Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
По-перше, заховаймо мого молодшого брата.

Розділ 13. Жіночий гуртожиток Кратьє (1)

Прочитано 0% главы

Алевелла: перш за все, давайте сховаємо мого молодшого брата/Презенті, і складімо нашого наймолодшого братика.

Глава 5. жіноче товариство Академії-інтерната Кратьє

Частина 1

***

Я була затиснута між лицарським підрозділом Кратьє і дісталася до Академії на паровозі. Тим часом Рітаус кудись пішов з Астером і не повернувся. Можливо, він поїхав до Герцогства Литхі, де був дідусь Астера або у свою сім'ю - Графство Айджар.

У Академії Кратьє була залізнична станція, тому я змогла увійти в академію як тільки зійшла з поїзда. це зручно. Після хвилини захоплення, коли ми вийшли з поїзда, нас обліпили присутні студенти.

— Ви молодець, Ліан-сонбе!

— Ви сьогодні не постраждали, Арес-сонбэ?

Підопічні взяли лицарські мечі та рушниці і передали їм рушники. Незабаром, погляд підпільних зосередився на мені й на них.

Чорт забирай... Частина мого одягу була спалена через кров, підошви знищені. Я навіть не можу поправити волосся...

— Вона з родини Веста, дочка Командирея Рицарей-Хранителі...

— Франц Веста кинув навчання?

— Його старша сестра перейшла на його місце.

Маленький шепіт, туманне бурмотіння і, як наслідок, вже була суміш казок про Франца, після чого слух поширився.

— Я чула, що вона попросилася в лицарський клас. Але хіба це не Франц, второкурсник, використовував Шует?

— Ні, так вийшло, що вона перемогла Кривавого демона використовуючи Шует на станції Бург цього разу.

— Думаю, вона встане на чолі родини Веста, якщо отримає Шуетт, тому замість нього приїхала у Кратьє.

Я вже стала відомою людиною в Академії Кратьє через інцидент з Кривавим демоном на станції Бург.

Мені виділили кімнату на третьому поверсі, поки супроводжувала мене, мій багаж вже був віднесений туди. У тій самій кімнаті була дівчинка з каштановим волоссям і карими очима, яка вже одягнена в сорочку.

— Філіє, це твоя нова сусідка, тому будь ласка, розкажіть їй подробиці про місце проживання їдальнею і ванною. Ти повинна це зробити до завтрашнього уроку.

— Добре, сонбе.

Коли дівчина пішла, я озирнулася на кімнату. Вона була не дуже простою, там було тільки одне двоярусне ліжко, два письмових стола кремового кольору, красиво оформлений туалетний столик і велика шафа, прикріплені до стіни. Можливо, туалетний столик призначений для загального використання, а в шафі було парна кількість полиць, тому він був напевно розрахований на двох.

Я думала, що можу спати на другому поверсі, бо моя сусідка по кімнаті, темноволоса дівчина, вже затягнула ліжко на першому поверсі. Я почала розпаковувати валізи, щоб перевдягнутися, хотіла зняти одяг і потерти її у ванній кімнаті, але до мене підійшла дівчина. 

— Кайла Веста?

- Що? Ах...

Я привіталася, піднявши спідницю одягу, як вчив мене вчитель. Він сказав, що куди б я не приїхала, я повинна привітати людину...

- Дуже приємно. Кайла, старша донька родини Веста. Приємно познайомитися...

— Мої вибачення, — сказала вона. Вона здригнулася і злегка підняла руку.

— Філія Кауріц, я не дворянка, залиште все як є, Кайла Веста.

Він сказала, що їй шістнадцять років, виходить вона на рік молодша за мене і цього року у неї мала бути церемонія повноліття.

- Я не можу так це залишити. В якому ти класі?

- Третій клас...

- Це ж мій клас. Давай дружити!

Я повинна бути в четвертому класі, спираючись на мій вік, але я зробила третій клас, тому що мене перевели. Відтоді мені залишалося чотири роки до останнього сьомого класу. У мене точно не було наміру залишатися тут чотири роки.

Зрештою, в Академії Кратьє була практична система. Якщо оцінки були хорошими протягом семестру і ти набирав високий бал за тест, можна було перейти в старший клас. (Право на участь у іспиті по просуванням по службі, відсилання).

- Я вперше заговорила леді, як ти.

Філія почервоніла.

Навіть якщо прийом був однаковий, я не можу ігнорувати класовий поділ.

« Вони кажуть, що в Академії Кратьє ви не повинні дотримуватися свого статусу, як тільки ви приходите сюди, кожна людина рівний. Всі були однаковими учнями, всі рівні".

— Тільки зовні. Якщо я піду з Академії, то повернуся до свого статусу.

« У моєму попередньому житті мій світ був егалітарним суспільством без статусу. Звичайно, був великий соціальний розрив, але юридичного статусу не було. Ось чому мені дуже сподобалося бажання Кратя зберегти рівність."

— Простолюдин без статусу нічим не відрізняється від дворянина. Залишимо все як є, Філіє.

Протягнувши мені руку, Філія боязко усміхнулася і схопила мене за руку.

— Я була здивована, що в моїй кімнаті з’явилася дворикова кімната. Я нервувала.

- Чого ти нервуєш?

— Хм... Думаю, це тому що я трохи сором'язлива.

« Я думаю, що є щось ще?»

Я не наполягала. Філія допомогла мені розібрати багаж, аж поки я почала розмову.

— У їдальні подають дуже смачні страви. Я не знаю думки інших, але мені подобається.

— Нічого собі, я з нетерпінням чекаю цього.

Я поклала одяг з валізи в ящик. Потім Філія поглянула на мене з сумнівами і задумом.

— Ні, це може не сподобається Кайле, тому що вона жила в особняку, поїдаючи страви професійного шеф-повара.

Ах, ось воно що.

— Мені без різниці, будь-яка їжа буде смачною.

— Да? Добре. Насправді тут є магазинчик десертів, за межами Академії. Підемо разом пізніше. Я поведу тебе.

— Да, добре.

Філія соромилася, але говорила те, що думала. Спочатку, на відміну від першого враження, коли вона здалася мені інтровертом, вона була дуже балакучою дівчиною.

- Ванні кімнати спільні. Через це палаци незадоволені.

- Громадські ванні кімнати. Пройшло багато часу з тих пір, як я використовував їх востаннє.

— Кайла вже користувалася громадською ванною?

— А?

Як тільки Філія відреагувала на мій внутрішній діалог, який я несвідомо озвучала, то замовкла.

« Як мені відповісти на те, що я користувалася нею в попередньому житті? »

Я вирішила бути чесною перед Філією, в якої блищачі очі чекають відповіді.

— Я давно їй користувалася.

— Да. Кайла дуже незвичайна. Студенти-ристократи не люблять більшість громадських ванні.

- Чому?

Вони не люблять себе показувати. Ти в порядку з цим?

— Мені все одно.

Я повісила всю зелену одежу і уніформу в свою шафку, взяла смальну сорочку, рушники та туалет. Було дуже важко покласти ці речі в бамбуковий кошик.

— Як мені йти до ванної?

https://literna.net/uk/books/201-po-pershe-zakhovai-mo-moho-molodshoho-brata

Предыдущая главаСледующая глава