Глава 179
Бідний, бідний татко, як же він наївний - вважає, що все у нього під контролем. Якби він тільки знав, що був всього лише жалюгідною лялькою в чужих руках. Його наглох використовували, щоб знищити її. Він був рубним мечем у чужих руках. А він не тільки про навіть не підозрює, але й думає, що є бездоганним.
Звичайно, звичайна людина не могла б помітити таємні ігри, що проводилися за головними лаштунками. Але Су Ло була простою дівчиною і завжди звертала увагу на дрібниці. Так само зараз, коли пан Мо говорив, він час від часу поглянув на няню Джао і Ґонспожу Су. Очевидно, між ними існувала якась домовленість.
Цікаво, про що вони могли домовитись, прямо всесвітська загадка.
- Пане Мо, не бійтеся говорити. Назвіть ім’я того, хто видав завдання в той день! - Су Цезінґуя помітив, що пан Мо виглядав трохи розгубленим. Він, як поборник добра і справедливості, повинен був вставляти своє слово у загальний діалог та підтримувати свідка.
Пан Мо поглянув на Су Цзіньгуя, потім перевернув погляд на Св. Раптом, його очі зустрілися з очима Су Ло.
У цей момент, відчуття тривоги охопило його, він не зміг довго виносити це пекуче око і відразу ж відвернувся.
- Це... Це... - почав говорити пан Мо, схиливши голову вниз і злегка заїкаючись.
Будьте впевнені, що ви будете діяти в ім'я справедливості! До того ж, все сказане вами не залишить обмежень цієї кімнати. На вашій роботі в Гільдії найманців це не матиме жодного впливу! - запевнив його Су Цзянь.
« Блощиця, лялечка і плеск.» - раптом з боку дверей пролунав звук оплесків, що заставляв всіх присутніх здригнутися та різко пошкодував.
Су Цзянь нахмурився, він гнівно закричав:
- Хто там?
Потім він рикнув вже на охоронців, що чергували зовні:
- У чому справа? Хіба я не говорив нікого не пускати всередину?
Як не скажеш, а те, що відбувається у головному залі, окрім як сімейним скандалом, зовсім інакше. Су Цзень ніколи б не дозволив, щоб ця новина поширилась за межі резиденції і стала доступною для широкого загалу. Однак тепер сторонній чоловік знає про їхні внутрішні проблеми, що ж робити?
Але коли вираз обличчя Су Цзяня почула звук, який наближався до наших кроків, то з’явилася зміна.
Він побачив, як повільно вступає у зал людини, яку оточувала невелика група людей-спрощаючих.
Він йшов вперед процесії і байдужо дивився на всіх присутніх у залі своїми очима кольору фіалки.
Його голова була гордо піднята вгору, а тіло оточила аура величності і сили.
Крук принц?
Це був крон принц!
Чому він вирішив відвідати їх у такий час?
До того ж дві гарні молоді дівчини стояли за ним. Су Цзянь відразу ж визнав їх, одна з них була Су Хі, а друга...
- Цин'єр, ти повернулася?
Перш ніж Су Цзянь встиг відкрити рот, пані Су мовчала своє слово, вона була збуджена і ніяк не могла всидіти на місці. Її тіло тремтіло, щастя переповнювало жінку.
Названа пані Су Цін’єр, насправді була Су Цін — друга Міс сім'ї Су.
З раннього віку Су Цін була надзвичайно талановитою, тому Грандрес Ланґ Хай прийняв її до себе в учні. Вона навчалася з великим запалом і всюди ходила за своїм вчителем.
Півроку тому вона досягла межі третього рівня, і за порадою Грандресла Лан Хайя вирушила в віддалене місце для культивації.
Раз вона повернулася, чи значить це що вона ...
Пані Су і Су Цзянь не зводили очей із Су Цін, очікуючи її слів. Вони зовсім забули про Су Ло та її гріх.
