Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Підняти рівень поодинці

ТОМ IV. Глава 3. Частина 1.

Прочитано 0% главы

"Відмінно, зроблено"

Задоволений роботою Джін Ву повісив трубку. Він був дуже задоволений і не міг приховати своєї усмішки.

Почувши таке прохання, Ан Сан Мін розгубилась. Але потім, вислухавши більш детально прохання про допомогу з радістю відповів на це запитання.

Виявилося, що Джін Ву не обов’язково був присутній на Ан Сан - Міна. Йому потрібні були лише координати місця врат. Але це теж непогано. Крім того, Ан Сан Мін може своїми руками показати Джін Ву вчення гільдії Білий Тигр.

« Мені ще й машину вдалося дістати»

У цю справу, йому несподівано допоміг зайнята по ідеї Джин Хо, який пригнав йому фургон.

На короткий час, коли Джін Хо вийшов з транспортного сидіння, вони незручно зустріли один одного вклонившись. Потім Джін Ву подякував йому від усього серця і потиснув руку. У той момент, коли Джин Ву від'їжджав від Джін Хо на машині, і Джин Хо дивився йому слідом, він подумав, що хотів би отримати більш тепло вітання, але й таке інше.

Але все ж таки остаточне приготування було завершено. І він вирушив у подорож по місці призначення.

Через деякий час Джін Ву був перед житловим комплексом, де жила та найболючіша учениця.

« Я поруч з її будинком, чи не так?»

До неї залишалося лише дві хвилини пішки. Він буквально носом впирався у її будинок.

Ці райони були дуже добре знайомі Джін Ву.

Раптом Джін Ву обернувся і озирнувся.

Старі доми в тісному районі, де всі будинки були дуже щільно одні до одних.

Це також означало, що ця студентка не могла собі дозволити нічого дорожче. Очевидно, її сім’я не є багатою.

Ну, цілком можливо побачити житло мисливця в такому місці.

Коли ви стали мисливцем, то почуваєте себе збудженими і не турбуєтесь про те, що вам доводиться жити в такому будинку або які позитивні наслідки воно приносить. Ти думаєш лише про полювання і про те, що потрібно заробити бабло будь-яку ціну, щоб вибратися з цього лайна.

Джін Ву це розумів, тому що сам би такий же.

"Однако саме такі люди і помирають першими".

Джін Ву і сам спочатку сильно постраждав, а потім був на волосинках від смерті.

На старті його шляху, випадків, коли він мало було копита не відкинув, були не один або два, їх було більше.

Якби його мати не страждала від тяжкої хвороби, то він би взагалі вплутався у все це. Він ніколи б не зробив нічого подібного, навіть точно не ставив би своє життя постійно на коні.

Варто визнати, для мисливців Е-ранга будь-який підземелля це занадто важкі і жорстокі випробування.

Якщо з цією дівкою залишити все як є, то незабаром вона пожалкує, що стала мисливцем. Але зіскочити вже буде не можна.

Можливо, вона готова втратити своє життя без будь-якого жалю.

"Звичайно, якщо подумати, і такі люди не рідкість"

Можливо вона вже мертва. І це теж цілком можливо.

Тварини помирають або страждають лише в один день принаймні десятки разів.

Але Джин Ву не може врятувати і зупинити їх усіх, а для цього немає жодної причини.

Хіба не кожен з нас має власний вибір — заробляти на життя і жити?

"Однако"

Джін Ву, якщо чесно, важко розумів, що він тут взагалі забув. З одного боку, що його справа втручатися в все це, він навіть якщо чесно особи її ніколи не бачив і не знає її. Але з іншого боку, коли він почув ім’я цієї складної учениці, то просто не міг ігнорувати її і пройти повз.

Однак її ім’я не було таким вже й незвичайним для Джін Ву.

Джін Ву відчув присутність когось ще в цьому місці. Хтось дивився прямо на нього, він підняв голову і побачив, що його помітила та сама проблемна учениця. І тепер вона рухалася в його сторону.

Округле обличчя, облямоване волосся, злегка розколені очі і гострий зір.

Знайоме обличчя, однак.

- О?

Вона підійшла до нього і похитала головою.

- Дядьку, що ви тут робите?

Як і Джін Ву, дівчина - школярка лише подивилась на нього й відразу впізнала його.

"Мир дійсно такий тісний"

Джін Ву думав що сказати. Він почухав свою голову вказівним пальцем, як би намагаючись прискорити цей процес.

Дівчина, яка збирається стати мисливцем.

Це була вона, та сама школярка і наймолодший учасник команди Ю Джин Хо для швидких рейдів. Він запам'ятав її відразу, тому що вона була єдиною дівчиною-охотником їх команди, так ще й неповнолітня. З приводу останнього він ще й хвилювався, чи варто додавати її до команди з огляду на вік і чи це призведе до Асоціації.

Світ справді тісний.

- Ніхто не буде проти, якщо ми візьмемо її з собою? Проблем не буде?

- Я проконсультувався з цим питанням, і мені сказали, що ніяких юридичних проблем це не викличе. Просто коли стається нещасний випадок, проблеми і без того величезна кількість, що люди просто не звертають уваги на цей факт.

"Хан СонІ"

Коли Джін Ву почув ім’я однокласниці Джин На від їхнього класного провідника, він був просто розлючений. Але зараз його вже підштовхнуло.

Однак він сподівався, що це буде просто один з них.

Але хоч така ймовірність і існувала, перевірити варто.

Хоча факти говорили самі за себе. Час, коли Хан Соні перестала ходити до школи і час, який Ю Джин Хо почав свої швидкі рейди дивним чином збігалися.

Було б безглуздо і надто підбадьорливо сподіватися на простий збіг часу, якщо час пропусків та рейдів могло трохи відрізнятися, тому що факт залишався фактом, її відсутність співвідбувається з редакціями Ю Джин Хо.

У Джин Ву зараз було дивне відчуття всередині. Він був відповідальний за всі її пропуски.

У свій час, коли Джін Ву брав її на рейди, він думав про ситуацію зі свого кута огляду. Він вважав, що лише дозволяє студентам-охоронцям, які потребують грошей, отримати великі гроші легким шляхом і побачити цей світ у більш яскравих фарбах. Дати їм можливість пожити.

"Ну хоча б одне йому відомо точно"

Кожного разу, коли він чув де хтось від когось, що нібито Хан Соні загинула биючи в підземеллі, незалежності від причини, ця новина буде розбита у пух і прах, тому що це було тупо неможливо. Вона навіть не билася в їхніх набігах.

Але раптом ця новина не буде помилкою, і у Джин Ву так вже немає необхідності з відчуттям тривоги підстрибувати з ліжка?

Тому Джін Ву вирішив зробити це лише сьогодні.

https://literna.net/uk/books/254-pidnyati-riven-poodintsi

Предыдущая главаСледующая глава