Глава 2068
Су Ло не встигла нічого сказати, як її підручний, ледь стримуючи сльози, вигукнув:
— Велика сестра! Це ж я, Сяо У! Як ти могла мене забути? У-у -
— У-у тобі в голову! — Вей Хуа сердито глянула на нього і голосно рябнула: « Не пам’ятаю, я не пригадую! Ти що, натякаєш, що у мене погана пам'ять?
Її грізний окрик миттєво змусив Сіо У замовкнути від страху. Він більше не наважувався говорити, тільки жалібно дивився на Вей Хуа великими очима.
Насправді, йому так хотілося отримати запрошення.
Відколи Вей Хуа пішла, їхнє життя стало нестерпним.
Без її захисту ті, кого вони раніше об'єднали і почали мститися. Вони стали як щури, що бігають вулицями, всіма зневаженими. Якби не крайня потреба, вони б не вирішили ризикувати, намагаючись пройти випробування і перебратися на Нижню гору.
Сяо У шмигнув носом і слабким голосом запитав Вей Хуа:
— Велика сестра, ты... Ти повернешся до нас?
Вей Хуа подивилася на нього, як на повного ідіота.
- Повернутися? Хто захоче повернутися? — З холодною фиркою вимовила вона.
Життя з Су Ло було сповнене задоволенням: вона смачно харчувалась, багато пила, гралася зі своїми друзями, билася, коли хотіла, і непомітно розвивала свою силу. Що може бути кращим за таке життя?
Подумавши про це, Вей Хуа шалено втупилася на Сіу В, ніби він був злодієм, який намагався відігнати її від Су Ло.
Її сердитий, ясний погляд змусив Сяо У затрепетати від страху. Він більше не наважувався вимовити ні слова.
Су Ло, яка спостерігала за цією сценою з боку, знайшла її дуже забавною. Вона похитала головою, подивилася на Сяо У з легкою посмішкою і запитала:
- Чому ти кашляв раніше? Здається, ти хотів щось сказати?
Сяо У згадав їхню розмову, і від хвилювання знову розібрав кашель.
Ці дві бездушні жінки спокійно стояли поруч і дивилися, як він кашляє.
Сяо У зрозумів, що вони не відчувають до нього ані краплі співчуття!
— Казай, — сказала Су Ло з хитрою посмішкою, наче лисиця. - Якщо ти розповіси щось корисне, можливо я буду в доброму настрої і подарую тобі пилюку духовної сили, яка допоможе тобі вибратися звідси живим.
Очі Сяо У забллителі, і він поспішно сказав:
— Хіба ви не відчуваєте сильного тиску?
Він чітко чув їхню розмову: Су Ло, здається щось відчувала, а Вей Хуа нічого не помічала.
Су Ло подивилася на нього, не відповідаючи.
Сяо У почав пояснювати, розмахуючи руками:
« Це неймовірно сильні коливання духовної сили, наче величезна гора на тебе зненацька. Навіть повітря стає в рази важче...
Він подивився на спокійні обличчя Су Ло та Вей Хуа, і його голос поступово затих, чаруючи розчаруванням:
— Вы... Правда нічого не відчуваєте?
Ось воно, відмінність між сильними і слабкими.
Інші учасники випробувань, деякі з них, швидко піднімалися сходами, наче їхні ноги. Але для нього вже другий рівень був справжнім випробуванням: кожен крок викликав у нього здишку.
Су Ло поставила запитання, яке стало ключовим:
— Розкажи про це.
- Яку саме частину? - Уточнив Сяо В.
— Все, що забажаєш, — відповіла Су Ло, витягаючи з нізвідки стілець, саджає поруч із собою Вей Хуа і з цікавістю очікуючи його розповідь, наче віщує захопливу історію.
Сяо У, глянувши на її розслаблену позу, ледь не закочував очі.
Він вже не раз пройшов випробування у вежі, але ніколи раніше не бачив, щоб хтось долав їх з такою спокійністю і безтурботністю, як ця красива дівчина. Невже її безстрашні джерела з незнання?
