Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Драко Малфой і спадок Темного Лорда ↓

Розділ 66

Прочитано 0% главы

Я залишив Грінрассів, але так і не повернувся додому. Ну, точніше потрапив, але рівно на одну ніч, навіть вечеряв я в гостях у своєї нареченої. А наступного дня, Нарциса і Люціус, вже поволокли мене в гості до моїх сквайрів. Цього разу батьки пішли до мене, про щось умовлятись зі своїми висовками. Ну або просто на відпочинок. Це у Грінграсів ті довгости не могли. Не пристойно це, та й своїх справ у них було достатньо.

Але не суть, головне, що до сквайрів я вирушив не сам. А то занадто довго терпіти компанію Гойла і Креба, я просто фізично не міг. Вони були занадто нудними і покірними. І це ще добре, що сім'ї моїх сквайрів живуть майже в сусідніх резиденціях. Якби це було інакше, я б мусив спершу погостювати у Гойла, потім біля Креба, ну або навпаки. Але ті просто зібралися разом і ми "здорово" провели тиждень літа, летаючи на мітлах, і просто відпочивали.

Ну, так тиждень провели мої сквайри, я ж дозволити собі подібний відпочинок ... Можливо, але не хотів. Дисципліна і вже в’янута звичка бути при справі, просто не дозволили мені філонити. Ну а оскільки активні тренування в магії мені були недоступні, я вирішив зосередитися на фізичних заняттях, коях і раніше було багато, те ж фехтування з танцями, але заганяв себе на цих практиках я не поспішав.

Завдяки метаморфізму я міг прискорити ріст свого фізичного тіла. Так, прямі зміни тих самих м’язів я не ризикував. У довгостроковій перспективі ті могли зробити на мене дуже негативний, а можливо й шкідливий вплив, навіть це я знав напевно. Максимум, який я собі дозволяв - тимчасове посилення, що триває не більше дня і постійно тягне в мене магію.

Це те, що стосується різких змін. А втім, незначні зміни або просто підстеблювання природних процесів в організмі були набагато безпечнішими. І нехай проводити ті було досить складно, занадто тонка робота, але за минулий рік, практики, я вже встиг набити руку в цьому. І тому, як звичайно, фізичні вправи принесли мені набагато більший результат. Я вже зараз перевершував своїх сквайрів у силі, швидкості і витривалості, незважаючи на куди менші габарити.

Мої м'язи були просто сильніші, гнучкіші і міцніші за їх. Моє серце набагато легше і швидше тягло кров по венах, а мої легені швидше насичували ту киснем. Я був просто досконалим, ніж своїх охоронців, мій організм був кращим з якісної точки зору, а не з погляду чистої маси. Якби у мене було таке ж щільне і коренсточе тіло, я був би взагалі на порядок сильніше хлопців.

Але такого тіла у мене ніколи не буде. Ні, я звичайно можу, з часом, змінити свою статуру і структуру скелета... Ось тільки мені подобається моя нинішня зовнішність. Та й вирости я обіцяв майже в точну копію батька, просто трохи вищу і підтянуту. І мене це цілком влаштовувало. Справді, Люціус був гарним і вродливим. А зовнішність - дуже важлива частина людини, вже це Том почав розуміти на відмінно. Часто, завдяки своїй зовнішності та майбутньому Темний лорд міг пробиватися у компанії, яка по праву народилася і не зніяковіла.

Загалом так, своєю зовнішністю я був задоволений. Нехай та й поміщала мене до деякої міри. Важко, знаєте, витиснути з стрункого і високого, як для моїх років та комплекції, ведмежу силу. Тут ісхитриться потрібно ... Було б, якби людський організм не був таким досконалим. Той, як би дивно це не звучало, і сам чудово знав, що йому потрібно для подолання чергового стресу. Ти, головне, цей стрес створюй, так магія той підтримуй. А там організм сам знайде шлях, по якому йому варто рухатися у розвитку.

Так, розумний у чарівника організм. І коли чарівник допомагає своєму організму магію, так і виходить справжня цукерка. І я не перебільшую. Тільки пришвидшити природний процес розвитку, штовхнути організм за тим самим шляхом, як результат не змусить вас довго чекати. І це не лише фізична сила і витривалість організму. Усі важливі функції приходять на зовсім інший рівень.

Наприклад, кількість сну в день для повноцінного відпочинку зменшується. Так, спати по три години на добу і відчувати себе бадьорим, я поки що не можу, але ось сім-ша годин на день мені вже цілком достатньо. І це лише найзахопливіший приклад, який я виявив і тепер думаю як мені прискорити розвиток організму саме в цій області. На такі дрібниці, як зменшення кількості поту, а як наслідок і менша потреба у воді, або зростаючу терпимість до перепад температури, я взагалі не говорю.

Але схильність мені подобається. Нехай поки що зміни в моєму тілі і не настільки істотні, нехай навіть помітні. Але ось що буде після п'яти-сім років постійних тренувань? Важко сказати, але уяви так і малює картину ідеальної людини, що позбавлений майже всіх недоліків мого виду. Про банальну фізичну силу я і говорити не хочу. Я взагалі слабо уявляю, навіщо мені може знадобитися стільки фізичної сили.

Ні, зрозуміло, що ухилитися від заклинань в будь-якому випадку вигідніше, ніж приймати ті на щити, ось тільки, на цьому те, мої переваги і закінчуються. Прискорення чаклунства можна пришвидшити за допомогою паличок, але тільки до певної межі. Далі все впирається у ваш власний контроль магії. Про те, що жоден порядний маг не підпустить противника на відстані удару клиною і нічого говорити. Після війни зі Святою інквізицією, чарівники залишилися цілим томатом із заклинанням, яке могло б відігнатися від небезпечного в палахкотючому бою ворога...

Але я не збираюся закидати свої тренування. Мені було приємно відчувати в своєму тілі силу, не тільки магічну, але й фізичну. Та й решта бонуси розвиненого тіла точно коштували всіх моїх зусиль. Хоча мої зусилля на тренуваннях дуже швидко зростають. Я буду дуже соромитися, щоб добре тренуватися, незважаючи на те що танці — це найкращі вправи для розвитку гнучкості й пластику тіла.

Ну, з цим я вже як-небудь розберуся. Тим більше що час на роздуми у мене зараз було далеко. Дні в компанії простоватих сквайрів були занадто нудними і одноманітними для мене. А попереду мене чекає ще тиждень відпочинку у Пені, що не дуже те й краще за теперішню ситуацію. Ні, сама дівчинка була набагато розумнішою за моїх сквайрів, ось тільки дійсно цікаві канікули, з нею, я б назвати все ж не зміг.

Важко назвати цікавим, спілкування з фанаткою... поки та не досягла певного віку. Пенсі такого віку ще не досягла, а ось фанатела від мене, та, більш ніж ґрунтовно. Я сам її так зробив, нехай і намагався не пошкодити можливості дівчинки в критичному мисленні. І в мене навіть вийшло, ось тільки впливає це мало на що. Все одно бути у Паркінсонів буде досить нудно. У цьому я впевнений на все сто.

https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda

Предыдущая главаСледующая глава