Я цілком собі спокійно спав, як і решта команда, ми перетнули Ред Лайн без інцидентів, зустріли Старика Крокуса та його кита Лабуна. Ми дізналися від старого маршруту до Віскі Пік, тому пливли туди вже майже добу. Гранд Лайн був справді незвичним місцем, то шторм, те штиль, загалом, погода була насичено, мені подобається. Але хіба ми могли спокійно приплисти куди треба, це ж Гранд Лайн? І зараз мешканці « Роя» показували себе в всій красі...
*Бах* Бах ***
З чотирьох різних кораблів у нас летіли ядра, на початку це було весело, але швидко набридло, Зоро і Санджі легко від них позбувалися. У них було якесь власне змагання, тому я не мав чим зайнятися. Через кілька хвилин атака, які зрозуміли, що стріляти марно і пішли на злиття, але, а ми що? Ми не проти! Давно пора перевірити свої навички в бою.
Так, так думав я тоді...
***
*Бах* ***
- Ха-ха-хо, сосунок, а ти непоганий, визнаю якщо б ми би боролися разом я можливо і програв би, але як шкода ... Нас троє! Ах-ха-Ха-хо. - Заржав здоровий, триметровий, чорношкірий пірат з двома величезними сокирами.
- Ах-ха-Ха, тобі кінець виродок! – Пропищав товстопузовий корашка.
- Твоє золото буде наше! - Наблизився довгорукий пірат у червоній бандані.
*Свш* ***
Вони атакували мене з трьох різних сторін, від товстака і довгорукого ухилятися проблем не становило, але цей мужик із сокирами ...
*Храція*
- Аргх! - Я заблокував його сокирою, використовуючи гравітацію в одній точці на руці, цей уміння я придумав, щоб битися з мечниками, але проти такої лисиці було важко триматися, долоні вже складалися кров'ю. Та й ще ці двоє...
*Вшух* ***
Я кинувся в одного, що стоїть біля гармати, тому він сповільнився, коли схибився і від удару другого я захистив себе іншою рукою.
*Бам*
Я сказав:
- І це все? Слабки!
*Вушш*
Я швидко зміщував катану довгорукого в право і відбив сокиру їх капітана, потім різко розгорнувся і використовуючи Сору перемістився до самого повільного, « толстяку», і атакував кулаком.
*Тудум*
В останній момент він зміг заблокувати удар своїм сокирою, але ...
*Треск*
- Э? - У його очах відбивалася паніка.
*** Бах*
Його сокира розлетівся на шматки, і мій кулак приземлився йому прямо в щелепу, й товстопузовий вилітав з корабля як пускове ядро, попутно втративши половину зубів.
- Жо! Ах, ти виродок! - Чорний розлютився і понісся на мене, не зі схильністю його габаритам швидкістю.
Я оскалився і понісся йому на зустріч. Моя долоня і його сокира зіткнулися, в повітря летіли іскри від зіткнення, але ніхто не виходив не на крок, поки ...
- Умри! - Почулось через спини. Мене атакував довгорукий своїми двома катанами, від яких я цілком спокійно ухилився, злетівши повітря.
- Э? Ти летиш? - Здивувався чорношкірий пірат: Ти хренів фруктовик!
- Йому це не допоможе бос! - Крикнув мечник і стрибнув на мене з катаною.
- Подумав я, діставши з кишені пуль для пістолета.
- Відведи це! - Я використав гравітацію і запустив кулі в мечника.
- Не забувай про мене, тварюко! - Крикнув здоров'я знизу, і стрибнув на мене з сокирою.
Я посміхнувся і злетів вище, махаючи йому рукою:
- Звинувачуй, сьогодні не твій день.
*Звон* Звоне ***
Поки я з веселою посмішкою піднімався все вище, мої кулі зробили свою справу, довгорукий зміг відбити більшість людей, але кілька таки змогли пробитися його оборони.
- Чёрт! - Рiкнув довгорукий виронивши катани і затиснувши рану на шиї.
- Хмпф! Сміття! І ти називаєш себе другим помічником? - Заорал чорношкірий: Ти сука, напросися, я тебе порву малий! Думаєш, якщо можеш літати я тебе не дістану? - Після його слів тіло почало трансформуватися.