Як можна було порівняти таку подію - повернення їхньої гордості, їхнього улюбленої Су Ціну з жалюгідним ділом Су Ло, тим більше таким ганебним?
- Батько, матуся, Су Цін вийшла вперед, кланяючись перед своїми батьками.
Розділ 180.
- Цин'єр, ти... - Су Цзянь і пані Сю вижили на свою дочку. Вони дуже хотіли почути від неї радісні новини.
Су Цзин злегка посміхнулась і кивнула:
- Кін’єр не зганьбила імені своєї сім'ї. Мені вдалося пробитися на четвертий рівень.
Її голос був безнадійним і майже байдужим, мовляв « такого особливого й не сталося», але в погляді читалися усвідомлення власної вищості, "гордіться мною, смертні, я нереально крута."
Ну, у неї дійсно була причина так високо задиратися ніс — досягти четвертого рівня в її віці... Це вам не в тапки ганьблять. Крім Його Величності принца Цзіня, який був безперечним генієм культивації, його можна було б не брати в рахування — людей четвертого рівня у такому ранньому віці на всіх континентах.
Почувши новину, Су Цзянь захвилювався:
-Добре! Добре, добре, гаразд! Це чудово! Ах, я, Су Цзянь, мабуть зробив щось дуже добре в минулому і теперішньому житті, оскільки небо дарували мені таку благородну, чудову дочку! - і він сміявся від радості, чи не лоскотаючись від гордості.
Пані Су була її щасливішою. Вона ніжно тримала Су Цін за руку і посміхалася.
Кутком очі Су Цін глянула на стоячу трохи поодаль Су Хі, яка вже починала ображено корчити мосу. Вона перевела погляд на Су Цзяня і з усмішкою сказала:
- Але це ще не всі радісні події в нашій родині.
- Ось як? А що, сталося ще щось хороше? - Су Цзянь усміхнувся.
-А ви ще не знаєте, так? Наш Су Хі пощастило ще більше, ніж мені. Завдяки вдалому збігу обставин вона досягла третього рівня. – урочисто проголосила Друга Міс.
-Третій рівень? Хи'ер, це правда? — Здається, ще трохи, і пані Су можна буде виносити, її серце могло не витримати такої радості. Обидві доньки досягли успіху, і обоє заслуговують поваги. Що ще потрібно для щастя материнського серця?
-Ах! - Опинившись в центрі уваги, Су Хі раптом трохи засмутилася. Вона одягнула маску сором’язливої леді і опустила голову.
-Добре! Чудово! Просто здорово! - Су Цзянь не міг тішитися своїми донечками. От так дар богіво, потишили старого!
Він злегка схилив голову перед Госпожею Су і смічним голосом сказав:
- Кохана, ти народила чудових дітей. Я дуже радію. На відміну від цих дочок моїх наложниць, вони гідні поваги. А ці... Одна гірше інша, очі б мої їх не бачили. А правда, що плоди від жінки і плоду з наложниць відрізнялися так само, як небо й земля!
Почувши всі ці розглядання, Су Ло лише насміливо згорнула очима.
Третій рівень Су Хі?
Четвертий рівень Су Цін?
О, це так чудово, просто куди поділися. Як швидко вони культивують, просто не віриться. Вона зараз прямо помре від заздрості, так-так.
Звичайно, куди вже місцеві безталанки до таких видатних особистостей.
Цікаво, що коли б ви дізналися про те, як Су Ло за один місяць перейшла від нульового рівня до другого? Та який там через місяць, - минуло лише 13 днів.
Су Хі, звичайно ж, "маленький геній" - тільки цей геніальний генія почала культивувати з п'яти років. Тобто, у неї пішло цілих вісім років на здобуття вершини другого рівня. Про які там "забобони" розповідала Су Цін? Якби не вони, хто знає, коли б їй вдалося піднятися до третього рівня.
А ось що стосується Су Ло... Навряд чи хтось мав таку швидкість культивації у всьому континенті.