Глава 57 - Убити всіх.
- Що? Ця дитина дійсно одержав сувій землі? - Почувши слова Ю, ніндзя, який атакував його було роз'ярно.
- У нього тепер є два сувої! Швидше до погоню! - Група ніндзя почала переслідувати Ю по деревах.
- Це напрямок? Чи він веде нас у пастку? - У цей час ніндзя з села дощу вагався, дивлячись як Ю захоплює людей.
- Чого ти боїшся, він один, а нас багато! - товариш цього ніндзя з села дощу сердито подивився на свого друга, вважаючи його боягузтвом.
- Він один, але його переслідує купа інших ніндзя! Як ти збираєшся впоратися з цим? - Побачивши, як його друг на нього дивиться, перший ніндзя розлютився.
- Ідіот! Нам просто потрібно першими отримати їх і втекти! Я думаю, що ми не зможемо забрати в нього сувій!
- Добре, я зрозумів, - перший ніндзя з села дощу здався під аргументами свого товариша.
Групи ніндзя з різних сіл переслідували Ю, щоб першими отримати сувої з його рук.
...
Стояв полудень, у зазвичай затишному лісі в даний момент по повітряу рухався хлопчик шість років. За цим хлопцем гналися натовпи інших ніндзя, від кроків і топоту яких, зазвичай втихомирений ліс наповнився різними шумами.
Спираючись на нитки в повітрі, Ю на великій швидкості рухався вперед, озирнувшись на натовп переслідувачів кутки рота Ю вигнулися вгору.
Насправді Ю всіма своїми діями намагався залучити різні групи з багатьох сіл. Через це в нього час від часу запускалися кунаї і сюрикені від яких Ю досить граючі схилявся.
- Зачекай... почекай. Цей хлопець бігає занадто швидко ... - Задираючись сказав один з ніндзя в невідомій групі.
- Він ходить по повітрі... як він це робить? Він дійсно вміє літати? - Багато ніндзя відчували себе безсилими, спостерігаючи як Ю спокійно біжить прямо по повітря.
- Протримайся трохи, скоро ми прийдемо в кінець, подивимося куди він втече! - Деякі ніндзя з групи села закопаного водоспаду не хотіли здаватися і продовжували свою погоню.
Через деякий час.
- Ну ось і все! — Легко ступаючи по нитях, Ю нарешті побачив вежу вперед себе, в цей момент його очі загорілися.
Потім Ю вискочив з густого лісу і зробивши пару сальто приземлився на поляну перед баштою.
« Я прийшов до неї, окрім тих людей, я вбив тут приблизно 80 ніндзя. З такою кількістю не повинно бути нудно...» - недбало кинувши два сувої перед собою Ю повернувся до Лесу Смерті і став чекати групи ніндзя.
- Ха-ха! Що більше нікуди бігти малюк? - Одна група ніндзя вийшла з лісу і стала радіти.
- Малюк ти дійсно вмієш бігати, ти змусив нас так довго переслідувати себе! - Інша група ніндзя теж вийшла з лісу.
- Що? Ти нарешті зрозумів, що опір марно? - Хтось з першої групи здивовано подивився на два сувої перед Ю і вирішив, що він здався.
"А цей хлопчик не такий вже й поганий, зрозумівши, що бігти більше нікуди він вирішив віддати обидва сувої, це розумно з його боку..."
Дивлячись на групу ніндзя, що оточували його як зграя голодних вовків, Ю не міг не посміхатися.
Після того як він пробіг таку довгу дистанцію до самого кінця, на обличчі Ю навіть не виступив піт, він міг бігти швидше, але ці люди відстали б від нього.
- Я думаю ви все неправильно зрозуміли. Це тест на виживання, але якщо дотримуватися звичайного процесу, він займе близько трьох днів. Три дні на такий простий тест надто марнотратний, тому я вирішив зібрати вас тут і вбити всіх одним махом. Хіба це не дуже цікаво? - Після слів Ю, вся поляна затихла на мить, після чого можна було чути розлютований сміх.
- Ха-ха-хо! Про що він говорить?
- Я думаю він просто сильно наляканий і не віддає собі звіту що говорить.
- Невже ця дитина не знає своїх обмежень? Невже всі ніндзя з Конохі такі зарозумілі?
« Якуші Ю, ця дитина нещодавно стала нашим генієм з Конохи. Можливо, люди надто багато хвалили його, що зробило його надмірно впевненим у своїх силах." - деякі ніндзя з Конохи чули ім'я Ю, вони жалістю покачали головами.
- Добре, малюк час для жартів пройшло, а тепер давай сюди обидва сувої! - Один з тих хлопців який мав силу Чуніна не став більше чекати і кинувся на Ю.
« Ураган Конохі» - побачивши, як один з ніндзя прихований трави кинувся до нього, Ю з неймовірною швидкістю побіг уперед і наніс удар в бік цього ніндзя.
Отримавши удар від Ю, тіло ніндзя з прихованої трави наче кушене ядро вистрілив у бік найближчого дерева і врізався в нього на землю, більше рухів від цього ніндзя не пішло.
- Хіба я дозволяв брати мої сувої? - Вирубавши одним ударом ніндзя з прихованого села трави, Ю кинув холодний погляд на інших і сказав.
- Обережно! Сила цієї дитини нелегка! - Сказав це товаришу вирубаного ніндзя з прихованої трави кинувся вперед.
- Добре, якщо всі зібралися, нехай почнеться шоу! - Ю злобно посміхнувся і підняв свої руки.
"Паразит" - незліченні тонкі, прозорі і невидимі нитки розсипалися в повітрі над головами кожного, потім зникли у мить ока та швидко прокололи їх тіла й шкіру.
Різкий звук розриву тіла, кров залила все навколо, ніндзя, який кинувся до Ю був проінформований власним товаришем, що слідували позаду нього.
Перевів RavenDark - спасибі, що читаєте мій переклад.