробити мене ... своєю іграшкою, будь добрим — плати за це. - З якоюсь запінкою і несамовитим хвилюванням сказала мені прямо в обличчя дівчинка. І це було в деякому розумінні навіть смішно... І я не приховував своєї усмішки.
- А якщо ні? Похвально запитав, чим вибив дівчинку з колії. І нехай та досить швидко почала повертати собі склад розуму, але я банально не дозволив тій це зробити. Різкі злигодні, сталевої хват на талії дівчини і не менш різкий поцілунок у моєму здійсненні надійно і якіскра заткнулися почав говорити дівчинка... І нехай та ж спробувала вирватися з моїх обіймів, розірвавши поцілунок, але це було вже не важливо. Я досягнув своєї мети, і дівчинка втратила все своє бойове мислення. - Запам'ятай, Грейнджер, в моїй владі зіпсувати тобі життя, а тому й диктувати мені свої умови ти не можеш. - З натиском сказав я.
- Моєї покірності ти не доб'єшся. - З викликом видала з себе дівчинка, але я вже не відчував в ній тієї впевненості і внутрішньої сили, що була на самому початку розмови. Герміона не обманювала себе, чудово розуміла: якщо вже я піду на крайні методи, то вона і пікнути проти моєї волі не посміє. І це та ще сподівається, що я не опущуся до магічних методів ламки. Все ж про зілля... За минулі роки дівчинка пізнала багато різних поглядів.
Перевірка в Мунго, яку мій батько фінансував, відкрила очі багатьом магґлокровкам. Ті, що стали обережнішими щодо власної їжі та безпеки в цілому. на багатьох з них я навіть почав помічати артефакти-переробники магічних добавок в їжу. Та й про прості артефакти захисту від проклять сьогодні мало хто забув... Що не так вже й погано, якщо бути чесним. Я не користуюся зіллями, і взагалі віддаю перевагу більш витонченим методам маніпуляції людьми. Вони значно ефективніші, але вплив зілля цілком собі можна подолати, хай це і досить складно.
- Помиляєшся. - З нетерпінням у голосі і погляду, прошепотів я, поставивши Герміону трохи затрачено опустити очі. - Але я не покажу тобі всю помилковість твоїх слів... Тим більше, що я завжди знав - ти розумна дівчинка, а отже і вигода з моєї пропозиції повинна була витягти. - Знову зближуючись з гриффіндоркою, сказав я... Але Герміони не дуже здивували мене. Та, як мені здалося, лише переконалась у деяких своїх висновках. - Ось тільки мою доброту ще потрібно заслужити Грейнджер ... І після сьогоднішньої розмови для тебе це буде зробити куди важче. - Все так само тихо закінчив я свою промову.
- Ти знаєш, що мені від тебе потрібно? - Через кілька секунд мовчання, запитала мене дівчинка. Я лише кивнув і знову переконався, що на грифіндорі іноді з’являються досить складні особистості. Адже незважаючи на тиск з мого боку і неспокійний в самій дівчинці страх, та дуже успішно умудрялася аналізувати мої слова, вичленуючи з них головне для себе.
Твої мотиви очевидні для мене. - Ні словом не збрехав, заявив я. - Ти ж давно не та дурка з грифіндору, що вирішила варити перевертне ізіольє в жіночому туалеті... Я стежив за тобою Грейнджер, а тому і твої мотиви знаю куди краще цих твоїх друзів. - Показуючи інтонацією, що саме я думаю про Поттера з Уїзлі, розкрив я частину карт. - От тільки без вигідного шлюбу або сильного захисника за спиною тобі ніколи не піднятися вище звичайного клерка в міністерстві магії ... І ти це чудово розумієш, вибираючи з двох золота менше. - Спокійно розкрив я головний мотив Герміони...
Так, та була не просто розумною дівчинкою. Та була розумною дівчинкою з неймовірними амбіціями і диким бажанням змінити магічний світ, що на її погляд повний несправедливості... І я її навіть в чомусь розумів, все ж Том у свій час думав так само. Але в нього так і не вийшло, як видно з історії, прийняти до влади законним шляхом. Герміони мають шанси на подібне, особливо якщо ту підтримає хтось досить впливовий...
Ну а оскільки я, у перспективі, один з найвпливовіших і вже зараз один із найбагатших чарівників країни... Не дивно, що Герміона вирішила використати мене для власних цілей. Тим більше, що я вже встиг у той момент зосередитися на її інтересі, нехай і не найбільш приємним для неї способом ... І не хоче Грейнджер виходити заміж за якусь бездарність, що дорогоцінна лише своїм родоводом і історією свого роду. Так що варіант з покровителем в моєму обличчі більш ніж приваблений для Герміони ...
- І ти готовий піти мені не зустріч. - Кава сама собі, сказала дівчинка. Я тільки посміхнувся, але підтверджуючи її слова легким кивком. Після моїх недавніх слів було і так очевидно, що я готовий допомогти тій ... Якщо та зможе мене як слід попросити про це.
- Грейнджер, мені, знаєш, ну дуже цікаво подивитися, як саме ти будеш випрошувати у мене охорону ... я згоден допомогти тобі з кар'єрою в міністерстві. - Опускаючи руки трохи нижче достовірною, простягнув я. Дівчинка з жахом здригнулася в моїх руках, відчуваючи сильний хват на своїх ягодах і подивившись на мене не дуже то й привітно... Але потім, очевидно остаточно усвідомивши і обдумавши мої слова, лише опустила голову, притиснувшись до моїх грудей.
- Ти жахливий, Драко Малфой. - З деякими вдиханням у голосі спокійно і тихо сказала мені дівчинка. - Ти з самого початку планував такий результат, напливши на всі мої зусилля і плани. Я завжди була просто іграшкою в твоїх руках, не маючи навіть примарного шансу вирватися з твоїх лап. - Все так само спокійно додала та... так і не почав плакати. Але я відчував, що настрій у дівчинки було більш ніж відповідне для звичайної такої істерики. Занадто болючими для неї виявилися програші і остаточне усвідомлення марності своїх спроб протистояти мені.
- Добре, що ти це розумієш. Я люблю розумних дівчат. - Відповів я тій, акуратно піднімаючи підборіддя дівчинки вгору і накриваючи прокутані до крові губи поцілуємо. Нехай ця кров стане моєю нагородою за добре організовану роботу...
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda