Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Підняти рівень поодинці

Том XVII. Глава 11. Частина 2

Прочитано 0% главы

Доктор, чи не здається вам, що Мисливець Сон Джін Ву з Південної Кореї об'єднав мисливців зі всього світу, розорваного на частини прихід дракона Камішо?

— Це так.

Експерт надихнув глибше, збираючись із силами для багатослівної відповіді.

- Все почалося з того, що Мисливець Сон Джін Ву врятував Японію від катастрофи через прорив підземелля.

Звичайно, перед цим Японія допомагала з проблемою на острові Чеджу. Але, як всі знають, результат цієї авантюри став повний провал.

Якби історія закінчилася так, то це лише додало б ваги до думки, що не варто втручатися в справи інших країн. Тим не менш, все перевернулося з ніг на голову, коли Джин Ву прибув до Японії, щоб знищити гігантських.

Хоча між двома країнами накопичився історичний багаж образ, а також підводна виставка Японської Асоціації, Корейський Мислив рукава і на всіх пар вирушив у дорогу. Чи не так?

— Неможливо висловити свою вдячність і захоплення, яке відчували до нього японські громадяни.

Японія змогла пережити кризу завдяки допомозі від Джін Ву. Негласне правило про невтручання в справи інших країн заради захисту своїх Мисливців було вперше порушено.

Джін Ву вселив упевненість у серці Мисливців: « Я можу це зробити". І кілька днів тому...

— Всі, хто бачив, як Мисливця Томаса Андре потоптали в землю, повинні були це відчути.

Який з тих сьогодні живих Мисливців зможе зупинити цих монстрів?

— І Мисливець Сон Джин Ву показав їм, якою була відповідь.

Але вони зіткнулися з ще більшою проблемою. Якби Мисливець Сон Джин Ву загинув, то хто б зупинив це лихо?

Хоча на обличчі лідера була проста усмішка, він не міг відповісти на це питання. І експерт відповів сам.

- Ніхто. Це правда, немає нікого дійсно здатного. Іншими словами, Мисливець Сон Джин Ву - остання лінія оборони. Якщо він загине, то все буде скінчено.

Тоді багато країн, які вважають, що надмасивні Ворота, котрі ширяють в небі над Сеулом, були проблемою Південної Кореї, швидко зрозуміли дещо.

Якщо Корейці не зможуть зупинити Врата, наступною жертвою буде Північна Корея, потім Китай та Росія. І, врешті-решт, весь світ. Тепер надмасивні Ворота стали спільним ворогом усього світу.

Цього результату досяг самотній Мисливець з Азії.

Експерт хотів сказати, що вони повинні подолати цю проблему разом, щоб зусилля Джін Ву не пропали бездарно. Однак, в цей же момент...

— Ах! Дивіться, зараз!

Ведучий уважно вислухав слова експерта, але побачивши термінові підказки суфлера і схопився зі свого місця.

Експерти швидко перемістилися на екран з трансляцією.

У прямому ефірі з'явилися надмасивні Ворота. Вони виглядали так, наче широко відкривають пащу.

— Боже мой...

Усі присутні в студії втратили дар промови від цього видовища.

***

Навіть повітря почало тремтіти.

Десятки тисяч Мисливців, які зібралися під воротами, затамували подих і чекали. Це було незабутнє видовище — безчисленна армія Мисливців, які чекають на один момент.

Мисливці бою не рухалися зовсім. Вони замерли, наче дикі коти, які виживають. Тим часом ті, хто в стані вести далекий бій, готувалися нанести ворожі удари.

Стріли, наповнені магічною енергією та різними заклинаннями до застосування були спрямовані прямо в небо. Підвищене напруження наповнило атмосферу.

А потім... Якби хтось відірвав очі від Ворта і опустив його нижче, то він би обов'язково дивився в одне місце: на спину Джін Ву.

На передніх флангах, легендарний мисливець похмуро дивився в небо.

З кожною секундою наближався прорив підземелля. Він міг відчути цю ауру.

Ба-тумп, батум, Бет.

Чорне серце, яке замінило його проколоте людське, сильно пульсувало в грудях і гостро реагувала на все те, що відбувається.

Звичайно ж, серця інших Мисливців також помітно блукали. Уся причина була нервова, і здавалося, що всі інші почуття пригнічували.

Але емоції Джін Ву були зовсім інакші від емоцій інших. Він робив усе можливе, щоб не втратити самовладання. Він чекав неминучого останнього моменту.

Хаен, стоячи поруч з ним, подивилася на його обличчя і тихо прошепотіла йому:

— Мені здається, я вперше бачу вас таким напруженим, містер Джин Ву.

