Шармбатон і Дурмстраг з’явилися точно в строк — тридцятого жовтня. Цього дня мало не було найважливішим святом для школярів цього року. Ще за тиждень до визначеного терміну більшість учнів вже почали думати про те, щоб познайомитися з іноземними гостями. Що вже тут говорити про день прибуття іноземних студентів до нашої школи...
Та школярі так почали літні канікули, що ніколи не очікували делегації з Франції та Болгарії. Щоправда, багато в чому тут вина не самих учнів, а організаторів турніру з шкільним керівництвом, що всім силами підстоюють інтерес школяра до майбутньої події. Навіть наш божевільний привид - професор Біс, що вів у нас історію магії, припинив свої нескінченні лекції про повстання гоблінів і розповів нам коротку історію французької та болгарської шкіл магію.
Що вже там говорити про інших викладачів, які взяли в моду порівнювати наші закляття з аналогами таких із інших країн. Навіть Снейп присвятив кілька уроків для лекцій про різницю між зіллям французьких і англійських магів, сподіваючись на те, що найбільший алхімік цього тисячоліття — Ніколас Фламель був французом. Він часто згадував про Друмстраг, кажучи, що з цієї школи вийшло багато талановитих п’єварів і навіть парочка алхіміків.
У загальному так, у школах розпалювали зацікавлення всіма можливими способами... Частково намагаючись перенаправити їх кипучею енергію в бік свого предмета. Тут я навіть не розумію, що учні в адекватному стані ніколи б не слухали ще одну лекцію по чарам чи контрзаклепах. Тобто, порівнюючи наші закляття з їхніми аналогами з іншими країнами, цей самий професор Флітвік утримував увагу студентів на своєму предметі.
Але це не скасовує того факту, що рекламна програма майбутнього турніру була навіть занадто активною. В якийсь момент я навіть зловив бабаків на тому, що вони збираються зробити ставки на те, хто ж із Хогвортсу таки стане чемпіоном. Теж, блін, заразилися глобальною істерією щодо майбутньої події... Але я не звинувачував тих, хто дозволив розвагам і відпочинку від багатьох тренувань.
Хоча, звичайно, були в замку і деякі острівці спокою, що як би й не забули зацікавлені у всій цій метушні. Одним із таких острівців для мене і стала Місяць, що плювала на всякі там кубки вогню та турніри трьох шкіл з високим дзвіницями. Дівчину взагалі не хвилювали такі речі, та скоріше продовжувала розважати себе використанням цього свого дивного дара, що дозволяв маніпулювати чарами Хогвортса, як ніби так і повинно бути... Ну і про Чжоу Чанг та не забувала.
Так, цього року відносини цих дівчат перейшли на новий рівень... У тому сенсі, що китаянка більше не відлучалась від милої, але кілька божевільного, дівчинки з білим-білим волоссям. Сама ж місяць, здавалося, тільки цього і домагалася розставлення з китаянкою вже не лише в моїй присутності. Так, можна сказати, що дані дівчинки з факультету воронів стали справжніми коханками за моєю спиною... Але мене це мало хвилювало. Адже я сам, за фактом, і звів тих разом, щоб зараз якось обурюватися цієї ситуації.
Хоча, покарати їх обох у своєму фірмовому стилі, за те, що ті вдумалися прокрутити свої темні справи позаду мене я був просто зобов'язаний. Але покарав їх, побудувавши славну оргію саме перед прибуттям іноземних гостей... Хоча оргія не є відповідним словом. Все ж, Місяць я й досі не вважав достатньо зрілою для справжніх ігор, залишаючи її на двох ролях і не дозволив їй втратити свою незайманість раніше...
За що та на мене страшенно ображалась, ну або точніше робила вигляд, що ображається. Я бачив, що її і теперішнє становище речей майже повністю влаштовує. Вона навіть невзначай попросила мене навчити її того заклинання, кому я зв'язав відразу двох дівчат... Еротично так зв’язався, щоб кожне рух дівчат приносило їм в тіло суміш болю і задоволення. Це було непогано, і я навіть був не проти повторити такі ігри, але навчати Місяць необхідним заклинанням однак відмовився... Просто як покарання для тієї.
