Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Ван Піс: Кривава зірка

Розділ 11

Прочитано 0% главы

Увечері я прийшов на заздалегідь домовлене місце в лісі. Вчитель, як і завжди, сидів у позі лотоса з заплющеними очима.

Коли я підійшов до нього, він встав і похлеснув мене:

- Ну що учень, настав час іспиту так сказати. Перевіримо твої сили, нападай! - Він крикнув і відстрибнув від мене.

Я кивнув і кинувся в атаку.

*Бах*

Наші кулаки зіштовхнулися, і зіткнення було досить потужним. Вчитель же всього зробив пару кроків назад і потираючи кулак сказав:

- О-о, непогано, твоя сила стала набагато вищою, можливо на рівні слабкого контр-адмірала, що вже добре. - Вчитель задоволений кивнув і додав:

- Тепер моя черга атакувати, покажи що можеш!

* Ушух*

"Чорт, так швидко! >> - пронеслося в моїй голові. Він напав так швидко, що я просто не зміг ухилитися. Не вистачить швидкості. Хоч у мене була воля, але вона марно якщо швидкість противника набагато швидше за мою. Я схрестив руки перед грудьми і використав гравітацію на своєму тілі, щоб зробити його якомога важчим та витримати атаку.

БАХ* *КРАx***

- Кха.. - Один удар і кров пронеслася по всій поляні, я зніс кілька дерев ...

Чёёрт, я навіть встати не можу, рук не відчуваю... В очах темніє... І жахливий металевий присмак у роті...

Мені навис над головою і сказав:

- Хе-хе, непогано, ти витримав, навіть кістки цілі, дуже добре! Привыкай, тепер щотижня буду перевіряти твої успіхи. - Він зробив паузу і продовжив:

- Гаразд, на сьогодні вистачить, як очухаєшся, відпочинь, з завтрашнього дня почнемо справжні тренування. - Сказавши це він почав йде, так само і моя свідомість почало покидати мене... Ех, ну ось знову ...

Невідомо скільки я пролежав, але поступово почав приходити в себе. Я згадав останні події і подивився на руки:

- Вот же... Може й легше, а ще вчитель кличеться. - У місці удару на правій руці був величезний синець майже на все передпліччі, на другій руці синяк був трохи менше, усе це страшно боліло. І це буде щотижня? У чому сенс? Ох, гаразд, піду я, вже майже опівночі.

Треба ж, він ще і залишив мене в лісі.

Я швидко впав на ліжко і заснув.

***

- Хмм, ну і де цей вчитель? - Задав я питання в порожнечу, стоячи на звичному поляні. Руки зі вчорашнього жахливо боліли, але нічого не поробиш, та й думаю в цьому є свої плюси, хоча б знаю свої межі.

Мене вже і так навчили хакі спостереження, чого скаржитися?

- Ну що приступимо? - Почувся веселий голос через спини.

Після цих слів почалися довгі і нудні тренування.

***

Майже два місяці постійних побоїв. Хоч Ротрет і стримувався, але все одно не давав поблажок. Щоденні спарінги стали чимось звичайним, а перевірка сил раз на тиждень стала своєрідним ритуалом. На цьому “ритуалі ” спочатку все було, як і минулого разу, побито, без свідомості та вкинено у ліс. Але вже на третій раз, мені вдалося зберегти свідомість, ось це досягнення так? Але так було ще гірше, я просто лежав і не міг піднятися майже годину, та вже не кращі спогади. Хоча після місяця щотижневих перевірок у мене був величезний результат, я нарешті зміг піднятися на ноги після наступного удару і через два місяці не впасти. Після удару я хоч і відлетів на метрових 20 метрів та прокопав ногами рів у землі, але я все ж встояв.

Що стосується моїх ударів по Ротріту, все було ще краще. У перший місяць мені вдалося зсунути його майже на метр, а в другий я зміг перетнути кордон три метри. Це був величезний результат, після цього він навіть сказав мені "відмінно", якщо ти зустрінеш сильного контр-замість адмірала на Гранд Лайн, ти зможеш вистояти в бою з ним і потім можливо навіть втекти від хаха-Ха-хо. >> Контр-адмирали на Ґранді Лайна зовсім не ті що на чотирьох океанах, у мене є сили боротися з звичайними з них, але від сильної мені варто бігти, так сказав Ротрет. Ну, в його словах я впевнений, наскільки я пам'ятаю з канону, деякі контр-адмірали з Гранд Лайн спокійно здатні перемогти піратів у сто, а то і в двісті мільйонів біліли. Тому не варто їх поки провокувати.