— Серйозно?

Джін Ву посміхнувся, ніби все було в порядку. Хаен також відповіла легенькою усмішкою і перевела погляд на Врата, прокриваючи свій клинок. Вона теж відчула, що битва за життя ось-ось почнеться.

"Скоро..."

Тим не менш, вона помилялася дещо в чому.

Джін Ву поклав руку на груди і мовчки закрив очі. Він відчував биння свого серця. Емоції в ньому не були страхом. Ні, це було хвилювання.

- Вони йдуть! - В жаху крикнув хтось.

— Ворота відкриваються!

Нарешті, вони дійсно почали відкриватися.

Стіна, що відокремлювала цей світ і Ворота, зникла. І « не що інше, як те, що відбувається по той бік, почало виливатися нескінченними натовпами. Ці створіння буквально затінили небо в найкоротші терміни.

Унизу мисливці були приголомшені кількістю нисхідних створінь, число яких становило принаймні сто тисяч.

- Але як... як може бути стільки монстрів... Одночасно?

- Там їх занадто багато!

Вздохи та крики, наповнені розпачем, лунали всюди.

Усі ці істоти, мабуть, перебували під впливом магії, яка зменшує гравітацію. Тому що всі вони повільно спускалися на землю.

— Атака! Швидше, атакуйте!

— В атаку!

Перш ніж ці монстри приземляються на землю, вони повинні спробувати скоротити їх число. Хоч якось. Мисливці відчули, що пора і почали рухатися.

Магічні заклинання, готові до запуску, засвердли в їх руках. А тетиви луків натягувалися для пострілу в небо. Танки підняли свої щити до підборіддя, готуючись до ближнього зі страшними парувцями.

Але потім, перш ніж вся вогняна міць Мисливців вилилася у небо, Джін Ву голосно закричав:

[Нікому не рухатися!]

Воля Джин Ву, яка рознеслася через Ману - і стала частиною тих Мисливців, які не знали корейського. І це змусило всіх негайно опустити зброю.

« Але чому?» — запитували всі.

« Чому він припинив атаку?»

Хоча десятки тисяч Мисливців дивилися на нього очима, в яких явно читали: « Я не розумію», Джін Ву просто повторив свої слова.

[Всем не рухатися.]

Ву Джін Чоль швидко витер з чола, спостерігаючи за тим, що відбувається здалека.

Якщо вони не атакують зараз, то ці істоти безпечно приземляються на землі. У самому розпалі битви Мисливці в перших рядах можуть зіткнутися з атаками в спину.

Тобто, мисливці мали серйозну причину турбуватися через « огню за своїми» при тому, що вони вже опинилися в числій меншості.

Один з Мисливців, які працювали в Асоціації, підбіг до Ву Джин Чолю і стурбовано подивився на свого боса.

— Президент Асоціації...

Настав час зробити рішення. Його розум кричав, що він повинен віддати наказ про початок атаки. Але, врешті-решт, Ву Джин Чоль вирішив довіритися Джін В.

— Усім, не стріляйте.

— Не стреляйте!

Ву Джин Чоль був призначений командувачом Мисливців. Очевидно, вони були приголомшені. Але негайно опустили руки, почувши цей наказ.

« Про що вони взагалі думають? »

« Вони хочуть боротися з цими істотами на землі, не вступаючи у далекий бій? Проти такої кількості монстрів?»

Доки розгубленість і страх гуляли по полі бою...

Нарешті, ці створіння щасливо приземлилися на землі. Кількість чорних монстрів, які заповнюють весь кут огляду Мисливців, була настільки великою, що серце йшло в п'ятірки від цих масштабів.

З скупчення монстрів одна конкретна істота вийшла вперед. Джін Ву відразу ж вирушив йому назустріч.

І що ж мало статися далі? Мисливці дихали і пильно стежили за Джіном Ву.

«...»

«...»

Джін Ву зупинився, "монстр" зробив теж саме. А потім...

« Монстр» стоїть навпроти Джін Ву, раптово став навколішки. І в наступний момент на коліна стали солдати за його спиною.

Що? Сто тисяч солдатів одночасно схилили голови перед мисливцем? Це видовище вразило мене до глибини душі.

Після короткої паузи « Монстр», що стояв на колінах перед Джін Ву, підняв голову і сказав:

[Гранд-Маршал Беліон прибув, щоб смиренно привітати Повелителя і його Армію Теней.]

https://literna.net/uk/books/254-pidnyati-riven-poodintsi

Предыдущая главаСледующая глава