Розділ 16 - Церемонія вступу.
"Це!" - Ю широко розкривав рот дивився перед собою, намагаючись зрозуміти що тільки сталося. Тільки через деякий час безглуздого стояння на одному місці Ю нарешті поворухнувся.
- Я зрозумів, ха-ха-хо, хто б міг подумати, - з щасливою посмішкою на устах роздумував Ю.
Обміркувавши все, він зрозумів, що саме сталося, спочатку Ю намагався створити Расенган, але замість цього створив « Грауто - "Ісчезаючий Раген". Як і Боруто, Ю несвідомо додав у Расенган трохи природного чакривання блискавки, що призвело до такого несподіваного результату.
Люди, знайомі зі світом Наруто, що спостерігає за анімацією, добре знають різницю між цими двома Расеганами. Розенган, який зникає на відміну від своєї початкової версії може бути кинутий і в момент кидка, він під впливом природної чакри блискавки зникне з поля зору.
Потрапити в такий спосіб досить складно, навіть якщо у вас Б'якуган це буде не так просто зробити. Якщо ворог під час бою на мить втратить пильність, Раренган завдасть йому жахливого удару.
« Цікаво, я не очікував, що зможу отримати таку чудову техніку, ха-ха, здається удача на моєму боці», - нарешті повністю розібравшися в результаті, Ю мертвий вантаж розвалився на землю своїм виснаженим тілом, але його обличчя не могло приховати посмішку щастя на обличчі.
Тепер з Конохе тільки 44 роки, геніальний Какаші створив « Черідори» у віці 12-ти років. А жовта Блискавка Конохі, Мінато ще не встиг стати четвертим Хокаге і не почав розвиток Расенгану.
Іншими словами, Ю став першою людиною спи... яка отримала дві фірмові технології "Чідорі" і "Расенган".
« Той, хто вивчає Расенган, може бути мені його ім’ям Ніндзя — Равенґан? Ха-ха, - Ю лежачи на землі веселився, вигадуючи комічні назви технікою.
Дивлячись на небо крізь густу листя, Ю вперше за довгий час в цьому світі відчув себе дійсно мирним. Кінець кінцем у світі Наруто немає нічого, що не міг вирішити людина яка має силу.
.......
Три дні потому.
Приют Конохи.
Перед сирітами стояло багато дітей, які з заздрістю та захопленням дивилися на Ю. Сьогодні був день, коли відбудеться церемонія зарахування дітей у академії Конохі.
- Ю вперед, покажи їм наскільки сильним є наш притулок! - Серед дітей Уруші підтримував Ю найбільше. Ю знав, що в глибині душі він все ще був досить хорошою дитиною.
- Ууу, Ю нам буде так сумно без тебе, Момока і Маюна дивилися на Півдня своїми великими водянистими очима і нічого не ховаючи показували вираз небажання.
- Хлопці, вистачить драматизувати, дивлячись на перебільшуючі Уруші та дівчаток, Ю не міг посміхнутися - Я просто йду в академію і повернуся до вечора, я нікуди не їду!
- Ю прости, це такий важливий день, але у мене немає можливості супроводжувати тебе на церемонії, - в цей час Якуші Ноно виступила вперед і з вибаченням обличчям вставла.
Ніно було трохи виснажене, і недавно в Конохі доставлено багато поранених ніндзя з передовою. Як ніндзя-медіком Ноно, я лікував багато поранених ніндзя, щоб заробити достатньо грошей для притулку.
- Директор Ноно не кажіть так, це просто церемонія, нічого особливого, добре я піду, - побоюючись з вибаченням Нонко, Ю трохи потішив цю дорослу жінку і розвернувся пішов.
Ноно стояла з дітьми і дивилася в спину Ю поступово зникає, серед дерев.
.......
Академія ніндзя Конохі.
Академія була покрита жовтою плиткою з білим фоном, над її входом фарбувалася табличка з написом « Академія Ніндзя», вона побудована недалеко від будівлі Хокеге.
Сьогодні перед входом також було повішено баннер з написом « Ласкаво просимо на Церемонію Зарахування». Ворота були широко відкриті, і неподалік стояли ніндзя, які стежили за порядком.
Просторний майданчик перед академією був заповнений батьками зі своїми дітьми, які чекають на запис.
« Так багато людей» - Ю встав у чергу і став озиратися, навколо нього було море людей зі своїми дітьми та серед них, він іноді знаходив знайомих йому персонажів.
« Цікаво, що він прийшов сьогодні? » — озираючись на Ю.
- Ю! Я так і знав! Я був упевнений, що ти прийдеш сьогодні!» - розгледіти в натовпі білокурого Ю було набагато легше ніж, Шісуї.
У момент, коли він помітив Ю, його очі загорілися і він прогнувся крізь натовп підбіг до свого друга.
- Шисуї ти ...ти теж один прийшов в академію? - Побачивши Шісуї, Ю посміхнувся, але незабаром помітив, що його друг був один, як і він, тому невпевнено запитав.
Його погляд потемнів: « Так, мій дід загинув на полі бою, коли мій батько був ще дитиною. Потім мама і батько загинули, коли я був маленьким..." - після цих слів обличчя Шісуі повернуло свою веселу усмішку: « Моя бабуся виховала мене! »
З гордістю відповів Шісуі, було видно, що він дуже пишався і любив своїх батьків та бабусю, яка виховала його.
- Я не знав, що у тебе завжди було таке трагічне минуле.
« Як я міг забути» - положив Ю себе в серці. Він згадав, що Шісуі був онуком Учиха Кагами. Неймовірно сильним ніндзя, який визнав вище своєї навіть Шісуї після пробудження свого Мангеке Шарінга.
- Все гаразд Ю, посміхаючись сказав Шісуі, дивлячись, як усмішка Ю також погасла після того, коли він розповів про свою трагедію.
- Зачекайте Ю ти сказав: "ти теж один" виходить...
- Так, Шісуі я сирота, привезна з поля бою в притулку Конохи, - Ю вирішив розповісти правду, хоча в минулому житті він не був сиротою, але тепер він був у іншому світі, і пора було прийняти свою особистість.
У цьому світі, він був сиротою війни, яку прихистив сирітський притулок Конохі, не було сенсу приховувати це.
- Так ось воно як, дивлячись на Ю, Шісуї не міг не відчути до нього якусь близькість. Обидва вони були талановитими дітьми, але обидва були позбавлені батьків і мали трагічне минуле, таке дійсно могло допомогти сильно зблизитися їм.
« Вааа, такий гарний! Схоже на те, що цього року багато гарних новачків!» - проте мирна атмосфера Ю і Шісуї була перервана вигуками багатьох дівчат та деяких жінок, які помітили їх з далека.
"У цього темноволосого така мила усмішка!"
"Дивись обличчя цього з білим волоссям таке миле..."
Дівчата одна за одною висловлювали свої думки, не турбуючись цим.
"Я віддав би все, заради сили диявольського плоду людини невидимі!" - з болемився Ю.
Перевел - RavenDark
( Дякую, що ви читаєте мій переклад і пам’ятайте про помилки).