Глава 2490
Доступна кожному? Промити мізки? Брудна? Стара карга?
Кожне з цих слів глибоко ранило Безботну Фею в серці!
Якби її так образив хтось інший, вона б стерпела, але ці слова вимовив Лінь Банйлі, якого вона колись вважала своєю собачкою!
Це, це... Безробітні Фея спочатку були шоковані, а потім розлютилися!
— Линь Баньлі, якщо ти не можеш мене дістати, то хочеш мене знищити, щоб я нікому не дісталася, так? Ти занадто злий! — Безтурботна Фея вказала на Лінь Баньлі, звинувачуючи його з гіркотою і обуренням!
Линь Баньли:
- ...У тебе справді багата уява.
Безробітні Фея проковтнула язик, і це приголомшило Лінь Банлі.
Ліню Баньлі ледь помітно посміхнувся:
— Хіба така блищаюча і видатна людина, як Нанґун Люньн, дивиться на тебе? Я ставлю на те, що виграє Су Ло.
Легкі Безробітні Феї мало не вибухнули від гніву!
— Линь Баньли, добре, дуже добре! — Безробітний Фея подивилася на нього так, ніби бачила його наскрізь. Утримуючись від люті, вона звернула увагу на вихід — негайно забирайся звідси!
Су Ло з усмішкою підійшла до Лін Банлі:
- Це твоя територія? Сказала прибирати, і він повинен прибратися?
Безтурботна тремтіла від гніву, її погляд був сповнений такої ненависті, що здавалося, вона готова розірвати Су Ло на шматки.
Су Ло лише злегка усміхнулася і перевела погляд на Нанґун Люня в Башне Випробовування.
Її Нангун був справжнім генієм, драконом серед людей, одним на мільйон.
За той короткий час, що вони тут сперечалися, він вже дійшов до останнього випробування.
На стіні висіли рекорд, встановлений колишнім першим номером Драконячого списку, яким був пан Лін. Якщо Нанґун вб'є цей рекорд, він стане безспірним першим номером.
В цей момент Беззаботна Фея теж напряжено дивилася на екран. Вона вже думала, що Нанґун — молода людина, тому кожен рух був для неї дуже важливим.
Тонки білі пальці Нанґун Льоуня виблискували блискавкою, і в той же момент морські хвилі зміталися тисячами сніжних пластівців, закривали блискавки, здавалося, кожен дюйм води прокололи електричні розряди.
Найсильніша істота на дні була розбуджена і змушена піднятися на поверхню.
Перший номер Драконячого списку, пане Лін, витратив цілу годину, щоб завдати цьому існуючому болю.
Але тепер Нанґун Люнь склав друк, і над морем з'явилося ще одне - море блискавок.
Це море блискавиць в собі сила тисяч громів. Незліченні дракони з блискавиць закрутилися в танці і відразу кинулися до могутньої істоти.
Вісімдесят одна змія-дракон з блискавиць скувала наймогутнішу істоту на дні, зв'язавши її в клубок і постійно випалюючи електричними розрядами.
Могутня істота виходила від болю, каталася по воді і врешті - решт її тіло обвулилось, і воно з обуренням спотворило дух.
Хтось глянув на час...
— Твою ж мать! З моменту входу в Башню Іспитань до сих пір Нанґун Люнь витратив всього лише п'ятнадцять хвилин, а-а-ак!
Що це означало?
Це означало, що Наньгун Люні діяв легко і його ще не змусили показати свої козирі!
До якої ж міри була велика його сила, якщо він за п'ятнадцять хвилин здолав могутню істоту на останньому випробовуванні? І при цьому, не використовуючи всієї своєї сили?
На мить все змарнували.
А потім прийшли в себе!
Та твою ж мать, а-а-ак!
Це було останнє випробування!
Це була наймогутніша істота на дні!
Той самий пан Лін, перший номер Драконячого списку, витратив годину, щоб тільки важко пора його ранити!
А Наньгун Луюні просто зв'язав його блискавками, вдарив струмом кілька разів, і наймогутніша істота згоріла?
Глава 2491
Твою ж мать, матір!
