Глава 1517
- Коль вже старший Предок наполягає на бійці, молодше покоління з радістю відповість йому тією ж монетою! - Пиркнув собі під ніс Дунфан Сюань, приготовившись до бою. Брат-ізольцевик ніколи не відрізнявся покладистістю, і тепер досада від того, що його перервали на такому солодкому моменті, здорово підстерегала його лють.
Але після обміну першими ударами в серце Дунфан Сюаня закралося невизначене сумніви. Сила Старшого предка Мо була на рівні святості, але його противник використовував лише прийоми командирського рангу. З чого б йому грати в піддавки?
Можливо...
Чоловік вихопив з радості: невужто старший предок Мо прийшов зовсім не вбити його, а навчити чомусь корисне? Це було б просто чудово!
Обличчя Дунфан Сюаня розлилося в доситьій усмішку. Він кілька разів кивнув передку Мо, висловлюючи розуміння і вдячність.
Маленький камінець дивився на свого опонента, як на ідіота. Чого це він своїм репой мотикує з боку в сторону? Ти зовсім з глузду з'їхав?
Дунфан Сюань продовжував линути у всі тридцять два. Його плечі розслабилися, поза стала більш впевненою. Звичайно, Мо не є старшим предком, щоб знищити його. Точно ні.
- Премного благодарен Старому Зрадку за науку, дякую! - Згорнувши руки перед грудьми і вклонившись, сердечно подякував його чоловік.
Хмари в Штанах нахмурівся: наука? Чия наука? За що спасибі? Очевидно, що він прийшов випробувати силу цього мутного юна! А заодно потренуватися в контроверзу свіжого тіла. Так що, поєднавши приємне з корисним. Чому б йому витрачати свій дорогоцінний час на навчання цього ополоту? Дурачок якийсь, не інакше. Шкода тільки, він до цих пір не зміг опанувати силою Предка Мо повністю. З його нинішнього рівня позбавити Дунфан Сюаня явити всі свої козирі буде не так-то просто.
З такими різними думками двоє бійців одноголосно вирішили перейти в інше місце, більш придатне для їхнього бою, подалі на північ. Двор Дунфан Суаня, на жаль, був занадто малим для цієї мети.
На той час, коли чоловіки сховалися з поля зору, на зовнішнє подвір’я підібралися дві фігури.
- Ну і де Старший Предок Мо? Чому я його не бачу?
- Чи я чогось не розумію, чи то одне з двох. Згідно з інформацією, отриманою від Біечен Юіна, дронфан Сюаня знаходиться тут.
- Тоді заходимо?
- Чуєш відзвуки сильним аури? Може бути, Старший Предок Мо вже пішов?
Звичайно, цими двома людьми були Су Ло та Цзи Ян. Дівчата пішли за Предком Мо, але навіть замінивши телепорт екс-Четвертою Міс, не змогли уздогнатися за таким сильним експертом. Старика вже і слід простил. Так само, як і Дунфан Сюаня.
- Що це там таке? - Цзи Ян тнула пальцем у шматок алої тканини, сиротуючись болта на гілках дерева.
- Схоже на ... червоний весільний головний убір? - глибоко пробурмотіла Су Ло.
Можливо, ці стародавні люди мають звичай розшивати капелюхи де потрапило? Дивні селянські діти.
- Ні! - З упевненістю похитала головою Цзи Ян. - Ніякий це не головний убір, швидше за все, це дудоу.
- Та годі, кому може знадобитися вивішувати на загальне огляд своє бельєшко? - Не повірила їй екс-Четверта Міс.
- Це точно дудоу. Не віриш? А я зараз його принесу, і тоді ти сама переконаєшся! - Цзи Ян в мить оку мітнулася до дерева і повернулася до подруги з шматком тканини: - Ось, дивись, якщо це не дудоу, то що це?
- І насправді дудоу, - з серйозним видом покидала дівчину, вирішивши не повідомляти подружці, що, справді, вона і сама дізналася старокитайський бюстгальтер, просто їй було лень спускатися зі стіни. Та й бажання доторкнутися руками чужа білизна вона зовсім не палала.
Раптом очі Цзи Ян розширилися, а з відкритого рота вирвалося мимовільне « хах! ».
- Що таке? - Питала Су Ло, знизивши голос.
Глава 1518
- Тут літери вишиті!
Цзи Ян обережно розклала тканину, щоб на напис падав яскраве місячне світло. Обидві дівчини схилилися над дудоу, щоб наступного разу в унісон відпочити:
- Лі Яояо.
- Дудоу належить Лі Яояо? - Розгублено пробурмотала екс-Четверта Мисс, великими очима дивлячись на подругу.
- Ну, здається по всьому - так, - без особливої впевненості відповіла їй Цзи Ян.
Звідки взялося бельєчко Фейко-мухи на дереві у дворі Дунфан Сюаня, питається?
З вікна будинку донісся слабкий голос. Подруги знову переглянулися, нахмурилися, перевели погляд на алу ганчірку.
- Голос жіночий, - повідомила Цзи Ян.
- Голос жіночий, і дудоу теж женський, - глибокодумно відзначила Су Ло. - Ще й належить, судячи з вишивки, Лі Яояу.
Цікаво, дуже цікаво.
Лиці обох дівчат розтягнулися в підступних усмішках. Цзи Ян брезгливо, двома палицями, підняла дерев’яний ліфчик і кинула його на землю. Ще й потопталася кілька разів. Достукатися голою шкірою нижньої білизни Фейко-мухи додатково не хотілося, і так потім доведеться руки з лужкою відмивати.
- Су Ло, з цікавості перемахнула через паркан і прошмигнула в кімнату. Все одно, судячи з розсипувальної аури, маленький Камелюшок спритно забрав Дунфан Сюаня за собою, так що зустрічі з господарем дворику можна було не боятися.
Двері були широко відчинені. Екс-Четверта Міс застигла в проході, дивлячись на тонку фігурку на ліжку, освітлену місячним сяйвом.
Лі Яояу так і лежала на спині, ні жива ні мертва. Зплутене волосся, потічки крові на ногах, порожній погляд у стелю...
- Що затор? Чого у дверях застигла? - Цзи Ян без особливого пієта відштовхнула екс-Четверту міс плечем і сама протиснулася в кімнату.
Від її голосу Лі Йояо здригнулася і обернулася на шум. І тут же затремтіла всім тілом: Су Ло!
- Су-Су Ло!- бідолаха заїкалася, немов побачила не свою стару поврагу, а самого Сатану. Вона швидко сіла, радісно намагаючись одночасно прикрити всі свої готельні прелесті і привести хоч в якийсь порядок розшарпане волосся.
Екс-Четверта Міс не поспішала їй допомагати. Вона стояла, схрестивши руки на грудях, і гаденько посміхалася.
- Лі Яояу, якщо я не помиляюся це дор Дунфан Сюаня, чи не так?
На обличчі Лі Йояо почалися жахи і паніка. Дунфан Сюань! Спогади накривали болючий потік. Її найпринизливіша, найбільш ганебна і нестерпний момент життя стався буквально на очах у цієї ... Це тварюка! Краще б вона померла.
- Зникни! Згинь! Піди геть! - Заверіщала Фейко-Муха і для більшої переконливості залякнула у новоприбулих подушкою.
Лі Яояу, позбавлена духовної сили, навіть не приверталася до неї.
- Ха-ха-Ха, Лі Яояо! Ви з Дунфан Сюанем це саме того, так? А твоя сім'я знає, що ти їх так зганьбила? - Зраджувала Цзи Ян.