Там були інші люди, крім мого батька. Потім з дзьоба птаха-посланника пролунав інший голос.
— Це я, Кайла. Айріс Кляйн.
— Айрис!
Айріс була там. Я почувалася дуже щасливою і водночас відчула полегшення.
— Зараз, крім мене, тут багато випускників Кратьє. У цьому невідомому місці, яке Філія придбала під чужим ім’ям.
- А як щодо випускників Кратьє?
- Найважливіша знаменитість нашої Академії замішана в божевільному інциденті, зачепила честь Кратьє, хіба ми можемо стояти осторонь? До слова, Граф Карслен зараз тут, з нами!
— Директор?
Граф Рубець Карлсен був директором Академії-інтерната Кратьє, який допоміг мені з системою голосування за поведінку. Саме ті люди, які допомогли мені, були Філія та Айріс, але я б не змогла пройти іспит, якби не його рішення.
— Тільки не дивуйся, але з нами є ще одна несподівана людина.
— Несподівана людина? Хто це?
- Ти дізнаєшся пізніше. ти будеш здивована.
Ти сказала мені не дивуватися. Це секрет? Але я більше не питала, тому що мені було не дуже цікаво.
- І що ви, хлопці, збираєтеся робити разом?
— Імперія Ельбаха в критичному становищі. Імператорський палац і дворини об'єднуються, щоб заблокувати інформацію, щось приховувати та визначати опозицію як зрадників. Тому ми намагаємося говорити правду.
— Правду?
Після цього Айріс почув голос Філії.
- Мій батько купив газету.
— Газету? Твій батько чудовий. Де?
- Ти чула про Кренберга, чи не так? Це маленька газета, але цього разу її очолив мій батько.
Я знала. Не було ніякого способу, щоб я не знала Кренберг. Чутки про мене та Астера публікувалися там швидше за все, і це була типова жовтка преса, яка роздмухувала всілякі чутки, такі як любовні романи інших.
- Чому... Хоча ви і зайняли це місце...
Філія зітхнула, коли моя реакція була незадовільною.
« Мій батько не такий великий, щоб купити знамените місце. Не кажучи вже про захоплення, рекламне місце також було відкинене. Хіба для бізнесу не підходить реклама?
Що робив батько Філії? Цей бізнес був досить багатограним, але чи він мав досвід?
- Але зараз відгук на нашу газету дуже хороший. Тому що всі знають, що Імператорський палац поводиться підозріло. Завдяки тому, що газети роздавали безкоштовно.
Безкоштовне розповсюдження, використання бульварних газет для участі в інформаційній війні.
- Це чудово, але про що пише ваша газета?
- Ходять чутки, що для того, щоб Принц Рутай зійшов на трон був убитий Імператор.
Хоч би скільки було безкоштовного розповсюдження, рівень контенту занадто високий. Навіть недостатньо буде, якщо Імператорський палац впіймає колпортерів і повісить їх.
- Звідки ви взяли ці чутки?
Якийсь час у устах посланця не було відповіді на моє запитання. Я запитала тебе про щось важке?
— Це було зроблено для того, щоб пізніше зустрітися з ним і вислухати його... Кайла, я буду чесна з тобою.
- Що?
Це знову таємниця? Але історія Філія коштувала того, щоб тримати її в секреті.
- Насправді, Його Високість Кайрус з нами. Я теж тримала це в таємниці від твого батька, але о! Почекай хвилинку...
Знову настала тиша. Моя сім'я і родичі, які були зі мною, почали піднімати шум через ситуацію.
- Шш!
Джанія змушувала родичів мовчати замість мене, побоюючись, що ми не почуємо слів з дзьобу птахів-посланника. Сторона Філії все ще брумувала, можливо тому, що історія не була впорядкована заздалегідь. Потім, незабаром, голос почав повертатися. Цього разу це був мій батько.
— Я здивований, бо ніколи раніше про це не чув. Так що відбувся невеликий переполох.
— Це зрозуміло.
- Я ще не бачив принца Кайруса, але тепер у мене є багато дивовижних історій, які я можу розповісти...
Дивовижні історії. Я хотіла зараз знаходиться там. Що, чорт візьми, там сталося?
— Людина, яка взяла на себе відповідальність за Кайруса, — це сер Рітаус. Ось чому вони розклеєні листівки про його розшук.
