Все було не так. Людина зрозуміла це приблизно хвилину тому, коли несподівано прокинувся від сну. Однак він не міг пригадати, за яких обставин спав. До того ж, він все ще не міг відкрити очі, як би не намагався. Його руки та ноги, які він явно відчував, чомусь не могли доторкнутися тіла і дати так необхідне йому зараз дотикні відчуття. Він не міг нічого побачити, не зміг нічого почути або хоча б відчути. Крім того, чоловік несподівано зрозумів, що не пам’ятає свого імені. Паника, якій майже ніколи не піддавалась, підходила все ближче. Аж поки не почувся гучний веселий голос, повернувши звиклий мир.
- Ну ж, я втомився тебе чекати!
Відкривши очі, чоловік важко поламав крик. Він був у якомусь до жаху ненормальному місці. Довкола було переважно кам’янистий ґрунт, який у деяких місцях перетинали струмки води. Але це не так налякало людину. Те, що змусило його в паніці закрити рот рукою, було величезним деревом, з дупла якого на нього розглядало щось.
- Якщо тобі дуже треба, то можеш поїдати, не стрибай! - Знову пролунав насмішний голос, який доносився з того найжахливішого дупла.
- Ти... ти ... хто? - Видав чоловік, зсилаючи напад паніки.
- Я? О, я великий дух Вату! Дух темряви і хаосу, як любить говорити моя люба сестричка.
- І я...ну в сенсі ...тут ... що я тут роблю?
- Яке цікаве питання, - чомусь розсміявся дух. - Я сам не до кінця зрозумів, але схоже нам обом вирішили дати можливість непогано розважитися! А! Любиш веселощі, хлопче?
- Я боюся уявити, що дух темряви і хаосу розуміє під веселощами, - вже більш упевнено відповів людина.
- Повір, нічого такого, що людство не може зробити сам! - Знову засміявся дух. - Але бачу, ти нарешті готовий до розмови.
- Ага, на зразок того, - кивнув чоловік, уважно озираючись околиці.
- Тоді для початку, я розповім тобі одну історію, - тон духу змінився і став серйознішим. - Жили-були брат і сестра духи, що були умовними протилежності. Вони жили тисячі років, борючись за владу у світі духів. Маятник гойдався, верх брав то один, то інший. І тривало б це ще дуже довго, але брат чомусь вирішив, що буде відмінною ідеєю зламати невидиму межу між світом духів і миром смертних. Тоді все і почалося, мій уважний слухач. Настав час нової битви брата і сестри, а остання знову взяла вгору. Але цього їй здалося мало, і вона вирішила, що зможе утримати свого брата до наступної битви і не буду приховувати, в неї це майже вийшло. Однак втрутився той, кого брат і сестра ніколи не брали в рахування. Людина, яка має силу створювати і давати накази вогнем. Він дозволив брату втекти з ланцюгових лап сестри і нарешті почати підготовку до битви, яка була вже зовсім не за горами.
"Десь я це чув, ось тільки де..." - замислився чоловік, що весь цей час дуже уважно слухав тварину, яка назвалася Вату.
- Цього разу маятник безумовно повинен був гойдатися в бік брата, відновивши свою своєрідну рівновагу. Однак сестра вирішила не відставати від брата і почала шукати нових способів ведення бою. Поки брат підкорявся собі духів і нарощував сили, сестра взяла себе в союзники того самого чоловіка, що недавно їй заважав. Вона навіть звернулася до Левам-черепахів, істотами абсолютно іншого плану, яких вони ніколи не розуміли, та й відверто побаювали. Отримавши те, що люди називають магією або завоюванням, він міг керувати стихіями. Сестра допомогла людині опанувати всі чотири елементи і навіть керування енергією. У визначений час брат з’явився на визначеному місці, чекаючи початку битви зі своєю сестрою. Але на його велике здивування, замість неї став битися чоловік, який звичайно ж програвавчому духу, але в якийсь момент він зробив дуже відчайдушний крок і повністю злився з сестрою, створюючи щось, що люди тепер називають Аватаром! Маючи надзвичайну силу, він без труднощів переміг свого брата і впровадив його у пастку.
