Розділ 661.
Аптекар Лен скупо кивнув:
- Це отрута гігантського восьминого скорпіона, єдиним протиотрутою є духовна вода. На жаль, вона дуже рідко зустрічається у нашому світі, хоч би як шукали її джерела.
-Духова вода? — Су Цзянь аж підскочив - в їх маєтку є духовна вода! Точніше, була... Не так давно якісь забуті вори свистили дорогоцінний судина прямо з-під носа зберігачів ... -Великий Майстер, підкажіть, де нам можна його роздобути? Ціна не має значення, ми повинні вилікувати Цзіньгуя! У мене, знаєте, не десяток синів, а один-єдиний! - Занепокоєний генерал.
Аптекар Лен на деякий час задумався, почухав затилиць, зітхнув і неохоче відповів:
-Духова вода є у Дворца Нефритового Озера.
-Дворец Нефритового Озера? - Повільно, чеканя кожне слово, повторив Су Цзянь.
- Так, у сім'ї Лі є надзвичайний сталактит, що виробляє по краплі духовної води в день. Одна пляшечка наповнюється протягом трьох років, щоб врятувати твого сина потрібно як мінімум одну посудину.
Су Цзянь в роздратуванні мерехтів кроками кімнату. Звичайно, він швидко скинув схему сім’ї Лі — вони хочуть змусити Су Ло прийти до них на поклон. Саме для цього їх люди брудно побили Су Цзіньгуя, однак вони не врахували, що помести Су-таки вдалося запросити Аптекара Лена і той з легко вилікував хлопця. І ось, лише одну ніч пізніше, його син виявляється отруєний якимось надзвичайно загадковим способом. Збіг? Навряд.
-Це отрута... - Напевно, все справа сережок родини Лі! І метою всього цього є Су Ло, вони хочуть, щоб дівчинка знизилася і принесла їм свої вибачення! Су Цзянь не був ідіотом, бо дурні не стають Великими генералами, які захищають цілу націю. Він легко склав два і дві. Чоловік з надією втупився на Аптекаря Лена: — Скажіть, а чи немає іншого місця, де ми могли б дістати цю воду?
- Зуміється, є, - похмуро фиркнув Лен Ян. - Мій вчитель, Гросмейстер Рон Юна завжди мав вдосталь духовної води. Ось тільки... Хто знає, де ця риса старого носить. Навіть я не можу його знайти.
Це слова Су Цзяня поневолені. Однак, знеохочення тривало недовго, вже наступної секунди очі зажилося рішучістю:
-Коль так, значить вона повинна піти!
Врешті-решт, все це почалося саме через Су Ло. Вона відповідає і несе.
Генерал плескнув у долоні, викликаючи помічника:
-Іди і приведи сюди Су Ло.
Підозрюваний Цзі Хі з повагою вклонився і пішов виконувати наказ. « Приведи Су Ло» - це, звичайно, занадто голосно сказано, швидше вже, ‘ ласкаво запросіть"! Добре, дівчина арталізуватися не стала.
Су Ло, знаючи основні події, взяла з собою Лу Л і слухняно вирушила за Цзі Хі. Зустрівшись із цим поглядом, дівчина вирішила представити непорозуміння і збентеження.
- І чого ж вам, батьку, потрібно від Вашої дочки? - Наспівно сказала вона, коли вчасно прикусила язика і піддалась підзатильнику своєї шкідливої природи, настойно вимагаючи звернутися до «пашею» не інакше як: "Чого тобі треба, старіше?"
Су Цзянь втупився на дівчину похмурим холодним поглядом. Мабуть, намагався натиснути авторитетом, однак, на Су Ло його зіркань більше не мали ніяких дій. Так що, скільки б не намагався він просвердлити в ній дірку поглядом — Четверта Міс як стояла абсолютно спокійна і розслаблена, так і залишилася стояти. І продукуватися вперто не хотіла.
План натиснути і змусити зробити так, як він повелить (« я, або хрен з бугра?»), с тріском провалився, змусив недалого папашу замислитись про свою приналежність до другого варіанта. Принаймні, в очах дівчини.
-Су Ло, підійди!
Дівчина, яка старанно слухається інших, наблизилась.
Генерал театрально вказав на розвалився в ліжку Су Цзяня і, вихопивши мхатівську паузу, почав штовхати проникну промову:
-Ти тільки поглянь, подивися на свого брата! Це через тебе він у такому стані. Якщо він не прийме протиотрута протягом 24 годин, то помре!
Су Ло злегка нахмурилася. Наскільки вона знала (привіт від шпигунства-телохранної мережі Нангун Люня), Су Цзіньгуя отруїла Мадам Су. Дівчина відразу почала мітнути погляд на прикидливу вішню Мадам, яка була настільки уважна і швидко стихла. Інтуїція вірно підскакувала жінці: її розкрили, дівчинка все знає.