Тим не менш, він почав свою розповідь про правила Вежі Випробувань.
Розділ 2069
- Кажуть, що вежі на різних горах відрізняються. Наприклад, наша башта на горі Окраїни перевіряє нашу непохитність до духовного тиску. Всього в ній сім рівнів. Якщо ви зможете витримати цей тиск і піднятися до сьомого, то випробування можна вважати тривалим.
Су Ло кивнула, усвідомлюючи почуте.
На другому рівні вона відчувала лише легкий тиск, що свідчило про її надзвичайну витривалість.
— А ты? — запитала вона у Сяо В.
— Якщо ми протримаємося до кінця випробування, нас усіх телепортують назовні. Випробовування триває 12 годин, — відповів він, дуже дихаючи.
Су Ло негайно кинула йому пилюку духовної сили і, взявши Вей Хуа за руку, рушила сходами вгору.
Залишилося тільки дванадцять годин. Чим вище рівень, тим важче стає випробування, так що потрібно поквапитися.
Незабаром вони досягли третього рівня, де їх зустрів багатолюдний пейзаж. У порівнянні з майже порожнім другим показником, тут зібралося щонайменше 50 осіб.
Всі сиділи на підлозі, схрестивши ноги. Їхні обличчя були покриті дрібною іспанкою, а шкіра бліда, як мел. Вони з усіх сил протистояли потужному духовному тиску, який відчувався по цілому світі.
Су Ло не спішила йти. Закриваючи очі, вона зосередилась на природній хвилі духовної сили, яка з’являється в невідомих місцях і рівномірно поширюється по всьому третьому рівні.
Су Ло дозволила цій силі проникнути в її тіло і виявила, що вона надзвичайно чиста та м'яка, наче морська хвиля.
У неї з'явився тихий "підгудний" звук. Вона помітила, що її духовна сила трохи зросла - дуже мало, але прогрес був очевидний.
Су Ло повернулася до Вей Хуа:
— Чи ти відчуваєш коливання духовної сили?
Вей Хуа, не звертаючи уваги на навколишнє, дістала курячу ніжку і зі апетитом почала гризти її, дивлячись на Су Ло із щирим здивуванням:
— Нет. А що це? Це смачно?
Тиск на третьому рівні для Вей Хуа виявився настільки незначним, що вона його навіть не помічала.
Су Ло не могла вимовити ні слова.
Її присутність тут, здавалося, зачепила гордість тих, хто застряг на третьому рівні. Але хіба існування Вей Хуа не відображалося на її власному?
Похивши головою, Су Ло потягла Вей Хуа за руку:
— Ходімо, подивимося четвертий рівень.
Тиск на третьому рівні було для неї занадто слабким і майже не приносило користі. Це змушувало її з нетерпінням чекати, що ж буде далі.
Вони швидко піднялися на четвертий рівень.
Коли Су Ло ступила всередину, вона завмерла.
Порівняно з третім рівнем тиску, тиск тут був набагато сильнішим. Навіть вона відчула легкий дискомфорт і мимовільно подивилася на Вей Хуа.
Вей Хуа відкинула обгляну кістку і чхнула:
— Чому раптом зимно?
Залишивши Вей Хуа без уваги, Су Ло перевела погляд на простір четвертого рівня.
Тут теж було багато людей.
На око — понад сто.
Су Ло, оцінюючи тиск, подумки зауважила, що ті, хто може витримати четвертий рівень навіть просто сидячи тут з важкою силою вже мають силу п'ятої зірки ранга командира.
Зараз її власна сила становила тільки шосту зірку того ж самого рангу. Але, на щастя, доля нагородила її рідкісним привілеєм - особистим простором. Завдяки цьому її духовна сила значно перевищувала рівень однолітків. Навіть у порівнянні з Вей Хуа вона поступалася небагато.
Су Ло увійшла непомітно, але її поява все ж привернуло увагу деяких учасників.