« Тепер я зрозумів, чому ця історія мені здається такою знайомою!»
- Якщо ти ще не зрозумів, чоловік, то братом в цій історії був Я!
На деякий час навколо застала повна тиша, дух терпляче чекав, поки людина, яка стоїть навпроти нього нарешті не заговорив.
- Може звучати дивно, але історію Аватара я знаю хоча і розказану трохи по-іншому...
- Ось як! - Здається, дух був здивований. - Отже ти знаєш і про чотири націях та інших прелестях світу смертних? Може навіть про роль Аватара у всій цій історії?
- Скажімо так, маю деяке уявлення, - посміхнувся людина. - Я не пам'ятаю подробиць, але я знаю достатньо про недоумків, що змусили людство до штучних біомережі!
- Гм, до цього я все ще сумнівався, але схоже мені не збрехали. Ти дійсно можеш роздивитися зміст балансу!
- Соврали? Ти про кого? - Чоловік, нарешті висміював.
- Сам би знати, - розсміявся Вату. - Прийшли без запрошення, нічого не пояснили. Просто дещо запропонували...
- І що ж? - відчуваючи, що дух вже в який раз не розповідає всього, запитав чоловік.
- Я відповім, але тобі доведеться зробити теж, - серйозним голосом відповів Вату. - Уяви, що ти можеш переродитися в правлячій сім'ї Народа Огня як принц Зуко, наділений силою Темного Аватара. Щоб ти почав робити?
- Тобі по порядку? - Посміхнувся чоловік. Ну, подивимося ... Для початку би вижав максимум зі своєї рідної магії, паралельно спробував б завати більше влади, щоб в кінцевому підсумку зайняти трон Господаря Огня. Після цього можна подумати про підкорення решти народів і об'єднання їх у щось більше, все-таки розмір світу значно менший за мій, тому це не така вже безнадійна ідея. Паралельно можна зайнятися будь-якою дрібницею, силою над іншими стихіями, особистим гарем, знову ж безсмертям або хоча б довголіттю... Ну і світ духів треба б угамувати, а те що вони в чужому монастир з своїм статутом!
- ...Ти безумовно мені підходиш, людина! - Раптом почувся сильний дух, і його єдиний слухач навіть прикрив вуха.
- То це було пропозиція, чи просто порожній треп? - Згорнувши руки на грудях, запитав чоловік, пильно дивлячись на нещодавно грізний його дуло.
- Звичайно пропозиція, людина! Я пропоную тобі злитися зі мною і покласти початок новому циклу Аватара ...Темного Аватара! Хіба це не чудово?
- А точніше можна?
- О так, подоби. Якщо ті дивні сутності не збрехали, то для тебе ця клітина не буде перешкодою і всередині тебе я зможу її покинути. Після чого, ти вже вибачився, але доведеться трохи використовувати твоє тіло, щоб воно звикло до моєї енергії, буде трошки боляче, а не смертельно. І ось коли ми закінчимо, то ти покладеш руку он на той світлий горбик і використовуєш його енергію, щоб злитися зі мною в єдине ціле! Скажу відразу, це буде не з приємних і не швидкий, але ми не можемо чекати гармонічного зближення. В момент злиття ти почуєш мене востаннє, бо ми станемо одним цілим. Я знайду новий сенс, як колись зробила моя сестра, ти ж отримаєш силу, яка при певному зусиллях зможе зрівнятися або навіть перевершити силу теперішнього Аватара...
- Почекай, а як саме я стану принцем Зуко? Якщо я правильно пам'ятаю, то ставши Аватаром, я максимум йому на мізки капати зможу.
