Ю Джин Хо, нарешті, заспокоївся і відвів своє латкане обличчя, щоб запитати.
— Братан, ты в порядке?
— Нет, я не в порядке.
— ЭЕэ? — Випхавши очі, в шокі підскочив Ю Джин Хо.
Джін Ву мовчазно вказав йому на свою футболку, всю в сльозах і соплях.
— Аа! — Ю Джин Хо швидко витер очі і ніс рукавом і вклонився: — Прости, брат. Я був такий радий бачити, що ти не постраждав, так що, ну ...
Джін Ву посміхнувся.
Цей хлопець, що раніше, Що тепер, був тим ще персонажем. Це точно!
Але зараз він вже став справжнім "молодшим братом", який швидше всіх схоплював все, що стосувалося Джин Ву.
Ю Джін Ву з усіх сил намагався стримати сльози і зі живим обличчям сказав.
Братан, я знав, що подібне може статися, так що я підготував тобі новий набір одягу, в яку ти можеш переодягатися.
— Новий одяг? — Джин Ву глянув на себе.
Він чітко бачив жахливий стан свого одягу. На ній не залишилося цілого місця з вершини до самого низу після запеклої битви проти завойовників.
- Ну, якщо ти повернешся додому в такому вигляді... Упевнений, що твоя мама б дуже заволоділа, так? Ось чому я дістав тобі одяг, щоб ти перевдягнувся - прояснював Ю Джин Хо.
"Аа"
Коли Джін Ву з вдячністю подивився на нього, молодий чоловік підтер ніс і спробував приховати, як він був радий.
— Ходімо, брат. Давай відвезу тебе додому.
Джин Ву з хвилину подумав, перш ніж кивнути.
"Мама з Джин На, мабуть, теж дивилися телевізор. Тож я повинен спочатку заспокоїти їх перш ніж щось робити," - понюхав він.
Поки Ю Джин Хо заліз на сидіння водія, Джін Ву обернувся і востаннє подивився на центр міста. Там, де нещодавно проходила сутичка не на життя, а на смерть.
До місця подій поспішало багато людей, щоб взяти під контроль ситуацію. І він бачив, що вони з усіх сил намагаються якнайліпше виконувати свою роботу.
Джін Ву ж багато отримав з цієї нерозбірливості.
"По-перше... Думаю, що мені також потрібно в пріоритеті добути пристрій, який дозволить мені залишатися на зв'язку навіть серед того лісу."
Він не міг дозволити собі повторення тієї помилки.
Хоча найбільшим його трофеєм стали вони.
Джін Ву подивився на мечі, які залишив його батько.
У нього було відчуття, ніби в їхніх рукоятях залишалася ще частка батьківського тепла.
"Папа..."
Поки Джін Ву задумався, стояв на місці, він почув обережний голос Ю Джин Хо.
— Братан?
Джін Ву легонько поцілував руки мечів і прибрав їх у підпросто. І тільки потім заліз на пасажирське крісло.
- Гаразд, поїхали.
— Да, братан!
І цей довгий, дуже довгий день наближався до кінця.
В результаті Асоціації мисливців довелося назвати монстрів, що з'явилися в Сеулі "Невідомими".
Але не було жодних сумнівів, що масштаби знищення після цих створінь були справді величезними.
У результаті атаки монстрів загинуло і серйозно постраждало незліченна кількість людей.
Кількість пошкоджених будинків і розбитих машин була занадто великою, щоб їх вважати.
Але не всі думали, що це втрата.
Чи це було прихованою милістю?
Те, що сталося, показало їм, як подолати цю несподівану навалу.
Особливо це було через надзвичайну силу мисливця Сона Джин Ву, яку він показав всьому світу під час своєї битви.
Це змінило погляд багатьох людей на життя в той час.
І ця змінена думка швидко переросла в дію.
Але симптоми цього зміни почали виявлятися з країни, від якої ніхто не сподівався.
Того вечора.
Актор Товариства Ву Джин Чоль відвідав Блакитний дім.
