Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
10 років у підрозділі Питок Конохі (Завершено)

Розділ 584. Це дуже неправильно!

Прочитано 0% главы

Це дуже неправильно!

Після цього Натану відразу підняла праву руку і зробила жест, що зупиняє.

Він чітко розумів, що нехай всі мовчать.

Нехай каже він.

У печері запанувала тиша.

Тут зібралися всі члени Акацуки. Дивлячись на все, вони тільки що хотіли вигукнути і почати перешіптуватися з сусідами.

Зрештою Конан була одним з лідерів Акацуки. Вони ніколи не бачили, щоб вона звертала увагу на когось крім Яхіко і Наґато, не кажучи вже про те, аби так легко заводити друзів.

Тут також були присутні кілька лідерів Акацукі, які прийшли після Яхіко.

Ці лідери рідко спілкувалися з Конан.

Адже в їхніх очах Конан завжди була дуже холодною і неприступною. Цей образ настільки вкоренився, що став для них непорушною правдою.

Но.

Тепер Конан має нового друга.

Така подія.

Навіть їм здалося неймовірним.

Раніше вони навіть не уявляли, що таке може статися.

В одну мить.

Всі присутні перемістилися з Конан на стоянку поруч Наґато. Вони всі хотіли знати, що скаже Наґато і чи його слова збігатимуться з їхніми власними думками.

Під загальним зацікавленням Наґато втупився на Конан своїм злегка тремтячим Рінеганом. Він глибоко зітхнув і повільно заговорив.

— Конан.

- Якщо я правильно зрозумів.

- Ти хочеш сказати...

- Що ти і той, хто тебе щойно викрав...

— Після викрадення...

— Стали друзями?

Нагато вимовив ці слова дуже чітко. І саме тому, що він говорив так чітко, вираз його обличчя після цих слів стало ще більш дивним.

Що це за ситуація?

Як таке могло статися?

Подружуватися з тим, хто тебе викрадав?

Хіба нормальні люди так роблять?

— Да.

Конан багатозначно подивилася на Наґато. Ківнувши і вимовивши це слово, вона подумки додала:

« Якби не ти...»

« У мене не було б шансу познайомитися з Ооцукі Тонері".

"І не було б шансу подружитися з ним".

"Хм..."

"Друзья!"

« Найвірніше, нас можна вважати друзями!»

Звичайно, Конан відчувала і дякувала собі за це. Якби вона не зустріла Наґато, не підібрала його, то, ймовірно, й не познайомилася б з Ооцукі Тонері.

Як би то не було.

Після знайомства з Ооцукі Тонері.

Конан відчувала, що її світогляд і кругозір розширилися.

Вона бачила лише одного представника клану Ооцуки — Тонері, який автоматично ігнорує Наґато і Чорно-зеку. Але їй здавалося, що в Тонері вона бачить весь клан Ооцукі.

Це була раса, стоїть на вершині всесвіту.

Найкращі воїни роду Ооцукі могли входити в режим "Супер Оосцевіки".

Такі надсильні воїни були настільки потужні, що могли знищити непереможного Фрізу-сама.

Мені було страшно від самої думки про це.

Звичайно.

Окрім страху.

Було ще й невимовне хвилювання.

Це було схоже на те, як ніби вона побачила більш широкий і неосяжний світ, який розширив її горизонти. І тепер, коли вона повернулася до старої печери і побачила класних членів Акацуки, то відчула лише нудьгу.

— Після того як він мене викрав, ми стали друзями. Його думки, вчинки та його сила — все це викликало в мене глибоку повагу і захоплення!

Конан не обманював. Вона говорила від щирого серця, висловлюючи свої справжні почуття. І саме тому, що вона так думала, її слова звучали дуже впевнено і в них не було жодних вад.

Сказавши це, Конан знову подумала про Наґато.

Саме завдяки Наґато вона змогла познайомитися з Ооцукі Тонері. І їй раптом спало на думку, що Тонері не вбив її, можливо, тому що вона врятувала життя Наґато.

Кінець кінцем.

Вона підібрала Наґато в дощову ніч.

Якби вона не привела його і не познайомила з Яхіко, то Наґато, мабуть, давно б загинув у болоті під час війни.

Що стосується того, як Ооцукі Тонері дізнався про це, хоча вона і не говорила...

Це було можливим завдяки читанню пам’яті!

При думці про читання пам’яті щоки Конан відразу засідали рум'янцем. Слова, які Ооцукі Тонері говорив в той час, здавалося, все ще звучали у вухах, обдаючи жаром.

Ну ж бо!

Як він міг так безцеремонно копатися в моїй пам'яті!

Тепер у неї немає ніяких секретів!

Він все знає!

Прокляття!

Конан вилаяла у своїй уяві, але в її серці з'явився якийсь незрозумілий жар. Це було дуже дивне відчуття. Їй було і соромно, і ніяково, але вона не могла перестати думати про це.

Кхм, кх...

Цікаво, чи буде Ооцукі Тонері ще переглядати її спогади?

А якщо буде ...

Які фрагменти він подивиться?

Думки Конан безконтрольно розбігалися. І чим більше вона фантазувала, тим сильніше фарбували її щітки.

— Конан, ты...

Куточок рота Наґато дёрнувся. Він бачив, як щітки Конан заступилися рум'янцем, коли вона говорила про те, хто її викрав. На її обличчі з'явилося небачене раніше збентеження.

Такий він її ніколи не бачив.

Вона виглядала...

Особливо красива!

Це зовсім не схоже на свій звичайний образ крижаної красуні!

Як фея, що спустилася з неба!

Вона виходила з якоїсь земної привабливості, перед якою було важко встояти!

— М?

Яхіко насупився. Він теж помітив зміну на обличчі Конан. У цей момент його серце шалено закололося.

Щось не так!

Це дуже неправильно!

Серце Яхіко відразу охопило сильне почуття тривоги. Він завжди вважав Конан своєю. Зрештою, він міг відчувати її відношення до нього навіть з закритими очима.

Але цього разу все було по-іншому.

Повернувшись, Конан виявила до нього нетерпеливість. Її ставлення до нього різко змінилося.

А тепер, говорячи про когось іншого.

На її обличчі з'явився такий вираз, якого він ніколи раніше не бачив.

Це викликало в нього невимовне відчуття дискомфорту.

Не тільки Яхіко і Наґато були здивовані виразом обличчя Конан. Кожен член Акацуки, який стояв у печері, широко розкрив очі й роти і не повірив своїм очам.

З дня, як вони увійшли в Акацукі.

Вони знали Конан як холодну і неприступну. Коли вони бачили її такою збентеженою...

https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno

Предыдущая главаСледующая глава