Загалом так, я не сильно то й запараявся з приводу прибуття гостей. Та й сам день прибуття відрізнявся для мене лише важливою справою кілька годин простояти на вулиці, під моросливим дощем, ну і дружнім бенкетом, що був організований для наших гостей. Нічого особливого, якщо бути чесним, я навіть не намагався завести нові знайомства з тими ж болгарами, усвідомлюючи, що тим зараз трохи не до зустрічі.
Ті хоч і намагалися цього не показувати, але я відмінно бачив, тим більше, що вони засілися за наш стіл, втома хлопців з Дурмстрага. Здавалося, що ті останні кілька годин були напружені та безперервно зачаровані, і це було можливо з огляду на спосіб їх прибуття до Шотландії. Тільки Віктор Крум кілька вибивався з маси втомлених і мало вичерпаних осіб... І не тому, що куди краще переносив навантаження або просто був банальніше сильніший за своїх товаришів, ні. Той, очевидно, взагалі не працював разом з усіма...
Ну, а кілька злих поглядів деяких хлопців з Дурмстрага в його сторону як би підтверджували мої припущення. Так, для інших це було майже що непомітно, навіть мої знайомі з факультету змій так і не виявили серйозної втоми гостей, ну або списали ті на банальну втому від довгої дороги... А на те, що між Віктором та іншими учнями його школи наче чорна кішка пробігла, так ніхто і не звернув уваги.
Але я вирішив не лізти до знаменитого рибалки. Той звичайно досить цікавий для мого роду, але далеко не так само сильно, як деякі хлопці з благородних сімей Росії і Болгарії. Ось хто дійсно може стати для мене дуже цінним діловим партнером в майбутньому, щоб я точно не пропустив шанс познайомитися з ними. Особливо, якщо згадати, що зараз практично неможливо потрапити на територію Магічної Російської Імперії. Російські чарівники дуже ображали європейців за крадіжку їхньої перемоги у війні з Гріндемальдом...
Цікаві, загалом, мене чекають знайомства. Але поспішати з ними все ж не варто, я можу здатися кілька нав'язливим ... Я вже показав свою позицію голови факультету зміїв, але не гнобив наших семикурсників, що і так прийняли моє перше місце на школі з деяким скрипом... Але прийняли, особливо після оприлюднення мого другого прізвища. А ті, хто відразу ж не зрозумів нового стану речей, вже отримали свій тягар від батьків...
Загалом так, себе я вже показав, щоб не хвилюватися про можливий контакт з іноземними гостями в майбутньому. Та й болгарська мова я знаю більш ніж відмінно. Мало того, що Том у свій час тренував ментальну магію, вивчаючи зовсім різні мови, в тому числі мертві, так само як і Драко багато років навчав саме болгарський, російський та французький. Перших два через те, що його батько спочатку збирався відправити того в Дурмстраг, а французьку - як другу мову англійської аристократії. У той час дід наполягав саме на цьому зику для вивчення, як найпростішим для дитячої мови.
Так що так, турбуватися про мовний бар'єр мені точно не варто. Головне, знайти достатньо часу на всі ці знайомства. Але я не збираюся змінювати графік лише тоді, коли пригощаю кілька нових знайомств. Ніякі знайомства не можуть замінити мені особисту силу і магічну міць. Та й покидати Хогвортс гості начебто як не збираються, нехай, як я чув від самих гостей, жити в замку ті не будуть, у них для цього корабель і карета зачаровані по саму маковку, є.
Кілька ускладнює справу, але не більше. Все одно харчуватися вони будуть саме в замку, та і від екскурсії, думаю, не відмовляться. Правда, тут мені все ж варто поспішати, а то, здається мені, знайдеться багато бажаючих показати наш рідний замок іноземцям ... Особливо в цьому плані відрізнялися деякі дівчата з нашого факультету, що вже встигли покласти очі на знаменитого ловця...
Решту хлопців ті поки що залишають без належного, але і це ненадовго. Військова виучка і така ж по стилістиці форма хлопців з Дурмстрага вже встиг привити нещирий погляд наших дівчат... І тут би в пору було мені почати ревнувати своїх дівчаток, але Пенсі було абсолютно плювати на інших хлопців. Тафна взагалі тільки носик комір від таких ось мужланів, ну а Асторію зовсім не цікавилися хлопці. Та вже встигла знайти спільну мову з кількома дівчатами, що також мали в делегації від Дурмстрага... Так що так, там зараз абсолютно своя, дівча, атмосфера ...
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda