Глава 81. Дайте роботягу пожити спокійно!
Незабаром.
Поклавши перед кожною групою по тілу, шінобі Корня покинули приміщення.
Атмосфера була гнітючою, бо все робилося в тиші.
Шинобі Клана Яманака продовжували зберігати трунуче мовчання.
Аоба подивився на тіло чоловіка років двадцяти п’яти, що лежав на ношах перед їхньою маленькою групою.
На обличчі чоловіка був глибокий поріз, але без запіків крові.
Тіла вже опрацювали.
Ні внутрішніх органів, ні краплі чакри, лише мозок.
Від тіла навіть походить запах формаліну.
Звичайно.
У світі шінобі цей розчин називається інакше.
Аоба навіть ненавмисно подумав, можливо до обробки тіл вклав руку сам Орочимару.
- Починаємо, — зітхав зітхнув Ізумі, дивлячись на тіло.
Чим довше він працював у підрозділи тортур.
Тим менше він хотів використати таємну техніку клана.
Тому вони так ретельно вискакували наверх.
І через кілька років після цього я став старожилами підрозділу тортур.
Могли б скидати роботу на молодь.
Але хто б міг подумати, що їм не пощастить опинитися під командуванням безжалісного Данзо Шимури.
— Покінчимо з цим, — додав Шінічі, не знаючи сміятися йому або плакати, бо він майже рік не читав думок.
Коли ж справа доходить до твообміну життєвої сили на інформацію =, то зазвичай новачки йдуть загіном, якщо не виникає жодних ускладнень чи труднощів.
Тут справа не просто в надокументуванні молоді.
Можна сказати, що це перетворення карети на гарбуз.
Як чарівної стажерки, вони виносять сміття, подають чай і миють підлогу на новому робочому місці. Або як юне підмайстрування набирається досвіду у старого майстра...
Таке відбувається скрізь.
Якщо на вас постійно скидатимуть брудну роботу, ви ненавидите її всім своїм нутром.
Пройшовши через неї, ви станете стариком і з превеликим задоволенням робите те саме з новою партією новачків.
І підрозділи тортур не є винятком.
На новачків можна без проблем скинути не особливо важливі завдання з читання спогадів.
Адже...
Життя новачка має менше значення!
Чи не так?
***
Шникини та Ізумі обмінялися багатьма важливими поглядами.
І вони добре зрозуміли думки одне одного, без зайвих слів.
Пізніше.
Їхній погляд спрямувався на Аобу.
- Аоба, ти перший, — сказав Ізумі.
- Так, так ...новички на зразок тебе постійно косячать, тому ми проконтролюємо роботу, — додав Шиничі.
- Добре, — спокійно кивнув Аоба, який плював на приховані думки і наміри пари.
До біса.
Адже в його голові вже був план.
Негайно.
Аоба без зайвих заперечень нахилився до тіла.
У кого вже є особистість, по її зовнішньому вигляді.
Міцугоро.
Не останній член опозиції.
Часто це питання з’явилося в оповідях Юти і Тецуї.
І що не менш важливо.
На його думку слухали!
Він славився не грубою силою, а відточеним розумом.
Нагнувшись, Егуд простягнув руку до голови Міцугоро.
Грох!
При контакті долоні з головою трупа, в його свідомість відразу завантажилися нові спогади.
[Динь! Читання свідомості пройшло успішно]
Вірші Ветра, Великий Порив!]
Було чути сповіщення.
Але на обличчі хлопця не відображалося жодних емоцій.
Лише його повіки повільно опустилися.
Після чого.
Він подивився на останні спогади Міцугоро.
Нічого про нього!
Попутно.
Він буквально зібрав у руці краплю своєї чакри.
Дун! Дун!
І підростала долоня випустила слабкі коливання чакри секретної техніки Клана Яманака.
Сьогоднішня ситуація не та, що за часів роботи з Ютою.
Тоді старий був повністю зосереджений на роботі.
Що давало можливість спокійно варити дурня.
Але тут.
За всіма його діями спостерігають Шиніки і Ізумі.
Тому довелося реально використовувати технології, а не просто робити вигляд.
Пізніше.
Його свідомість наповнювала спогади Міцугоро.
Туманні.
Поривчасті.
Незв'язані.
Він ніби грає в пазл, де для отримання найбільшої кількості інформації потрібно зібрати докупи незв'язані фрагменти спогадів абсолютно різного характеру і розміру.
І супроводжується цей процес безперервним, великим споживанням чакри.
Як засинати на дно глибокого озера!
Підтримуючи постійну роботу таємної техніки, Егуд відчував виснаження своєї духовної енергії. Він навіть не намагався копатися і відновлювати спогади.
Тепер зрозуміло, чому інші так поневадили, дізнавшись мету місії ...
Як член Клана Яманака, який працював у Підрозділі Питок і Допитів Конохі, Аоба звичайно прочитав багато спогадів, але покладався виключно на Ситуацію Сознання.
П'ять хвилин потому.
Аоба відкрив очі і важко зітхнув, прибрав руку з голови Міцугоро.
- Ну як, знайшов інформацію? - З блискучістю в очах і явним сподіванням у голосі поцікавилися Ізумі та Шинічі.
Коли новачок тільки починав діяти, вони схрестили пальці і таємно молилися всім богам, щоб той розкопав більше підказок, які потім полегшать їм роботу.
- Ах...ах ...ах... - Нічим не міг заспокоїти подих хлопець, а по його щоках стікали великі краплі піта, одна за одною падають на підлогу.
Він негативно помахав рукою.
Якоби нічого не знайшов.
Здавалося, що йому навіть важко відкривати рот.
– Эх... - Ізумі та його обличчя зараз заснули.
Звичайно, на початківці спочатку не було великих сподівань, але коли вони отримали негативну відповідь, то не могли приховати свого розчарування.
Коли нічого не віщувало.
Член сусідньої команди вигукнув: « Найшвидше!»
Фух!
У ту ж мить.
На ньому було багато розумних поглядів.
"Фух..." — стомлено, але полегшено посміхнувся шинобі, після чого негайно відірвався від трупа і взяв спеціальний сувій, взявся ретельно, не поспішаючи записувати в нього інформацію.
Тим часом його команди дуже розслабилися, а Шінічі, Ізумі та інші члени Клана Яманака почали заздрити.
Знайти перший ключ.
Сильно полегшує завдання і береже сили всієї групи.
***
Разом з гучним криком.
М’язи Аби напружилися.
І через сильну втому він почав хиткі кроки від своєї групи, ближче до шінобі, який робив нотатки.
Тим часом.
- З'ясувати особу? — До того підсіл і шепотом поцікавився товариш, пробіжившись поглядом за записами.
- Не зрозуміло, — похитав головою шинобі, який знайшов підказку, і втомився, - тільки знаю, що чоловік на ім'я Аву обмовився, Що піде за ним, але за ким саме, поки незрозуміло...
- Тоді ми продовжимо копати у тому ж напрямку, вияснити особу того чоловіка стане важливою зачіпкою! - Кивнув підсілий шинобі, бо він чудово розумів, що нехай їхня місія і важка, але вона також дає можливість отримати схвалення самого Данзо.
Перемовлялися двоє тихенько.
Але їхній шепіт не вислизнув від гострого слуху Аби.
Серце хлопця тремтіло.
Це ж... ми?
Аоба інстинктивно схилив голову.
Його очі були глибоко зворушені, бо він мав намір вбити.
Чи не занадто ви стараєтесь, хлопці?
Дайте роботягу пожити спокійно!
https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno