Ю Джин Хо тут же надул щоки немов маленька дитина.
- Чому ж так категорично? До того ж, я ще не закінчив.
- Навіть не хочу чути, можеш не втрудатися продовжувати.
Сказав він це твердо. Його переконати було марно, говорило його обличчя.
Проблема полягала не в тому, що йому не подобався Ю Джин Хо.
Навіть коли він був дивним і деколи дратував, то не виявляв власної гідності, відданості й вихованості. Цим він не був схожий на середньостатистичного заможного спадкоємця. І все ж, у нього не було і краплі бажання підигрівати прихоплюю золотому слині в його грі в мисливцях.
- Якщо це все, не заперечуєш якщо я піду?
- Ну, старший брат!
Ю Джин Хо не промазував тримати вже західний Джін Ву.
- Брате, тільки двадцять раз, немає навіть дев'ятнадцять. Ходімо з нами!
- Куди? В підземелле?
- Саме так! Золотошукачі, шукаючи слави й пригод!
Він палко вірив у сказане.
Джін Ву похитав головою.
Люди розділялися на дві категорії за ціллю, яку вони переслідували, стаючи мисливцями
Гроші і почуття обов’язку.
Ю Джин Хо ж не було і справа, що до грошей, як до моралі. Здавалося, що для багатого відриву це не було чимось новим. Адреналіну парню не вистачало, або ремня да відчньої рукою. А може й того, і іншого.
Ось таке враження у Джін Ву, за короткий час, що він провів поруч з ним.
Його вразило те, що він відважився знову задумати в підземні підземелля після минулого, не найприємніший досвід.
« Люди у світі можуть побачитися на шляху. Нічому його життя не навчає. "
Хоча, нічого дивного для юного принца з повним почуттям самозбереження.
Але щось йому підкреслювало що крім слави і пригод таилося ще дещо. Про це так і крикнуло вираз обличчя Ю Джин Хо, від якого так й розізлило конспірацією.
"Що ти ще задумав?"
З якоїсь причини, його насторожило число рейдів. Чому саме дев'ятнадцять. У порівнянні з цим, на шляху до золота мажора видавалось набагато менше підозріло.
Він почав швидко все прокручувати в своїй голові.
"Стоп... якщо останній рейд був його першим, і йому залишилося тільки дев'ятнадцять обов"язкових ...."
Маленький засранець. Так от чого йому захотілося.
Щоб розкусити його не знадобилося багато часу.
Його обличчя прочанували крихти роздратування. До чого ж абсурдна ситуація.
- Чи не вдумуєшся ви, щоб стати головою нової гільдії?
- Саме так, старший брат!
Слава небесам що він відмовився від кави. Випий він його в той момент, і все вміст вилизнулося б назовні. Нело б вийшло.
- Ти це серйозно? Кізель ще на губах не висохне, а вже в розділах змітаєш?
- Це трохи заплутана історія, брате.
Ю Джин Хо став ще багрове.
- Будь ласка, вислухайте те, що я збираюся розповісти, перш ніж відмовлятися.
- .......
Цікавість помістилася вгору. Джін Ву повернувся на своєму місці. Кожного разу, коли було важко працювати з дріб’язковими мізками, то це мало б зміст у тому, щоб пізніше будувати безглузді аргументи.
- Гаразд, вислухаю тебе разок.
Він обіцяв виділити йому годину часу. Час ще не закінчився. Чому б і не послухати, але поспішати все одно не було куди. Ю Джін Хо, наслідуючи його приклад, приклеїв свій багатий зад назад до стільця.
- Як ви і припустили, я хочу отримати ліцензію майстра щоб домогтися офіційного дозволу створити власну гільдію.
А цього було не так складно досягти. Першою умовою було набрати мінімум досвіду. Треба було сходити в понад двадцять рейдах. При виконанні цього умови, достатньо було здати простий письмовий тест, і ліцензія у тебе в кишені.
Потрібно було додати, що бажання вступити в гільдію без репутації створеного мисливцем без здібностей і досягнень майже не існувало з зрозумілих причин, а без достатньої кількості людей організація приречена на провал та швидке закриття.
Ю Джин Хо продовжив свою розповідь:
- Це все ще не було віддано, але насправді батько має намір заснувати свою власну гільдію.
- Нова гильдія, та ще й з фінансуванням Юджін Констракш?
– Да.
Це проектна компанія. І не тільки будівельна. Керівні особи компанії явно хотіли взяти компанію за основу майбутнього конгломерату. Навіть тепер він розширював свої володіння в різних галузях. Вони казали, що вже давно задивлялися на мисливську справу.