За звичайних умов, саме так підтвердив дух. - Але, як я вже й сказав, твій випадок не зовсім обичений через втручання третьої сторони. Мені сказали, що у тебе буде можливість зайняти тіло цього хлопчика, який народився кілька годин тому. Не буду брехати, для мене це такий же ризик, як і для тебе. Як духи ніколи не могли зрозуміти Львова-черепах, які до речі можливо і створили людей на цій планеті, так само я не можу збагнути в чому суть цього втручання. Але знаєш, людина, я вирішив ризикнути. Сидіти тут ще незліченні роки у мене немає особливого бажання! Ти зі мною?
- Так! - З упевненістю кивнув чоловік, задумавшись лише на секунду. - Я хрен знає де, хрін знає в який час і взагалі імені свого не пам'ятаю. Гаразд, втрачати мені теж зовсім нічого.
- Значить ризикуємо, людина! - Засміявся дух. - Якщо готовий, заходь всередину. Ми почнемо злиття і будемо сподіватися, що нас не ведуть за ніс!
Поглибившись, чоловік підійшов до дерева і пом’якшив секунду та ступив всередину. Як і говорив дух, перешкода вільно пропустила його тіло всередину. Не зустрівши ніякого опору, він простягнув руку в сторону чорно-червоної субстанції, яка так само подалася у його бік. Цей момент, коли дух торкнувся людського тіла, останній відчув слабкий біль, який наростав у ньому з кожною секундою. Як тільки дух повністю виявився всередині нього, людина швидко ступив за межі клітини-дупла і дух відразу ж вискочив назовні.
- Ха! Схоже нам дійсно пощастило! - Посміявся Вату, чий голос став ще гучнішим. - Я не хочу, щоб ти була такою людиною, але нам все одно треба поспішати. Невідомо, чи не заважатимуть нам!
Я готовий, - кивнув чоловік, після чого дух приступив до підготовки його тіла.
Люди відчувають, що минають цілу вічність, і це супроводжується постійним внутрішнім болем перед тим, як Вату викинув з нього востаннє.
- Схоже ти готовий, людина! Якщо у тебе є якісь питання, то це твій останній шанс.
- Взагалі-то є, - втомився посміхнувся чоловік. - Наше злиття, що воно дає особисто тобі?
- Новий сенс, - спокійно відповів дух. - Коли Рава остаточно злилася з людиною, то сама суть її змінилася, їй більше не потрібні інші духи! І тому тепер, навіть якщо я візьму владу над духами у свої руки, то це нічого не дасть. Без вічного суперника все це втрачає сенс.
- Не впевнений, що зрозумів, але ти хочеш знову стати протилежністю Раві, правильно?
- Людину ніколи не зрозуміти духу, - розсміявся Вату. - Звичайно, так і є. Але суть ти вловив, тільки у балансі ми можемо знайти те, що ви називаєте щастям! Тому ти - людина, отримаєш силу для досягнення своїх цілей, а я - дух, отримаю новий сенс ... це все, що ти хотів дізнатися?
- Загалом-то так, - зітхнув чоловік. - Можемо починати.
Під керівництвом духу чоловік підійшов до однієї з двох світлих ділянок, що лежали неподалік від дерева. Масивна напівсфера, що переливається різними кольорами.
- Поклади на неї обидві руки і будь готовий, це має бути боляче! - Перед тим, як знову пірнути всередину.
Людина ж нічого іншого не залишалося, крім як крокнути вперед і витягнути руки уперед. У момент, коли його долоні пройшли крізь енергетичну сферу і занурилися в океан небаченої енергії, мозок людини охопила біль. Він поняття не мав, скільки часу пройшло від початку злиття, але коли біль нарешті відступила, він чітко почув чотири слова.
- Це хлопчик, пане Озай!
Всі глави до фіналу вже на бубті (дешевлі, сильно!) - https://bosty.to/matvey
.
.
.