Рітаус? Тепер зрозуміло, що вбивця Імператора був третій Принц, а свідком був другий принц Кайрус, і людиною, яка допомогла йому втекти, була Рітаус. Ось чому він став розшукуваною людиною. То де ж зараз Рітаус?
- Отче, ти випадково не знаєш де знаходиться Рітаус чи зникли Рицарі-Хранювачі?
- Я теж їх тут шукаю.
Якщо Рітаус та інші Рицарі-Хранники-дезертири приєднаються до нас, це буде гарною підтримкою.
— И Кайла...
Знову почувся голос Філії.
- Принц Кайрус хоче тебе бачити. Тебе и... П'ятого Принца.
— Астера?
— Боже, ви кличете один одного на ім'я.
Ой, я так привітно назвала його на ім'я.
- Може, Філія... Можу я зараз поговорити з Його Високістьм Кайрусом?
На моє питання знову не було відповіді. Не було нічого, крім шепота.
— Я зараз у певній перешкоді, Кайла. Його стан був дуже поганим, коли він біг сюди. Зараз він відпочиває.
— Тоді я приїду до вас. Дай мені адресу.
- Дякую тобі, Кайла. Це 38-а вулиця Рамут*, недалеко від міста Берг. Пошліть мені птаха-посильного, і я зустрінуся з вами.
— Вулиця Рамут, 38? Я поняла.
Я подала знак, і Франц негайно записав адресу Філія у свій блокнот. Коли він записував адресу, знову почувся голос батька.
— У присутності Його Височності Кайруса я думаю, що ми можемо змінити громадську думку, яка неприємно для нас.
- Дуже хотілося б, Отче.
- І тут я зустрів людей, які могли б нам допомогти. Я впевнений, що це допоможе.
Крім Філії та випускників Кратьє, які люди могли допомогти нам? Близькі друзі Отця Філії? Їх небагато...
- Я зустрічався тут з людьми із ради простих людей.
- Прості люди... Парламент?
У народній раді були представники народу, які мали право вибирати. Крім того, поради простих людей підтримали Астера в тому, щоб він став Спадкоємцем у початковій роботі. Їхня кількість була достатньо великою і масштабною для присутності у засобах масової інформації, які б тримали Імперський та аристократичний союз вузде. Пізніше вони почали боротися за свої інтереси і стали силою, яка допомогла ввести Імперію в хаос.
- Вони готові допомагати нам. Вони сказали, що зроблять все можливе для допомоги від рядових солдатів до парламентських голосів. Це схоже на рятівне коло, яке Бог послав для нашого порятунку. Ха, ха, да!
Мій глибокий подих вирвався з моїх легенів після сміху мого батька. Батько, рятувальне коло, але гнила мотузка.
— Я йду, я хочу подивитися, що там зовні
Франц втрутився, обговорюючи хто поїде в місто Берг, де знаходиться Філія.
— Я хочу знайти Ритауса. У нього можуть бути проблеми.
Франц давно тоскував по Ритаусу, так що я це розуміла. Хоча Рітауса мав інший погляд на нього.
- Я розумію, що ти відчуваєш, але залишаєшся тут і будеш захищати свою сім'ю.
Франц — єдиний, хто може впоратися з проблемою бар’єру. Натомість всі чарівники, які слідували за Астером, вирішили залишити його тут.
- Тоді, сестро, П'ятий Принц... Ти підеш одна з Його Високістьм?
— Астеру теж потрібно їхати. Його Високість Кайрус хоче зустрітися з Астером.
Мені не треба було турбуватися про те, що ми з Астером вийдемо на вулицю, тому я навіть не думала про це.
- П'ятий Принц... Він піде з тобою?
- Він повинен поїхати.
Я впевнено відповіла, навіть не питаючи Астерової думки. Ти ніколи не залишиш мене в спокої, так що, якщо я скажу, що тобі потрібно піти зі мною, ти це зробиш, вірно? Чесно кажучи, я подумала трохи самовдоволено. Поки Астер явно не відмовився.
Астер медитував на самоті в саду особняка. Стоячи нерухомо з закритими очима, він, здавалося, спілкувався зі духами. Коли я наблизилася, Астер відкрив закрите око при звукі кроків.
- Я тобі не заважаю?
Астер посміхнувся у відповідь на моє питання.
— Ні, я тобі завжди радий.
Астер простягнув руку. Ти хочеш, щоб я тебе взяла за долоню? Трохи збентежена, я простягнула руку у відповідь.
