Глава 3797
Перед самим очима Фен Сін’ї спалахи світла пронеслися недавньою мить, коли він запитав дівчину про її наставника. Тоді Су Ло відповіла цілком невимушено, згадавши, що її вчитель поїхав на битву на гору Ваньлью.
У той час Фен Сін’ї лише зухвало кинувся, дозволивши собі висміюватись. Йому це здавалося абсурдним, адже на горі Ваньлі були лише найвидатніші легендарні ремісники Центрального Континенту — живі боги цього світу! Тепер, повертаючись до розмови, голова секти відчував, як колючка обпікає сором. Як же він виглядав тоді в очах Су Ло!
Володар секти впав у цецепіння, не знаючи, як підібрати слова, і лише мовчки споглядав фігуру дівчини, яка віддалялася. Спочатку цей загадковий молодий відрив Сюаньу, який виявився її супутником ... А тепер виявляється, що вона - особиста учениця Чорно-білих Сверхсучих. Скільки людей, засліплених своєю зарозумілістю, приймали її за просту служницю? Фен Сін’ї відчув, як по спині пробіг неприємний холодок, а долоні стали вологими.
Голова секти йшла навколо усвідомлення масштабів ситуації.
Су Ло кинула на Фен Сін'ї легкий, ледь вловлений погляд і подарувала його мимолітною посмішкою:
— Володарю секти не варто так сильно турбуватися. Нехай все залишається так, як воно є.
Ці слова Су Ло, граційно розвернулись і вибігли. Вона йшла легко і невимушено, наче сама поява цієї рослини — це лише скороминуще видіння без слідів.
Фен Сін'ї ще довго дивився їй слідом поглядом, в якому змішалися благоговіння і глибока задумливість. Потім він повільно повернув голову до свого першого учня.
Ситу Хунцзюнь, помітивши цей дивний вираз на обличчі вчителя, відчув, як всередині у нього все стиснулося від поганого передчуття.
Чому ви так на мене дивитесь? Щось не так?
Володар Фен Сін'ї видав довгий, важкий зітхання, повний невимовної печалі:
- Шановних майстрів Чорно-біле двоє у світі називають Старими Монстрами. Вони завжди були відомі за свою непередбачуваний і свавільну вдачу. У своїх вчинках вони керуються лише власними примхами і ніколи не перешкоджають собі дотримуватися логічного погляду чи людських законів. Їм немає чого доводити.
Ситу Хунцзюнь згідно закивал, намагаючись піддати вчителю:
- Так-так, наставнике, я теж чув про це. Кажуть, що їхній гнів подібний до стихійного лиха.
Фен Сін'ї продовжив, і голос його став ще похмурішим:
— Уявіть собі, що станеться, коли ці двоє старих Монстрів дізнаються про те, як єдина їхня улюблена учениця була ганебно відсіяна ще на етапі добірного турніру? Як думаєш, вони розірвуться?
Ситу Хунцзюнь на мить задумався, і його обличчя відбило справжній жах. Він серйозно кивнув:
— Вони будуть розлючені! Яка ж немислима образа для їхньої честі!
Всі знали, що Чорно-біле двоє відрізнялися заздрісним духом і зарозумілістю. Якщо їх учениця і вступала в якусь боротьбу, то вона була зобов'язана не просто перемогти, а зайняти найславетніше місце, затьмаривши всіх інших!
Володар секти поставив наступне запитання, його звучав майже пошепки:
- І які ж будуть наслідки, якщо її виключать зі списку?
Обличчя Ситу Хунцзюня стало мерзенно-ближчим, він заговорив з вагою в голосі:
— Наслідки будуть катастрофічні! Я на власні очі бачив, наскільки ніжною і майже фанатичною турботою шахрая ставиться до цієї дівчини. Вони не залишать каменя на камені від будь-кого, хто посміє її образити.
Фен Сін'ї важко прикрив очі:
— Отже, навіть якщо ми зараз уявимо їй найрідкісніші і найцінніші еліксири або магічні знадоби, це вже не допоможе їй значно підняти рівень сили за такий короткий час?
Сіту Хунцзюнь знову кивнув, затверджуючи сумний висновок:
- Так, вчитель. Відбірковий турнір по окулярах закінчиться через лічені дні. Нам просто не вистачить часу на повноцінне тренування.