Четверта пані Су наситилася ще кількома хвилинами жаху « Міматочки» і перевела погляд на Су Цзяня:
-Достойний батько, скажіть, будьте добрі, а які у вас є докази, що в обмінялися мною за стан старшого брата?
Розділ 662.
-Су Ло! - Він гаркнув на неї розлючений батько. - І тобі ще сумління вистачає заперечувати? Якщо б ви так не вчепились у Його Величність, то чи був би Двірець Нефритового Озера настільки енергійно виступити проти помети Су? Це ти принесла лихо в наш будинок, і все ще намагаєшся якось викрутитися? — Су Цзянь замахнувся в серці, щоб відвісити донечку добре знану оплевуху, але зусилля волі примусили його зупинитись. Зрештою, він вже був чутний про загадкову і непідтверджену силу дівчини.
Су Ло, схрестивши на грудях руки, мерзенно сказала:
- Так чого ж вам, батушка, треба?
Генерал, склавши максимально строгу і « нетерплю-неповнія" міну, урочисто заявив:
-Ти підеш до родини Лі, вибачишся перед Феєю Нефритового Озера і візьмеш у них протиотруту!
-Просто "вибачитися"? - хмикнув дівчина. - Наче цього буде достатньо. Звичайно, з мене вимагають клятву ніколи більше не бачитися з Його Високістьм принцем Цзинем, або щось на зразок того, вірно?
-Су Ло! Тобто, ти заявляюш, що не хочеш йти? Як ти можеш, він ж наш старший брат! І взагалі, саме через тебе з ним все це сталося. А ты... Просто огидна! - Вклонилася своїм візгом у розмову цих двох Су Хи.
Су Ло на мить перевела на сестріку байдужий погляд і ... Знову зосередилась на Су Цзяни:
-І що, інших варіантів немає?
- Тільки якщо ти принесеш свої вибачення сім'ї Лі, вони дадуть нам духовну воду, - холодно фиркнув Генерал Су. - І тільки вона здатна нейтралізувати д в тілі твого старшого брата!
- Але, духовна вода.... - Протягла Су Ло, наче змакуючи кожне слово. На жаль, слухати її ніхто не став, безупинно перебивши наступним потоком «крайни переконливих аргументів»:
-Су Ло, ти уявляєш, наскільки цей ресурс цінний? Навіть така могутня сім’я, як Дворець Нефритового Озера, може дозволити собі лише одну пляшку раз у три роки! Отже, в певному розумінні тобі це навіть повинно лестити — за твою провину голову нам дадуть цілий посуд даної води. Навіть сотня таких, як ти, не стоять ні краплі! А так, їсти щось від тебе користі буде, - переходила ядом Су Хі, при цьому, поняття не маючи, що це взагалі за водниця яка - але, їй це було і неважливо, головне, вкусити Су Лобільше.
-Су Ло, не будь егоїсткою! Ти повинна сьогодні же відправитися до сім'ї Лі. По своїй волі, або примусово. Охорона -,- плескнув у долоні Су Цзянь, і в дверях відразу ж намалювалися двоє амбалів.
Четверта Міс ледве помітно посміхнулася. Духовна вода, духовна вода... Чи не про ту водичку йде мова, у якій саме в цей момент плющається її дрібний бійок?... Значить, ніякої користі з неї, так? Смішно.
Цікаво, скільки саме патл на своїй безмозковій череді вириває Лі Яояу, коли дізнається, що їй вдалося дістати духовну воду і не маючи « частки допомоги» Дворца Нефритового Озера? Так, мабуть це видовище варте того. Зрештою, доводити Фейко-муху до білого кадіння давно стало улюбленим захопленням Су Ло.
- А якщо я дам вам духовну воду, то мені не доведеться йти ні до якої родини Лі, вірно? - Невинна полюбляла дівчину. Перед очима так і стоїть картина, як Лі Яяо все чекає, і очікує, всі очі собі визирає у окошка в очікуванні того, що Су Ло приповзе до неї на колінах і буде благати про прощення. Три "ХА-ха" чотири рази!
Су Цзянь оторопелився на свою дочку. І, поки той плескав очима, промова знову взяла Су Хі:
-Пфф, кажеш, зможеш сама отримати духовну воду? Кого ти намагаєшся обдурити.
Проте всі її репліки були начитані знехтованими - Четверта Міс не відривала пильного погляду батька і на все ривка сестри та бровю не повела.
-Су Ло, ти намагаєшся потягнути час, поки не приїде Його Високість принц Цзінь? – отмер, нарешті, Генерал. - На жаль і ах, але він був відправлений Імператором по службі. І до його повернення Су Цзіньгуй точно не протягне.
Су Ло, злорадно посміхнувшись, рух фокусника вснула руку і з її рукава вискочила прямо до рук Су Цзяня прозора пляшка:
-Аптекар Лен же все ще тут, вірно? Ось нехай він і підтвердить, чи це справжня духовна вода.
Генерал Су не міг повірити. Відкупорив корка, обережно принюхався. Немає сумнівів, що всередині плекалася дорогоцінна духовна вода.