*Треск* ***
-Е-е? - Я трохи обійняв від його трансформації, тому що нічого безглуздим не бачив, а потім закинув: - Ах-ха-Ха-х! курка? Ти хочеш мене розсмішити до смерті? Ах-ха-Ха-хо.
- Ааа! Сам ти курка, хрін вусатий! Це півень! Петух! Тобі зрозуміло? - Закусила велика курка. Тепер зрозуміло, чому у них на прапорі череп з гребнем.
- У тебе походи і мізки курячі, де ти бачив півня з таким дрібним гребенем? - Посміяючись запитав я.
- Заткнись! Здохни тварюка! - Прокудував курячий пірат і полетів на мене.
* Вшуух*
- Промайнула у мене в голові. Я виставив руки перед собою і заблокував його сокири.
*Тудух* *** Бам*
Від удару мої кістки трохи не тріснули, я їв його заблокував, але все одно відлетів на кілька метрів, а також і «петушок» легко не відділився, його сокири почали тріскатися, Я чітко чув цей звук.
Його швидкість була вражаючою, навіть використовуючи Сору я напевно буду не так швидкий, а в політ я точно не зможу з ним боротися, він може трохи літати через своїх крил, хоча схоже не дуже довго. Ну, значить, б'ємося на кораблі...
Я опустився на палубу вже дуже розбитого корабля і подивився в бік своїх хлопців. Вони цілком непогано справляються, у цього півня непогана команда, моїм доведеться попотіти. Навіть мені довелося битися з трьома, бо ті двоє моїх перемог були набагато сильніші за Арлонгу. Вони навіть кілька ударів витрималися. Пощастило, що їх капітан вирішив атакувати мене разом з ними, інакше мої хлопці не змогли б перемогти. Він, мабуть, теж вважав мене непростим противником і вирішив підстрашитись.
Поки я думав, курка нарешті вирішив атакувати ще раз:
- Отримуй! Пітушиний стиль — сталеві крила!
Він виставив крила перед собою і склав їх разом, потім різко побіг на мене.
* Вшуух*
« Як швидко» - Я реагував відразу і використовуючи гравітацію, підняв все, що міг підняти: ядра, мечі, мушкети, і почав стискати, поплутуючись від його курячого карате.
Стальні предмети стиснути набагато важче, ніж каміння і пісок, але не неможливо. Тому я додав більше сил і створив подоби маленької сфери з різних залізниць, потім запустив у курку.
Коли він побачив, що на нього летів простір, то нахмурився і закричав:
- Пітушиний стиль — сталевий дзьоб!
*Тудум*
Залізна куля і дзьоб зіштовхнулися, і в цей час я атакував Сору та гравітацію навколо долоні. Куриця це відразу помітив, але він не міг захиститися, адже я не просто вдарив його залізною кулькою, а також використовував майже всю силу тяжіння і давив кулею на дзьоб.
Коли я був надто близько, його очі відбирали страх і він накрив себе крилами для захисту. Але хіба можна так просто врятуватися від удару моєї долоні?
*Бам* ***
- Куда..кх...
Як тільки я атакував його крило, воно відразу зм'ялось, в той же час, я посилив тиск на сферу і вона змогла відтіснити дзьоб пірата і врізалася в нього всім вагою.
*Бабах*
Курка була повністю розчавлена проломивши верхню і нижню палуби, а потім дно корабля впало у воду.
*Буль*
Все що залишилося, це кілька бульбашок...
- Хех, непоганий бій. - Це був перший раз, коли я вийшов на повну, не рахуючи тренування з вчителем. Якби я не позбувся цих двох, то міг би сьогодні живити рибу.
[*Біп] У зв'язку з діями і характером носія відбувся перерахунок даних. Система нагород змінилася...
[*Біпіп] Убитий пірат "Великий дзьоб" Нестор Горюел, 100 000 тисяч біли. Нагорода 2 очки розвитку, 200 окулярів росту.]
Ооо, ого, ось це подарунок, цілих два очки розвитку і дві сотні зростання.
Хмм, за нього було всього сто лямів? Схоже, що не так вже я і сильний, хоча це ж Гранд Лайн, тут пірати за сто мільйонів набагато сильніші від орних в Норт Блю наприклад. Ну, тепер зможу трохи підкачатися.
Гаразд, пора тут закінчувати.