Почну з дрібних піратів, хоча шкода, що в Іст Блю найбільш слабкі пірати, це буде проблемою.

Звичайно, під час тренувань з учителем я не забував тренуватися ще й інші сили, як - от силу фрукта.

Завдяки цьому, я навчився повністю користуватися силою фрукта в бою, тепер більше немає тих затримок у концентрації, все стало плавно і добре відточено. Але при всьому цьому, сили плоду не дуже розвинулися, напевно все його розвиток зав'язане на прокачку за окуляри росту і розвитку. Тому зараз в бою він не дуже корисний, мій тиск на Ротріта було марно, він його навіть не відчував, а камені які я у нього запускав були марні. Він сказав мені, що сили фрукта поки що надто слабкі і стоїть для початку підтягнути базу, розвинутися фізично, а пізніше почати розвивати силу фруктів.

Ну, а в решті, підсумок особливих не було, я намагався отримати бойовий досвід і підняти всі свої сили на максимум перед відплиттям, що мені цілком вдалося.

До речі про відплиття, буквально пару тижнів тому мої плани змінилися. Озираючись назад, я зрозумів, що мало не проминув досить важливий момент — смерть Татча.

Ця подія стане початком народження нового імператора, як я міг забути про неї? Звичайно, я не маю справи до Татча і до Чорного Бороди, все що мене цікавить - це фрукт Ямі але Мі.

Логія темряви... Коли я згадав про це, мені відразу захотілося його отримати, мене здебільшого цікавить не його бойові сили, а те що лежить глибше.

Адже як то Титч зміг забрати сили інших фруктів, бути вся справа у цьому фрукті? Але це, звичайно, мої гіпотези, можливо, не в фрукті зовсім, просто багато фактів говорить про те, що це найбільш імовірно. Інакше чому б Титч казав, що це найбільший фрукт?

У будь-якому випадку, його потрібно дістати, я вірю що від фрукта буде користь, хоча б його здатність анулювати сили інших фруктів вартує того щоб за нього подолатися. Так і забравши його, не з'явиться новий імператор, хоча для мене це не так вже й плюс...

Але при всьому цьому, у мене є три проблеми: Перша проблема - складна, друга -- дуже заплутана, а третя... Дуже складна.

Перша проблема полягає в часі. Я просто без поняття про те, коли Титч вб'є Татка і забере фрукти, все що я пам"ятаю, це приблизно час. Це станеться десь ближче до початку канону, в часи відплиття Луффі з села Фууша. Тому я мушу встигнути за рік дістати фрукт.

І ось з цього вже вимальовується друга моя проблема - місце.

Та вже, я абсолютно без поняття про місце в якому буде знаходитися Белоус і Татч. Хоча мені пощастило, що Білоус Йонко, тому знайти його буде простіше ніж звичайних піратів, йому не треба ховатися від дозорних і ще від когось.

Але ось моя третя проблема, з двома попередніми не зрівняється...

Як мені забрати фрукт? Сумніваюсь, що мені його віддадуть... Запропонувати гроші? Непогано, навіщо командиру дивізії біліли? Потрібно інший підхід...

Я знаю канон - це мій привілей, треба подумати.

Наскільки я пам’ятаю з манги, близький друг Ейса Татч, а в нього є ще один брат. Може, якщо я поділюся інформацією з Ейсом, Татч дасть мені плід? Думаю спробувати варто, за інформацію про брата, Ейс зробить що завгодно, а Татч як друг, підтримає його. Але це не ідеальний план, можна ще використовувати інформацію про походження Ейса проти Белоуса... Хоча старенький ворог не дуже хоче робити цього, але й не бажає ризикувати фруктом.

Эх... Взагалі, через все це я поміняв плани і буду відчалювати раніше, за тиждень, може дві. Якщо я втрачу таку можливість, буду шкодувати, це точно.

Варто підготуватися.

https://literna.net/uk/books/148-van-pis-krivava-zirka

Предыдущая главаСледующая глава