- Поїхали зі мною в місто Берг, де знаходиться моя подруга. Це на околиці, так що це не зовсім спостереження.
Але це було дивно. Вираз обличчя Астера не було тією посмішкою, яку я щойно побачила.
— По мені ж видно, що я не піду, вірно?
Це була несподівана відповідь.
— Тоді я можу піти туди сама?
Астер розвернувся на місці і я не змогла розгледіти його обличчя.
- Тобі теж треба йти. Його Високість Кайрус хоче тебе бачити.
Ось чому я вирішила поїхати разом з Астером. Чи ж не було б краще, коли б люди були меншими через те, що між братами було про що поговорити?
— Чому я мушу йти? Якщо йому треба поговорити, нехай сам приходить.
З якоїсь причини ставлення Астера було викривленим. Що з ним не так? Мені здається, що він дувся.
- Що не так? Ми зустрічаємося там з людьми, які можуть нам допомогти. Я маю на увазі...
— Кайла.
Тільки тоді Астер повернувся і подивився на мене. Моє серце на мить застигло, побачивши його холодного ока.
- Ти знаєш, чому я тут застряг?
— Це...
Відповідь відразу ж прийшла на думку. Це було через мене.
Мені не потрібна допомога.
Астер підходив до мене на крок за кроком, поступово. Фіолетове око, зосереджене на мені, ставало темнішим і темнішими.
- Я тут, щоб допомогти тобі.
Він простягнув руку і схопив мене за кінчик підборіддя. Його великий палець торкнувся нижньої губи.
— Я не надто освічена людина, якій потрібна допомога, щоб отримати те, що вона хоче.
Зазвичай я б повернула голову, але зараз дозволила Астеру зробити це. Чомусь я не могла уникнути його погляду.
- Тоді... Що тобі треба?
Астер може читати мої думки, але я не могла зрозуміти його думку. Ця інформація не була викладена тепер, коли вона відрізнялась від оригіналу. Я згадала, що Франц говорив про Астера.
— Это несправедливо.
Так, це несправедливо.
— Що несправедливо?
Вузьки рота Астер поповзли вгору. Мені здавалося, що тепер я почуваюсь ліпше.
- Я не знаю, про що ти думаєш. Я навіть не знаю, які у тебе плани.
Я сказала це прямо, голосно і ясно. Приховати це було безглуздо, бо духи все одно сказали б йому.
— Кайла, я збираюся стати Імператором.
- Ти вже казав це раніше.
- Я буду імператором настільки могутнім, що ніхто не зможе ослухатися мене.
Він говорив з упевненістю, а його фіолетове око стало темнішим і серйознішим.
- Яким імператором ти будеш?
Залежно від його відповіді, напрямок, в якому я повинна йти, зміниться. Якби він став імператором, щоб належним чином керувати Імперією Ельбаха, я б допомогла йому, а якщо ні ...
- Я буду Імператором, який знищить Імперію Ельбаха.
Мої стиснуті кулаки задрижали.
- Чому? Чому ти хочеш знищити Імперію?
Палець Астера, який тримав кінчик мого підборіддя, зісковзнув. Голова Астера нахилилася, вклонившись мені у плече.
- Тому що вони цього хочуть.
- Що ти маєш на увазі під "вони"?
— Мені це набридло.
Прошепотів голос Астера.
- Я тільки думав про зустріч з тобою... Я став вище тебе, тому якраз думав про зустріч з тобою знову.
Астер підняв голову і на щось подивився. Наче там хтось є. Я також повернула голову в ту сторону, куди дивився Астер, але нічого не побачила. Чи те, що зараз намагається зробити Астер, має зв’язок з оригіналом? Чи є щось, чого не можна чинити навіть якщо початковий напрямок зміниться?
Тепер я пригадала сім’ю мого дядька, яка померла. І старшого брата Аллена, який дивився на смерть своєї родини. Ось чим було для мене знищення. Зникнення дорогоцінних для мене людей.
Я простягла обидві руки і схопила Астера за обличчя. Його личко легко потрапило в мене.
— Я не хочу вмирати.
П/п: * смішний факт, що пізніше ця вулиця буде названа зовсім по-іншому, чесно, причини цього я не знаю
https://literna.net/uk/books/201-po-pershe-zakhovai-mo-moho-molodshoho-brata