Глава 3204
Питання про створення нової релігії та церковної установи завжди були неймовірно делікатними і тактовними. Мабуть, жоден правитель у світі не міг би знайти собі такого правителя, який б був задоволений, якби на його території з’явилась нізвідки і почала отримувати силу від незалежних релігійних організацій, котрі претендують на розуми та серця підданих. Але коли Аньє Мін почула цю пропозицію, то лише з розумінням усміхнувся і всім своїм виглядом показав повну та незаперечну згоду.
Зрештою, ця неосяжна імперія буде очолювати тільки як довірене обличчя Су Ло. І оскільки справжня володарка континенту хотіла заснувати нову релігію, то це навіть не обговорювалося.
Після того як усі ці грандіозні політичні справи були успішно залагоджені, настав час для розкішного весілля Бієнн Юїна та Яну.
Відразу після весілля більшість гостей поспішно роз’їхалися. У всіх назбиралося багато невідкладних справ.
Як-никик, злиття тисяч років кланів і тотичне об'єднання цілого континенту в одну імперію - це не жарти чи дрібниці. Звичайно, не кожен мав таку величезну владу і силу, як Су Ло, щоб вирішити такі глобальні питання всього пару непошкоджених фраз. Усім іншим треба було виконувати титанічну, ретельну працю.
Через кілька днів після весілля Бієнн Юіна Су Ло відвела Цзи Ян убік і, взявши її за руки, сказала:
- Я знаю, де саме знаходиться вхід до світу Духів, але мінімальний поріг для того щоб туди потрапити - це досягнення рангу Сюаньхуа. Я даю вам всім рівно сто років. Через сто років ми з Наньгун Левунем врешті покинуть цей план і підемо до світу Духів. До того часу, якщо ваша сила зможе досягти рангу Сюаньхуа ми заберемо вас з собою.
Цзи Ян з глибокою серйозністю і рішучістю кивнула головою:
— Через кілька днів ми з Біеченом повернемося в місто Чистилище. Ми запряжемося в кімнату Гравітації і присвятимо весь свій час виключно тренуванням.
Су Ло м'яко посміхнулася у відповідь:
— Культура — це довгий, безперервний процес, який вимагає терпіння. Не варто занадто поспішно заганяти себе.
І це була справжня правда. Після того як було досягнуто рівня Святого, цей крок залежав не лише від витрачений час та пролиття поту.
Найважливішим фактором, що є вродженою здатністю до духовного просвітлення, був успадкований талант. Саме ці два аспекти диктували, наскільки далеко той чи інший практик зможе просунутися по тернистому шляху бойових мистецтв.
Цзи Ян дала урочисту обіцянку.
Отже, на п'ятий день після весілля Цзи Ян...
Су Ло і Наньгун Левюні піднялися на борт металевого літального апарата, який нагадував золотий корабель.
Вони вирішили присвятити близько століття неквапливій подорожі, щоб їхній золотий корабель перетнув увесь континент. А їхні сліди залишилися в кожному навіть віддаленому куткуці Континента Бі Ло.
У той же час, коли ми живемо в мирі і насолоджуємося його красою, то продовжували наполегливо культивувати — це був ідеальний план вбивати двох зайців.
Вони добре розуміли, що коли б вони тільки переступили поріг світу Духів, то не могли повернутися на рідній землі.
Бієчен Юін і Цзи Ян не пішли за ними в цю подорож. Молодоені повернулися в кімнату Гравітації міста Чистилище. Вони з усіх сил намагалися замаскуватись і присвятити себе найтяжчим, виснажливим тренуванням, відчайдушно намагаючись протягом 100 років прорватися до союзного рангу Суаньхуа.
Проте, сказати легко, а ось зробити ... Чесно кажучи, досягнення ранги Сюаньхуа здавалося їм настільки недосяжною мрією, що навіть вони в глибині душі майже не мали на це особливих сподівань.
Тоді Лан Сюань повернувся до палацу Біфань, а Аньє Мін з головою поринув у складну систему управління та об’єднання всієї імперії.
Кожен з них мав свою гору невідкладних турбот, тому їхні шляхи розійшлися прямо біля воріт палацу Біечен.
Але перед тим, як вони роз’їхалися, їм дали клятву: через сто років, незалежно від того, вдасться досягти рангу Сюаньхуа чи ні, усі повинні знову зібратись у місті Чистилище.
Су Ло і Наньгун Левюні летіли на своєму металевому літальному апараті, насолоджуючись нешвидким темпом життя.
Протягом цього століття їхні ноги ступали по кожній п’яді землі Континента Бі Ло. Навіть найбезстороннєвіші, невідомі океани все ще розповідають історії та легенди про їхнє перебування.