Володар секти подивився на свого учня глибоким, пронизливим поглядом, в якому тепер ясно чигала безмежне співчуття:
- Ти щойно підтвердив мені, що її наставники чорно-білі двоє.
« Саме так, вчитель », — відповів Сіту Гунцзюнь, все ще не розуміючи, до чого клонує наставник. Він навіть дозволив собі слабку надію: раптом за надання такої важливої інформації його чекає якась особлива нагорода або похвала?
Фан Сін’ї продовжував допит:
Ти також сказав, що тобі вдалося повернутися на другий рядок у рейтингу?
Якщо згадати про свої успіхи Ситу Хунцзюнь миттєво переобразився. Його груди горіли духом, а обличчя засяяло самовдоволеною посмішкою:
— Да, наставник! Після того прикрого удару від молодшого брата Сіо Ке я тренувався з шаленством одержимого і викликав на бій кожного зустрічного. З великою працею, не щаджу сил, я нарешті знову схопився на друге місце!
Володар секти співчутливо поплескав його по плечу, його голос звучав м'яко, але в ньому відчувалася якась лякаюча приреченість:
- Ти чудово потрудився. Тобі довелося нелегко.
Сіту Хунцзюнь розцвів від похвали улюбленого вчителя і затаворив:
— Що ви, наставник! Аж ніяк! Заради слави секти я готовий на будь-які досягнення! Це ж дрібниці!
— Ось як... Тоді йди за мною, — сказав він секти і привів свого першого учня до найсуворішого кам’яного закладу, схованого від сторонніх очей.
Ситу Хунцзюнь слідував за вчителем, ламаючи голову над тим, що відбувається. У його мозку з’явилась неймовірна ідея: « Хто вчитель так піклується про моє місце в рейтингу, чи він вирішив провести для мене секретну, прискорену тренування, щоб я зміг здолати Сіо Ке і повернути собі титул першого номера? Так! Це, мабуть, так воно і є!"
І поки Сіту Хунцзюнь перебував у полоні своїх самовдоволених ілюзій, очікуючи «особої турботи» наставника, Фен Сін'ї раптово дістав звідти довгий, мерехтливий духовний шнур. Побачивши Сіту Хунцзюня, він сказав:
- Мій дорогий учень... Підійди сюди і зв'яжи себе міцніше.
Розділ 3798
Ситу Хунцзюнь завмер, не в змозі вимовити ні слова від подиву. У його голові був повний хаос: « Що це означає? До чого такі дивні вимоги? Невже для секретного тренування потрібно бути пов'язаного? Може, це особливий метод заколення волі або концентрації енергії?»
Однак сумніви швидко відступили. Як його власний наставник міг завдати йому шкоди? Вчитель завжди дбав про нього, і раз він наказав це зробити, значить, в цьому прихований глибокий сенс. Безсумнівно, це унікальний метод підготовки — єдиний спосіб навчання!
З цією думкою Ситу Хунцзюнь, повний ревності і слухняності, взяв з рук володарі « Безсмертні Пути ». Він почав обмотати шнур навколо свого тіла, то й справа узначаючи:
— Учителю, я правильно затягую? Так буде досить міцно?
Дев’ятий старійшина дивився на цього простодушного і довірливого юнака з ніжним співчуттям.
- Так, мій хлопчик... Тепер прив'яжи себе до тієї кам'яного колони.
- Слухаюсь! — З радістю відповів Ситу Хунцзюнь. Він з готовністю прив’язав себе до стовпа так надійно, що не міг би поворухнути пальцем. Після закінчення він з глибокою повагою і надією подивився на Фен Сін’ї: « Наставнику, я готовий! Тепер все гаразд?
Володар секти лише не знав, що таке хмикнув і кивнув пару разів.
— Тоді, учитель... Коли ж починається передача внутрішньої сили або таємних знань? — Нетерпеливо запитав Сіту Хунцзюнь, його очі сяяли перед нетерпінням.
— Передача знань? Ах, це ... — Голови секти незручно потер кінчик носа. — Ми почнемо, коли прийде потрібна людина. Не поспішай, не варто так поспішати. Для всього свій час.
— Зрозумів, учитель! — Нерозумний старший учень слухняно затих, і чекає початку « грандіозного таїнства ».
Минуло досить багато часу, але в залі все ще нічого не відбувалося. Зрештою, Ситу Хунцзюнь не витримав і подав голос:
— Вчителю...