"Така успішна компанія планує відкрити гільдію?"
Коли Ю Джин Хо помітив, що його найбільше цікавить Джін Ву, то поспішив збагатити інформацію поясненнями.
- Ми збираємося зростити велику і тверду гільдію наймаючи найсильніших мисливців, я пропоную вам приєднатися до їх кількості.
Компанії не були без прямої співпраці з гільдією для успіху бізнесу в мисливській сфері, що ніс великий прибуток.
Гільдія була їм потрібна, щоб отримати необмежений доступ до демонічних кристалів А і В-рангов, так само як скарби типу кристали мана.
- Як я розумію, ваша компанія вирішила знайти спосіб самообстеження. Один махом і реклама, а також постійний поступ більшого об’єму матерії.
- Як же ви праві, старший брат! Ви зрієте прямо в корінь.
Юджін Констракшн мав неабиякий вплив і засоби, щоб створити гільдію. Проблема полягала в тому, хто буде їй керувати.
- Батько має намір знайти і призначити на пост голову мисливця S-ранга, а до того часу призначав мого старшого брата керувати гільдією як тимчасового виконання обов'язків, однак...
Джін Ву здогадався, що має на увазі Ю Джин Хо. У такому разі існувала сильна ймовірність того, що у майбутньому виникнуть конфлікти інтересів.
Вони передчасно створили фактор нестабільності.
Це пояснюється тим, що в гільдійських містах глава була абсолютною владою, щось на зразок місцевого бога.
Якщо ж хтось найняв і сам розділ, то між ними можуть виникати незгоди щодо поділу влади. У такому разі перевага стояла б за другим, і він міг би здобути гільдію та захопити владу.
Для того щоб уникнути цього, був лише один надійний спосіб:
Залишити місце голови гільдії за людиною, яка не за що б не зрадив свого наймателя.
Наприклад, брата або сина. Найповнішим завжди було те, що члени сім’ї вважались.
Для голови Ю Мен Хвана ідеальним варіантом був його слухняний і все ще не повністю зрілий син, Ю Джин Хо.
У віці 30 років його старший брат став успішним підприємцем. На відміну від нього, його молодший брат був всього лише двадцятип'ятирічним студентом, хоча і у нього було невелика перевага в вигляді того, що він пройшов через пробудження, і став мисливцем.
Голова планував доручити гільдію старшому, хоч він і не був мисливцем, а також ніколи б їм не зміг стати, він був добре ознайомлений з тонкими охотницьких справ і досягнув неабияких досягнень у бізнесі. Рішення було ризикованим, але надійнішим в очах їхнього підприємця.
- Тобто, ти хочеш довести батькові що не менш гідний займати місце глави гільдії?
- Саме так, старший брат.
Приблизно про це подумав Джін Ву в той час. Адже якщо він знайде висококровного мисливця, і з його допомогою отримає ліцензію майстра, то це буде те саме, що купити папірець за гроші. Інша справа, якщо він візьме з собою таку ж низькорангову, як і він сам, і « своїми нікчемними силами» досягає тих самих двох десятків рейд.
Таким чином він хотів розтопити серце свого батька, або було ліпше сказати, підкупити.
Адже важливішим за власні здібності буде визнання, вміння керувати іншими мисливцями і повністю розкрити їх потенціал. Використовувати ресурси з розумом, так-сказати.
Він збирався стати головою, посадити на місце заступника мисливця S-ранга, і через нього керувати іншими вправними мисливцями.
А якщо два розділи гільдії мають хоч одну справу, то ті, хто хоче вступити в наступ, можуть підтягнутися.
Для цього він мусив вижити і бути в 20 рейдах.
- Брате, допоможіть мені цього разу! Мені більше не до кого звернутися, - сказав Ю Джин Хо схилив голову.
Якби Джін Ву не був поруч, він би втратив своє життя в першому ж рейди.
Якщо не від "ніжків" павука, то з руки Хван Дон Сока точно.
Всього два рази. Двічі у безпеці.
На той час він потребував надійного союзника.
« Я можу довіряти тільки братові.»
І хоч у його очах Джін Ву був безжалісним вивергом, здатний вбити ворога навіть не моргнувши, він знав, що той ніколи б не підняв руку на слабкого без причини. Принципиальний чоловік, прихильник справедливості якому не було до вподоби від нечесної прибутку.
Він був ідеальним товаришем за його обставин.
Але йому самому Ю Джин Хо не був потрібен, так що виникло логічне питання:
- А що мені з цього буде?