Крик..!
Врата в кімнату боса поступово відкрилися. Всередині стояла суцільна темрява.
Абсолютно нічого не було видно. Він став сліпим, як крат.
Хоч у Джин Ву і було все в порядку з звичайним зірком, він усе одно відчував труднощі й не міг роздивитися нічого перед собою.
Але дещо він все ж бачив. Світло, яке потрапляло в кімнату з коридору, давало можливість побачити її на рівні ніг.
Пол цієї кімнати був не звичайний. Маля плитка робила його охайним і гладким.
Від щільних сірих плит, що покривали всю підлогу, виходило відчуття прохолоди, хоча температура в кімнаті була достатньо теплою.
Як тільки Джін Ву ступив однією ногою на цю плиту, почувся звук.
Хожжуух!
Багато смолоскипів, що висять на кожному боці стіни, запалилися одночасно. Все місце кімнати було добре освітлено.
"Невже... кімната дуже схожа на ту саму підземну святиню..."- подумав він.
Джин Ву ні на секунду не втрачав пильності. Зараз розслаблюватися не слід було ні в якому разі.
Він оглянувся по сторонах і обережно став просуватися вперед.
По лівій і правій стороні кімнати були величезні високі стовпи, які впиралися стелю. Колони були вибудовані один за одним. І в самому темному місці кімнати, у глибині, куди вони всі сходилися, стояв величезний високий трон.
"Нарешті..."
Вся ця кімната, її розміри і оздоблення дуже нагадували королівські хороми. Тільки людина з амбіціями короля може створити таку громаду.
Розміри кімнати були справді вражаючі. Як тільки Джин Ву пройшов кілька кроків вглиб, двері позаду нього відразу ж зачинилися.
Хлоп.
Джін Ву від несподіванки зупинився і озирнувся на шум зачинених дверей, але його це не злякало. Це була цілком очікувана ситуація.
Тому Джін Ву, особливо не вагаючись, знову пішов вперед.
« Я відчуваю сильну ауру»
Джін Ву не розумів звідки, але він точно знав, що для того, щоб закінчити цей шлюб, йому потрібно дістатися до трону. Його сенсорика говорила йому про це.
І це передчуття ніколи не підводило його. І, як і очікувалося, передчуття було не даремною.
Раптом перед ним з’явився молодий чоловік, який раніше ховався за високими колонами. Він повільно йшов від однієї колони до іншої.
Шарк шарк.
Топ.
Раптом незнайомець, який повільно блукав повз, зупинився і повернув голову в його бік.
Глик.
Джін Ву проковтнув слину від перенапруження.
Цей незнайомець дійсно був босом підземелля. Про це було легко здогадатися. Достатньо було просто поглянути на його ім'я, яке так і горіло червоним кольором. Він плавав над його головою.
[Криваво-червоний командор Ікрид]
Це був лицар, одягнений в альову броню.
Доспехи, в які він був одягнений були схожі на обладунки інших лицарів. Але на відміну від зброї минулих лицарів, вони виглядали блискучими і могутніми.
Видалена атрибутічна зброя була шоломом.
Довга грива, яка покривала шолом від макушини і продовжувалася по всій спині до самого низу, виглядала дуже вражаючою. Вона чимось нагадувала кінський хвіст.
До того ж лицарі мали довгий червоний плащ, що спадав з його плечей. Сам бос виглядав дуже грізно. Його латинські лати так само випромінювали силу.
Поки Джін Ву з цікавістю дивився шолом цього лицаря, він помітив у нього ще одну особливість.
« У нього є очі? »
Якщо є очі, значить, повинні бути і зіниці. Отже, цей малюк точно може бачити.
У будь-якому випадку, з того місця де повинні були бути очі, пробивався срібний світловий промінь. якраз з очікуваних зіниць. Ці дві світні зіниці випромінювали жахливий холод і побували на автомобільні фари.
Лицар повернувся в його сторону. Холодні очі стежили за ним. За кожним його рухом.
У Джин Ву від такого погляду волосся стало дибки на загривці.
"В цього перцю реально сильна аура..."- холодок пробіг по його шкірі.
Мабуть, мета цього квіста для Джін Ву як клас полягає у знищенні саме цього хлопця.
Якщо так, то Джін Ву повинен бути більш обережним.
Він уважно стежив за рухом цього Ікрида. Не чекаючи, поки той нападе першим, Джін Ву став у захисний стан і піднявши руки.
"І навіщо мені це робити, якщо кинджал все одно не спрацює проти нього?"
Потрібно подумати, що може спрацювати проти цього фрика. Потрібно щось дійсно сильне.
«...»
Несподівано Ікрид, який раніше спокійно спостерігав за Джіном Ву, зняв свій червоний плащ.
Вжух.
Плащ послизнув з його плечей і впав на землю.
« Що це означає?»
Його дивні дії на цьому не закінчилися.
Після того, як він закінчив з плащом, в наступну чергу він скинув довгий меч і два кинджала, що були прикріплені до ремнії на його талії, ззаду.