Володар секти вмиг поцурів і обірвав його на півслові:
— Я ж казав тобі чекати, значить чекай! Пані Су ще не прибула.
Ситу Хунцзюнь знову був приголомшений. При чому тут Су Ло? Навіщо вчителю було кликати цю дівчину, якщо він збирається проводити тренування для свого головного учня?
Поки Сіту Хунцзюнь мучився здогадками, важкі двері зали зі скрипом відчинилися і на порозі з’явилася Су Ло. Очевидно, вона не квапилася прийти з деяким запізненням.
Як виявилося, Фен Сін’ї заздалегідь послав їй звістку з проханням зайти.
Ввійшовши всередину, Су Ло побачила секту в своїй звичайній величній позі з закладеними руками, а неподалік — Сіту Гунцзюня, який був обмотаний шнурами і прив'язаний до колони, наче жертовний барашок або якийсь диковинний кокон. Дівчина завмерла, скинувши брови від крайнього подиву.
Коли Фен Сін’ї побачив Су Ло, то відразу ж підійшов до неї. Його обличчя сяяло уразливою усмішкою, в якій він ледь помітна тінь підозрювання:
— Пані Су! Проходьте швидше, ми вас зачекали!
Володар секти також почувався не в своїй тарілці.
Для нього велич головного Бога Сюаньу було чимось нескінченним та майже примарним, а тому і страх перед ним був помірний. Але ось Чорно-біле двоє... Ці два старих Монстра були легендами, чиї імена Гріміли тут на цьому континенті! Їхня слава подібна до грому, а жорстокість не знала меж.
Головний Бог Сюань, маючи такий високий статус, навряд чи став би опускатися до того, щоб звести рахунки з дрібними сосками на зразок нього. Але якщо зачепити інтереси Чорно-білих Сверхових ... Наслідки цього були справді жахливими! Одна їхня скарга могла стерти всю секту Тяньйо з лиця землі.
Саме тому в очах голови секти Су Ло навіть затьмарила статус маленького відприска Сюаньу.
Су Ло перевела погляд на наставника, а потім до його учня:
— Володар секти... Чи ви не поясните, що тут відбувається?
Фен Сін'ї посміхнувся дівчині:
— Ви ж скаржилися на нестачу очок, чи не так?
Су Ло зі подихом відповіла:
- На жаль, розрив між мною і Сяо Ке занадто великий. Система просто не дозволяє йому передати мені свої бали. Це дуже неприємна проблема, і я не знаю як її вирішити.
Володар секти заклав руки за спину і, не в силах стримати тріумфу, видав розкотистий сміх у стелю:
— Ха-ха-хо! Вам більше не про що турбуватися, пані Су! Зовсім ні! Подивіться, що старий приготував для вас!
З цими словами Фен Сін’ї урочисто вказав рукою на правого стовпа Сіту Хунцзюня.
— Э-э?. — Су Ло, здається, почала здогадатися про зміст цієї « підготовки». Вона втупилася на голову секти поглядом, сповненого щирого подиву та захоплення.
Ситу Хунцзюнь також не було позбавлено зародків розуму. Побачивши такий ясний натяк учителя, він відразу зрозумів гірку правду. Через шок і образу він втратив дар мови, не в стані повірити у те, що відбувається.
Фен Сін'ї, виправдовуючи найсміливіші очікування Су Ло, сказав:
— Будь ласка, не вагайтеся. Викликайте його на поєдинок прямо зараз. У нього було багато окулярів, тому що він вже встиг пробитися на другому місці загалом. Прошу, беріть скільки потрібно, забудьте про церемонії!
Тон, яким володар секти розмовляв з Су Ло, був м’яким і ввічливішим; він майже ніжно й лагідно свідчить про найбільшу дружелюбність. Але коли він повернувся до свого учня, то негайно посприяв йому. Його обличчя перетворилося на кам'яну маску, а погляд став крижаним і вимогливим:
- Стій струнко! І не смій навіть намагатися дати відсіч, ти мене зрозумів!
Ситу Хунцзюнь: «...»
У цей момент йому стало дуже важко виринати у голос від несправедливості світу...
Чи він справді був вірним і улюбленим учнем? Може, насправді він був знайдений або потрапив у секту з якоїсь безглуздої помилки? Чому його доля виявилась такою гіркою і сумною?