Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Підняти рівень поодинці

ТОМ VI. Глава 7. Частина 2 - Вже на патріоне

Прочитано 0% главы

Ця дівчина та багато новоприбулих, які тепер були тут, дали можливість спокійно працювати і відпочивати. А сама особисто пішла охороняти вхід в кімнату боса, щоб він не нашкодив нікому з шахтарів. У разі нападу, вона відразу ж зустріне його.

«... відмінна дівчина»

Це було щиро перше враження про Ча Хе Ін у Джин Ву.

У цей момент Джін Ву згадав про незвичний звичай цієї дівчини, яка його здивувала.

« Чому вона закриває свій ніс хусткою?»

Таким чином, Джін Ву згадав, що вона ні на хвилину не переставала тримати хустинок у свого носа і тільки одного разу вона змінила собі та прибрала його.

- Лідер групи!

- Що таке?

Таке частота навернення повинно було б дратувати його, але лідер групи Бек люб'язно відповідав кожного разу, коли Джін Ву кликав його.

"Скоріше за все, це природна реакція на те як я працюю."

Наполегливо працюй і заслужи добре ставлення до себе.

Завдяки цьому Джін Ву міг спокійно запитати, що́ його тепер турбувало.

Бє був хорошим лідером групи.

- Мисливець Сон, чому ви після того, як покликали когось, не відразу кажіть те, що хотіли сказати?

Джін Ву посміхнувся і сказав:

- Та я не хотів запитати нічого такого особливого... просто, чому мисливець Ча Хен носить носовичок і прикриває їм свій ніс?

— А? Ти про це? Тому що мисливець Ча дещо відрізняється від звичайних мисливців.

— Кілька відрізняються?

Що це означає?

Джін Ву навіть не довелося вимовляти це питання вголос, лідер Бєл ніби прочитав його думки і пояснив:

— Мисливець Ча може відчувати специфічний запах, який походить від кожного мисливця. Як вона каже, цей запах просто не піддається їй, він огидний.

— Специфічні запахи мисливців?

- Це щось на зразок незвичного вміння або типу чогось.

Незвичайна особливість. Джін Вувс згадав, що і у нього було щось схоже.

Відмінний слух.

Спочатку він сам мав гострий слух, але після того його слух значно покращився.

"Значить у Ча Хен з запахами було щось схоже."

Тому Джін Ву міг зрозуміти, що вона відчуває.

- Настільки хороші здібності?

Лідер Бе був задоволений тим, що Джин Ву зосередився і так уважно слухав все, про що він розповідає. Тому він охоче продовжував говорити.

Вона каже, що коли хтось із мисливців перебуває поруч з нею через запах, який виходить від них, їй навіть іноді важко дихати.

- ...

Так ось що це було?

« Ось чому вона запитала мене, чи я мисливець? »

Вона запитала мене про це, тому що не почула запаху, на відміну від інших мисливців?

Раніше, коли він зустрів одного з крижаних ельфів у Червоної Враті, той теж говорив щось про подібні речі.

— У наших головах постійно звучить голос, який говорить нам одне і теж. Убийте всіх людей. Але не вас. Коли ми дивимося на вас, цей голос мовчить і нічого не вимовляє.

Якщо подивитись на ці слова з іншого боку, то хіба вони не схожі на те, що сказала та дівчина?

У нього не було унікального запаху мисливцям. На нього не поширюється голос в головах монстрів, який повинен був би говорити, щоб вони вбили його.

"Це все тому, що я є гравцем системи..."

Да уж. Єдина вигода, яку він міг отримати від системи.

Але тоді, хто такий взагалі гравець?

Джін Ву, який на деякий час знову поставив під сумнів свою особистість, похитав головою і проганяв ці думки.

У будь - якому разі у нього зараз не було відповіді на це запитання.

Хлопець дрихнув головою, позбуваючись зайвих думок.

Він втомився і вирішив поки не думати про це. Тепер він не може вирішити цю проблему. Тому ліпше відкласти рішення, незважаючи на всі побоювання.

Крак! Крак!

У цей момент колеги Джін Ву відновили свою роботу.

Настав час знову взяти в руки кирку, якій працював.

"Бос ранга А....я дуже хотів би його зловити"

Що б сталося, якби Ча Хе Ін не з'явилася там у той момент?

Джін Ву було шкода, що його плани не спрацювали.

***

Завдяки чудовій продуктивності, з якою працював Джін Ву, гірнича команда закінчила зачистку підземелля ще до вечора.

Керівник групи сказав, що вони закінчили на дві години раніше, ніж планували.

Як тільки він це сказав, погляди своїх товаришів по гірничодобувній команді звернулися до новачка.

- Відмінна робота, мисливець Сон. Дякуємо.

— Молодец!

— Коли я побачив, скільки каміння вивалилося з вашого місця, то спершу думав, що ви пригнали екскаватора.

Мисливці, які стовпилися навколо Джін Ву, без втоми продовжували обсипати його компліментами і нахвалити.

Від тих холодних поглядів, які раніше він бачив перед входом у ворота в очах цих людей, навіть сліду не залишилося.

Джін Ву стояв перед ними теж з хорошим настрійом.

Досвід шахтера також був корисним і цікавим для нього. Крім того, він досягнув своєї мети в підземеллі рангу А.

- Давайте підемо звідси.

— Верно!

— Пойдёмте!

За наказом керівника групи, горнодобувна команда дружно йшла до виходу з підземного підземелля.

— Раз, два.

— Ось так!

Ті мисливці, які були збирачами руди, все ще носили вантаж на своїх спинах і продовжували працювати. Горнодобувна команда, яка закінчила свою роботу, покинула ворота. Всі знову зібралися разом, щоб отримати відраховану кожну зарплату.

Джін Ву був першим, кого викликали отримувати зарплатню.

— Ось, тримайте, мисливець Сон.

Дуже дякую.

Лідер Бе вручив Джін Ву грандіозних розмірів конверт і відразу поставив йому питання, не відходячи від каси.

— Ми сьогодні збираємося відзначити цю справу і завести грандіозну вечірку, не хочеш піти разом з нами?

Тон, яким лідер групи це вимовляв, був легковажним, але очі його були серйозні.

"Здається, йому є що сказати мені..."

Це здавалося щирими,

Проте Джін Ву все одно був змушений відмовитися. І він ретельно підбирав слова для цього.

- Вибачте.

— Мм...воет как?

Керівник групи почухав свій підборіддя.

"Мабуть, така розмова повинна була починатися після того, як приймеш трохи для хоробрості..."

Він кинувся міняти тактику

— Я вже багато років працюю на цій роботі, і зустрічав багатьох людей.

— Да.

— Але такої людини, як ти я зустрічаюся вперше, серйозно. У тебе просто талант до роботи шахтаром. Це покликання.

https://literna.net/uk/books/254-pidnyati-riven-poodintsi

Предыдущая главаСледующая глава