Єдине, що затьмарило їхнє щастя і викликало глибокий жаль, було те, як Су Ло та Наньгун Люня досі так не з'явилося довгожданого насіння - їх "маленький тиковок".
А варто зазначити, що для досягнення вищої організованості Су Ло і Наньгун Левюні віддавалися подвійній практиці буквально кожен божий день, не пропускаючи жодної ночі... І ось, незважаючи на такі інтенсивні зусилля, минуло сто років, а у них все ще не було жодного натяку на поява спадкоємця.
Су Ло вже почала сильно панікувати і непокоїтися.
На відміну від неї, Ненґун Левунь зберігав абсолютний і непорушний спокій. Він ніжно гладив Су Ло по голові і лагідно потішав:
— У таких справах поспіхом ні до чого. Якщо доля визначена - вона обов'язково станеться. А якщо ні - не варто намагатися отримати це силою. Просто наберемося терпіння і будемо чекати.
Але Су Ло тільки ображено надувала губки, як і раніше відчуваючи себе нещасною та обробленою.
Побачивши її роздратоване личко, Нанґун Люунь лагідно щипав її за щечку і посміхнувся говорив:
— Эх ты, глупишка. У нас попереду ще тисячі, десятки тисяч років життя. Лише через одне маленьке століття, до чого це призводить? Цілком можливо, що наш природжений талант виявився настільки високим, щоб небеса вскладнювали нам процес розмноження. Це плата за нашу силу.
- Але ж у нас обох немає абсолютно ніяких проблем зі здоров'ям... — Су Ло, будучи видатною алхіміком, вже давно таємно та ретельно перевірила їх організми.
Почувши це, Наньгун Люун миттєво втратив здатність злитися або сперечатися. Здається, що в останні дні він надто захопився власними тренуваннями і приділяв увагу своїй обпеченій дружині. Що ж, він прийняв тверде рішення: починаючи прямо з цієї ночі...
Можливо, саме через те, що природний талант Су Ло і Наньгун Люня був занадто гнітючим та страшним, народження дітей давалося їм з такою неймовірною працею.
Глава 3205
Проміжок часу довжиною в сто років... Для звичайного, світового суспільства цього терміну з пухою вистачило б для того, щоб під одним дахом змінилося цілих п'ять поколінь.
Для простих смертних людей минулого століття було б неминуче в’янування. Вони до тремтини в колінах бояться підступної старості, приходять жах від думки про неминучу смерть і тривожляться перед безжалісним, невблаганним часом.
Однак для Су Ло і Наньгун Левюня все було зовсім по - іншому. У певному розумінні вони переступили межі людської природи, здобувши вічну молодість і справжню безсмертя. Для таких могутніх створінь, як вони, сто років були лише короткою мишкою — миттєвим спалахом пальців.
Протягом цілого століття ні на їхніх чудових обличчях, ані в їхньому тілі не сталося жодного навіть найменшого зміни. Вони залишалися бездоганними.
Сто років вони пролетіли повз них, наче одна невловима мить.
Зрештою Су Ло і Наньгун Левуні, ведучи групу супроводників до міста Чистилище.
У місті Чистилище завдяки тому, що Цзи Ян офіційно і по праву носила високий титул Святої Діви. Вони могли б безвилазно сидіти в кімнаті Гравітації ще хоч цілу сотню років, не дбаючи про витрати.
Але, насправді це було не завжди в культивуванні, що означає: "Що довше сидиш у кімнаті Гравітації, тим швидше прорвешся".
У більшості випадків для того, щоб перейти до нового рівня потрібно було справжнього духовного осяяння, раптове спалахне усвідомлення законів всесвіту.
Коли вся їхня різношерста компанія нарешті зібралась разом, Су Ло уважно стежив за поглядом окинула кожного з присутніх.
Бієчен Юін винен показав язик і збентежено почухав затилок:
- Я лише на Урості Монарха третя зірка.
І це при тому, що він докладав неймовірних і нелюдських зусиль! Він стирав себе в порошок, тренуючись у кімнаті Гравітації до втрати пульсу, але, незважаючи на всю пролиту кров і піт, це був його абсолютний межа на даний момент.
— А я на Уровні Монарха друга зірка, — вторила йому Цзи Ян.
Якщо ця парочка фанатиків застрягла на Вулиці Монарха, то що можна було сказати про Аньє Міна і Лан Сюані? Їхній поступ був ще скромнішим, адже вони обидва перебували лише на рівні Святого дев’ятої зірки.
Простушка досягла рівня Монарха п’ятої зірки.
Шан також закріпився на Уровні Монарха п’ятої зірки.
Жоден з них не міг переступати поріг світу Духів. Вони не дотягували навіть до мінімального стандарту.
Зрозумівши цю гірку істину, Су Ло перевела мовчазний і засмучений погляд на своїх вірних духовних тварин.
Маленький Божевільний Дракон, до її величезного полегшення, як раз знаходився на ранзі Суаньхуа першої зірки, а отже, він міг вільно увійти в світ Духів.
Але ось Сяо Худяо... На жаль, його розвиток був суворо обмежений природними здібностями. Протягом цих довгих ста років, незважаючи на те що Су Ло пасмувала йому незліченну кількість рідкісних і найсильніших алхімічних пилюок, він зміг з величезним трудом дотягнути тільки до Урня Монарха сьомої зорі. Будь - які спроби просунутися далі видавалися завданням, яке вимагало неймовірних зусиль і успіху.
А змінене дерево Акації... При думці про нього серце Су Ло стискалося від глибокого жалю і важких зітхання.
Змінене дерево Акації вірно і віддано су Ло протягом багатьох років, допомагає їй у численних битвах та в будівництві пілюль. Але, як і Сяо Худяо, воно зупинилося у своєму розвитку на Урвані Монарха сьомої зорі. За короткий час неможливо було зробити якісний ривок і просунутися далі.
Парадоксально, але з Божою маріонеткою Бітви було набагато легше. Оскільки маріонетка спочатку була позбавлена власного розуму і духовної волі, її можна було розглядати як неживий артефакт, який був корисним елементом екіпірування. Отже, проблема обмежень не поширювалася — її можна було забрати з собою без зайвих запитань.
Очі Сяо Худяо і Змінного дерева Акації почервонів, наповнені вологою... Вони обидва кружляли навколо Су Ло, показуючи своїм виглядом нестерпний і розрив болю від майбутньої розлуки.
Але Су Ло була абсолютно безсила що-небудь змінити. Так, вона мала свою таємничу Простір, але закони світу Духів поширились і на неї. Якби вона ризикнула і спробувала таємно протягнути туди істот, які не відповідають суворим критеріям відбору, наслідки були б катастрофічними. Її приватне Простір, мабуть, просто розвалився б під жахливим тиском і зколупував.
Су Ло ні за що не допустила б, щоб така трагедія сталася з її вірними друзями.
Тому, опустившись перед ними на коліна, вона ніжно в голосі звернулася до Сіо Худяу і Зміненого дерева Акації:
- Ви двоє поки залишитеся тут, на Континенті Бі Ло, і продовжите наполегливо тренуватись. Як тільки ви зможете прорватися і досягти рангу Сюаньхуа, ви підете у світ Духів і знайдете нас. А якщо не зможете знайти мене - шукайте Нанґун Люуня, його ім'я точно буде у всіх на слух.
Су Ло була впевнена, що коли Сяо Худяу і Змінне дерево Акації зможуть досягти рангу Сюаньхуа, то вони з Наньґуном вже встигають пошкодувати собі та прокласти шлях у Світові Духи. Навіть якщо її ім’я залишиться у тіні, слава про Наньгун Люне обов’язково рознесеться по всіх континентах. Відшукувати таку людину буде набагато легше.
Сяо Худяо і Змінене дерево Акації, незважаючи на тугу розставання з великою серйозністю закидали у відповідь. Вони мовчки присягнули, що будуть тренуватися з усіх сил і якомога швидше возз’єднаються зі своєю господинею в Мірі Духів.
Після довгих, сповнених сліз і теплих слів прощань з усіма своїми друзями та близькими...
Су Ло і Наньгун Льоуні нарешті ступили на шлях, що веде пряміком у світ Духів.
У цей момент відкрилася зовсім нова, грандіозна голова їхнього життя.
Багато років тому, під час дослідження карти Гробниці Восьмою Пустошею, в руки Су Ло потрапив маленький гаманець. Усередині, окрім трьох таємничих банківських карт, вона знайшла записку від найбільш Божественної Діви Янь Хуа — її матір.
Саме в цій записці було вказано точні координати входу у світ Духів.
Він був розташований у східному морі.
Протягом минулого століття люди досліджували Континент Бі Ло вздовж і впоперек, тому таємнича Бездна Східного моря не була для них чимось незнаним та страшним.
У цю велику подорож до світу Духів вирушали тільки Су Ло, Наньгун Льоюнь, маленький Божественний Дракон, а також маріонетка Бога Бітви, яка, повністю вичерпавши всі запаси духовної енергії, мертва лежала плашме в просторому сховищі Су Л.