Усі так роздратувалися, що їхні обличчя почервоніли і кулаки стиснулися. Здавалося, вони ось-ось вибухнуть!
Це було так неймовірно, чи не так? Якби вони не бачили цього на власні очі, то ніколи б не повірили!
У цей момент важкі алі ворота відкрилися, і з Вежі Випробувань вийшла висока струнка фігура.
Усі були приголомшені, спостерігаючи за незрівнянним красенем, який крок за кроком виходив назовні.
Коли ми бачили Наньгун Ліюня, усі затамували подих і з благоговінням дивувались на новий номер Драконячого списку.
Наньгун Левуні підняв очі, окинув поглядом натовп і незабаром побачив ту, про кого постійно думав. У його зоряних очах спалахнула гонка, а на холодному обличчі з'явилася усмішка.
Серце Безробітні Феї шалено закололося!
Він посміхається мені!
Він справді посміхається мені! Її здогади були вірні, Нанґун Люнь дійсно був до неї байдужий! Вона так і знала, хіба могла ця худа дівчина Су Ло порівнятися з нею, соковитою та ніжною, як персик? Всі чоловіки однакові.
У цю мить серце безробітної Феї було наче змащене божественним нектаром, таким солодким, що вона сама мало не сп’яніла.
Наньгун йшов до неї...
Ближче...
Ближче...
Безробітні Фея з захопленням притискала до грудей просторе вбрання і сором’язливо опустила очі, чекаючи на Нанґун Люнь.
І тоді вона зможе сором'язливо обійняти його за тонку талію і притиснутись до його міцної грудей... Безтурботна Фея передавалася чудовими мріями.
Но...
Вона чекала, чекаючи на нього, але Наньгун Льоуні так і не підходив. Вона підняла голову і побачила, що він стоїть прямо перед Су Ло.
Обличчя Беззаботної Феї спочатку побіліло, а потім спалахнуло. Її очі, наче біля палаючого дракона, впали в Су Ло!
А що ж Су Ло?
Вона, схрестивши руки на грудях, іскоса дивилася на Нангун Ляйня з лукавою усмішкою на губах.
Її оцінюючий погляд був сповнений зарозумілістю, як у королеви.
Все остолбеніли.
Твою ж мать! Це ж Наньгун Люньє, новий перший номер Драконячого списку! Як ви, пані Су, смієте так себе вести?! Чи не боїтеся ви образити цього молодого короля?
Такі були думки натовпу.
Навіть Лі Маньманя таємно дёрнула Су Ло за рукав і прошепотіла:
— Ай, моя маленька пані, вистачить вже, це ж наш бог, не будь такою пихатою, гаразд? А то він розсердиться і піде.
Беззаботна Фея була ще більш прямолінійною. Вона вискочила вперед і, вказавши на Су Ло, розлючено закричала:
— Що це за ставлення? Перед ким ти випендриваєшся!
Безтурботна Фея явно заступила Нангун Люня.
Але хто б міг подумати, що в цей момент Нанґун Люунь мітить на Беззаботну Фею крижаною, пронизливий погляд, наче крижана клинок!
Серце безробітні Феї підстрибнуло від страху, і вона розгубилась, не розуміючи того, що зробила.
- Вона часто тебе ображає? — Брови, як мечі, брови Наньгун Левюня злегка нахмурилися, він пильно дивився на Су Ло.
Су Ло з усмішкою всмоктнула брову:
- Вона не може образити мене, це я її часто ображаю. Но... Я чула, пане Наньгун - людина Беззаботної Феї?
« Що це за нісенітниця?» — очі Нанґун Ляйня потемніли.
Безробітні Фея, почувши нагадування Су Ло, поспішно крокнула вперед і послуго дала йому темної просторої одежі, її очі були повні ніжності:
— Наньгун, твоє...
У цей момент увагу Нанґун Льов'я було зосереджено на Су Ло. Він насупився і запитав:
- Хто така Беззаботна Фея?
Він і не підозрював, що та сама безробітна Фея в цей момент обома руками простягала йому темною ковдрою, всім своїм виглядом показуючи, як вони близькі.