Треба було обговорити і розібратися з наслідками появи цих монстрів у Сеулі.
Крім того, ми можемо визначити можливі реакції у випадку наступних поянь супергеромних Ворота.
З огляду на цю тему президент Кім ввічливо привітався з ним.
Після короткого привітання Ву Джін Чоль поставив своє питання першим.
- Хіба вам не буде краще евакуюватися на околиці Сеула, сер?
Президент країни похитнувся з відповіддю. На його обличчі було змішаний вираз, нарешті він протяжно зітхнув.
- Я визнаю, що минулого разу я обійшовся з вами дуже погано. Я б хотів вибачитися перед вами за це. Але я настійно прошу вас не дивитися на мене, як на чоловіка, який забув про свої обов'язки. Дозвольте нагадати вам, що я все ще президент цієї країни.
Він продовжував з людиною, яка боялася, але намагалася подолати її.
— Якщо я втечу, то нічого не сказавши, як будуть сильно шоковані громадяни? Я б не хотів бачити своє ім'я як плями на історії нашої нації.
Ву Джин Чоль думав про президента Кіма, як про черговий політика-кар'єріст, якого цікавило тільки набір більшої кількості голосів.
Але, почувши таку несподівану відповідь, він міг тільки посміхнутися.
Це можна було вважати виявом неповаги.
Але оскільки він вже одного разу прогрішив проти Ву Джин Чоля, президент країни не став заперечувати.
— Ладно.
Ву Джін Чоль дістав підготовлені документи і приготувався докласти умови.
Але раптом у кабінет поспішив один з працівників Блакитного Дому і щось шепнув президенту на вухо.
- Що? Ви серйозно? на його обличчі чигало недовір’я.
Працівник з дуже серйозним обличчям відповів.
— Да, сэр. Пане президенте, що нам робити?
— Зараз з'єднайте. Я особисто поговорю з ним.
Працівник відразу дав президенту телефон, який вже був на телефонній зв’язку з іншою стороною.
Лідер південної Кореї взяв трубку і почув голос, який був знайомий майже усім корейцям.
- Я дуже довго думав над цим питанням, товаришу. И... І я дійшов висновку, що в наших найкращих інтересах буде допомогти нашим кадрам на півдні.
Цей голос належав лідеру Північної Кореї.
Президент Південної Кореї не відразу зрозумів, про що говорив його співрозмовник.
Він почав у замішанні нахилити голову то в один бік, то до іншого.
- З чим... Ви хочете нам допомогти?
— Хіба ж у небі Сеула не з'явилися величезні Ворота? Ми теж відправимо туди наших мисливців. Давайте об'єднаємо сили Півдня та Півночі, щоб розібратися з цією проблемою.
- ...!
Північна Корея стала сигналом.
Сусідні країни дуже байдуже ставилися до прохання про допомогу.
Ніхто не відгукнувся після того, як з’явилися ці величезні Ворота.
Але тепер їхній спосіб мислення докорінно змінився.
Південна Корея, ні, мисливець Сон Джин Ву, не повинен пащу.
Багато країн дійшли такого висновку, побачивши битву між Джин В і "Невідомі" монстрами.
Нещастя Кореї не закінчилося б тільки на ній.
Адже тоді мисливець якої країни зміг би зупинити катастрофу, яку не міг стримати навіть мисливці Сон Джин Ву?
Починаючи від найближчих країн - Північної Кореї, Японії, Китаю та Росії і закінчуючи далекими країнами на кшталт Америки, Німеччини, Британії й Франції, мисливці швидко вирушили в Сеул, щоб встигнути вчасно. У їхніх головах була лише одна думка.
"Нам потрібно допомогти мисливцю Сону Джін Ву і перекрити ці величезні Ворота будь-якою ціною."
Побачивши можливості Джіна Ву, в них зміцніла ідея встановити його як останню лінію оборони.
І тепер не тільки мисливці Південної Кореї, але й мисливці цілого світу збиралися у столиці цієї маленької країни Східної Азії.